Ухвала від 28.07.2025 по справі 131/1169/25

Справа № 131/1169/25

Провадження № 2/131/406/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 р.м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховський М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Дашівської селищної ради, як орган опіки та піклування, про встановлення місця проживання дитини та встановлення факту виховання дитини, -

встановив:

До Іллінецького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Дашівської селищної ради, як орган опіки та піклування, про встановлення місця проживання дитини та встановлення факту виховання дитини.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд вважає, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено право на звернення до суду за захистом. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 175-177 ЦПК України.

Норми статей 175-177 ЦПК України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно ч.ч.4, 5, 6 ст.19 СК України: «При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.»

Відповідно до п.72 Постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24 вересня 2008 р. "Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язано їі з захистом прав дитини"« Для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини.

Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.»

Отже, залучення до справи виконавчого комітету, як органу опіки та піклування не веде до автоматичного покладення на нього обов`язку виготовити і подати висновок про визначення місця проживання дитини, як вважає позивач. Для цього позивач має звернутись до служби у справах дітей і надати необхідні документи. Результатом звернення має бути згаданий висновок, який є обов`язковим документом, який має бути поданий до суду разом з позовною заявою. Без такого висновку позовна заява не може вважатись належно обґрунтованою, як того вимагає ст.175 ЦПК України.

Окрім того, згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту самостійного виховання дитини батьком необхідне позивачеві для забезпечення можливості захисту, як прав та інтересів дитини.

Суд вважає, що саме по собі встановлення судом факту виховання та утримання дитини батьком не породжує для позивача юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.

Крім іншого, позивачем до позову надано нотаріально посвідчену заяву, в якій мати дитини ОСОБА_2 , усвідомлюючи значення своїх дій, які відповідають її волі, її правові наслідки, не заперечує проти виховання та утримання її доньки батьком, тобто з даного слідує, що мати самоусунулась від участі у вихованні та утриманні своєї дитини.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

При цьому одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати актом факт відсутності участі матері у вихованні дитини.

Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.

Крім того, Позивач вказує, що спору щодо місця проживання дитини разом з позивачем, у відповідачки ніколи не було, так як дитина після народження була зареєстрована за місцем реєстрації батька, відповідачка не займається вихованням дитини та не сплачує аліменти. Таким чином, немає посилання на докази спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, так як дитина і так проживає та зареєстрована разом з ним. В позові не вказано якими саме діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює його права відносно місця проживання дитини.

Відповідач не заперечує щодо виховання та утримання дитини батьком, подаючи нотаріусу відповідну заяву. Таким чином, не роз`яснено в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем в цій частині.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2022 у справі № 755/1938/22 вказано, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Разом з тим, позивачем не зазначено мети, а саме для чого йому необхідно встановити дані факти.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2025 році становить 1211,20 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем об`єднано дві вимоги немайнового характеру, а саме: просить встановити місце проживання дитини та встановити факт самостійного виховання та утримання дитини.

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даної позовної заяви має становити 2422,40 грн. (із розрахунку 1211,20 грн. х 2 = 2422,40 грн.)

Позивачем, згідно доданого до позовної чека переказу коштів №16 від 23.07.2025, сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за одну вимогу немайнового характеру.

Тобто, позивачем при поданні позовної заяви не вірно сплачений судовий збір за зазначені позовні вимоги, тому йому слід доплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за другу позовну вимогу немайнового характеру.

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову, заяви) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України залишити її без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки та привести позовну заяву у відповідність до чинного законодавства.

Роз`яснити позивачу, що у іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Дашівської селищної ради, як орган опіки та піклування, про встановлення місця проживання дитини та встановлення факту виховання дитини - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя