Рішення від 29.07.2025 по справі 632/25/25

Справа № 632/25/25

провадження № 2/632/198/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 липня 2025 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Библіва С.В., за участю секретаря - Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Златополі Лозівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області про визначення місця проживання малолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2025 року до Златопільського міськрайонного суду Харківської області звернувся із позовною заявою позивач ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області про визначення місця проживання малолітніх дітей.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 12 січня 2023 року було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_2 , актовий запис № 05 від 12 січня 2023 року. Від цього шлюбу подружжя має двох доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом батьком ОСОБА_1 , та знаходяться на його утриманні. Сімейні відносини між подружжям не склалися. Вони проживають окремо один від одного (відповідач виїхала до села Біляївка Лозівського району Харківської області). 09 грудня 2024 року Службою у справах дітей виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області проведено обстеження умов проживання неповнолітніх дітей за їх місцем обліку як внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт, в якому вказано, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом з батьком ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_6 . Мати дітей ОСОБА_2 проживає окремо, ухиляється від утримання дітей. Позивачу стало відомо, що відповідачка ОСОБА_2 , без погодження питання батьком, зняла дітей з обліку як внутрішньо переміщених осіб за вищевказаною адресою та мала мету поставити їх на облік на території Біляївської сільській раді Лозівського району Харківської області. ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, ухиляється від виховання та утримання дітей. Раніше була позбавлена батьківських прав відносно дітей від попереднього шлюбу. На теперішній час дітьми опікується батько ОСОБА_1 , та його мати - бабуся дітей ОСОБА_6 . Просить суд визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

В судове засідання позивач не з`явився,однак надав заяву в якій просить справу розглянути без його участі, заявлені вимоги підтримує та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча судом повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду справи без її участі не надала, як і не надала судові заперечень проти позову. З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, отримавши згоду сторони позивача, суд ухвалив розглянути справу заочно з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримали.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши сторони, представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 січня 2023 року (а.с.12). У період спільного проживання у сторін народилося дві дочки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.9,10). Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При обстеженні умов проживання та рівня забезпечення потреб малолітніх дітей Органом опіки та піклування ВК Златопільської міської ради Харківської області було встановлено, що діти мешкають з батьком та бабусею, де створені належні умови для проживання та всебічного розвитку дітей (а.с.11).

Відповідно до висновку орган опіки та піклування ВК Златопільської міської ради від 19.02.2025 року № 01-34/607, комісія з питань захисту прав дитини ВК Златопільської міської ради Харківської області одноголосно дійшла висновку про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований як ВПО, а житло належить його матері ОСОБА_6 (а.с. 42).

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.12.2016 по справі № 6-2445цс16, який у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковим для всіх судів.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, відображений у постанові від 15.01.2020 по справі №148/1555/17, за яким рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків. Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Враховуючи вік малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які на день ухвалення судового рішення не можуть дати об`єктивної згоди на проживання з одним із батьків самостійно, суд вважає, що на даний час проживання малолітніх дочок з батьком, який фактично проживає з ними, буде відповідати саме інтересам дітей, позитивно сприятиме їх розвитку як психологічному так і фізичному.

Крім того, суд враховує те, що відповідачка відзиву судові або заперечень на позов не надала, як і не прибула в судове засідання.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач має матеріальну можливість для утримання дітей, створив для них належні побутові умови для проживання, забезпечив їм належне медичне обслуговування, займається їх вихованням, виходячи із якнайкращого забезпечення інтересів дітей, беручи до уваги їх малолітній вік, а також те, що дочки проживають з позивачем у звичних для них умовах, ставлення батька до виконання своїх батьківських обов`язків, відсутність обставин, які б унеможливлювали проживання дітей з батьком, проживання матері окремо від них, суд приходить до висновку про можливість визначення місця проживання дітей з позивачем. При цьому суд враховує, також висновок Органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дітей з батьком.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81,82,89, 141, 247,259, 264-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 141,161 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Златопільської міської ради Харківської області про визначення місця проживання малолітніх дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Златопільської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ: 04396986, адреса: 64102, Харківська область, Лозівський район, місто Златопіль, проспект Незалежності, будинок1.

Суддя: С. В. Библів