Ухвала від 24.07.2025 по справі 766/7657/25

Справа №766/7657/25

н/п 1-кп/766/3771/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2025

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисниці - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025080200000153 від 17.01.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.04.2025 (справа №487/2281/25, н/п 1-кс/487/2113/25) стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 червня 2025 року, включно, з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

16.05.2025 року у вказаному кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт та скеровано його до Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.05.2025 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до «28» липня 2025 року, включно, залишивши заставу у раніш визначеному розмірі.

24.07.2025 року у судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого на строк 60 днів без визначення розміру застави, на підставі частини третьої ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК)

І. Позиція сторони обвинувачення

Клопотання сторони обвинувачення обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років, а томуможе умисно ухилятися від явки до суду або переховуватись від суду, чим може перешкоджати подальшому розгляду кримінального провадження.

Про вказані наміри ОСОБА_4 , свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх грубе порушення, вчинивши військовий злочин, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Прокурор вважає, що зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції обвинуваченого, задля припинення можливості переховуватися від суду та перешкоджати виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_4 має саме у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, прокурор переконує, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Також в клопотанні зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, у тому числі військовослужбовцями його підрозділу, які визнані свідками у справі або іншими підозрюваними, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань під час допиту в судовому засіданні, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

На думку прокурора, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До того ж обвинувачений ОСОБА_4 вчинив військовий злочин в умовах воєнного стану, що може свідчити про відсутність у останнього бажання підкорятися наказам командування та проходження подальшої служби у Збройних силах України, що,як наслідок може,призвести до вчинення ним нових військових злочинів або продовжувати вчиняти подібні злочини.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, прокурор вважає, що найбільш доцільним є застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інший, більш м`який, запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та запобігти наведеним вище ризикам.

ІІ. Позиція сторони захисту

Обвинувачений заперечував проти цього клопотання. Зазначив, що самовільно залишив військову частину, оскільки йому не було надано належної медичної допомоги. Вказав, що на даний час має намір пройти ВЛК у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Захисниця, з огляду на практику ЄСПЛ заперечувала проти клопотання прокурора і просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід. Вважає, що ризики, зазначені у клопотанні є необґрунтованими. Просила Суд під час ухвалення рішення врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має середньо освіту, володіє спеціальністю - майстер рихтування-фарбування, працював до служби в ЗСУ на СТО, має неповнолітнього сина; ОСОБА_4 наразі не має відповідного доходу, а тому не має можливості вносити заставу у встановленому розмірі; ОСОБА_4 має підтверджений діагноз: постравматична енцефалопія з кризовим перебігом СН ІІА G 93,4 АГ ІІ ст.2 ризик 2І 11.9. ДДУХ шийно-грудного відділу М42.9 F43.2; ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності на притягувався, має позитивну репутацію у суспільстві та минулому місці роботи; не має непогашених чи незнятих судимостей; повністю дотримувався запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше; не повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; не має доступу до зброї та не несе ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.

ІІІ. Мотиви Суду

Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

Суд звертає увагу, що аргументи прокурора щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого залишилися таким ж, які були предметом розгляду у судовому засіданні 30.05.2025 року під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу стосовного обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. За результатами цього розгляду Судом було ухвалено рішення про задоволення клопотання та продовжити строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

В судовому засіданні сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання з підстав недоведеності існування ризиків, протиріччя практики ЄСПЛ та застосування такого запобіжного заходу, наявності позитивної характеристики та інших обставин, що позитивно характеризують обвинуваченого.

Проте, мотиви Суду стосовно продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого з можливістю внесення застави, як альтернативного запобіжного заходу, викладені у вищенаведеній ухвалі від 30.05.2025.

Суд вважає, що обґрунтування щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, наведене в згаданій ухвалі є вичерпним, входячи із наведених аргументів сторін кримінального провадження. На даний час інших доводів та доказів не надано.

Отже Суд дотримується раніш викладеного висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та зможе запобігти ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України.

Суд також зважає на те, що відповідно до частини восьмою ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - у вигляді тримання під вартою.

Однак, враховуючи при цьому інші обставини, що беруться до уваги при обранні запобіжного заходу, що передбачені ст. 178 КПК України, Суд вважає за можливе залишити обвинуваченому, як альтернативний запобіжний захід, заставу у раніш визначеному розмірі, що на думку Суду є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого і відповідає розміру встановленому пунктом 2 частини п`ятої ст. 182 КПК України.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а імперативна норма частини восьмої ст. 176 КПК України, за таких умов, не дозволяє Суду застосувати інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Водночас, Суд ще раз наголошує, що відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і припущення прокурора щодо можливих неправомірних та недобросовісних вчинків обвинуваченого.

ВИСНОВКИ СУДУ

Суд вважає, що прокурором дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», в тому числі доведено існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, які можуть перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження або ж створитимуть загрозу суспільству.

Виходячи з перелічених обставин у сукупності Суд зауважує, що в даному випадку (виходячи з позиції сторін і ступеню доведеності обставин) обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого з можливістю внесення застави у раніш визначеному розмірі та покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

З цих підстав,

керуючись статтями 176-178, 182, 183, 197, 199, 369-372, 392, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

2. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.04.2025 (справа №487/2281/25, н/п 1-кс/487/2113/25), стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «20» вересня 2025 року, включно.

3. Залишити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в раніше визначеному розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560,00 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.)

4. Застава може бути внесена у будь-який момент часу протягом дії цієї ухвали обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області за реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26283946;

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача: UA968201720355209001000001110.

5. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі і надання підтверджуючих документів, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти негайно.

6. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

7. При застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати за першою вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (проходить службу) без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

8. Роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи місця ув`язнення, а саме: Державна установа «Миколаївський слідчий ізолятор».

9. Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави.

10. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захисниці, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5).

11. Ухвала підлягає негайному виконанню.

12. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

13. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1