Ухвала від 29.07.2025 по справі 750/10347/25

Справа № 750/10347/25

Провадження № 2-з/750/26/25

У Х В А Л А

29 липня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви,

в с т а н о в и в:

28 липня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Підгорного К.Є. подала до Деснянського районного суду м. Чернігова заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» про захист прав ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , що виникли за договором купівлі продажу права вимоги від 20.08.2021, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та заборонити державним реєстраторам, особам, які виконують функції, повноваження реєстратора вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Обґрунтовано заяву тим, що 20 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Житлокомунпостачторг» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги щодо набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 повністю виконала зобов`язання за договором, здійснила своєчасне та повне перерахування грошових коштів на користь Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг». Однак, Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг» не визнає виконання заявником умов договору і вжило заходів щодо позбавлення прав заявника на вказану квартиру, право на яку само і відчужило заявнику. Зокрема, 27 вересня 2024 року Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг» зареєструвало за собою право власності на спірну квартиру, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Таким чином, існує загроза, що до моменту ухвалення судом рішення в справі відповідач відчужить квартиру іншій особі, у зв`язку з чим позивачу доведеться докладати значних зусиль для відновлення своїх прав. Також, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що позивачу доведеться додатково звертатися до суду з позовами до інших відповідачів, що набудуть право власності на квартиру.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Статтею 158 ЦПК України передбачено, що у разі неподання заявником відповідної позовної заяви у встановлений строк, суд скасовує заходи забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Статтею 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З даних Автоматизованої системи документообігу суду, вбачається, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігові від 15 жовтня 2024 року у справі №750/14524/24 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Приватному акціонерному товариству «Житлокомунпостачторг». У задоволенні вимог заяви про заборону державним реєстраторам, особам, які виконують функції, повноваження реєстратора вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру АДРЕСА_1 , судом відмовлено.

Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2025 року у справі №750/15144/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» про витребування квартири АДРЕСА_1 відмовлено повністю та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 15жовтня 2024року всправі № 750/14524/24, у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Приватному акціонерному товариству «Житлокомунпостачторг».

Проте, зазначене рішення суду не набрало законної сили, оскільки на рішення суду надійшла апеляційна скарга позивача та справа перебуває на розгляді в Чернігівському апеляційному суді, рішення судом апеляційної інстанції ще не ухвалено, а тому заходи забезпечення позову не скасовані до моменту набрання рішенням законної сили.

Враховуючи викладене вище, оскільки на час розгляду даної заяви є чинним арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігові від 15 жовтня 2024 року у справі №750/14524/24 в якості заходу забезпечення позову, а тому підстав для вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви суд не вбачає.

Керуючись статтями 149-153, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.07.2025.

Суддя І.П.Рахманкулова