Постанова від 22.07.2025 по справі 608/1594/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1594/24Головуючий у1-йінстанції Коломієць Н. З. Провадження № 22-ц/817/566/25 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря - Гичко К.С.

та сторін: представника Тернопільської обласної прокуратури Безкоровайної О.А., представника ОСОБА_1 адвоката ТесліП.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу № 608/1594/24, за апеляційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року, ухваленого суддею Коломієць Н.З., повний текст якого складено 13 березня 2025 року, у цивільній справі за позовом керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення сесії, скасування державної реєстрації речових прав та вилучення записів з Державного земельного кадастру та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

у червні 2024 року, Керівник Чортківської окружної прокуратури звернувся в суд в інтересах держави, в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації, з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення сесії, скасування державної реєстрації речових прав та вилучення записів з Державного земельного кадастру та повернення земельної ділянки. В позовній заяві вказав, що Колиндянській об`єднаній територіальній громаді департаментом культури та туризму обласної військової адміністрації листом № 02.01-44/502 від 09.09.2021 та Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам`яток культурної спадщини листом №200/01-5 від 30.06.2021 надсилалися переліки пам`яток та об`єктів культурної спадщини для врахування у роботі з метою дотримання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства України.

Рішенням двадцять сьомої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №254 від 04.08.2018 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , площею 0, 7300 га для ведення особистого селянського господарства на території Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

Рішенням тридцять шостої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №384 від 29.11.2019 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2980 га в с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області.

Порівнявши опис місця розташування пам`ятки археології «Поселення Пробіжна І», яке зазначено в паспорті, обліковій картці археологічної пам`ятки та схематичне зображення земельної ділянки ОСОБА_1 з`ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129, площею 0,2980 га та схематичного позначення місця розташування пам`ятки археології «Поселення Пробіжна І» на паспорті, обліковій картці археологічної пам`ятки, накладається на земельну ділянку, на якій розташована пам`ятка археології.

Пам`ятка археології була виявлена у 2010 році, однак на сьогоднішній день земельна ділянка не оформлена, площа пам`ятки не визначена.

Разом з тим, згідно зі ст. 53 Земельного кодексу України, ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», зазначена земельна ділянка за основним цільовим призначенням на день прийняття рішення сесії сільської ради повинна належати до земель історико-культурного призначення державної власності.

Незважаючи на те, що Колиндянській об`єднаній територіальній громаді було відомо, що на земельній ділянці у с. Пробіжна Чортківського району за кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 знаходиться об`єкт археології «Поселення Пробіжна І», рішенням сесії Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 29.11.2019 земельну ділянку надано у власність ОСОБА_1 .

Надалі, отримувач землі 16.01.2020 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі з прав власності на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0, 2980 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2010125361255, номер відомостей про речове право 35090020) із встановленням обмеження - зона охорони пам`ятки культурної спадщини.

Отже, рішення тридцять шостої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №384 від 29.11.2019 суперечить вимогам земельного законодавства та законодавства в сфері охорони культурної спадщини, порушує виключне право власності держави на земельну ділянку відповідної категорії та виду користування, а тому є незаконним.

Тому просить визнати незаконним та скасувати рішення тридцять шостої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №384 від 29.11.2019 в частині надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки 6125586700:02:001:3129 площею 0, 2980 га; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2010125361255, номер відомостей про речове право 35090020) за ОСОБА_1 ; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0, 2980 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства приватної власності, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки; зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Колиндянської територіальної громади, від імені якої діє Колиндянська сільська рада (с. Колиндяни, Чортківського району Тернопільської області, код ЄРДРПОУ 04393775), земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га, розташовану в с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області; стягнути з відповідачів на користь Тернопільської обласної прокуратури судові витрати в сумі 12 112 гривень (м. Тернопіль вул. Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 березня 2024 року в задоволенні позову керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , Колиндянської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії, скасування державної реєстрації речових прав, вилучення записів з Державного земельного кадастру, і повернення земельної ділянки, відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Тернопільська обласна прокуратура в інтересах держави, в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року у справі №608/1594/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник заявника зазначає, що дане рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.

Вказує, що як свідчать фактичні обставини та беззаперечно підтверджується матеріалами справи, і не заперечується судом, на спірній земельні ділянці знаходиться пам`ятка археології.

Так, згідно з інформацією Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації за № 02.1-46/878 від 19.06.2024 об`єкти культурної спадщини (археології) ОСОБА_2 та Пробіжна II знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 по лівому високому березі р. Нічлава.

Оспорювана земельна ділянка, надана ОСОБА_1 у приватну власність, знаходиться за цією ж адресою. В даному випадку пам`ятка археології виявлена у 2010 році на земельній ділянці на території Пробіжнянської сільської ради (на даний час Колиндянська ОТГ).

Колиндянською сільською радою листом за № 1093 від 30.05.2024 підтверджено факт розташування отриманої ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 на місці знаходження пам`ятки археології Поселення Пробіжна І.

На підставі відомостей, зазначених у фото таблицях схем проведення археологічних розвідок та розташувань Поселень Пробіжна І та Пробіжна II, виконаних Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам`яток культурної спадщини, встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 розташований об`єкт археології Поселення Пробіжна І.

За повідомленням Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації № 02.1-46/711 від 20.05.2024 облікова документація на об`єкт археології Поселення Пробіжна І не виготовлялася через незавершення процесу визначення площі пам`ятки.

Проаналізувавши надані докази, зокрема відомості Публічної кадастрової карти, фотоматеріали схем проведення археологічних розвідок та розташувань Поселень Пробіжна І та Пробіжна II, інформації Колиндянської сільської ради, Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації, а також пояснення представника Департаменту Ягодинської М.О. у судовому засіданні, які свідчать про факт знаходження частини земельної ділянки на землях історико-культурного призначення, поза сумнівом є факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 на землях історико-культурного призначення у приватній власності.

В свою чергу відповідачами жодних заходів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та передачі її у державну власність не вжито.

Таким чином, для вирішення цієї справи розбіжності щодо точного місця розміщення об`єктів археології Поселення Пробіжна І та Пробіжна II не мають принципового значення, а факт перебування на спірній земельній ділянці об`єкта археології Поселення Пробіжна І є беззаперечним.

Згідно з нормами ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.

Відтак, в силу прямої вказівки на вищевказані вимоги законодавства земельна ділянка під пам`яткою археології - земля історико-культурного призначення, так як нерозривно пов`язана з нею.

Пам`ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, в зв`язку з чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Тому, правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 927/1206/21 від 12.03.2021).

Згідно з положеннями ЗК України (зокрема ст. ст. 43, 53, 58 цього Кодексу), що неодноразово відображено і в правозастосовній практиці Верховного Суду, у передбачених законом випадках наявність режимоутворюючого об`єкта на земельній ділянці визначає її правовий статус та цільове призначення, яке нерозривно пов`язане з таким об`єктом.

Таким чином, присвоєння або зміна цільового призначення земельній ділянці визначає обсяг прав власника (землекористувача) щодо такої земельної ділянки, а також накладає на нього та інших учасників земельних відносин обмеження, зокрема в частині обов`язку використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, з урахуванням особливостей, передбачених для певних категорій земель.

Вказане свідчить, що імперативна вказівка у законі на віднесення земель до певної категорії, в силу їх природних характеристик чи наявності режимоутворюючих об`єктів, обмежує коло можливого цільового використання таких земель при формуванні за їх рахунок земельних ділянок, виходячи з правового регулювання використання та обігу земель відповідної категорії.

Отже, враховуючи те, що обов`язок землевласників та землекористувачів використовувати земельні ділянки виключно за їх цільовим призначенням (ст. ст. 91, 96 ЗК України) презюмується, тому на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Таким чином, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та примусового припинення прав на землю (п. «ґ» ст. 141, п. а ст. 143 ЗК України), а також для притягнення до відповідальності за порушення вимог земельного законодавства (п. «ґ» ч. 1 ст. 211 ЗК України).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 03.024 № 927/1206/21, що частина перша статті 54 ЗК України, як і частина шоста статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає правовий режим земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології. Проте на відміну від частини шостої статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», стаття 54 ЗК України стосується земельних ділянок, на яких розташовані або можуть бути розташовані об`єкти культурної спадщини, в тому числі і об`єкти археологічної спадщини. Стаття 54 ЗК України врегульовує правовий режим усіх ділянок такої категорії земель як землі історико-культурного призначення незалежно від виду пам`яток, які на них розташовані (пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби). Натомість приписи частини шостої статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» стосуються окремої підкатегорії із категорії земель історико-культурного призначення, а саме земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, та запроваджують, особливий правовий режим такої підкатегорії земель історико-культурного призначення, а також передбачають щодо них особливу охорону з боку держави.

Таким чином, законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких розташовані та не вилучені, у передбаченому законом порядку пам`ятки археології, єдину форму власності - державну.

Також, судом не взято до уваги, що метою позовних вимог є усунення перешкод у користуванні, а не витребування земельної ділянки як конкретного об`єкту цивільного права. Обраний спосіб захисту узгоджується з урахуванням вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи, є належний, достатній та ефективний, установлений законом, об`єктивно виправданий та обґрунтований і виключає в подальшому необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права держави Такий спосіб захисту приведе до повного відновлення порушеного права, відповідає змісту та характеру правопорушення та цілям судочинства, не суперечить принципу верховенства права, а судове рішення буде виконуваним і відповідатиме принципу процесуальної економії.

Враховуючи викладене, у даному позові прокурором обрано як спосіб захисту - пред`явлення до суду негаторного позову, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, а уповноваженим державою органом жодних рішень щодо розпорядження ними не приймалось.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Теслі П.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури, в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення та рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року у справі №608/1594/24 залишити без змін.

Вказують, що в даному випадку прокурор звертається в суд з метою захисту інтересів держави, але не зазначає та не подає доказів, що земельна ділянка, яка б мала бути виділена під пам`ятку сформована, зареєстрована та їй присвоєно кадастровий номер. Відтак, слід говорити про відсутність порушеного права на судовий захист, особистого немайнового або майнового права та інтересу, порушеного чи невизначеного права, оскільки земельна ділянка, яка б мала бути виділена під пам`ятку не набула статусу об`єкту цивільного права.

Також, зазначають, як вбачається із пояснення представника Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації Ягодинської М.О., наданих суду першої інстанції: «Поселення «Пробіжна І» є об`єктом культурної спадщини, а не пам`яткою культурної спадщини. В 2018 році Департаментом культури та туризму Тернопільської ОВА було надано висновок щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність. Таке погодження було дано з вказівкою про обмеження у використанні вказаної ділянки, що відповідає вимогам законодавства. Разом з цим, неможливо на даний час вказати точні межі «Поселення Пробіжна І» та «Пробіжна ІІ», оскільки, одне поселення перетікає в інше. Такі межі можна встановити після проведення комплексних робіт, чого проведено не було через відсутність коштів.

Окрім того, згідно відповіді, яка міститься в матеріалах справи, що надійшла від позивача, Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки не звертатиметься. Отже, прокурор діє в інтересах держави (захист земельної ділянки, яка не є об`єктом цивільного права) в особі позивача у справі Департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА, який фактично вказує на те, що його права не порушені.

Також, матеріали справи не містять доказів про те, що земельна ділянка на території пам`ятки сформована та виділена відповідно до Закону, що виготовлена проектно-технічна документація земельної ділянки, на якій розміщена пам`ятка архітектури, а відтак неможливо стверджувати, що дана земельна ділянка є об`єктом речового права, яке підлягає захисту, і з такою позицією правомірно погодився суд.

З інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 10- 19-0.213-4079/2-23 від 10.11.2023, № 10-19-0.213-1505/2-24 від 03.04.2024 слідує, що за даними Державного земельного кадастру, відомості щодо пам`яток археології «Поселення Пробіжна І» відсутні. Що стосується суміжних земельних ділянок із кадастровим номером 6125586700:02:001:3129, то управління зазначає, що значна їх кількість є несформованими. Відомості щодо самого режимоутворюючого об`єкта, навколо якого повинні встановлюватися обмеження, відсутні, а тому визначити, де вони знаходяться не видається можливим.

Відповідно до інформації Департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА №02.1-46/42 від 08.01.2024, №02.1-46/711 від 20.05.2024 облікова документація на об`єкт археології «Поселення Пробіжна І» не виготовлялася через не завершення процесу визначення площі пам`ятки. Уточнення площі поселення та його охоронна зона визначається під час оформлення землевпорядної документації на земельні ділянки. До департаменту представники Держгеокадастру або виконавці землевпорядної документації із зазначеного вище питання не зверталися.

Отже, територія земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка не визначена (не виділена), тому твердження прокурора, що вона накладається на територію іншої суміжної земельної ділянки (межі накладення не визначені) є безпідставним.

Також, вказують, що прокурор у позові та в апеляційній скарзі посилається на правову позицію Верховного Суду, проте основним доказом у цих справи є висновок експерта на підставі проведеної судової експертизи, висновок спеціаліста, тощо, які би свідчили про існування виділених меж земельної ділянки пам`ятки археології та накладання цих меж на спірні земельні ділянки які були виділенні у власність особам. В даній справі прокурором не надано висновків проведеної судової експертизи та не було заявлено клопотання про її проведення, відтак суд був позбавлений можливості оцінити такий доказ.

Крім цього, вказують, що відповідач ОСОБА_1 очікує понести судові витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 гривень.

У судовому засіданні представник Тернопільської обласної прокуратури - Безкоровайна О.А. апеляційну скаргу підтримала, з мотивів, викладених в ній та просила її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тесля П.О. у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача Колиндянської сільської ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0601160089680.

Представник Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України cудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з п. 1, п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи із такого.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що наказами управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації №16 від 27.01.2010 та № 149 від 29.10.2012 об`єкти археології «Поселення Пробіжна І» та «Поселення Пробіжна ІІ» взяті на державний облік як щойно виявлені об`єкти культурної спадщини.

Так, об`єкт археології багатошарове Поселення Пробіжна І знаходиться у центрально-східній частині села Пробіжна Чортківського району, нижче церкви, по лівому березі річки Нічлава. Поселення датується кількома хронологічними періодами: добою бронзи-ранньозалізного часу (ІІ-І тис. до н.е.) та добою черняхівської культури (III-IV ст. н.е.). Поселення виявлене у 2008 році Державним підприємством «Охоронна археологічна служба України «Подільська археологія» та перебуває у Переліку об`єктів культурної спадщини (археології) Тернопільської області під номером № 1663 (а.с.37-39, т.1).

Поселення Пробіжна ІІ знаходиться у південній частині села Пробіжна Чортківського району, по лівому березі річки Нічлава. Поселення датується добою черняхівської культури (III-IV ст. н.е.). Поселення виявлене у 2012 році Державним підприємством «Охоронна археологічна служба України «Подільська археологія» та перебуває у Переліку об`єктів культурної спадщини (археології) Тернопільської області під номером № 1889 (а.с.37-39, т.1).

Рішенням двадцять сьомої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №254 від 04.08.2018 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , площею 0, 7300 га для ведення особистого селянського господарства на території Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області (а.с. 99, т.1).

Згідно довідки Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам`яток культурної спадщини Тернопільської облради від 09 листопада 2018 року № 290/01-7 про наявність чи відсутність об`єктів культурної спадщини на земельній ділянці, відповідно до якої частина присадибної ділянки площею 0,0320 га знаходиться на території об`єкту культурної спадщини (археології) Пробіжна ІІ (поселення Черняхівської культури № 1889 у Переліку щойно виявлених об`єктів) і приватизації не підлягає. Інша частина земельної ділянки площею 0,0670 га є охоронною зоною щойно виявленого об`єкту культурної спадщини (археології) Пробіжна II (а.с.103, т.1).

До даної довідки додано схему розміщення частини поселення на земельній ділянці, відведеній для ведення особистого селянського господарства із зазначенням площі вільної від об`єктів культурної спадщини земельної ділянки площею 0,2310 га, охоронна зона площею 0,0670, зона яка не може бути приватизована площею 0,0320 га (а.с.104, т.1).

Згідно висновку управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації від 10.05.2019 № 01-43/04-57, управління культури обласної державної адміністрації не заперечує щодо відведення частини земельної ділянки під охоронною зоною (0,0670 га) разом з ділянкою вільною від об`єктів культурної спадщини (0,2310 га), що відводяться ОСОБА_1 в с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області. Земляні та будівельні роботи на частині земельної ділянки площею 0,0670 га є охоронною зоною об`єкту культурної спадщини (археології) Пробіжна ІІ можуть проводитися лише під наглядом археологів (а.с.150, т.1).

Рішенням тридцять шостої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №384 від 29.11.2019 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2980 га в с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області (а.с.98, т.1).

Надалі, ОСОБА_1 , 16.01.2020 зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі з прав власності на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0, 298 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2010125361255, номер відомостей про речове право - 35090020) із встановленням обмеження - зона охорони пам`ятки культурної спадщини (а.с.111-113, т.1).

При цьому, згідно із наданою представником відповідача технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) із землеустрою щодо встановлення (відновлення), меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність ОСОБА_1 вбачається, що у плані меж земельної ділянки площею 0,2980 га з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 наданої ОСОБА_1 знаходиться охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини площею 0,0670 га, яка входить у межі належної ОСОБА_1 земельної ділянки (а.с.133-140, т.1).

Крім того, згідно з інформації Тернопільської обласної військової адміністрації за № 05-1187/16 від 29.01.2024 (а.с.76, т.1) вбачається, що виявлені об`єкти культурної спадщини (археології) ОСОБА_2 та Пробіжна II знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на присадибних ділянках громадян. Дані об`єкти культурної спадщини були внесені у систему декларування нерухомих пам`яток України у 2021 році з листами Міністерства культури та інформаційної політики України від 15.07.2021 за №8174/6.11.7 та від 03.09.2021 № 10560/12.2. У 2023 році вони були підтверджені при формуванні інформаційно комунікаційної системи обліку нерухомих об`єктів культурної спадщини України Державний реєстр нерухомих пам`яток України.

Колиндянською сільською радою листом за № 1093 від 30.05.2024, також підтверджено факт розташування отриманої у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 на місці знаходження пам`ятки археології Поселення Пробіжна І (а.с.97, т.1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка не виділена під пам`ятку, не сформована, не зареєстрована та їй не присвоєно кадастрового номеру, проектно технічна документація не виготовлена, тому відсутнє порушене право на судовий захист особистого немайнового або майнового права та інтересу, порушеного чи невизначного права, оскільки земельна ділянка, яка б мала бути виділена під пам`ятку, не набула статусу об`єкту цивільного права.

Позивачем не доведено точне місце розташування, межі, площа накладення спірної земельної ділянки.З досліджених судом письмових доказів, схем розташування спірної земельної ділянки, неможливо з точністю встановити, де саме розміщена спірна земельна ділянка, її конфігурація, межі, в якому місці спірної земельної ділянки та на якій площі знаходиться археологічна пам`ятка, а тому звернення прокурора із даним позовом є безпідставним. Судом також не встановлено, а позивачем не доведено, що рішення Пробіжнянської сільської ради про надання безоплатно земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства, що дало б підстави для його скасування, скасування відомостей щодо земельної ділянки державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі та зобов`язання відповідача повернути у комунальну власність спірну земельну ділянку.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи і неправильно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Законом «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з абзацом 3 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Археологічні об`єкти культурної спадщини - це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації (абзац 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (абзац 4 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Отже, залишки стародавніх поселень є нерухомими археологічними об`єктами культурної спадщини, а отже, не можуть бути перенесеними на інше місце без втрати своєї цінності.

Пам`ятка культурної спадщини - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (абзац 6 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Об`єкт культурної спадщини визначається загальною характеристикою об`єктів, які мають цінність, зокрема, з археологічного погляду. Натомість пам`ятка культурної спадщини - це об`єкт культурної спадщини, цінність якого підтверджена у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом його реєстрації.

Згідно з частиною 1статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" всі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Зазначені правові норми спрямовані на забезпечення належної охорони пам`яток археології, оскільки пам`ятки археології як нерухомі об`єкти культурної спадщини не можуть бути перенесені на інше місце без втрати їх цінності.

Колегія суддів враховує, що пам`ятки археології, зазвичай, знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, у зв`язку з чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані.

Тому правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини"не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Отже, статтею 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" гарантовано право державної власності на пам`ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам`ятками археології, у зв`язку з невіддільністю пам`ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Проте вказані правові норми стосуються різних об`єктів правового регулювання.

Так, частина 6 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" стосується земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології. Натомість частина перша статті 54 ЗК України - земель історико-культурного призначення.

Згідно з частиною першою статті 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Тож категорія земель історико-культурного призначення включає в себе як землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини (в тому числі і пам`ятки археології), так і охоронювані археологічні території.

Отже, частина перша статті 54 ЗК України, як і частина шоста статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає правовий режим земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології. Проте, на відміну від частини шостої статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», стаття 54 ЗК України стосується земельних ділянок, на яких розташовані або можуть бути розташовані об`єкти культурної спадщини, в тому числі і об`єкти археологічної спадщини.

Тож стаття 54 Земельного кодексу України врегульовує правовий режим усіх ділянок такої категорії земель як землі історико-культурного призначення незалежно від виду пам`яток, які на них розташовані (пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби). Натомість приписи частини 6 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" стосуються окремої підкатегорії із категорії земель історико-культурного призначення, а саме земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, та запроваджують особливий правовий режим такої підкатегорії земель історико-культурного призначення, а також передбачають щодо них особливу охорону з боку держави.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.

У справі, яка переглядається матеріалами підтверджено, що на частині спірної земельної ділянки розташовані залишки стародавнього поселення Пробіжна II.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,2980 га з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129, що частина земельної ділянки площею 0,0670 га, яка передана у власність ОСОБА_1 , є охоронною зоною виявленого об`єкту культурної спадщини (археології) Пробіжна II.

Вказані обставини підтверджуються також довідкою Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам`яток культурної спадщини Тернопільської облради від 09 листопада 2018 року № 290/01-7 про наявність чи відсутність об`єктів культурної спадщини на земельній ділянці, відповідно до якої частина присадибної ділянки площею 0,0320 га знаходиться на території об`єкту культурної спадщини (археології) Пробіжна ІІ (поселення Черняхівської культури № 1889 у Переліку щойно виявлених об`єктів). Інша частина земельної ділянки площею 0,0670 га є охоронною зоною виявленого об`єкту культурної спадщини (археології) Пробіжна II (а.с.103, т.1).

До даної довідки додано схему розміщення частини поселення на земельній ділянці, відведеній для ведення особистого селянського господарства із зазначенням площі вільної від об`єктів культурної спадщини земельної ділянки площею 0,2310 га, охоронної зони навколо об`єкта культурної спадщини площею 0,0670 та зони, на якій знаходиться об`єкт культурної спадщини площею 0,0320 га (а.с.104, т.1).

Отже, наявними доказами підтверджено, що на земельній ділянці площею 0,2980 га з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 знаходиться охоронна зона об`єкта культурної спадщини, пам`ятки археології: поселення Пробіжна II, який взятий на державний облік згідно з наказом управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації № 149 від 29.10.2012, що і не заперечується сторонами в судовому засіданні.

Тому не заслуговують на увагу доводи представника відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, що позивачем не доведено точне місце розташування, межі, площа накладення спірної земельної ділянки як з об`єктом культурної спадщини площею, так і з охоронною зоною об`єкта культурної спадщини, пам`ятки археології: поселення Пробіжна II, де можуть бути розташовані об`єкти культурної спадщини, в тому числі і об`єкти археологічної спадщини.

Твердження представника відповідача про те, що суд прийшов до вірного висновку, що спірна земельна ділянка не виділена під пам`ятку археології, оскільки не сформована, не зареєстрована та їй не присвоєно кадастрового номеру, проектно технічна документація не виготовлена, тому відсутнє порушене право на судовий захист особистого немайнового або майнового права та інтересу, порушеного чи невизначного права, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наказами управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації №16 від 27.01.2010 та № 149 від 29.10.2012 об`єкти археології «Поселення Пробіжна І» та «Поселення Пробіжна ІІ» взяті на державний облік як щойно виявлені об`єкти культурної спадщини.

Так, об`єкт археології багатошарове Поселення Пробіжна І знаходиться у центрально-східній частині села Пробіжна Чортківського району, нижче церкви, по лівому березі річки Нічлава. Поселення датується кількома хронологічними періодами: добою бронзи-ранньозалізного часу (ІІ-І тис. до н.е.) та добою черняхівської культури (III-IV ст. н.е.). Поселення виявлене у 2008 році Державним підприємством «Охоронна археологічна служба України «Подільська археологія» та перебуває у Переліку об`єктів культурної спадщини (археології) Тернопільської області під номером № 1663 (а.с.37-39, т.1).

Поселення Пробіжна ІІ знаходиться у південній частині села Пробіжна Чортківського району, по лівому березі річки Нічлава. Поселення датується добою черняхівської культури (III-IV ст. н.е.). Поселення виявлене у 2012 році Державним підприємством «Охоронна археологічна служба України «Подільська археологія» та перебуває у Переліку об`єктів культурної спадщини (археології) Тернопільської області під номером № 1889 (а.с.37-39, т.1).

Крім цього, Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації надано схеми розташування вказаних поселень із зазначенням їх площі (т.а.с.51-52).

Як видно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 із встановленням обмеження зона охорони пам`ятки культурної спадщини. Даний факт також не заперечує і представник відповідача адвокат Тесля П.О.

Таким чином, колегія суддів вважає, що спірна земельна ділянка площею 0,2980 га з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129, на якій розташована охоронювана археологічна територія протиправно передана у приватну власність, оскільки така земельна ділянка може перебувати виключно у державній власності з огляду на те, що в її межах розташовані або можуть бути розташовані об`єкти культурної спадщини, в тому числі і об`єкти археологічної спадщини.

Не заслуговують на увагу і доводи представника відповідача про відсутність у прокурора підстав для представництва у суді інтересів держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьоїстатті 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення норм частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру»дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи зі змісту наведених норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 260/1815/21 (провадження № К/9901/48346/21) указано про те, що «виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора є доцільною».

Як вбачається з матеріалів справи, що Чортківська окружна прокуратура звернулась до Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації із листом №55-2572 вих-24 від 11.06.2024 щодо вжиття заходів для захисту державних інтересів шляхом витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0, 298 га та подальшого оформлення її в державну власність, в тому числі зверненні до суду з позовною заявою, у відповідь на який Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації листом №38-24 від 19.06.2024 повідомила прокуратуру, що не звертатиметься з позовом до суду щодо повернення вищевказаної ділянки у державну власність(а.с.100-102, т.1).

Разом з тим, згідно з пунктами 1, 6, 12 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт.

Відповідно до пункту 4 Положення про Департамент культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 01.04.2021 № 235/01.02-01 (далі - Положення), основним завданням Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у сфері культури, охорони культурної спадщини, туризму та курортів, міжнаціональних відносин забезпечення прав національних меншин та права громадян на свободу світогляду, а також державвної мовної політики на території області.

Згідно з підпунктами 2, 25, 33,36, 39, 40, 43, 45 пункту 5 Положення Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання:

-створює умови для розвитку соціальної інфрастуктури у сферах культури, мистецтва, охорони культурної спадщини, підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення такої інфрастуктури;

- контролює органи місцевого самоврядування та надає методичну допомогу з питань здійснення наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади;

- виконує функції замовника, укладає з цією метою контракти про виявлення, дослідження, консервацію, ревставрацію, реалібітацію, музеєфікацією, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини;

- забезпечує захист обєктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження;

- встановлює межі територій пам`яток культурної спадщини місцевого значення та їх територій, зон охорони;

- встановлює режим використання пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх територій, зон охорони;

- погоджує проєкти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України;

- погоджує відчуження або передачу пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;

Відповідно до пункту 15 Положення Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та власні бланки.

Отже, Департамент є юридичною особою, одним із основних завдань якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Департамент, зокрема, має повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини, забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини та захисту історико-культурного середовища; щодо складання матеріалів реагування з приводу виявлених порушень щодо дотримання вимог охорони та використання об`єктів культурної спадщини, скеровування таких матеріалів до правоохоронних органів; щодо призначення охоронних заходів на пам`ятках та їхніх територіях тощо. Тобто департамент має широке коло повноважень, які можуть бути вжиті, зокрема, з метою захисту пам`яток археології.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що передача ОСОБА_1 у приватну власність спірну земельну ділянку безумовно порушує інтереси держави, оскільки спірна земельна ділянка, на якій розташовані або можуть бути розташовані об`єкти археологічної спадщиниї, є обєктом обмеженим, який може перебувати виключно у державній власності.

Незважаючи на скерування Чортківською окружною прокуратурою відповідної інформації до Департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА, останньою не вжито заходів для захисту інтересів держави шляхом реалізації, наданих законом повноважень як органом державної влади.

Отже, колегія суддів вважає, що прокурор, звернувшись із позовною заявою, за умови врахування вище викладених обставин, практики цивільного законодавства та ЄСПЛ, з дотриманням нормстатті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертоїтатті 56 ЦПК України, належним чином обґрунтував своє право на звернення до суду та правильно визначив органи в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії, скасування державної реєстрації речових прав та вилучення записів з Державного земельного кадастру та повернення земельної ділянки як способу захисту в спірних правовідносинах.

Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15-16 Цивільного кодексу України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.082018 у справі № 925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Колегія суддів зазначає, що серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Відповідно до частин 2, 3 цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21.

При зверненні до суду із цим позовом керівник Чортківської окружної прокуратури посилався на те, що рішення тридцять шостої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №384 від 29.11.2019 в частині надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки 6125586700:02:001:3129 площею 0, 2980 га прийнято всупереч вимогам Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки він порушує виключне право власності держави на земельну ділянку обмеженої оборотоздатності та створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України в результаті беззастережної передачі ділянки місцевій громаді, а в подальшому особі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства без попереднього проведення археологічних досліджень та вилучення предмета охорони.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц.)

У пункті 64 постанови від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: "Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах".

Колегія суддів зазначає, що наведений висновок може бути застосованим і до правовідносин, які виникли у даній справі.

З огляду на особливості правового режиму земельної ділянки, на яких розташовані або можуть бути розташовані об`єкти культурної спадщини, та неможливість їх передачі в приватну власність, а також з урахуванням того, що спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, колегія суддів констатує, що позов з вимогою про визнання незаконним та скасувати рішення тридцять шостої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №384 від 29.11.2019 в частині надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки 6125586700:02:001:3129 площею 0, 2980 га відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного позивачем способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Таким чином, обраний прокуратурою спосіб захисту шляхом оскарження рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в приватну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права приватної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права приватної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, призведе до усунення порушення прав держави на особливо цінні об`єкти археологічної спадщини. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.

За таких обставин колегія суддів визнає обґрунтованими вимоги про визнання незаконним та скасування рішення сесії, скасування державної реєстрації речових прав та вилучення записів з Державного земельного кадастру та повернення земельної ділянки, як належні способи захисту.

Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду і ухвалення нового, яким визнати незаконним та скасувати рішення тридцять шостої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №384 від 29.11.2019 в частині надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки 6125586700:02:001:3129 площею 0, 2980 га.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2010125361255, номер відомостей про речове право -35090020) за ОСОБА_1 .

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства приватної власності, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Колиндянської територіальної громади від імені якої діє Колиндянська сільська рада, земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га, розташовану в с.Пробіжна, Чортківського району, Тернопільської області.

Відповідно до ч.1 та ч.13 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільською обласною прокуратурою сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 12 112,00 грн, що стверджується платіжною інструкцією №1100 від 20 червня 2024 року (а.с.114, т.1), а за подачу апеляційної скарги сплачено 18 168,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 644 від 25 березня 2025 року (а.с. 220, т.1).

Таким чином, на користь позивача з кожного відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 15140 грн (18 168,00 +12 112,00=30280/2=15 140).

Керуючись ст. ст.35, 259, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Чортківського районного районного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення сесії, скасування державної реєстрації речових прав, та вилучення записів з Державного земельного кадастру та повернення земельної ділянки, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення тридцять шостої сесії VII скликання Пробіжнянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №384 від 29.11.2019 в частині надання безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки 6125586700:02:001:3129 площею 0, 2980 га.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2010125361255, номер відомостей про речове право -35090020) за ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства приватної власності, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність Колиндянської територіальної громади від імені якої діє Колиндянська сільська рада ( с. Колиндяни, Чортківського району Тернопільської області, код ЄРДПОУ 04393775), земельну ділянку з кадастровим номером 6125586700:02:001:3129 площею 0,2980 га, розташовану в с.Пробіжна, Чортківського району, Тернопільської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільської обласної прокуратури судові витрати у виді судового збору сплаченого позивачем за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 15140 грн (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

Стягнути з Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області на користь Тернопільської обласної прокуратури судові витрати у виді судового збору сплаченого позивачем за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 15140 грн (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 липня 2025 року.

Головуюча Н. М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів