Рішення від 28.07.2025 по справі 140/5592/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5592/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Транс Груп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Транс Груп» (далі ТзОВ «Смарт Транс Груп», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2025 №UA205000202523 та №UA205000202522.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на підставі наказу від 06.12.2024 №344 проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «Смарт Транс Груп» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товару за МД типу ІМ40ДЕ від 05.04.2021 №204020/2021/220507, від 16.03.2021 №204020/2021/214756, від 05.04.2021 №204020/2021/220522, за результатами якої складено акт від 31.12.2024 №66/24/7.3-19/38524027, яким встановлено порушення позивачем вимог статті 16 Протоколу 1 Угоди, статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п`ятої статті 280 Митного кодексу України (далі МК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 347553,15 грн; підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого знижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 69510,23 грн. Позивачем були подані заперечення на Акт перевірки, однак листом від 20.01.2025 Волинська митниця повідомила ТзОВ «Смарт Транс Груп», що висновки акту залишені без змін, а заперечення - без задоволення,.

На підставі вказаного акту перевірки Волинською митницею 21.01.2025 винесені податкові повідомлення-рішення №UA205000202522 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, на суму 113787,99 грн; №UA205000202523 за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на загальну суму 25 033,35 грн (сума штрафних санкцій 2275,76 грн, розмір податкового зобов`язання - 22 757,59 грн).

ТзОВ «Смарт Транс Груп» було подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, однак рішенням Державної митної служби України №1/10-06/13/2440 від 18.04.2025 (далі ДМС України) податкові повідомлення-рішення 21.01.2025 №UA205000202523 та №UA205000202522 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач вважає висновки, що викладені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, помилковими та необґрунтованими, а прийняті на підставі даного акту податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки Волинська митниця помилково вважає, що преференційне походження товарів, експортованих компанією aM Trading s.r.o. (Janosikova 15A, 01001 Zilina), не підтверджено, у зв`язку з чим відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань.

Позивач вважає, що листи уповноваженого органу Республіки Польща №2601-IOA.4331.122.2023 від 07.03.2024 щодо результатів перевірки сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0276149 від 01.04.2021, уповноваженого органу Королівства Бельгії №2024/N6A2N30/00011751/2 від 17.09.2024 щодо результатів перевірки сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №E5.865.269 від 10.03.2021, уповноваженого органу Словаччини №118740/2024-2000102/MY-248/23 від 13.03.2024 щодо результатів перевірки декларації про походження, складеної експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі №5020210261 від 23.03.2021, які були використані митним органом під час перевірки, є необґрунтованими, не можуть бути єдиними та беззаперечними доказами не підтвердження пільгового походження, оскільки до митного оформлення декларантом надано всі документи, визначені чинним законодавством, які надано експортером та підтверджують право на преференцію. При цьому, позивач зауважує, що немає жодного офіційного підтвердження, що митні органи країни зверталися до експортерів з будь-якими запитами щодо підтвердження преференційного походження товарів, ввезених ТзОВ «Смарт Транс Груп». Вказує, що на імпортера (Позивача) не покладено обов`язку перевіряти законність дій експортера під час оформлення та видачі сертифікатів EUR.1 і декларацій-інвойсів. Відповідальність за належне оформлення зазначених документів, їх видачу, а також за достовірність відомостей, що містяться у відповідних сертифікатах і деклараціях, несе виключно експортер (продавець). Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 визначена статтею 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відповідно до цієї норми, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Позивач вказує, що дотримав умови режиму вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом та правомірно застосовав тарифну преференцію за імпортованим товаром з країни Європейського Союзу. Під час митного оформлення імпортованого товару позивач надав національному митному органу всі необхідні документи для завершення митних процедур, та щодо достовірності, достатності, повноти або належності яких з боку митного органу не було жодних зауважень та ним не відмовлено у застосуванні преференцій з ввізного мита на товари, що возяться на територію України.

З огляду на викладене позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.61).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вимог позивача не визнала.

В обґрунтування своїх заперечень представник митниці вказала, що згідно пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345, пункту 2 частини 2 статті 351, статей 352, 354 МК України, відповідно до наказу Волинської митниці від 06.12.2024 №344, з 18.12.2024 терміном чотири робочі дні проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТзОВ «Смарт Транс Груп» вимог законодавства України з питань митної справи в частині законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №UA204020/2021/220507 від 05.04.2021, №UA204020/2021/214756 від 16.03.2021, №UA204020/2021/220522 від 05.04.2021.

Згідно із висновками акту перевірки від 31.12.2024 №66/24/7.3-9/38524027 встановлено порушення позивачем статті 15, 16, 21 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини 1 статті 257, частини 5 статті 280, частини 1 статті 281 МК України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД №UA204020/2021/220507 від 05.04.2021, №UA204020/2021/214756 від 16.03.2021, №UA204020/2021/220522 від 05.04.2021 від 17.09.2021 на загальну суму 113787,99 грн; пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 22757,59 грн. Позивачем подано заперечення на акт від 31.12.2024 №66/24/7.3-19/38524027, яке було розглянуте комісією з розгляду спірних питань Волинською митницею та надана відповідь, відповідно до якої висновки акту перевірки залишаються без змін, а заперечення без задоволення. Враховуючи вищевикладене, 21.01.2025 Волинською митницею було прийнято податкові повідомлення-рішення №UA205000202522 та №UA205000202523.

За результатом адміністративного оскарження рішенням ДМС України №1/10-06/13/2440 від 18.04.2025 податкові повідомлення-рішення від 21.01.2025 №UA205000202523 та №UA205000202522 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення

Представник відповідача зазначає, що при проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товарів за МД типу ІМ40 №UA204020/2021/220507 від 05.04.2021, №UA204020/2021/214756 від 16.03.2021, №UA204020/2021/220522 від 05.04.2021, встановлено наступне.

Митне оформлення товарів, зазначених в Додатку 1 здійснено із застосуванням преференції за кодом « 410» «товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац перший частини першої ст. 29 додатка I-А «Тарифний графік України» до глави I розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею»(скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони)» відповідно з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 16 Протоколу 1 «Щодо визнання концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до економічної частини Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VІІ, статті 17 Протоколу І «щодо визначення концепції «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва» та в рамках дії норм статті 15 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження.

Підстава - надані при митному оформленні сертифікати з перевезення товару EUR.1 (Додаток 1), які зазначені у графі 44 митної декларації під кодом 0954 «сертифікати з перевезення товару EUR.1» №E5.865.269 від 10.03.2021, №PL/MF/AR 0276149 від 01.04.2021 та декларації про походження, складена експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі №5020210261 від 23.03.2021, яка зазначена у графі 44 митної декларації за кодом « 7016». Країна походження товару у графі 34 митної декларації була заявлена декларантом на підставі відомостей наявних у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 та в декларації про походження.

Відповідно до статей 31 та 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження, в рамках заходів з контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками мита, Держмитслужбою на звернення Рівненської митниці (лист №7.13-2/15/4-15/6159 від 22.09.20230), було направлено на перевірку до митного органу Королівства Бельгії та Республіки Польща сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 від aM Trading s. r. o., Janosikova 15A01001 Zilina' №E 5.865.269 від 10.03.2021, №PL/MF/AR0276149 від 01.04.2021, уповноваженого органу Словаччини декларацію про походження, складену експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі №5020210261 від 23.03.2021. Рівненська митниця здійснювала перевірку сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, та складену експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі №5020210261 від 23.03.2021, серед яких імпортером було ТзОВ «Смарт Транс Груп» (ЄДРПОУ 38524027). Волинською митницею отримано листи Рівненської митниці від 20.03.2024 №7.13-1/15/7-40/1766, від 12.04.2024 №7.13-1/15/7-40/2385, від 19.11.2024 №7.13-1/15/7-40/7052.

Відповідно до листа Рівненської митниці від 20.03.2024 №7.13-1/15/7-40/1766, вказано, що Державною митною службою України листом від 15.03.2024 №15/15-03- 01/7.13/1420 надіслано відповідь уповноваженого митного органу уповноваженого органу Республіки Польща №2601-IOA.4331.122.2023 від 07.03.2024 про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AR 0276149 від 01.04.2021. Результати перевірки свідчать, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 є автентичним, проте товар не може вважатись таким, що відповідає положенням Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Товар, який зазначений у сертифікаті з перевезення товару EUR.1, не має преференційного походження, про що внесена уповноваженим органом Республіки Польща відповідна відмітка в графу 14 даних сертифікатів «Не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності інформації, що міститься в ньому», вказана відмітка у сертифікатах належним чином засвідчені уповноваженим органом Республіки Польща, і тому до нього не можуть бути застосовані тарифні преференції. Результат перевірки (графа 14 сертифіката) завізований відповідно до положень Додатку ІІІ а Конвенції, а саме: проставлено дату перевірки та місце проведення 21.02.2024, Kielce; наявний підпис посадової особи; проставлено відбиток печатки уповноваженого органу Республіки Польща. Відповідно до листа Рівненської митниці від 19.11.2024 №7.13-1/15/7-40/7052, вказано, що Державною митною службою України листом від 08.11.2024 №15/15-03-01/7/5795 надіслано відповідь уповноваженого митного органу уповноваженого органу Королівства Бельгії № 2024/N6A2N30/00011751/2 від 17.09.2024 про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 №E 5.865.269 від 10.03.2021. Результати перевірки свідчать, що через відсутність доказів, підтверджуючих походження товару неможливо підтвердити, що товар зазначений у сертифікаті EUR.1 відповідає преференційним правилам походження, як зазначено в положеннях Конвенції. Враховуючи вищезазначене, товар, зазначений в сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №E 5.865.269 від 10.03.2021 не має преференційного походження відповідно до вимог положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відповідно до листа Рівненської митниці від 12.04.2024 №7.13-1/15/7-40/2385 вказано, що Державною митною службою України листом від 04.04.2024 №15/15-03-01/7/1847 надіслано відповідь уповноваженого органу Словаччини №118740/2024-2000102/MY-248/23 від 13.03.2024 про результати перевірки декларації про походження, складеної експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі №5020210261 від 23.03.2021. Результати перевірки свідчать, що експортером не було надано документи (відомості), що підтверджують преференційне походження товару, зазначеного у декларації походження №5020210261 від 23.03.2021. Тому декларація походження, складена експортером «aM Trading s.r.o.» не є дійсним доказом походження у розумінні Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та Конвенції. Отже, у відповідях уповноважених органів Республіки Польща, Словаччини та Королівства Бельгії чітко вказано про непідтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару форми EUR.1 та декларації походження згідно з Додатком 1 за результатами перевірки.

Відповідач зауважує, що оскільки для вищезазначених товарів преференційне походження є визначальним для оподаткування, а інформація, зазначена у сертифікатах походження товару «сертифікати з перевезення товару «EUR.1» №E5.865.269 від 10.03.2021, №PL/MF/AR 0276149 від 01.04.2021 про преференційне походження, виявилась непідтвердженою, тому преференційна ставка ввізного мита до товарів застосована неправомірно.

Враховуючи, що перевіркою походження товарів не підтверджено їх преференційне походження, відповідно до вимог частини другої статті 48 МК України, оподаткування товарів за МД типу ІМ40ДЕ №UA204020/2021/220507 від 05.04.2021, №UA204020/2021/214756 від 16.03.2021, №UA204020/2021/220522 від 05.04.2021 повинно здійснюватися зі сплатою ввізного мита за ставкою на дату здійснення митного оформлення, згідно із Законом України від 19.09.2013 №584-VIII «Про Митний тариф України» (зі змінами і доповненнями) .

Встановлені порушення призвели до заниження ТзОВ «Смарт Транс Груп» податкових зобов`язань по сплаті митних платежів за МД згідно Додатку 1 на загальну суму 136545,58 грн, в тому числі: ввізне мито на суму 113787,99 грн та податок на додану вартість на суму 22757,59 грн.

З урахуванням зазначеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 28.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2021 між ТзОВ «Смарт Транс Груп» (покупець) та компанією «aM Trading s.r.o.» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №02/03-21, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі нові та бувші у використанні, кузова до легкових автомобілів та запчастини до них нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи та напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадра цикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні, човни, яхти та інші плавзасоби нові та бувші у використанні, одяг, що був у вжитку, взуття, що було у вжитку, інші текстильні вироби, що були у вжитку. Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід`ємними частинами цього контракту (а. с. 28-29).

16.03.2021 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України відповідно до вказаного контракту товару: напівпричіп-рефрижератор (ізотермічний, зі встановленим холодильним обладнанням), трьохвісний, марки SCHMITS, модель SCB*S3B, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2014, позивач подав до Галицької митниці митну декларацією від 16.03.2021 №UA204020/2021/214756, у якій зазначено: вантажовідправник/Експортер: «aM Trading s.r.o.» (графа 2), країна походження: EU (графа 34), код товару: 87163980 (графа 33), ціна товару 15000,00 Євро (графа 42), преференція - код « 410000000» (графа 36) (а. с. 17).

На підтвердження наявної преференції щодо сплати мита було подано сертифікат про походження товару форми «EUR.1» №E5.865.269 від 10.03.2021, №PL/MF/AR 0276149 від 01.04.2021, виданий експортером «aM Trading s.r.o.» (а. с. 26, 73 переклад) та інвойс від 04.03.2021 №5020210197 (а. с. 20, 20-а).

05.04.2021 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України відповідно до вказаного контракту товару: сідельний тягач для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марки DAF, модель XF510, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2016, позивач подав до Волинської митниці митну декларацією від 05.04.2021 №UA204020/2021/220522, у якій зазначено: вантажовідправник/Експортер: «aM Trading s.r.o.» (графа 2), країна походження: EU (графа 34), код товару: 87012190 (графа 33), ціна товару 15800,00 Євро (графа 42), преференція - код « 410000000» (графа 36) (а. с. 19).

На підтвердження наявної преференції щодо сплати мита було подано сертифікат про походження товару форми «EUR.1» №E5.865.269 від 10.03.2021, №PL/MF/AR 0276149 від 01.04.2021, виданий експортером «aM Trading s.r.o.» (а. с. 25, 72 переклад) та інвойс від 16.03.2021 №5020210240 (а. с. 21, 22).

05.04.2021 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України відповідно до вказаного контракту товару: напівпричіп-цільнометалевий фургон, трьохвісний, марки KRONE, модель SD, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення - 2013, позивач подав до Волинської митниці митну декларацією від 05.04.2021 №UA204020/2021/220507, у якій зазначено: вантажовідправник/Експортер: «aM Trading s.r.o.» (графа 2), країна походження: EU (графа 34), код товару: 87163980 (графа 33), ціна товару 3800,00 Євро (графа 42), преференція - код « 410000000» (графа 36) (а. с. 19).

На підтвердження наявної преференції щодо сплати мита було подано інвойс від 23.03.2021 №5020210261 (а. с. 23, 24).

Загальна фактурна вартість товару відповідно до інвойсів, які були підставою для здійснення митного оформлення товару становить 34600 EUR (1137879,90 грн).

На підставі наказу Волинської митниці від 06.12.2024 №344, з 18.12.2024 терміном чотири робочі дні проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТзОВ «Смарт Транс Груп» вимог законодавства України з питань митної справи в частині законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №UA204020/2021/220507 від 05.04.2021, №UA204020/2021/214756 від 16.03.2021, №UA204020/2021/220522 від 05.04.2021.

На виконанням вимог частини четвертої статті 351 МК України митницею на адресу ТзОВ «Смарт Транс Груп» рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 09.12.2024 №7.3-2/19/13/13512 за штрих-кодовим індикатором №4430103463750 направлено копію наказу від 06.12.2024 №344, письмове повідомлення від 26.08.2024 №34 про проведення документальної невиїзної перевірки тривалістю 4 робочих дні з 18.12.2024, місце проведення якої Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, які вручені позивачу належним чином.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 31.12.2024 №66/24/7.3-19/38524027, яким встановлено порушення позивачем вимог статті 16 Протоколу 1 Угоди, статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п`ятої статті 280 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 347553,15 грн; підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого знижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 69510,23 грн.

Позивачем подано заперечення на акт від 31.12.2024 №66/24/7.3-19/38524027, яке було розглянуте комісією з розгляду спірних питань Волинською митницею та надана відповідь, відповідно до якої висновки акту перевірки залишаються без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 21.01.2025 винесені податкові повідомлення-рішення №UA205000202522 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, на суму 113787,99 грн; №UA205000202523 за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на загальну суму 25 033,35 грн (сума штрафних санкцій 2275,76 грн, розмір податкового зобов`язання - 22 757,59 грн).

ТзОВ «Смарт Транс Груп» було подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, однак рішенням ДМС України №1/10-06/13/2440 від 18.04.2025 податкові повідомлення-рішення 21.01.2025 №UA205000202523 та №UA205000202522 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною шостою статті 265 МК України декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.

Відповідно до частини першої статті 266 МК України декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу (пункт 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (пункт 5).

Частинами першою та другою статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Згідно із частиною шостою статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Частиною другою статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини першої статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Таким чином, підставою для проведення перевірки є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митним органам документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статей 31 та 32 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження, в рамках заходів з контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками мита, Держмитслужбою на звернення Рівненської митниці (лист №7.13-2/15/4-15/6159 від 22.09.20230), було направлено на перевірку до митного органу Королівства Бельгії та Республіки Польща сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 від aM Trading s. r. o., Janosikova 15A01001 Zilina' №E5.865.269 від 10.03.2021, №PL/MF/AR0276149 від 01.04.2021, уповноваженого органу Словаччини декларацію про походження, складену експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі №5020210261 від 23.03.2021.

Так, з листа Рівненської митниці від 20.03.2024 №7.13-1/15/7-40/1766 вбачається, що ДМС України листом від 15.03.2024 №15/15-03-01/7.13/1420 надіслано відповідь уповноваженого митного органу уповноваженого органу Республіки Польща №2601-IOA.4331.122.2023 від 07.03.2024 про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AR 0276149 від 01.04.2021. Результати перевірки свідчать, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 є автентичним, проте товар не може вважатись таким, що відповідає положенням Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Товар, який зазначений у сертифікаті з перевезення товару EUR.1, не має преференційного походження, про що внесена уповноваженим органом Республіки Польща відповідна відмітка в графу 14 даних сертифікатів «Не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності інформації, що міститься в ньому», вказана відмітка у сертифікатах належним чином засвідчені уповноваженим органом Республіки Польща, і тому до нього не можуть бути застосовані тарифні преференції. Результат перевірки (графа 14 сертифіката) завізований відповідно до положень Додатку ІІІ а Конвенції, а саме: проставлено дату перевірки та місце проведення 21.02.2024, Kielce; наявний підпис посадової особи; проставлено відбиток печатки уповноваженого органу Республіки Польща.

Крім того, згідно листа Рівненської митниці від 19.11.2024 №7.13-1/15/7-40/7052, слідує, що ДМС України листом від 08.11.2024 №15/15-03-01/7/5795 надіслано відповідь уповноваженого митного органу уповноваженого органу Королівства Бельгії №2024/N6A2N30/00011751/2 від 17.09.2024 про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 №E 5.865.269 від 10.03.2021. Результати перевірки свідчать, що через відсутність доказів, підтверджуючих походження товару неможливо підтвердити, що товар зазначений у сертифікаті EUR.1 відповідає преференційним правилам походження, як зазначено в положеннях Конвенції. Враховуючи вищезазначене, товар, зазначений в сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №E 5.865.269 від 10.03.2021 не має преференційного походження відповідно до вимог положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Також з листа Рівненської митниці від 12.04.2024 №7.13-1/15/7-40/2385 вбачається, що ДМС України листом від 04.04.2024 №15/15-03-01/7/1847 надіслано відповідь уповноваженого органу Словаччини №118740/2024-2000102/MY-248/23 від 13.03.2024 про результати перевірки декларації про походження, складеної експортером на партію товару до 6000 євро на інвойсі №5020210261 від 23.03.2021. Результати перевірки свідчать, що експортером не було надано документи (відомості), що підтверджують преференційне походження товару, зазначеного у декларації походження №5020210261 від 23.03.2021. Тому декларація походження, складена експортером «aM Trading s.r.o.» не є дійсним доказом походження у розумінні Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами.

Таким чином, уповноваженими органами Словаччини, Бельгії та Республіки Польщі не підтверджено преференційне походження товару, вказаного у сертифікатах про походження товару EUR.1 №E5.865.269 від 10.03.2021, №PL/MF/AR0276149 від 01.04.2021, які були подані декларантом позивача при митному оформленні товарів і на підставі якого застосовано преференції по сплаті мита.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку із наявністю відповіді компетентного органу, що видав документ, або компетентної організації країни, зазначеної як країна походження товару, що провів перевірку документів про походження товару, та зазначення у цій відповіді, що ввезений товар не може розглядатися, як товар з походженням в ЄС відповідно до положень Протоколу І до Угоди про асоціацію між СС та Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами з одного боку, та Україною з іншого боку і мати пільгу при розмитненні товару.

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною третьою статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

За приписами частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною дев`ятою цієї статті кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Пунктом 1 частини третьої статті 44 МК України передбачено, що у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

За приписами частин четвертої, п`ятої статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно із частиною першою статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Угода про асоціацію з ЄС).

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва».

Частиною першою статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;

2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс, надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-VІII Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка набирає чинності для України в перший день другого місяця після внесення Україною депозитарію Конвенції документа про приєднання.

Згідно із статтею 1 Рішення №1/2018 Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21/11/2018 року про заміну Протоколу I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Протокол І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення. Статтею 1 Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» визначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення I і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція). Усі посилання на «відповідну угоду» в Доповненні I й у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції тлумачаться у значенні цієї Угоди.

Відповідно до статті 15 розділу V Доповнення І товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару ЕUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а.

Пунктом 2 статті 31 розділу VІ Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару ЕUR.1 та ЕUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження ЕUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документів.

За змістом положень статті 32 розділу VІ Доповнення І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає: після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №460/8509/21, які полягають у такому.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МК України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, контролюючий орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов`язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.

Верховний Суд у вказаній справі визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що зазначення товариством відомостей про характеристики товарів (преференційне походження), які відрізняються від даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав (митний орган Республіки Польща), призвело до безпідставного застосування преференційних ставок ввізного мита, замість застосування повних ставок ввізного мита та сплати митних платежів згідно Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII.

Відтак суд погоджується із доводами митного органу про те, що спірні сертифікати з перевезення товару не можуть бути визнані належними та достатніми документами, які підтверджують преференційне походження товарів, оформлених за МД.

При цьому, суд зауважує, що компанія-експортер, зазначивши декларативно в інвойсі про походження товарів з території Європейського Союзу, повинна у подальшому в ході перевірки документально підтвердити походження вказаних товарів, в тому числі й обставини, що матеріали, використані при виготовленні товару, також здебільшого походять з Європейського Союзу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 31.07.2024 у справі №260/6407/21.

Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №240/7093/19, від 11.04.2022 у справі №260/2805/20, відповідно до яких міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, Верховний Суд доходить висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Частиною другою статті 334 МК України встановлено, що відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю, не потребують додаткового підтвердження.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МК України рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах (відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України).

Таким чином, оскільки у відповідь на запит митного органу листами уповноваженого органу Словаччини від 13.03.2024 №118740/2024-2000102/MY-248/23, уповноваженого органу Бельгії від 17.09.2024 №2024/№6A2N30/00011751/2 та уповноваженого органу Республіки Польщі від 07.03.2024 №2601-IOA.4331.122.2023 не підтверджено преференційне походження товару, ввезеного за сертифікатами EUR.1 № PL/MF/AR 0276149 від 01.04.2021, EUR.1 №E5.865.269 від 10.03.2021, тому у позивача були відсутні підстави для застосування права на преференції при розмитнені такого товару, а висновки акту перевірки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

До таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №380/2397/22

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Інші доводи позивача не спростовують встановлених обставин справи.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів, що податкові повідомлення-рішення від 21.01.2025 №UA205000202523 та №UA205000202522 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним митним законодавством.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а відтак і про відмову у задоволенні позову ТзОВ «Смарт Транс Груп»

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Транс Груп» (45601, Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Максима Кривоноса, 19, код ЄДРПОУ 38524027) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський