Рішення від 28.07.2025 по справі 640/32014/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року Справа № 640/32014/20 Провадження ЗП/280/958/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Комунальної установи Київської обласної ради «Центр освітніх інновацій та консалтингу»

до Північного офісу Держаудитслужби,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІКСІ-ЦЕНТР»,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

17.12.2020 Комунальний заклад Київської обласної ради сервісно-ресурсний центр (КЗ КОР СРЦ) (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІКСІ-ЦЕНТР», в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-P-2020-08-07-007506-a товарів за кодом ДК 021:2015:31710000-6: Електронне обладнання, оприлюднений 03 грудня 2020 року в електронній системі закупівель.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на незгоді з висновком про результати моніторингу закупівлі UA-2020-08-07-008107-а. Вказує, що і оголошення про проведення закупівлі, і тендерна документація містять інформацію про мову, якою повинна бути складена тендерна пропозиція, та умови надання забезпечення тендерних пропозицій. В Констатуючій частині висновку зазначено, що п. 6 розділу 3 Тендерної документації та технічне завдання Додаток № 3 до Тендерної документації містять суперечливі відомості, так як в Тендерній документації рік виготовлення кожної позиції не пізніше 2020 року, а в технічному завданні - рік виготовлення - не раніше 2019 року». Пояснює, що товар повинен бути виготовлений не раніше 2019 року (тобто не у 2018, 2017 тощо) та не пізніше 2020 року (тобто, не у 2021 тощо). Таким чином, товар повинен бути виготовлений у 2019 або 2020 році. Звертає увагу, що Законом України «Про публічні закупівлі» не встановлено форми документального підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що можуть бути підставою для продовження строків передачі товару. Таким чином, замовником визнано лист ТОВ «ДІКСІ - ЦЕНТР» достатнім документальним підтвердженням виникнення об`єктивних обставин та за взаємною згодою №2 від 29.09.2020 укладено Додаткову угоду. Додатково зазначає, що станом на 04.12.2020 ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» виконало свої зобов`язання щодо постачання товарів в повному обсязі. Однак, у висновку Контролюючим органом зобов`язано позивача розірвати договір, що суперечить вимогам чинного законодавства.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

17.02.2021 на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення вимог пункту 8 та 9 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, а саме: опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, порушення частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII, а саме: замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, адже, відповідно до п. 2 розділу 3 тендерної документації, замовником вимагалось надання забезпечення тендерної пропозиції, яке має бути подане у виді гарантії. Однак, у складі пропозиції учасника ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» відсутня вищезазначена банківська гарантія; розбіжності п.6 розділу 3 тендерної документації та технічного завдання Додатку № 3 до тендерної документації, а саме: в тендерній документації зазначено, що рік виготовлення кожної позиції не пізніше 2020 року, а в технічному завданні - рік виготовлення - не раніше 2019 року; порушення ч. 5 статті 41 Закону № 922-VIII, а саме: укладання додаткової угоди від 29.09.2020 №2 до договору від 09.09.2020 № 43-09, якою змінено терміни поставки товару (істотні умови). Зазначає на законності вказання замовнику такого способу (шляху) усунення порушень у сфері закупівель як розірвання договору. Відтак вважає оскаржуваний висновок правомірним та просить відмовити у задоволенні позову.

07.03.2021 судом отримано пояснення третьої особи, у яких ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» погоджується з вимогами позивача щодо визнання протиправним та скасування Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-07-008107-a, вважає їх законними та обґрунтованими.

23.02.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в яких уточнено номер висновку про результати моніторингу закупівлі, який оскаржується, а також відповідь на відзив, в якій підтримує своє обґрунтування позовних вимог. Також вказує, що у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 міститься висновок: розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

10.03.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких зазначено, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому опублікування оголошення про проведення відкритих торгів без зазначення інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (порушення вимог пункту 8 та 9 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII), не відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» як такої, що не відповідає умовам тендерної документації (порушення частини 1 статті 31 Закону №922-VIII), та зміна істотних умов договору додатковою угодою (порушення ч. 5 статті 41 Закону № 922-VIII), тобто без урахуванням особливостей визначених Законом України «Про публічні закупівлі», є підставою для розірвання такого договору.

24.04.2025 на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача, у яких зазначено, що Північний офіс Держаудитслужби має повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №260/3428/21 та від 11.04.2024 у справі № 440/17864/21. Як слідує зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

01.05.2025 до суду надійшла заява позивача, у якій зазначено, що Комунальна установа Київської обласної ради «Центр освітніх інновацій та консалтингу» є правонаступником прав та обов`язків Комунального закладу Київської обласної ради «Сервісно-ресурсний центр».

13.05.2025 судом отримані додаткові пояснення третьої особи, в яких зауважено, що зобов`язання щодо поставки товарів виконані в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, які надані позивачем разом з позовною заявою.

ІII. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, здійснено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІКСІ-ЦЕНТР».

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 заяву про уточнення позовних вимог від 23.02.2021 повернуто позивачу без розгляду, у задоволенні заяви Північного офісу Держаудитслужби про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX матеріали адміністративної справи №640/32014/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. З урахуванням положень Закону України № 2825-IX та результатів авторозподілу судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (протокол доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/), матеріали адміністративної справи №640/32014/20 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду, які надійшли 08.04.2025 за вх.№16878.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято до провадження справу №640/32014/20 за позовом Комунального закладу Київської обласної ради «Сервісно-ресурний центр» (КЗ КОР СРЦ) до Північного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІКСІ-ЦЕНТР» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 замінено позивача Комунальний заклад Київської обласної ради «Сервісно-ресурсний центр» (КЗ КОР СРЦ) на правонаступника - Комунальну установу Київської обласної ради «Центр освітніх інновацій та консалтингу».

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 20.11.2020 №225 «Про початок моніторингу закупівлі» Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі: Електронне обладнання (Створення та забезпечення обладнання лабораторій робототехніки та програмування у закладах позашкільної освіти). Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно телекомунікаційній системі Prozorro за номером: UA-2020-08-07-008107-a.

Позивачем у позовній заяві зазначено ідентифікатор закупівлі UA-P-2020-08-07-007506-a. Позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про уточнення позовних вимог, зокрема, просив вважати вірним № ідентифікатору закупівлі UA- 2020-08-07-008107-а, внаслідок чого розглядати позовні вимоги в наступній редакцій: «визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2020-08-07-008107-а товарів за кодом ДК 021:2015:31710000-6: Електронне обладнання, оприлюднений 03 грудня 2020 року в електронній системі закупівель.».

Суд при розгляді справи враховує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 заяву про уточнення позовних вимог від 23.02.2021 повернуто позивачу без розгляду через те, що поняття уточнення позовних вимог, як і порядку вирішення такої заяви, стаття 47 Кодексу адміністративного судочинства України не містить, що виключає можливість вирішення заяви по суті. Тому, вважає технічною опискою зазначення позивачем ідентифікатору закупівлі UA-P-2020-08-07-007506-a, оскільки за змістом позовної заяви та додаткових пояснень позивачем оскаржується Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA- 2020-08-07-008107-a, який і є предметом розгляду.

Під час моніторингу предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922- VIII), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції Переможця, внесення змін до договору.

Під час моніторингу проаналізовано:

річний план закупівель на 2020 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи від 07.08.2020 (далі - ТД), тендерну пропозицію ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» (далі - Переможець), протокол розгляду тендерної пропозиції, повідомлення про намір укласти договір, договір від 09.09.2020 № 43/09, додаткові угоди від 09.09.2020 № 1, від 29.09.2020 № 2, від 17.11.2020 №3.

За результатами проведеного моніторингу встановлено:

«Аналізом інформації, розміщеної в електронній системі закупівель Prozorro, встановлено, що на порушення вимог пункту 8 та 9 частини другої статті 21 Закону № 922- VIII, опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Слід зазначити, що п.6 розділу 3 ТД та технічне завдання Додаток № 3 до ТД містять суперечливі відомості, так як у ТД рік виготовлення кожної позиції не пізніше 2020 року, а в технічному завданні - рік виготовлення - не раніше 2019 року. Відповідно до п. 2 розділу 3 ТД, Замовником вимагалось надання забезпечення тендерної пропозиції, яке має бути подане у виді гарантії. Однак, у складі пропозиції учасника ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» відсутня вищезазначена банківська гарантія, чим не дотримано вимоги п. 2 розділу З ТД. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини першої статті 31 Закону № 922-VIII Замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо не надано забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося Замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції. Моніторингом встановлено, шо додатковою угодою від 29.09.2020 № 2 внесено зміни до договору від 09.09.2020 № 43-09 в частині продовження строку поставки товару до 31.12.2020. Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміна не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Також, пунктом 14 розділу 6 ТД зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі та визначено перелік істотних умов, а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Отже, додаткова угода від 29.09.2020 № 2 до договору від 09.09.2020 № 43-09, якою змінено терміни поставки товару без документально підтверджених обставин, укладена з порушенням ч. 5 статті 41 Закону № 922-VIII. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 922-VIII, Договір є нікчемним у частині укладання додаткової угоди від 29.09.2020 № 2 до договору від 09.09.2020 № 43-09.».

За результатами моніторингу встановлено порушення п. 8 та п. 9 ч. 2 ст. 21, ч. 1 ст. 31, ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VШ. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922- VIII, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень не встановлено.

Зазначені порушення полягають у наступному:

опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій;

порушення частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII, а саме: замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, адже, відповідно до п. 2 розділу 3 ТД, замовником вимагалось надання забезпечення тендерної пропозиції, яке має бути подане у виді гарантії. Однак, у складі пропозиції учасника ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» відсутня вищезазначена банківська гарантія;

розбіжності п.6 розділу 3 ТД та технічного завдання Додатку № 3 до ТД, які містять суперечливі відомості, а саме: в ТД зазначено, що рік виготовлення кожної позиції не пізніше 2020 року, а в технічному завданні -рік виготовлення - не раніше 2019 року;

порушення ч. 5 статті 41 Закону № 922-VIII, а саме: укладання додаткової угоди від 29.09.2020 №2 до договору від 09.09.2020 № 43-09, якою змінено терміни поставки товару (істотні умови).

Керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір.

03 грудня 2020 року Північним офісом Держаудитслужби України було опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

Вважаючи висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. (ст. 5 Закону № 2939-XII).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII).

Пунктами 14, 31, 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що:

моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель;

тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Так, відповідно до абзацу п`ятого підпункту 3 пункту 4, пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: дані автоматичних індикаторів ризиків.

У відповідності до частин шостої, сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду (частина десята статті 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

За приписами частини п`ятнадцятої статті 29 Закону № 922-VIII за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Відповідно до частини статті 31 Закону № 922-VIII Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленимстаттею 16цього Закону та/або наявні підстави, встановленічастиною першоюстатті 17 цього Закону;

не відповідає встановленимабзацом першимчастини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно зчастиною п`ятнадцятоюстатті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного вчастині чотирнадцятійстатті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимогчастини другоїстатті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установленихстаттею 17цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно дочастини другоїстатті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Щодо встановленого порушення вимог пункту 8 та 9 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, а саме: опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, та порушення частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII, а саме: замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, адже, відповідно до п. 2 розділу 3 ТД, замовником вимагалось надання забезпечення тендерної пропозиції, яке має бути подане у виді гарантії, однак, у складі пропозиції учасника ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» відсутня вищезазначена банківська гарантія.

Відповідно до пп.8, 9 ч.2 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі», оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію, зокрема:

мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;

розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо Замовник вимагає його надати).

Як зазначає відповідач, Комунальний заклад Київської обласної ради «Сервісно-ресурсний центр» повинен був заповнити відповідне поле ОГОЛОШЕННЯ про проведення відкритих торгів - мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, проте не заповнив. Також позивач заповнив поле - Розмір забезпечення тендерних пропозиції (якщо Замовник вимагає його надати) - 70 000,00 UАН, заповнив вид забезпечення тендерних пропозиції (якщо Замовник вимагає його надати) - Електронна гарантія, проте вимогу Закону, в частині заповнення поля - умови надання забезпечення тендерних пропозицій, Комунальний заклад Київської обласної ради Сервісна-ресурсний центр не виконав. Відповідач наголошує, у разі якщо інформація про мову, якою повинні відбуватися торги не розміщується або не оприлюднюється на вебпорталі чи в електронній системі закупівель, умови надання забезпечення тендерних пропозицій, потрібно отримати технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику та виконати вимоги Законів, а не додатково, па власний розсуд, завантажувати файли, серед яких учасники та орган державного фінансового контролю повинні відшукувати потрібну інформацію та здогадуватися про мету розміщення відповідних файлів.

07 серпня 2020 року о 21:47 позивачем опубліковано файл «Оголошення про відкриті торги.dос». Судом досліджено зміст вказаного оголошення. Відповідно до п. 11 Мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції: «Під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою (більш детальна інформація зазначена в п.7 Розділ у 1 тендерної документації.».

Пунктом 12 Оголошення «Розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій»: «Банківська гарантія в розмірі 70 000,00 грн. Умови забезпечення тендерної пропозиції зазначені в п.2 Розділу 3 тендерної документації.».

07 серпня 2020 року о 21:46 опубліковано файл «Тендерна документація.docx », який також досліджено судом. Відповідно до п. 7 розділ у І Тендерної документації: «7.1. Під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою. 7.2. Під час проведення процедури закупівлі усі документи, що мають відношення до тендерної пропозиції та складаються безпосередньо учасником, викладаються українською мовою.

У разі надання інших документів складених мовою іншою ніж українська мова, такі документи повинні супроводжуватися перекладом українською мовою, переклад (або справжність підпису перекладача) - засвідчений нотаріально або легалізований у встановленому законодавством України порядку. Також учасник повинен надати у пропозиції лист про те, що вся надана ним інформація є достовірною. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є текст, викладений українською мовою.».

Отже, оголошення про проведення закупівлі і тендерна документація містять інформацію про мову, якою повинна бути складена тендерна пропозиція.

У постанові 28.10.2021 у справі №440/6309/20 Верховний Суд звертає увагу, що пункт 8 частини другоїстатті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», який містить вимогу щодо необхідності наведення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації, зокрема, щодо мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, набув чинності з 19 квітня 2020 року на підставіЗакону України від 19.09.2019 № 114-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі - Закон № 114-IX).

Пунктом 1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 114-IX визначено, що цейЗаконнабирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування.

Згідно з пунктом 8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у шестимісячний строк із дня набрання чинності цимЗаконом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.

Форми документів у сфері публічних закупівель на момент заповнення позивачем оголошення про проведення відкритих торгів було затвердженонаказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».

Затверджена форма оголошення про проведення відкритих торгів не містила окремої графи для надання інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Відповідно до пункту 2наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490формами документів, зазначених у пункті 1 цьогонаказу, затверджуються обов`язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов`язкові поля, передбачені системою.

Після внесення усієї обов`язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Електронною системою закупівель автоматично створюється документ, який у разі потреби може бути роздрукований.

В свою чергу,Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11.06.2020 № 1082, яким затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (набув чинності 17.07.2020), проте він також не містить жодного припису щодо порядку надання інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

З урахуванням наведених правових норм слід дійти висновку, що позивач при заповненні 07 серпня 2020 року оголошення про проведення відкритих торгів використовував законодавчо затверджену форму такого оголошення та надав всю обов`язкову інформацію, передбачену чинною формою документа.

Оскільки,наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель»було затверджено форму оголошення про проведення відкритих торгів, яка не містить окремої обов`язкової для заповнення графи щодо інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, то позивач з об`єктивних причин був позбавлений технічної можливості виконати приписи пункту 8 частини другоїстатті 21 Закону України «Про публічні закупівлі».

Разом з тим, як уже було встановлено, що позивач з метою дотримання вимоги пункту 8 частини другоїстатті 21 Закону України «Про публічні закупівлі»в оголошенні самостійно зазначив інформацію про мови, якими повинні готуватися тендерні пропозиції.

Таким чином, за умови відсутності належного правового регулювання, позивач вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на дотримання вимог приписів пункту 8 частини другоїстатті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», що виключає його відповідальність за таке порушення.

Такі правові висновки Суду відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 05.10.2021 у справі №440/6311/20.

Крім того, замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів та тендерній документації (пункт 2 розділу 3) зазначено вимогу про забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч) гривень шляхом надання електронної банківської гарантії.

ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» на виконання встановлених вимог, разом з поданням тендерної пропозиції, 22 серпня 2020 року о 16:01 завантажило до інформаційно-телекомунікаційної системи Прозорро, електронну банківську гарантію у формі файлу IG-20986-001.pdf.p7s.p7s.p7s. Додатково, до системи завантажено Довідку АТ «ОТП Банк» про резерв по гарантії у розмірі 70 000,00 грн.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що у матеріалах справи міститься банківська гарантія АТ «ОТП Банк» видана ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» для подання Комунальному закладу Київської обласної ради «Сервісно ресурсний центр», яка датована 03.09.2020, проте це інший документ ніж довідка АТ «ОТП банк» від 21.08.2020, а також на те, що у системі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-07-008107-а міститься банківська гарантія (файл «банківська гарантія.рdf»), проте вона додана в систему лише 07.12.2020, тобто після проведення моніторингу та оформлення висновку, оскільки судом досліджено електронну банківську гарантію у формі файлу IG-20986-001.pdf.p7s.p7s.p7s., яка додана у систему 22 серпня 2020. Вищезазначене підтверджується інформацією та документами, розміщеними в інформаційно-телекомунікаційній системі Прозорро (https://prozorro.gov.ua/tender/UА-2020- 08-07-008107-а).

Враховуючи наведене, ТОВ «ДІКСІ-ПЕНТР» виконало вимоги тендерної документації в частині надання електронної банківської гарантії у встановленому Замовником розмірі, як висновок у Замовника були відсутні встановлені Законом підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР».

Отже, висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-07- 008107-a щодо наявності підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» на підставі ч. l ст. 31 Закону не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявними доказами.

Щодо розбіжностей п.6 розділу 3 ТД та технічного завдання Додатку № 3 до ТД, які містять суперечливі відомості, а саме: в ТД зазначено, що рік виготовлення кожної позиції не пізніше 2020 року, а в технічному завданні - рік виготовлення - не раніше 2019 року.

Так, відповідач вказує, що предметом закупівлі було ДК 021:2015-31710000-6 Електронне обладнання (Створення та забезпечення обладнанням лабораторій робототехніки та програмування у закладах позашкільної освіти).

Моральний знос - це знос основних засобів внаслідок створення нових, прогресивніших і економічно ефективніших машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів ще до їхнього фізичного зносу.

Згідно з пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового Кодексу України на електронно обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов`язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов`язані з ними комп`ютерні програми, інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 20000 гривень, встановлено мінімально допустимий строк корисного використання -2 років.

Тобто, з 16 груп для ДК 021:2015-31710000-6 Електронне обладнання (4 група) встановлено найменший строк корисного використання, тобто після закінчення строку обладнання або не придатне до використання, або не відповідає сучасним вимогам.

Отже, для даної закупівлі такі відомості як виготовлення товару надзвичайно важливі, адже обладнання надзвичайно швидко морально зношується.

Так, у ТД зазначено, що рік виготовлення кожної позиції не пізніше 2020 року, тобто обладнання може бути виготовлене навіть у 2015 році. У технічному завданні зазначено, що рік виготовлення - не раніше 2019 року, тобто виготовлений в 2019 році або пізніше.

Метою Закону «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, тобто без існування різних документів які містять суперечливі відомості.

Позивач в обґрунтування зазначених вимог зазначає, що товар повинен бути виготовлений не раніше 2019 року (тобто не у 2018, 2017 тощо) та не пізніше 2020 року (тобто не у 2021 тощо), отже товар повинен бути виготовлений у 2019 або 2020 році .

Суд зазначає, що спосіб викладу інформації щодо року виготовлення кожної позиції визначено у тендерній документації та конкретизовано у технічному завданні не є порушенням Закону України «Про публічні закупівлі». Посилання відповідача на те, що розуміння учасників інформації зазначеної замовником моніторингом не аналізувалося, а позивачем не надано жодних доказів розуміння учасниками суперечливих відомостей, не приймаються судом, оскільки в силу положень ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розгляді справи не встановлено фактів відхилення тендерних пропозицій з цієї підстави позивачем як замовником процедури закупівлі. Таким чином, вказана розбіжність жодним чином не вплинула на хід процедури закупівлі та дотримання прав її учасників.

Щодо порушення ч. 5 статті 41 Закону № 922-VIII, а саме: укладання додаткової угоди від 29.09.2020 №2 до договору від 09.09.2020 № 43-09, якою змінено терміни поставки товару (істотні умови).

09.09.2020 між Позивачем ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» укладено договір № 43-09 про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти.

Згідно з п.4.1 Договору, поставка здійснюється не пізніше 10 робочих днів на підставі його письмової чи факсимільної заявки, в якій вказується кількість товару. Строк поставки до 30.09.2020. 29.09.2020 укладено додаткову угоду № 2, якою сторони продовжили загальний строк поставки до 31.12.2020.

Відповідач зазначає, що відповідно до частини третьої статті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином, сторони погодили всі істотні умови при укладанні договору від 09.09.2020 №43-09, проте до виконання не приступили, шукаючи підстави для збільшення строків поставки товарів.

Згідно з ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Також пунктом 4 розділу 6 ТД зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі та визначено перелік істотних умов, а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Так, для умов продовження строку поставки ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» надало лист (без номера та дати тобто без обов`язкових реквізитів документу). Зі змісту листа невідомо з якої країни імпортується товар потрібно для підтвердження запровадження заходів протиепідемічного характеру в країні з якої імпортується товар, на якій митниці розмитнюється товар - потрібно для підтвердження імпорту товарів (а не купівлі на території України та перепродажу), яким транспортом здійснюється перевезення товару - потрібно для підтвердження перевезення товару з країни-імпортеру до Замовника, тобто в листі зазначена загально-відома інформація про існування коронавірусу COVID-19, без жодних доказів причин затримки поставки товарів, та вказується на існування Постанови КМУ.

Також у листі стверджується про можливу затримку, а не про затримку. Документально підтверджених об`єктивних обставин до листа не додано, не надано Контракту закупівлі обладнання, не надано договору (контракту) на перевезення товару, не надано договору з компанією (особою) яка здійснює розмитнення товару, не надано доказів, пояснень через які дії/бездіяльність митниці збільшилися строку розмитнення, не нада но нормативно-правових актів країни з якої імпортується товар на підтвердження протиепідемічних заходів.

Відповідач звертає увагу, що саме ТОВ «ДІКСІ -ЦЕНТР» звернулося з листом щодо продовження дії договору в частині продовження строку поставки товару, хоча протиепідемічні заходи стосувалися виконання договору в частині оплати, проте договір у частині оплати не був продовжений.

Отже, на думку відповідача, підписання додаткової угоди від 29.09.2020 №2 і зміна істотних умов, а саме, продовження строку поставки товару є порушенням ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» адже, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Позивач в обґрунтування можливості укладення додаткової угоди посилається на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не встановлено форми документального підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що можуть бути підставою для продовження строків передачі товару. Таким чином, замовником визнано лист ТОВ «ДІКСІ- ЦЕНТР» достатнім документальним підтвердженням виникнення об`єктивних обставин та за взаємною згодою укладено Додаткову угоду №2 від 29.09.2020.

Суд враховує практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 30.01.2024 по cправі № 907/811/21, та зазначає наступне.

Частиною1статті179 Господарського кодексу Українипередбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини7статті179 Господарського кодексу Українигосподарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною1статті180 Господарського кодексу Українизміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини1статті628 Цивільного кодексу Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною2статті180 Господарського кодексу Українивизначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частиною1статті638 Цивільного кодексу Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, оскільки факт укладення договору, за загальним правилом, пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних. Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору. Так, істотною умовою договору у всіх без винятку випадках є умова про предмет договору.

Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.

Крім того істотними умовами є будь які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь якої сторони. Тобто такі умови, при відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад викладені уЗаконі України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 6 частини1статті1 Закону України «Про публічні закупівлі»договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною1статті41 Закону України «Про публічні закупівлі»договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного таГосподарського кодексів Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною4статті41 Закону України "Про публічні закупівлі"передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Як встановлено з матеріалів справи 09.09.2020 між позивачем та 3 особою укладено договір № 43-09 про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти. Згідно п.4.1 Договору, поставка здійснюється не пізніше 10 робочих днів на підставі його письмової чи факсимільної заявки, в якій вказується кількість товару. Строк поставки до 30.09.2020 року.

Відповідно до частини1статті712 Цивільного кодексу Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 4 частини5статті41 Закону України «Про публічні закупівлі»істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Із вищенаведеного та системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України,Господарського кодексу УкраїнитаЗакону України «Про публічні закупівлі» слідує (та не заперечується позивачем та третьою особою), що у даному випадку визначена сторонами у Договорі така умова, як строк поставки товару, є істотною умовою договору про закупівлю.

Згідно з частиною 1 статті651 Цивільного кодексу Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини1статті652 Цивільного кодексу Україниу разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами3,4статті653 Цивільного кодексу Україниу разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначеніЗаконом України «Про публічні закупівлі», норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо нормЦивільного кодексу УкраїнитаГосподарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Так, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини5статті41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (див. постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Отже, під час дії Договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк поставки Товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Суд зазначає, що до листа ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» не надано жодних доказів на підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили продовження строк виконання зобов`язань, як і не надано їх до суду. Отже, при розгляді справи не підтверджено існування підстав, визначених пунктом 4 частини5статті41 Закону України "Про публічні закупівлі", для внесення Додатковою угодою змін до Договору про продовження строку виконання зобов`язань з поставки товару.

Отже, висновок Північного офісу Держаудитслужби щодо порушення ч. 5 статті 41 Закону № 922-VIII є обґрунтованим.

Керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір, щодо чого суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Дійсно, частиною сьомою статті 8 Закону передбачено, що у висновку обов`язкового зазначаються, зокрема, зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми такого висновку.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Частиною 8 статті 8 Закону № 922-VIII визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922- VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Отже укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Відповідно до приписів Закону України Закон № 2939-XII вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктами 7, 8, 10 статті 10 Закону № 2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів укладених із порушенням законодавства;

у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами з незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушення законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21 та від 11.04.2024 у справі № 440/17864/21.

Відповідач, обґрунтовуючи вибір способу усунення порушень, посилається на постанову ВС від 17.11.2022 по справі № 620/6135/20, у якій Верховний Суд приходить до висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору (постанова Верховного Суду від 17.11.2022 по справі № 620/6135/20).

Аналогічні правові висновки в частині питання щодо зобов`язання з приводу усунення порушень викладені у постановах Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 160/19326/22, від 09.02.2023 у справі 520/6848/21, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 23.03.2023 у справі № 400/4705/20 тощо.

Проте, суд наголошує, що при розгляді справи встановлено, що станом на 04.12.2020 року ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» виконало свої зобов`язання щодо постачання товарів в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, які надані позивачем до матеріалів справи.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання розірвати договір, який виконаний сторонами на теперішній час, не може бути спрямована на досягнення легітимної мети та виконана, оскільки не призведе до виправлення встановлених порушень.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що рішення Держаудитслужби щодо встановлення способу усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного за результатами торгів договору, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-07-008107-а від 03.12.2020, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Квитанцією від 17.12.2020 № 29986233 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2102,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунальну установу Київської обласної ради «Центр освітніх інновацій та консалтингу» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2020-08-07-008107-а товарів за кодом ДК 021:2015:31710000-6: Електронне обладнання, оприлюднений 03 грудня 2020 року в електронній системі закупівель.

Стягнути на користь Комунальної установи Київської обласної ради «Центр освітніх інновацій та консалтингу» за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Комунальна установа Київської обласної ради «Центр освітніх інновацій та консалтингу», місцезнаходження: вул.Володимирівська, 2-Б, с. Святопетрівське, Бучанський район, Київська область, 08141; код ЄДРПОУ 32792069;

Відповідач Північний офіс Держаудислужби, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд.18, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 40479560;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІКСІ-ЦЕНТР», місцезнаходження: вул.Ушинського, буд.40, м.Київ, 03151; код ЄДРПОУ 34763967.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.07.2025.

Суддя К.В.Мінаєва