Рішення від 28.07.2025 по справі 420/9569/25

Справа № 420/9569/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «ГЛОБІНЕКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» до Одеської митниці, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000057/2 від 19.03.2025 р.;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000109 від 19.03.2025 р.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що 06.03.2025 р. між ТОВ «ГЛОБIНЕКС» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-39G-02/032025. Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №44122 від 11.03.2025 р. до Договору. З метою митного оформлення, Позивач (в особі ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ») було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580002088U5, в якій було визначено для митного оформлення товар №1-8 загальною вартістю 32 773,40 дол. США (графа 22).

Позивач вказує у позові, що після надання основних та додаткових документів, позивач просив прийняти визначену у митній декларації № 25UA500580002088U5 вартість товару (що підтверджується листом №44122/2 від 19.03.2025 року). 19.03.2025 р. Відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000109 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000057/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані.

Ухвалою суду від 07.04.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду від відповідача 21.04.2025 року надійшов відзив, в якому представник відповідача вказує, що адміністративний позов ТОВ «ГЛОБІНЕКС» не підлягає задоволенню.

Представник відповідача зазначає у відзиві, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500580002088U5 від 19.03.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішенні про коригування митної вартості № UA500580/2025/000057/2 від 19.03.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500580/2025/000057/2 від 19.03.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500580/2025/000109 від 19.03.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ГЛОБІНЕКС».

Ухвалою суду від 28.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» зареєстровано як юридична особа 18.04.2024 (Номер запису: 1000701020000101308) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 69.10 Діяльність у сфері права; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього;52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

03.06.2025 між позивачем ТОВ «ГЛОБІНЕКС (як покупцем) та компанією з компанією «Alltag und Gerдtetechnik AG» (як постачальник) укладено контракт на поставку № AUG-39G-02/032025 відповідно до умов якого продавець продавець зобов`язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму.

Товар, що поставляється за цим Договором це е сантехнічні вироби та комплектуючі до них, товари сантехнічного призначення. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором.

Згідно з п.1.2 контракту продавець гарантує, що товар, який поставляється, знаходиться у його власності. Товар не обтяжений арештом, заставою, не знаходиться у наймі та інше.

Пунктом 1.3. контракту визначено, що продавець може передати обов`язок відправки товару за цим договором третій особі, яка не с стороною цього Договору (далі Вантажовідправник). Найменування Вантажовідправника повинне бути зазначене в Специфікації.

Згідно з п.1.4. контракту детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами Специфікаціях.

Відповідно до п.2.1, 2.2 контракту № AUG-39G-02/032025 сторони погоджують та визначають умови та строки поставки Товару у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Якщо інше не передбачено Специфікацією, на кожну відвантажену партію Товару Продавець повинен надати:

- повний комплект товарно-транспортних документів (коносаментів, CMR тощо відповідно до умов поставки);

- оригінал інвойсу на відповідну партію товару;

- пакувальний лист.

Згідно з п.3.1 контракту сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.3.2 контракту № AUG-39G-02/032025 продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Пунктами 4.1 та 4.2 контракту визначено, що загальна сума Договору складається із суми вартості Товару зазначеного у всіх погоджених Сторонами Специфікаціях та орієнтовно складає 20 000 000.00 дол США.

Оплата за цим Договором здійснюється за кожну поставку Товару B порядку, визначеному Специфікацією.

На підставі інвойсу № 109/03/2025 від 11.03.2025 року компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) поставлено позивачу партію товару. Загальна вартість товару на умовах DPU (Київ) становить 32773,40 Доларів США.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 19.03.2025 року була подана до Одеської митниці митна декларація №25UA500580002088U5, в якій товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» зазначено, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 32773,40 доларів США.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 109/03/2025 від 11.03.2025;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 109/03/2025 від 11.03.2025;

- Коносамент (Bill of lading) № 248818321 від 15.01.2025;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 44122 від 12.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 109/03/2025 від 11.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № AUG-39G-02/032025 від 06.03.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 44122 від 11.03.2025;

- Договір про надання послуг митного брокера № TE 30092024/1 від 30.09.2024.

19.03.2025 року відповідачем було прийнято рішення № UA500580/2025/000057/2 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2025/000109.

В оскаржуваному рішенні № UA500580/2025/000057/2 відповідачем було зазначено наступне:

... За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик (матеріалу виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

19.03.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 10.03.2025 б/н, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Gdansk Польща в наданій копії митної декларації країни відправлення від 15.01.2025 №310120250115546192; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 17.03.2025 №108/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.

У своєму електронному повідомленні від 19.03.2025 імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару UA500580/2025/000057/2 підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару в митних деклараціях не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Щодо доводів оскаржуваного рішення, що в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик (матеріалів виготовлення) та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою, суд зазначає.

Згідно з п.2.1 контракту № AUG-39G-02/032025 сторони погоджують та визначають умови та строки поставки Товару у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.3.1 контракту № AUG-39G-02/032025 сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору.

Суд встановив, що відповідно до специфікації №44122 від 11.03.2025 до договору поставки, сторонами договору узгоджено поставку товару:

- 5580 шт. лійок для душу вартістю 1339,30 дол. США;

- 75 шт. лійок для гігієнічного душу вартістю 40,50 дол. США;

- 1200 шт. тримачів для лійки вартістю 576,00 дол. США;

- 3322 шт. змішувачів для ванни вартістю 12623,60 дол. США;

- 28 шт. змішувачів з душовою колоною вартістю 167,16 дол. США;

- 4160 шт. змішувачів для кухні вартістю 8652,80 дол. США;

- 1320 шт. змішувачів для кухні вартістю 2217,60 дол. США;

- 940 шт. змішувачів для ванни вартістю 2726,00 дол. США;

- 250 шт. донних клапанів вартістю 97.50 дол. США;

- 1200 шт. комплектів ручок змішувача з кран-буксами (2шт) вартістю 912.00 дол. США;

- 3400 шт. виливів змішувача вартістю 918.00 дол. США;

- 5800 шт. ручок змішувача вартістю 357,00 дол. США;

- 1700 шт. картриджів змішувача вартістю 580,00 дол. США;

- 500 шт. картриджів змішувача вартістю 60,00 дол. США;

- 25 шт. стендів виставковий вартістю 1289.25 дол. США;

- 7 шт. полиць для стенду виставкового вартістю 216,79 дол. США;

Всього: 32773,40 дол. США;

Отже, специфікація складена у відповідності до умов договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами договору, а саме: обсяг та асортимент товару.

Щодо конкретної характеристики придбаного товару суд зазначає, що позивачем митному органу разом із митною декларацією був наданий пакувальний лист (Packing List) №109/03/2025 від 11.03.2025, який містить інформацію про виробника та торгову марку товару.

Вказана інформація позивачем зазначена також у пункті 31 митної декларації № 25UA500580002088U5 від 19.03.2025.

Доводи відповідача на те, що у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару, то суд зазначає, що законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми). Пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Наданий позивачем до митного оформлення пакувальний лист №109/03/2025 від 11.03.2025 містить номер контракту, на підставі якого здійснюється поставка. Зазначений у ньому номер контейнеру відповідає номеру, зазначеному в автотранспортній накладній та коносаменті, а наведений перелік товарів (їх найменування, кількість, вартість) є таким самим що і у інвойсі та специфікації.

Щодо посилань відповідача на недоліки поданого до митного оформлення прайс-листа, то суд зазначає.

Так, прайс-лист не є обов`язковим документом для підтвердження митної вартості згідно зі статтею 53 МКУ. Його надання є факультативним.

Верховний Суд у постановах від 24 січня 2019 року у справі № 826/2277/16 та від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 вказував, що недоліки прайс-листа не можуть бути самостійною підставою для коригування митної вартості.

Аналогічно до вищезазначеного, комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру яка крім того не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Щодо твердження про те, що в експертному дослідженні від 17.03.2025 №108/25, у висновку якого зазначені посилання на скріншоти з інтернет-сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників і без зазначення торговельних марок, суд зазначає, що самі по собі такі обставини не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500580/2025/000057/2 від 19.03.2025 р. та картка відмови № UA500580/2025/000109 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «ГЛОБІНЕКС» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 6350,34 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6350,34 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ГЛОБІНЕКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2025/000057/2 від 19.03.2025 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Одеської митниці №UA500580/2025/000109 від 19.03.2025 р.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6350,34 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» (код ЄДРПОУ 45659982, адреса: вул.Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 42, м. Київ, 03150);

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин