Постанова від 23.07.2025 по справі 1.380.2019.002355

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002355 пров. № А/857/24525/25Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року (судді Гавдик З.В., ухвалене у судовому засіданні о 14 год. 58 хв. в м. Львів повний текст ухвали складено 02.06.2025) у справі №1.380.2019.002355 за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків ДПС про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою заміну сторони виконавчого провадження, накладення штрафу та встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, а саме: - Замінити боржника- Офіс великих платників податків Державної податкової служби на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, місцезнаходження: вул. Кошиця, буд.3, м. Київ, 02068). - Накласти на начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків штраф; - Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, місцезнаходження: вул. Кошиця, буд.3, м. Київ, 02068) подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 по справі №1.380.2019.002355 протягом одного місяця.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року задоволено позов частково. Замінено відповідача у справі з Офіс великих платників ДПС (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, ЄДРПОУ 43141471) на правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145). В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу в частині задоволення заяви ОСОБА_1 . Звертає увагу, що згідно з Положенням про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності. Суд залишив поза увагою той факт, що обов`язок боржника, що виник із рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики чи інших функцій, які були передані відокремленому підрозділу ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувана ухвала суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із статтею 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва, зокрема, фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке : якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно із частиною 5 статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Оцінючи можливості замінити боржника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки при звільненні (компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні) по день фактичного розрахунку. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року в адміністративній справі №1.380.2019.002355 за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов`язання вчинити дії змінено, а саме, абзац другий резолютивної частини цього рішення суду викласти в такій редакції: «Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 02 березня 2016 року по 13 листопада 2017 року включно». У решта частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року в адміністративній справі №1.380.2019.002355 залишено без змін.

Ухвалою суду від 22.12.2021 року замінено боржника у виконавчому листі № 1.380.2019.002355 від 26.03.2021 з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, ЄДРПОУ: 39440996) на його правонаступника Офіс великих платників податків Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, ЄДРПОУ 43141471).В задоволенні заяви в частині заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва у справі - відмовити.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду позивачем було подано заяву про встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду в якій просив суд зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби України подати звіт про виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 по справі №1.380.2019.002355, згідно ст. 382 КАС України в місячний строк.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі № 1.380.2019.002355 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення від 16.09.2020 по справі №1.380.2019.002355 за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов`язання вчинити дії. Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби України не пізніше 30 днів від дня отримання ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі №1.380.2019.002355.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 про встановлення судового контролю у справі № 1.380.2019.002355 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про зобов`язання вчинити дії.

Судом в свою чергу встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 утворено Державну податкову службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також встановлено, що Державна податкова служба України є правонаступником майна, прав та обов`язків Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 Постанови № 893). До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.09.2020 внесено запис про реєстрацію відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3).

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС своїх повноважень.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Згідно з Положенням про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) припинено 21.02.2025, про що свідчить запис № 1 000 741 1100 21086628.

Підставою для вибуття сторони виконавчого провадження є припинення (ліквідація чи реорганізація) юридичної особи. Перехід окремого суб`єктивного права та обов`язку від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, згідно цивільного законодавства також є правонаступництвом.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо заміни боржника Офіс великих платників податків Державної податкової служби на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з підстав, що боржником у виконавчому провадженні ще з 22.12.2021 року є юридична особа - Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471), яку припинено 21.02.2025, про що свідчить запис № 1 000 741 1100 21086628, а не Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Доводи Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з тих підстав, що згідно з Положенням про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності спростовуються тим, що як встановлено судом вище Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, а тому є обґрунтованою заява в частині заміни боржника у виконавчому листі, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та його рішення, яке є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 у справі №1.380.2019.002186.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги стосовно суті спору зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги у названій вище частині не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 379 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі №1.380.2019.002355 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

С.М. Шевчук

Повний текст постанови складено і підписано 28.07.2025