Ухвала від 24.07.2025 по справі 296/7424/25

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/7424/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/522/25

Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/7424/25 за апеляційною скаргою захисників підозрюваного ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 10.07.2025,

в с т а н о в и в:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_10 . Застосовано відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 , ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.263-1 ч.2 ст.28, ч.2 ст.267 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001288 від 03.07.2025 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, а саме до 07.09.2025 включно, без визначення розміру застави.

В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою чи визначення розміру застави - відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, а своїм рішенням застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за місцем його проживання, із покладенням на нього певних обов`язків. При цьому, наголошують, що пред`явлена підозра ОСОБА_9 є необґрунтованою, а ризики передбачені ч.2 ст.177 КПК України відсутні. Звертають увагу, що слідчий суддя, в порушення ст.186 КПК України порушив строки розгляду клопотання про застосування судом запобіжного заходу, яке надійшло до суду і був здійснений судовий автоматичний розподіл справи 07 липня 2025 року в 15:39 годин, проте, розгляд зазначеного клопотання розпочався 10 липня 2025 року в 16:15 годин, що свідчить про те, що суд розглянув клопотання сторони обвинувачення поза межами строку визначеного цією статтею КПК України. Звертають увагу, що діяльність ОСОБА_9 є унікальною, він є висококваліфікованою людиною і на даний час замінити його немає кому, що свідчить про зупинку виконання державних контрактів в сфері ОПК. Наголошують, що діяльність ТОВ «Фірма «Катана», директором якої є ОСОБА_9 є законною, направленою на підсилення сил оборони України в умовах воєнного стану, а надані докази стороною захисту свідчать про те, що ОСОБА_9 не вчиняв протиправних дій і незаконно не виготовляв вибухових речовин та вибухових пристроїв та не вступав у змову з іншими особами. Вважають, що діяльність ОСОБА_9 не може бути зупинена в умовах воєнного стану, де кожну ніч і кожен день в Україні гинуть сотні невинних ні в чому українців. Фронт України потребує подальшої роботи українських виробників зазначених вище продуктів. Обрання найсуворішого запобіжний заходу директору ТОВ «Фірма «КАТАНА» ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, за відсутності доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри та за відсутності доказів, які б свідчили про наявність ризиків визначених ч.1 ст.177 КПК України, призвело до фактичного зупинення і блокування всіх виробничих процесів, пов`язаних із спорядженням боєприпасів. Крім того, кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_9 сталися не з його вини, він є таким самим постраждалим, оскільки в с.Березина мав власний будинок, де планував проживати разом із дружиною через не можливість проживати в м.Шостка у зв`язку із постійним атаками ворога, однак, внаслідок трагедії, що мала місце 02.07.2025 будинок ОСОБА_9 знищений, що ще раз підтверджує не обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_9 , який має бути визнаний потерпілим. Наголошують, що жодний із ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України не існує, оскільки слідчий суддя не звернув увагу на відсутність доказів того, що ОСОБА_9 буде переховуватися від слідства, оскільки його поведінка з моменту трагедії, а саме з 02 липня 2025 року говорить про інше. Також, ОСОБА_9 співпрацює зі слідством, з`являється на допити, дає свідчення добровільно і зацікавлений в тому, щоб орган досудового розслідування встановив всі обставини скоєного, бо сам ОСОБА_9 є постраждалим від вибуху і втратив власне майно. Така сумлінна поведінка ОСОБА_9 під час досудового розслідування свідчить про відсутність у нього наміру переховуватися від слідства. Звертають увагу на відсутності ризику пов`язаного із знищенням, хованням або спотворенням будь-яких із речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час обшуку у підзахисного були вилучені документи, що унеможливлює їх знищення, ховання, тощо. Наголошують, що всі свідки по справі, потерпілі, П.І.П. можливих експертів, спеціалістів стануть відомі лише під час виконання вимог ст.290 КПК України, тобто під час надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, що на даний час виключає вплив на зазначене коло осіб, спілкування ж з іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні також не можливо, оскільки їм обрані інші запобіжні заходи. Також, ОСОБА_9 не має судимостей, є щирим патріотом своєї країни, а його діяльність пов`язана виключно з благими намірами-підсилення обороноздатності країни у боротьбі з рф. Крім того, слідчому судді стороною захисту була надані дві заяви про бажання взяти ОСОБА_9 на поруки, які також не були враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_9 найсуворішого запобіжного заходу, і які свідчать на думку сторони захисту про те, що ОСОБА_9 не має наміру вчиняти інше правопорушення, бо розуміє наслідки, які покладаються на особу, що виявила бажання взяти ОСОБА_9 на поруки. Звертають увагу і на вік та стан здоров`я (підозрюваного є інвалідом 3 групи по загальним захворюванням, має цукровий діабет), той факт, що має постійне місце проживання в м.Шостка, позитивно характеризується за місцем роботи і виключно характеризується з позитивної сторони працівниками ТОВ «Фірма «КАТАНА». Вважають, що з огляду на викладене, до ОСОБА_9 можна застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою - у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, який забезпечить і надалі ефективне виконання ОСОБА_9 його роботи по зміцненню обороноздатності нашої країни та забезпечить ним виконання обов`язків як підозрюваного передбачених КПК в кримінальному провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_9 на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги захисників, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисників підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, застосовуючи запобіжній захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 не в повній мірі дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060000001288 від 03 липня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.267 КК України.

Згідно змісту клопотання слідчого поліції, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до вимог пункту 3 першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року №222-VIII, до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відноситься виробництво, зберігання, транспортування вибухових матеріалів промислового призначення.

Згідно з частиною третьою статті 2 цього Закону, провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання відповідної ліцензії забороняється.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону, ліцензія є документом, який підтверджує право суб`єкта господарювання на провадження певного виду господарської діяльності за умови виконання ліцензійних умов, встановлених Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №619 від 06 травня 2020 року «Деякі питання провадження діяльності, пов`язаної з обігом вибухових матеріалів промислового призначення», встановлено, що господарська діяльність, пов`язана з виробництвом вибухових матеріалів промислового призначення, здійснюється виключно за наявності ліцензії, виданої Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 11 вказаної Постанови, приміщення та обладнання, що використовуються під час провадження такої діяльності, мають відповідати вимогам нормативно-правових актів з питань пожежної, техногенної безпеки та охорони праці, зокрема щодо вибухозахищеності, вентиляції, контролю температури, сигналізації тощо.

Згідно з пунктом 13 Постанови, персонал, який бере участь у виробництві вибухових матеріалів, повинен мати відповідну кваліфікацію, пройти спеціальне навчання та бути допущеним до робіт з підвищеною небезпекою.

У пунктах 17 та 19 встановлено, що зберігання сировини, компонентів та виготовленої продукції можливе лише за наявності дозволів та відповідних умов зберігання, із суворим обліком та охороною.

Також, згідно з ДСТУ 4100:2002 «Боєприпаси. Терміни та визначення понять», вибухові речовини військового призначення це хімічні речовини або суміші речовин, призначені для вибухового ураження цілей, які застосовуються у складі боєприпасів, мін, вибухових пристроїв. До вибухових речовин військового призначення прямо віднесено гексоген (циклоніт, RDX), який використовується у виробництві детонаторів, бризантних сумішей, заряджання снарядів та бойових елементів боєприпасів.

Таким чином, виготовлення вибухової речовини з використанням гексогену у тому числі військового призначення, регламентується законодавством у сфері обігу вибухових речовин та можливе виключно суб`єктами, які отримали відповідну ліцензію на виробництво вибухових матеріалів та провадять діяльність у приміщеннях, що відповідають техногенним і вибухозахисним вимогам, а саме: мають кваліфікований персонал, відповідне устаткування та системи безпеки; ведуть жорсткий облік сировини, прекурсорів і виготовленої продукції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 №2245-III, об`єктами підвищеної небезпеки визнаються ті підприємства, споруди або інші майнові комплекси, де тимчасово або постійно використовуються, виготовляються або зберігаються небезпечні речовини. Згідно статті 12 вказаного закону, будівництво або реконструкція таких об`єктів можлива лише відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з дотриманням містобудівної документації та провадження будівельного контролю.

В той же час, згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», екологічна, техногенна та пожежна безпека є діяльністю, що пов`язана з використанням небезпечних речовин, потребує отримання дозволу на викиди та проходження оцінки впливу на довкілля.

У сфері пожежної та техногенної безпеки будівлі, де містяться небезпечні речовини, мають відповідати нормам, зокрема: ДСН 173-96 «Будинки і споруди. Вимоги безпеки при зберіганні і використанні вибухових речовин, пустотілих пластмас, порохів і детонаторів» та ДСН 11-98 «Інженерно-технічне забезпечення цивільного захисту населених пунктів», що передбачають вибухозахищене обладнання, систему вентиляції, пожежогасіння та сигналізації.

Відповідно до положень ДСН 173-96 «Будинки і споруди. Вимоги безпеки при зберіганні і використанні вибухових речовин, пустотілих пластмас, порохів і детонаторів» рекомендована санітарно-захисна зона до житлових забудов від підприємств з виробництва вибухових речовин, порохів, детонаторів повинна становити мінімально 1000 метрів.

Згідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Промислові вибухові роботи. Вимоги до виробничих приміщень», приміщення, де йде виготовлення вибухових речовин, мають мати: вибухонепроникні стіни; автономну вентсистему; систему аварійної сигналізації; ізольовані реакторні та технологічні зони.

Разом із тим, НАПБ Б.07.003-2015 «Правила пожежної безпеки у складських приміщеннях» зобов`язує: організовувати секторацію вибухонебезнечних зон; встановлювати автоматичне гасіння в місцях зберігання легкозаймистих або вибухонебезнечних речовин, вести пожежні інструкції та навчання персоналу.

Будь-яке облаштування або зміна призначення у побутових або комерційних приміщеннях, де виготовляється небезпечна речовина, повинні здійснюватися з дотриманням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачаючи містобудівну документацію, технічний нагляд і контроль. Всі зміни мають бути узгоджені з органами архітектури, пожежного та екологічного нагляду.

З врахуванням наведеного, виготовлення вибухових речовин з використанням гексогену, а також вибухових пристроїв із використанням цих речовин в побутових умовах, без наявності ліцензії, кваліфікованого персоналу та відповідної технічної бази, є прямим порушенням законодавства у сфері обігу вибухових речовин.

Так, не пізніше 05 липня 2024 року ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також з іншими невстановленими слідством особами, з метою одержання прибутку, організував незаконне виготовлення сумішевої вибухової речовини на основі гексогену, нафтового мастила, алюмінієвого порошку, а також вибухових пристроїв у складі яких є вказана речовина, що є вибуховою, фізико-хімічні властивості якої визначають високий рівень вибухової небезпеки, високу чутливість до зовнішніх впливів та вибухову стійкість і робить його непридатним до зберігання або виготовлення у будь-яких побутових умовах.

У свою чергу ОСОБА_9 , будучи директором ТОВ «Катана», не маючи ліцензії на здійснення діяльності з виробництва вибухових матеріалів всупереч вимог п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», організував створення нелегального виробництва вибухової речовини у непридатних для цього приміщеннях за адресами: Житомирський район, с. Березина, вул. Промислова, 9 та с.Березина, вул. Промислова, 9А, що фактично становили собою цілісний майновий комплекс, який: - не відповідав вимогам пожежної, техногенної та вибухової безпеки; ??- не обладнаний системами контролю, аварійного захисту, вентиляції та ізоляції; ??- не внесений до реєстрів об`єктів підвищеної небезпеки, встановлених ДСНС та іншими контролюючими органами; - функціонував в порушення викладених вище вимог законодавства та нормативно-правових актів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, для забезпечення протиправної діяльності з незаконного виготовлення та незаконного зберігання вибухових речовин ОСОБА_9 :

- залучив до протиправної діяльності підконтрольні суб`єкти господарювання, зокрема ТОВ «НІЦ «АСОТЕХ»;

- організував придбання та облаштування зазначених приміщень за адресами: Житомирський район, с. Березина, вул. Промислова, 9 та с. Березина, вул. Промислова, 9А;

- доручив ОСОБА_15 - особі з освітою хіміка, який мав спеціальні теоретичні знання у галузі вибухових речовин, безпосередньо здійснювати розробку рецептури виготовлення сумішевої вибухової речовини на основі гексогену, нафтового мастила та алюмінієвого порошку - вибухової суміші типу A-IX-2 та вибухових пристроїв - комбінованих зарядів 3К-1,5 КТ, визначати хімічні компоненти та умови їх змішування, контролювати виробничий процес, керувати працівниками;

??- з метою забезпечення функціонування незаконного виробництва та зберігання вибухових речовин, документального оформлення придбання та експлуатації приміщень, підключення приміщень до необхідних комунікацій, доручив виконання таких робіт іншим особам, зокрема директору ТОВ «НІЦ «АСОТЕХ» ОСОБА_11 ;

- забезпечував фінансування утримання місць незаконного виготовлення

та зберігання вибухової речовини та вибухових пристроїв.

Водночас, ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 , використовуючи повноваження директора та співзасновника ТОВ «НІЦ «АСОТЕХ» (ЄДРПОУ 45616561), яке орендувало зазначене приміщення у пов`язаних з ОСОБА_9 осіб, забезпечував організацію постачання хімічних компонентів, необхідних для незаконного виготовлення сумішевої вибухової речовини на основі гексогену, нафтового мастила та алюмінієвого порошку - вибухової суміші типу A-IX-2 та вибухових пристроїв - комбінованих зарядів 3К-1,5 КТ, які мають у своєму спорядженні гексоген, які доставлялися до місця виготовлення невстановленими на даний час особами.

Також, ОСОБА_16 діючи за вказівкою ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з метою реалізації спільного злочинного умислу з незаконного виготовлення вибухової речовини та вибухових пристроїв, залучив осіб без фахового рівня та спеціальної освіти ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які, перебуваючи у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_17 , постійно проживали у вказаному приміщенні та безпосередньо здійснювали виготовлення сумішевої вибухової речовини на основі гексогену, нафтового мастила та алюмінієвого порошку - вибухової суміші типу А-IX-2, шляхом змішування компонентів, та виготовлення вибухових пристроїв - комбінованих зарядів ЗК-1,5 КТ відповідно до вказівок ОСОБА_17 , а також приймали відвантажені хімічні компоненти від невстановлених на даний час слідством осіб.

При здійсненні діяльності, зазначені юридичні особи не мали жодних дозволів, ліцензій, сертифікатів чи інших дозвільних документів, а залучені фізичні особи не мали відповідного фахового рівня, не проходили відповідного навчання, які б дозволяли їм здійснювати виготовлення та зберігання вибухових речовин, не були працівниками ліцензованих оборонних підприємств та діяли у порушення вищевказаних вимог законодавства нормативно-правових актів.

У подальшому, організувавши вказану незаконну діяльність, у період з липня 2024 року до 02 липня 2025 року ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 незаконно виготовили значну кількість сумішевої вибухової речовини на основі гексогену, нафтового мастила та алюмінієвого порошку - вибухової суміші типу A-IX-2 та вибухових пристроїв комбінованих зарядів 3К-1,5 КТ, шляхом змішування необхідних компонентів, використовуючи спеціальне обладнання у спеціально необлаштованих для цього приміщеннях за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , які фактично являли собою цілісний майновий комплекс і складався з колишніх корівника, вагової, складу.

Таким чином, у період з липня 2024 року до 02 липня 2025 року, незаконно виготовлені сумішева вибухова речовина на основі гексогену, нафтового мастила та алюмінієвого порошку - вибухова суміш типу А-IX-2 та вибухові пристрої - комбіновані заряди ЗК-1,5 КТ, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 та ОСОБА_21 , зберігалась у не пристосованих для цього приміщеннях за адресами: Житомирський район, с.

Березина, вул. Промислова, 9 та АДРЕСА_1 , у порушення

Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України № 619 від 06 травня 2020 року «Деякі питання провадження діяльності, пов`язаної з обігом вибухових матеріалів промислового призначення», Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ДСН 173-96 «Будинки і споруди. Вимоги безпеки при зберіганні і використанні вибухових речовин, пустотілих пластмас, порохів і детонаторів», ДСН 11-98 «Інженерно-технічне забезпечення цивільного захисту населених пунктів», ДБН В.2.5-56:2014 «Промислові вибухові роботи, вимог до виробничих приміщень», НАПБ Б.07.003-2015 «Правила пожежної безпеки у складських приміщеннях», без наявності жодних дозволів, ліцензій, сертифікатів чи інших дозвільних документів, у безпосередній близькості до житлових будинків населеного пункту с. Березина Житомирського району Житомирської області.

Через порушення встановлених законодавством правил та норм при виготовленні і зберіганні вибухових речовин ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , та іншими невстановленими на даний час особами, які діяли умисно, за попередньою змовою групою осіб, 02.07.2025 близько 17 год 59 хв відбулося загоряння приміщень, що призвело до детонації та подальших вибухів потужністю понад 4 тони в тротиловому еквіваленті.

Внаслідок вибухів за вказаних вище обставин спричинено загибель двох людей та інші тяжкі наслідки, а саме: загибель ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; отримання тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості 83 особами; пошкодження будівель та транспортних засобів, забруднення атмосферного повітря на загальну суму понад 46 мільйонів гривень.

В рамках даного кримінального провадження 07.07.2025 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 267 КК України.

Так, згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, сторона обвинувачення стверджує, що обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- протоколом огляду місця події від 02.07.2025 в ході якого зафіксовано місце вибуху по АДРЕСА_1 та масштаби руйнування на території села Березина та прилеглих територіях;

- протоколом додаткового огляду місця події від 03.07.2025, в ході якого при денному природньому освітленні оглянуто місце вибуху за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучені зразки ґрунту, зразки речовини схожої на гексоген, частини пакування з-під пороху, вибухові пристрої, повторно зафіксовано масштаби руйнування на території села Березина та прилеглих територіях;

- протоколом огляду місця події від 02.07.2025 в ході якого на ділянці місцевості поблизу вулиці Богдана Хмельницького в с. Березина Глибочицької ТГ Житомирського району Житомирської області, де було виявлено та оглянуто труп ОСОБА_23 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть причиною смерті є грубе руйнування тіла, нещасний випадок від інших вибухових матеріалів або засобів;

- протоколом огляду місця події від 03.07.2025 в ході якого на ділянці місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2 , де було виявлено та оглянуто труп неповнолітнього ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть причиною смерті є грубе руйнування тіла, нещасний випадок від інших вибухових матеріалів або засобів;

- показаннями свідка ОСОБА_24 , який повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 1822082000:03:000:1119, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить його дружині ОСОБА_25 . Земельна ділянка була передана в оренду ТОВ «ІКС-АЙЗ» та ТОВ «Науково-Інженерний центр «АСОТЕХ». Чим займались дані товариства на зазначеній земельній ділянці йому не відомо;

- показаннями свідка ОСОБА_26 , який повідомив, що працював збирачем приладів на ТОВ «Науково-Інженерний центр «АСОТЕХ» в с. Березина Житомирської області, де виготовляли експериментальні зразки для вибухових пристроїв та боєприпасів. 02.07.2025 перебував на робочому місці. Близько 18 год на території підприємства почалась пожежа. Він разом з іншими працівниками підприємства ОСОБА_27 та ОСОБА_28 на автомобілі втекли з території підприємства. Коли сталися вибухи, вони знаходились на автодорозі Київ-Чоп. Від вибухів отримав незначні тілесні ушкодження у вигляді порізів осколками скла;

- показаннями свідка ОСОБА_29 , який повідомив, що працював інженером ТОВ «ІКС-АЙЗ» та займався організаційними питаннями в процесі будівництва з виробництва зброї та боєприпасів по вул. Промисловій, 9-А в с. Березина Житомирської області. Крім того, на вказаній території знаходились виробничі потужності ТОВ «Науково-Інженерний центр «АСОТЕХ». Загалом на даній території виготовлялись комплектуючі до БПЛА та боєприпаси різних видів до БПЛА. 02.07.2025 він на території підприємства не був. Причина пожежі та вибуху йому не відома;

- показаннями свідка ОСОБА_30 , який повідомив, що працює директором ТОВ «ІКС-АЙЗ», яке орендувало земельну ділянку та приміщення по вул. Промисловій, 9-А в с. Березина Житомирської області. За вказаною адресою здійснювалось виробництво зброї та боєприпасів. Усіма організаційними питаннями при цьому займався ОСОБА_31 , а він у свою чергу був лише підписантом документів. На початку зими 2025 року ОСОБА_31 повідомив про необхідність залучення до робіт з виготовлення вибухових речовин та пристроїв на вказаній території працівників ТОВ «ІКС-АЙЗ» ОСОБА_32 та ОСОБА_33 . З того часу вказані особи працювали на вказаній вище території, однак виключно під контролем ОСОБА_34 . Про вибухи на вказаній території дізнався з мережі інтернет. Причина вибухів не відома;

- показаннями свідка ОСОБА_35 від 03.07.2025, який працює вантажником ТОВ «НІ «АСОТЕХ» та пояснив, що на складі підприємства були бочки та ящики, що в них знаходилося було таємницею. 02.07.2025 на території підприємства знаходилися ОСОБА_36 , який розпаковував обладнання у вигляді великої каструлі. Також був ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , а також будівельники і вентиляційники. Близько 17:40 побачив вогонь. ОСОБА_37 сказав, щоб усі евакуювалися, а ОСОБА_38 викликав ДСНС;

- показаннями експерта в галузі вибухотехнічних досліджень та досліджень матеріалів, речовин та виробів ОСОБА_39 , який пояснив, що вибухова речовина у складі гексогену, нафтового мастила та алюмінієвого порошку с вибуховою речовиною тину А-IX-2, яка використовується у боєприпасах для підсилення термічної дії та кумулятивного ефекту. Аломіній (алюмінієвий порошок) значно збільшує температуру вибуху;

- показаннями потерпілих ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , які повідомили про обставини отримання тілесних ушкоджень та пошкодження їх майна від вибуху 02.07.2025 в с. Березина Житомирського району;

- висновком комплексної судової вибухово-технічної експертизи №KCE-19/106-25/116205 від 04.07.2025, відповідно до якого наданий на дослідження об`єкт, вилучений під час огляду місця події 03.07.2025 за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька ТГ, с. Березина, вулиця Промислова, 9, має у своєму спорядженні індивідуальну вибухову речовину бризантної дії - гексоген, комбінований зарядом 3К-1,5КТ, який належить до вибухових пристроїв, та придатний до вибуху;

- висновком комплексної судової вибухово-технічної експертизи №KCE-19/106-25/11606 від 04.07.2025, відповідно до якого наданий на дослідження об`єкт, вилучений під час огляду місця події 03.07.2025 за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька ТГ, с. Березина, вулиця Промислова, 9, споряджений вибуховою речовиною бризантної дії - гексогеном та сумішевою вибуховою речовиною на основі вибухової речовини бризантної дії - гексогену, нафтового мастила та алюмінію, та придатний до вибуху;

- довідкою про розрахунок збитків ТОВ «СТИСАН», відповідно до якої орієнтовна сума завданої шкоди становить 4 100 000,00 гривень;

- довідкою про розрахунок збитків ПрАТ «ВФ Україна», відповідно до якої сума завданої шкоди становить 2 073 231,48 гривень;

- довідкою про розрахунок збитків ТОВ «Авантаж-7», відповідно до якої сума завданої шкоди становить 35 000 000,00 гривень;

- заявою ПрАТ «Київстар», відповідно до якої орієнтовна сума завданої шкоди становить 2 000 000,00 гривень;

- висновком про причини виникнення пожежі №22 від 03.07.2025 відповідно до якого ймовірною причиною виникнення пожежі та вибухів стало порушення правил та норм при виготовленні і зберіганні вибухових речовин;

- довідкою про економічний зв`язок між ТОВ «НІ «АСОТЕХ», ТОВ «ІКС АЙЗ», ТОВ «ФІРМА «КАТАНА», відповідно до якої встановлено наявність фінансово-господарських операцій між зазначеними товариствами.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

При вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 причетний до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих матеріалах, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині наявності обґрунтованої підозри про можливу причетність ОСОБА_9 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.267 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим даним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість вирішення питання про обрання до ОСОБА_9 одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

В той же час, в суді апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Фірма «Катана», директором якої є ОСОБА_9 , була створена 30.03.2005року, основний вид діяльності підприємства - 25.40 Виробництво зброї та боєприпасів, інші види діяльності - виробництво вибухових речовин 20.51. Зазначене товариство здійснює свою господарську діяльність на підставі Ліцензії серії AE №292975від 15.01.2015року виданої МВС України та Наказу МВС України №454 від 20.05.2017року.

З пояснень підозрюваного ОСОБА_9 та його захисників, вбачається, що ТОВ «Фірма «Катана» є основним фаховим підприємством по розробці і виробленню продуктів спеціальної хімії, розробці технологій по виготовленню, спорядженню та проведенню випробувань, досліджень на випробування виробів. Безпосередньо, директор ТОВ «Фірма» Катана» ОСОБА_9 має унікальні знання та досвід по даним питанням, на даний час допомагає та співпрацює з великою кількістю компаній оборонно промислового комплексу і за його допомогою проходять роботи по створенню виробництв по виготовленню порохів, хімічних продуктів, які використовуються для виготовлення ракетного палива, вибухових речовин, сумішей, які використовуються в боєприпасах, метальних зарядах, тощо.

На підтвердження викладеного, стороною захисту подано відповідні договори, зокрема договір від 27.09.2024року між ТОВ «НІЦ «АСОТЕХ» і ТОВ «Фірма» Катана» про співпрацю (партнерство) №270924, відповідно до якого ТОВ «Фірма «Катана» та ТОВ «НІЦ «АСОТЕХ» здійснюють спільні дії у сфері виготовлення комплектуючих, пристроїв, обладнання, створення спільних програм та проведення науково-дослідних робіт.

Згідно листа директора ТОВ «Науково-інженерний центр «АСОТЕХ» до начальника Головного управління оборонних інновацій, ТОВ «Науково-інженерний центр «АСОТЕХ» є розробником та виробником боєприпасів «ЗАРЯД 1.2 КУМУЛЯТИВНО-УЛАМКОВО-ФУГАСНИЙ», який є кодифікованим (номенклатурний номер НАТО1325-61-018-6451) та компонентів до них, що є критично важливим для комплектування БпЛА перехоплювачів AS3 («Merops»), виробництва ТОВ «Сайлак-автоматика», для БпЛА перехоплювачів «Octopus» розробки ЦМТР ГШ ЗСУ виробництва ТОВ «УКРАВІАСИСТЕМ». Разом з тим, товариство має можливість виготовляти бойові частини до БпАК БАРС, виробництва ТОВ «УКРАВІАСИСТЕМ», а саме: «Заряд комбінований WH23.CА» (код НАТО 1325-61-018-4490) та «Заряд осколково-фугасний WH23.HEF» (код НАТО 1325-61-018-4489) обсягом близько 300 штук кожного виробу протягом місяця та має можливість збільшення обсягу виробництва за потреби.

Ключовим співвиконавцем для забезпечення виробництва вищенаведених виробів виступає ТОВ «ФІРМА КАТАНА», директором якої є ОСОБА_9 , яка є важливим підприємством по споряджанню боєприпасів для комплектування вітчизняних ударних БпАК оперативно-тактичного та стратегічного рівня, виробниками яких є ТОВ «НІЦ «АСОТЕХ» та ТОВ «НІЦ «ТРИТОН», та має унікальний досвід, технології та технічні знання у сфері розробки та створення продуктів спеціальної хімії. ТОВ «ФІРМА КАТАНА» надає послуги із спорядження боєприпасів ЗКО-1500, БАК-3,6, БАК-10, 3К-20 КОТ, БАК-30 (3K-21), БАК-30 (ЗК-22), БАК-30, БАК-200, виробником яких є ТОВ «НІЦ «ТРИТОН», які в подальшому комплектуються БАК ТОВ "УКРДЖЕТ" (БпАК БОБЕР та БРАМА).

Крім того, згідно договору поставки №20250418-18 від 18 квітня2025року між ТОВ «Фірма «Катана» та ТОВ «Наукова-виробнича компанія «Техавіаком», ТОВ «Фірма`Катана», директором якої є ОСОБА_9 поставляв суміш полімерну ПС-50 замовнику, який є виробником повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, виробництвом зброї та боєприпасів, тощо.

На підставі договору №0803-044 від 08.03.2024року ТОВ «Фірма «Катана», директором якої є ОСОБА_9 для АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» поставляла порох відповідної марки визначений в специфікації і при цьому зазначений договір був укладений на підставі відповідного Державного контракту №23/2-1-VDK-24 від 30.01.2024 року.

Колегія суддів звертає увагу, що в умовах воєнного стану Конституція України та інші нормативно-правові акти передбачають, що захист держави, її суверенітету та територіальної цілісності, забезпечення обороноздатності є першочерговими пріоритетами.

Це відображено у Законі України «Про правовий режим воєнного стану», а також у ряді нормативних актів, що визначають особливості здійснення господарської та оборонної діяльності в цей період.

З наданих стороною захисту доказів вбачається, що ТОВ «Фірма Катана», директором якої є ОСОБА_9 , має чинну ліцензію на виробництво вибухових речовин (серія AE №292975 від 15.01.2015). Основний вид діяльності виробництво зброї та боєприпасів, що відповідає предмету ліцензії.

Підприємство здійснює офіційну господарську діяльність, має договори зі структурами оборонно-промислового комплексу, поставляє продукцію, зокрема полімерну суміш, порох, що підтверджується договором і державними контрактами. Вказані договори, контракти, листи та інші документи свідчать про законність і офіційність діяльності.

Окрім тверджень про порушення вимог безпеки і відсутність відповідних дозвільних документів, на переконання апеляційного суду, у матеріалах відсутні беззаперечні докази, що ОСОБА_9 організував створення нелегального виробництва та зберігання вибухової речовини, а не здійснював діяльність в межах правового поля.

Колегія суддів зауважує, що у період воєнного стану встановлюються особливі умови для здійснення господарської та оборонної діяльності, зокрема пов`язаної з виготовленням вибухових матеріалів і спецхімії. Частина інформації, технологій, приміщень та виробничих процесів може бути віднесена до таємних, обмежених у доступі і охоронятися на державному рівні.

Це зумовлює певні обмеження у публічному доступі до інформації, нормативних актах і навіть дозволах, які не завжди можуть бути оприлюднені чи широко розголошені через питання національної безпеки.

Тобто, у воєнний час організація діяльності може бути посилена різними спецрежимами, що не завжди є відкритими або стандартними для цивільної сфери, що не може автоматично свідчити про порушення.

З огляду на особливий режим таємності в умовах воєнного стану та відсутність беззаперечних доказів про нелегальність виробництва вибухових речовин, вибухових пристроїв у вказаних приміщеннях та їх зберігання без передбаченого законом дозволу, підозра за ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1 КК України має суттєві сумніви щодо своєї обґрунтованості.

Подальше досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, підлягає перевірці та підтвердженню у процесі досудового розслідування з урахуванням специфіки діяльності, що здійснюється в умовах воєнного стану та підпадає під особливий правовий режим із пріоритетом державних інтересів і обороноздатності, а також з урахуванням можливості диверсійного характеру подій, особливо враховуючи особливий правовий режим воєнного стану. У цих умовах слід враховувати ймовірність умисного протиправного втручання третіх осіб із метою дестабілізації обороноздатності держави, що потребує ретельного і всебічного вивчення всіх обставин справи та перевірки альтернативних версій, зокрема версії сторони захисту про диверсію.

«Тримання під вартою» відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» та «проти» звільнення (рішення у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86, від 14 жовтня 2010 року»).

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

У відповідності ж до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.176 КПК України є домашній арешт.

Зі змісту ст.181 КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею у достатній мірі враховані ризики щодо можливості ОСОБА_9 незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження з врахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється останній. При встановленні наявності ризику впливу на інших підозрюваних та свідків, слід також враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, крім того, відповідно до ч.4ст.95 КПК Українисуд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.

В той же час, на доведеність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, переховування, спотворення речових доказів та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя посилався тільки на обставини інкримінованих йому подій та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, а також на те, що підозрюваний має право виїзду за кордон. В даному випадку, апеляційний суд вважає, що враховуючи проведений обшук та вилучення відповідних документів у підозрюваного, належну процесуальну поведінку до обрання запобіжного заходу, співпрацю з органом досудового розслідування, надання свідчень ОСОБА_9 про обставини події, що сталася, прокурором не продемонстровано конкретних фактів, які переконали, що відповідні ризики існують, а обґрунтування прокурора та слідчого судді в цій частині охоплюються діями, які йому інкримінуються у межах висунутої підозри в даному провадженні, а не вказують на вищезазначені ризики.

При цьому, апеляційний суд враховує, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами (рішення Європейського суду з прав людини від 23.02.2012 року у справі «Клішин проти України», № 30671/04), а тому апеляційний суд вважає недоведеним наявність вказаного ризику.

Колегія суддів приймає до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, характер протиправних дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 дані, які характеризують особу останнього, який є висококваліфікованою людиною, кандидат технічних наук, його вік і стан здоров`я, спосіб життя, діяльність, яка пов`язана з розробкою, виробництвом і постачанням складних хімічних продуктів та комплектуючих для боєприпасів, що використовуються у сучасних системах озброєння, зокрема у безпілотних авіаційних комплексах, що має безпосередній вплив на здатність України захищатися від зовнішньої агресії, наявність численних грамот як від органів влади так і від військових, сімейний стан, соціальні зв`язки та приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою у вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначають слідчий, прокурор та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Сам по собі факт наявності підозри у вчинені кримінальних правопорушень та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності доказів, що застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_9 є недостатніми для запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України, не свідчить про неефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.

Таким чином, колегія суддів вважає, що домашній арешт в періодз 22:00до 06:00год стане надійною запорукою дотримання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а покладення на нього додаткових обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпечить дотримання вимог ст.2 та ч.2 ст.28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено в даному випадку неефективності застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 22:00 до 06:00 год із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуадвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районногосуду м.Житомиравід 10.07.2025,якою застосованодо підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу видітримання підвартою строком60днів,а самедо 07.09.2025включно,без визначеннярозміру застави, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 22:00 до 06:00 год із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 на строк до 22.09.2025 року.

В порядку ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_9 обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з м.Шостка, Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт та інші документи, які дають право для виїзду за кордон.

Строк дії обов`язків до 22.09.2025 включно.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: