Постанова від 15.07.2025 по справі 390/840/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2025 року м. Кропивницький

справа № 390/840/25

провадження № 22-ц/4809/984/25

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Зайченко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Покровське» на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року (суддя Гершкул І.М.) у справі за позовом Фермерського господарства «Покровське» до ОСОБА_1 про визнання права оренди на земельну ділянку,-

встановив:

У квітні 2025 року Фермерське господарство «Покровське» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило визнати за ним право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, загальною площею 6,0806 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада.

Одночасно з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив заборони ОСОБА_1 вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, загальною площею 6,0806га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, але не виключно: щодо вчинення будь-який реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зміну цільового призначення, поділ, виділ чи об`єднання, передачу в оренду іншим особам, продаж, обмін та вчиняти дії, спрямовані на розпорядження будь-яким іншим способом, передбаченим законодавством, а також заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Кіровоградської області вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку.

Заява обґрунтована тим, що наразі спірна земельна ділянка вільна від будь-яких обтяжень та щодо неї можуть вчинятися будь-які правочини. Є обґрунтовані підозри вважати, що відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки, здійснити зміну цільового призначення, поділ, виділ чи об`єднання, передачу в оренду іншим особам, оскільки почнеться розгляд справи щодо визнання права оренди, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів за захистом і поновленням яких позивач звернувся до суду. Заходи забезпечення позову відповідають і є співмірними позовним вимогам та безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідні та достатні для забезпечення виконання судового рішення, не мають негативних наслідків для відповідача, оскільки данні заходи не заважають самостійно господарювати на землях, використовувати їх у встановленому порядку для власних потреб.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити. Вказав, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 може в будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити і навіть унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що заяву не обґрунтовано належними та достатніми доказами. Зокрема суд зазначив, що заява не містить достатнього обґрунтування та доказів, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, суд зазначив, що до заяви про забезпечення позову не долучено будь-яких матеріалів, які можуть прямо чи опосередковано підтвердити викладені у заяві обставини та припущення.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом відповідно до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Звертаючись досудуізпозовом уційсправі, Фермерське господарство «Покровське», просило визнати за ним право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, загальною площею 6.0806 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, за Фермерським господарством «Покровське» до 21 червня 2031 року.

У заяві про забезпечення позову позивач послався на те, що між 10 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та ФГ «Покровське» було укладено договір оренди землі вказаної земельної ділянки строком на десять років, а додатковою угодою від 23 липня 2016 року до вказаного договору було продовжено дію договору оренди строком на 14 років з дати реєстрації права оренди, тобто до 21 червня 2031 року. 22 листопада 2023 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір дарування вказаної земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190 та повідомленийпро те,що земельнаділянка перебуваєв орендіу позивача. Разом з тим, 24.10.2024 від відповідача на адресу ФГ «Покровське» надійшов лист з вимогою повернути йому орендовану земельну ділянку. Право оренди позивача було припинено рішенням державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, Кіровоградська обл. Черненко С. В. № 75845289 від 31.10.2024.

Як убачається з матеріалів справи, наведені обставини підтверджені наданими позивачем доказами.

З огляду на це вбачається, що відповідачем не визнається право оренди позивача на вказану земельну ділянку, тому апеляційний суд вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин з метою ефективного забезпечення балансу інтересів сторін по справі, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин,апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 вчиняти дії щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, загальною площею 6,0806га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, але не виключно: щодо вчинення будь-який реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зміну цільового призначення, поділ, виділ чи об`єднання, передачу в оренду іншим особам, продаж, обмін та вчиняти дії, спрямовані на розпорядження будь-яким іншим способом, передбаченим законодавством.

Заявлені ФГ «Покровське» заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Кіровоградської області вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку є неспівмірними із вимогами позовної заяви, а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Покровське» задовольнити частково.

Ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року скасувати.

Забезпечити позов Фермерського господарства «Покровське» частково і заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії щодо відчуження, зміни цільового призначення, передання в оренду, поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522586900:02:000:2190, загальною площею 6,0806 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Кіровоградська область, Кіровоградський район, Покровська сільська рада, та державну реєстрацію зазначених дій.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.07.2025.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич