Постанова від 23.07.2025 по справі 911/2539/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/2539/20 (911/3846/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.

за участю ліквідатора Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Служба замовника" арбітражного керуючого Звєздічева М.О. та представниці Броварської міської ради Броварського району Київської області Мовчан В. Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської міської ради Броварського району Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025

у справі № 911/2539/20 (911/3846/23)

за заявою Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Служба замовника" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича

до Броварської міської ради Броварського району Київської області

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

в межах справи № 911/2539/20

за заявою боржника Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Служба замовника"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

19.12.2019, з огляду на незадовільний фінансовий стан Комунального підприємства Броварської міської ради "Служба Замовника" (далі - Підприємство, Боржник) та наявність ознак його стійкої фінансової неплатоспроможності, Броварською міською радою Київської області як власником цього Підприємства було прийнято рішення № 1719-67-07 від 19.12.2019 про звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

У серпні 2020 року Комунальне підприємство Броварської міської ради "Служба Замовника" (далі - Підприємство, Боржник) в особі голови ліквідаційної комісії Голубовським Г.П. звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про банкрутство.

Ухвалою від 11.01.2021 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі № 911/2539/20 про банкрутство Підприємства та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою від 07.06.2021 Господарський суд Київської області визнав Боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру; ліквідатором Підприємства призначив арбітражного керуючого Шиганського Віталія Володимировича.

Ухвалою від 25.07.2022 Господарський суд Київської області відсторонив арбітражного керуючого Шиганського В. В. від виконання повноважень ліквідатора Підприємства та призначив його ліквідатором арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича.

Короткий зміст заявлених вимог

У межах справи про банкрутство ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Звєздічев М. О. звернувся до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на Броварську міську раду Броварського району Київської області субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням Підприємства до банкрутства через неправомірне виведення його активів.

Наведені обставини щодо виведення активів Боржника заявник мотивував тим, що засновник Підприємства ухвалював рішення, за якими в період з 2011 по 2013 роки фактично позбавив Підприємство основних засобів, за рахунок яких здійснювалась його статутна діяльність, що мало наслідком фактичне припинення діяльності комунального підприємства.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 911/2539/20 (911/3846/23), заяву ліквідатора Підприємства арбітражного керуючого Звєздічева М. О. задоволено та покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Підприємства у зв`язку із доведенням його до банкрутства у розмірі 815 156, 99 грн на Броварську міську раду; стягнуто з Броварської міської ради грошові кошти у розмірі 815 156,99 грн на користь Підприємства.

Судові рішення обґрунтовані наявністю підстав для застосування субсидіарної відповідальності з тих підстав, що сукупність встановлених судами обставин щодо дій та бездіяльності Броварської міської ради (попри її обов`язок як засновника Боржника передбачити можливість настання негативних для нього наслідків через вилучення його майна та вчинити передбачені законом заходи щодо запобігання банкрутству Боржника) перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості здійснення Підприємством господарської діяльності та отримання прибутку, що у подальшому створили одну із умов та підстав для визнання Боржника банкрутом з неможливістю задоволення кредиторських вимог у межах справи про банкрутство за рахунок його майна.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Броварська міська рада Броварського району Київської області (скаржник) подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 911/2539/20 (911/3846/23) скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Підприємства у повному обсязі.

Касаційну скаргу мотивувала підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених [висновків] у постановах від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22), від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 11.02.2021 у справі № 911/1423/19, від 24.02.2021 у справі № Б8/191-10, від 04.03.2021 у справі № 911/1814/17, від 20.04.2021 у справі № 920/799/17, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 22.03.2023 у справі № 5/58, від 29.09.2021 у справі № 904/7679/15, від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18, від 25.11.2021 у справі № 33/30, від 17.11.2021 у справі № 911/1810/18 (911/3398/20), від 17.01.2023 у справі №910/1864/18, від 27.03.2024 у справі № 202/7375/22.

За змістом доводів касаційної скарги Броварська міська рада стверджує також про порушення судами попередніх інстанцій процесуальних норм права через надання невірної оцінки доказів, а також не забезпечення повного та всебічного дослідження обставин справи та аргументів відповідача, що полягало у такому:

- залишенні судами поза увагою, що майно комунальної власності первісною вартістю 476 414 548,99 грн, яке було закріплене на праві повного господарського відання за Підприємством згідно рішення № 263-13-24, включає в себе житловий фонд (об`єкти якого не могли і не можуть бути включені до ліквідаційної маси) первісною вартістю 473 432 716,18 грн, тобто інші основні засоби (споруди, транспортні засоби, господарський інвентар, робочі машини, малоцінні необоротні активи, оборотні активи запасні частини, малоцінний інвентар та матеріали) становлять 2 981 832,81 грн;

- ігноруванні судами обставин того, що залишкова вартість переданого майна з балансу Підприємства становить 1 675 276 353,60 грн, з яких будівлі та приміщення (житловий фонд міста Бровари) становить 1 647 145 908,65 грн;

- неврахуванні судами тієї обставини, що передача комунального майна територіальної громади міста Бровари з балансу Підприємства на баланс інших спеціалізованих комунальних підприємств була наслідком звичайного господарського обороту, використанням Броварською міською радою своїх правомочностей з метою досягнення економічних і соціальних результатів, зокрема для забезпечення комфортного проживання мешканців, раціонального використання рухомого та нерухомого майна, а також інших ресурсів і не спричинювала використання своїх можливостей на шкоду кредиторам, адже Боржника не було позбавлено усіх його активів і у нього були в наявності джерела для здійснення розрахунків з кредиторами.

- відсутності у матеріалах справи доказів виконання арбітражним керуючим положень КУзПБ саме під час здійснення повноважень ліквідатора Підприємства, адже ліквідатором не вжито заходів спрямованих на виявлення активів для задоволення вимог кредиторів, що є обов`язковою передумовою для звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності;

- не взятті судами першої та апеляційної інстанцій висновку Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 12.03.2024, який складено у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) та яким встановлено відсутність ознак дій з доведення Броварською міською радою Броварського району Київської області до банкрутства Підприємства й відсутність ознак приховування банкрутства;

- залишенні судами поза увагою обставини, що визнані господарським судом кредиторські вимоги у розмірі 815 156,99 грн виникли уже після ухвалень рішень Броварською міською радою в період з 2011 по 2013 рік, на які посилалися суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях як на підставу того, що саме ці рішення нібито фактично позбавили Підприємство основних засобів, у результаті чого Боржник припинив свою діяльність.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Звєздічев М. О. подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги Броварської міської ради з викладених у відзиві підстав, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

За змістом викладених у відзиві доводів ліквідатор банкрута спростовує аргументи скаржника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й про неповноту дослідження обставин справи.

У цьому зв`язку переконує Верховний Суд в законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, пояснюючи це тим, що позиція скаржника зводиться до його незгоди з встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами справи, а його доводи за свою суттю є вимогою переоцінити докази у справі, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційне провадження

19.05.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Броварської міської ради Броварського району Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/2539/20 (911/3846/23) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В.

Ухвалою від 05.06.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 911/2539/20 (911/3846/23); призначив касаційну скаргу до розгляду на 23.07.2025 о 11:30.

У зв`язку з відпусткою суддів Жукова С.В. та Картере В.І., 21.07.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого автоматизованою системою документообігу суду визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Погребняк В. Я., Васьковський О. В.

Судове засідання 23.04.2025 відбулось за участю ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Звєздічева М. О. та представниці Броварської міської ради Броварського району Київської області, які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Інші учасники справи про банкрутство явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.

Водночас з огляду на те, що в силу приписів частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм права саме на підставі встановлених цими судами фактичних обставин справи, колегія суддів зважає на обставини цієї справи, що полягають у такому.

Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

Під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарським судом встановлено, що Підприємство було створено та зареєстровано 21.07.2003 на підставі рішення Броварської міської ради Київської області, воно засновано на комунальній власності територіальної громади міста Бровари Київської області, підпорядковується Броварській міській раді та уповноваженому нею органу, підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний рахунок в банку, печатки та штампи, основним видом діяльності підприємства є організація з надання житлових та комунальних послуг населенню, підприємствам, установам та організаціям згідно чинного законодавства та відповідних рішень, прийнятих Броварською міською радою та її виконавчим комітетом.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи Підприємство з 2015 року перебував у процедурі самоліквідації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Кредиторська заборгованість Боржника підтверджується такими судовими рішеннями:

рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2013 у справі №911/1028/13, яким стягнуто з Підприємства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони СК» 120 436, 42 грн - основної заборгованості, 9 541, 71 грн - пені, 4 183, 90 грн - 3 % річних та 2 683, 24 грн - судового збору;

рішенням Господарського суду Київської області від 19.12.2011 у справі №12/213-11, яким стягнуто з Підприємства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготеплоавтоматика» 64 311, 80 грн основного боргу, 4 752, 03 грн 3 % річних, 12 605, 12 грн інфляційних втрат, 816, 73 грн - витрат на сплату державного мита та 236, 00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

рішенням Господарського суду Київської області від 27.12.2011 у справі №6/125-11, яким стягнуто з Підприємства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготеплоавтоматика» 123 296, 40 грн - основного боргу, 1 232, 97 грн - державного мита та 160, 02 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2013 у справі №911/3991/13, яким стягнуто з Підприємства на користь Приватного підприємства «Інком-М» 205 053, 37 грн - основного боргу та 4 101, 06 грн - судового збору;

рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2015 у справі №911/4861/14, яким стягнуто з Підприємства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-2» 45 488, 70 грн - боргу та 1 827, 00 грн - судового збору;

постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 у справі № 911/648/13-г, якою стягнуто з Підприємства на користь Фізичної особи - підприємця Вишняка Ставра Петровича заборгованість за виконані роботи в сумі 19 355, 00 грн, 0,1% за кожен день затримки з розрахунками в сумі 5 921, 10 грн та судовий збір у сумі 980, 68 грн;

рішенням Апеляційного суду Київської області від 23.05.2013 у справі №2-1483/2011, яким, серед іншого, стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.03.2011 по 23.05.2013 в сумі 35 584, 92 грн;

рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2016 у справі № 361/1601/16-ц, яким стягнуто з ліквідаційної комісії з припинення діяльності Підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2013 по 31.10.2016 в сумі 54 380, 16 грн, а також стягнуто з ліквідаційної комісії з припинення діяльності Підприємства на користь держави судовий збір в сумі 543, 80 грн;

рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.06.2019 у справі № 361/633/19 стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання, що виникло у відповідача - боржника на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 23.05.2013 про стягнення 35 584, 92 грн. у цивільній справі № 2-1483/2011, за період прострочення з 01.06.2013 по 31.12.2018 - в сумі 53 964, 17 грн;

рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2020 у справі № 361/8613/19 стягнуто з ліквідаційної комісії з припинення діяльності Підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2016 по 30.11.2019 в сумі 46 861, 32 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн, а також стягнуто з ліквідаційної комісії з припинення діяльності Підприємства на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн;

постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі № 810/3096/16 стягнуто з Підприємства на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області капіталізовані платежі у розмірі 316 267, 82 грн.

Таким чином, станом на 11.01.2021 - дату відкриття провадження у справі про банкрутство Підприємства зазначеними вище судовими рішеннями стягнуто з останнього 1 140 426, 24 грн.

Зазначені рішення набрали законної сили і на їх виконання було видано відповідні виконавчі документи.

Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження та довідки Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №75563 від 27.10.2020 станом на 13.10.2020 на виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_1, де боржником є Підприємство.

Разом з тим, Боржником надано до суду перелік його кредиторів та дебіторів із зазначенням передбачених пунктами 7, 11 частини четвертої статті 34 КУзПБ відомостей, відповідно до яких станом на 01.12.2020 загальна сума кредиторської заборгованості Боржника становить 776 909, 70 грн, а загальна сума його дебіторської заборгованості складає 2 159 638, 14 грн, з яких 1 899 570, 60 грн - заборгованість населення.

Судом було встановлено, що поточні зобов`язання Боржника перевищують його високоліквідні активи, а отже боржник не має можливості погасити існуючу заборгованість перед всіма кредиторами, в тому числі за безспірними вимогами одночасно, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ураховуючи наведені обставини та вимоги частини шостої статті 34 КУзПБ, ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2021 було відкрито провадження у цій справі № 911/2539/20 про банкрутство Підприємства.

Згідно ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 11.03.2021 загальна сума кредиторських вимог до Боржника склала 337 175, 84 грн.

Також Господарський суд Київської області ухвалою від 30.08.2021 визнав грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області у розмірі 6 611, 08 грн, ухвалою від 30.08.2021 визнав вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (правонаступником якого відповідно до ухвали від 04.05.2023 є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області) у розмірі 435 100, 29 грн, ухвалою від 07.10.2021 визнав грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у розмірі 36 269, 78 грн.

Під час виконання повноважень ліквідатора банкрута у цій справі арбітражним керуючим Звєздічевим М. О. було проаналізовано обставини втрати платоспроможності Боржника та дії відповідних осіб, що мали наслідком її настання, та встановлено ознаки з доведення Підприємства до банкрутства, що стало підставою для подання до суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства через неправомірне виведення активів.

Суди встановили, що Боржник є комунальним підприємством , яке було створено та зареєстровано 21.07.2003 на підставі рішення Броварської міської ради Київської області від 19.06.2003 року № 256-13-24, засновано на комунальній власності територіальної громади міста Бровари Київської області, затверджено його статут та статутний фонд у розмірі 190 000 000,00 грн.

При цьому щодо організаційно-правової форми Підприємства суди з`ясували, що за змістом Статуту Боржник та згідно вимог частини третьої статті 78 Господарського кодексу України (далі - ГК України) є комерційним комунальним підприємством, позаяк відповідно до пункту 5.1 Статуту майно Підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Бровари і закріплюється за Підприємством на праві повного господарського відання.

При цьому згідно пункту 5.4 Статуту джерелами формування майна Підприємства є: майно, передано йому Власником; майно, прийняте Підприємство в результаті приєднання іншої юридичної особи; доходи, отримані від надання послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; кредити банків; капітальні вкладення та інші дотації з бюджету; кошти з бюджетів усіх рівнів; благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, установ і громадян; інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Основним видом діяльності підприємства є: 81.10. комплексне обслуговування об`єктів.

З наведених положень Статуту суди встановили, що підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Бровари Київської області, утворене Броварською міською радою Київської області, підпорядковується Броварській міській раді, володіє, користується та розпоряджається своїм відокремленим майном на праві повного господарського відання за згодою Броварської міської ради та створене з метою організації забезпечення належного рівня та якості житлово-комунальних послуг територіальної громади міста Бровари Київської області.

Крім того, рішенням від 19.06.2003 №263-13-24 Броварська міська рада Київської області закріпила за Підприємством майно комунальної власності територіальної громади м. Бровари на праві повного господарського відання, згідно з додатком 1. Первісна вартість переданого майна - 476 414 548,99 грн. Серед переданого майна - житлові господарства, споруди, транспортні засоби, господарський інвентар, робочі машини, малоцінні необоротні матеріальні активи, оборотні активи запасні частини, малоцінний інвентар та матеріали;

Рішенням від 20.12.2007 року № 560-30-05 Броварська міська рада Київської області надала Підприємству у постійне користування земельні ділянки площею 2,0266 га, в тому числі 0,6875 га землі обмеженого використання - інженерний коридор мережі лінії електропередачі, для обслуговування майнового комплексу - землі технічної інфраструктури, по вул. Кутузова, 2.

Таким чином, Броварською міською радою Київської області на підставі зазначених рішень було передано на баланс Підприємству майно комунальної власності територіальної громади м. Бровари на праві повного господарського відання для надання житлово-комунальних послуг та обслуговування об`єктів територіальної громади міста Бровари Київської області.

У подальшому, рішенням Броварської міської ради від 24.11.2011 № 429-15-06 утворено спеціалізоване комунальне підприємство «Броварська ритуальна служба» шляхом реорганізації Підприємства, виділивши його виробничу дільницю: ритуальний цех; створено статутний фонд спеціалізованого комунального підприємства у розмірі 125 084,65 грн, за рахунок виділеної частки майна КП «Служба замовника».

Крім того, Рішенням Броварської міської ради від 20.12.2012 № 781-27-06 надано дозвіл на передачу комунального майна територіальної громади міста Бровари, з балансу Підприємства на баланс наступним організаціям: Комунальному підприємству «Бровари-Благоустрій» (первісна вартість переданого майна - 52 727 997,66 грн, залишкова вартість - 23 052 224,70 грн); Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна контора - 1» (первісна вартість переданого майна - 818 802 905,00 грн, залишкова вартість - 200 690 841,58 грн); Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна контора-2» (первісна вартість переданого майна - 220 193 617,75 грн, залишкова вартість - 139 707942,94 грн); Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна контора - 3» (первісна вартість переданого майна - 375 314 420,47 грн, залишкова вартість - 251 351 796,83 грн); Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна контора - 4» (первісна вартість переданого майна - 103 755 241,47 грн, залишкова вартість - 939 452 185,84 грн); Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна контора - 5» (первісна вартість переданого майна - 194 780 344,45 грн, залишкова вартість - 121 002 627,27 грн); Комунальному підприємству «Броваритепловодоенергія», як внесок до статутного фонду, (первісна вартість переданого майна - 78 566,90 грн, залишкова вартість - 18 734,44 грн)

Також Рішенням Броварської міської ради від 04.07.2013 №979-36-06 про припинення права користування земельними ділянками, затвердження документації із землеустрою щодо надання у користування земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою по оформленню права користування земельними ділянками, поновлення договорів оренди, внесення змін до рішень Броварської міської ради було припинено право користування земельними ділянками площею 2,0266 га по вул. Кутузова, 2 та зараховано їх до земель міської ради у зв`язку з добровільною відмовою на підставі заяви Підприємства від 13.06.2013 за №32- 1268.

З наведеного суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що зазначеними рішеннями Броварської міської ради, як власника та засновника Боржника, які є обов`язковими для виконання останнім, було фактично позбавлено Підприємство основних засобів, за рахунок яких здійснювалася його статутна діяльність, в результаті чого Боржник припинив свою діяльність.

При цьому припинення діяльності Підприємства підтверджується також відомостями, отриманими від державних органів, а саме:

- листом від 29.03.2021 № 13320/6/10-36-18-02 Головне управління Державної податкової служби у Київській області повідомило, що за період 2016-2020 років звітність Боржником не подавалась.

- листом від 13.04.2021 № 21-05/885-21 Головне управління статистики у Київській області було надано копії фінансової звітності за 2009-2014, яка подавалась Боржником. У вказаному листі було зазначено, що фінансова звітність у Головному управління статистики за період з 2003-2008 роки відсутня, фінансову звітність за 2015-2020 роки Боржник не подавав.

У зв`язку із наявною стійкою тенденцією до погіршення господарсько-фінансового стану Підприємства «Броварською міською радою було прийнято Рішення від 14.08.2014 № 1296-46-06 «Про надання згоди на початок процедури порушення справи про банкрутство щодо Комунального підприємства Броварської міської ради», відповідно до якого, Броварська міська рада Київської області вирішила надати згоду на початок процедури порушення справи про банкрутство щодо Комунального підприємства Броварської міської ради «Служба замовника», доручити генеральному директору Комунального підприємства Броварської міської ради «Служба замовника» Чернявській О.В. вчинити дії щодо початку процедури порушення справи про банкрутство Комунального підприємства Броварської міської ради «Служба замовника», доручити директору Комунального підприємства Броварської міської ради «Служба замовника» Чернявській О.В. повідомити начальника Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про дане рішення у п`ятиденний термін з моменту його прийняття, контроль за виконання рішення покласти на заступника міського голови Голубовського Г.П.

Рішенням від 05.03.2015 за № 1419-53-06 Броварською міською радою Київської області було вирішено припинити діяльність Підприємства шляхом ліквідації, утворено ліквідаційну комісію по припиненню діяльності комунального підприємства, затверджено її склад, затверджено порядок припинення Підприємства шляхом ліквідації а також встановлено ліквідаційній комісії провести ліквідаційну процедуру згідно з вимогами чинного законодавства протягом шести місяців з дати прийняття рішення про ліквідацію Підприємства.

Повноваження ліквідаційної комісії по припиненню комунального підприємства визначені у «Порядку припинення діяльності Комунального підприємства Броварської міської ради «Служба Замовника», що є додатком № 2 до рішення Броварської міської ради від 05.03.2015 № 1419-53-06.

Відповідно до пункту 2.3 «Порядку припинення діяльності Комунального підприємства Броварської міської ради «Служба Замовника» (далі - Порядок) у своїй діяльності ліквідаційна комісія підпорядкована, підзвітна та підконтрольна міському голові та Броварській міській раді.

Згідно положень Порядку:

- з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про рішення Броварської міської ради про припинення діяльності Підприємства ліквідаційна комісія зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлений законодавством строк (пункт 3.5 Порядку);

- ліквідаційна комісія проводить виплати грошових сум кредиторам підприємства у порядку черги, встановленої статтею 112 Цивільного кодексу України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи з дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким проводяться за місяць від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу (пункт 3.9 Порядку);

- до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія подає до Броварської ОДПІ ДФС у Київській області, управління Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі, фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (пункт 3.10 Порядку);

- після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, подає його на затвердження Броварської міської ради. Після затвердження ліквідаційного балансу Броварською міською радою ліквідаційна комісія подає його до Броварської ОДПІ ДФС у Київській області (пункт 3.11 Порядку).

Рішенням Броварської міської ради Київської області від 24.12.2015 № 49-03-07 було затверджено проміжний ліквідаційний баланс Підприємств, відповідно до додатків якого станом на 01.09.2015 загальна вартість майна Підприємства складала 145 179,04 грн, а загальна сума заборгованості Підприємства відповідно до переліку заявлених кредиторів становила 817 412, 06 грн.

Отже, вищезазначеними рішеннями Броварською міською радою Київської області у зв`язку з погіршенням фінансово-господарського стану Підприємства було створено ліквідаційну комісію по припиненню його діяльності, яка у своїй діяльності підпорядковується, є підзвітною та підконтрольною міському голові та Броварській міській раді, була зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості Підприємства, провести виплати грошових сум кредиторам Підприємства та після завершення розрахунків з кредиторами скласти та подати ліквідаційний баланс на затвердження Броварської міської ради.

У подальшому, через чотири роки, 19.12.2019 Броварською міською радою Київської області № 1719-67-07 було прийнято рішення «Про затвердження програми з припинення діяльності комунальних підприємств міста шляхом ліквідації (банкрутства) на 2020 рік».

У зв`язку зі зміною структури виконавчих органів Броварської міської ради Київської області, рішенням № 1936-79-07 від 09.07.2020 було внесено зміни в додаток № 1 до рішення Броварської міської ради Київської області від 05.03.2015 року № 1419-53-06, яким затверджено новий персональний склад ліквідаційної комісії з припинення діяльності Підприємства, проте ліквідаційна процедура завершена не була.

31.08.2020 голова ліквідаційної комісії Підприємства, як зазначалось, звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі положень частини шостої статті 34 КУзПБ, внаслідок чого ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2021 було відкрито провадження у справі про банкрутство Підприємства із відповідними правовими наслідками.

Досліджуючи заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності на Броварську міську раду Броварського району Київської області субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства, суди керувались тим, що Броварська міська рада, як власник/засновник Підприємства повинна була знати про фінансовий стан боржника та наявність кредиторської заборгованості, проте не вжила заходів щодо завершення розрахунків з кредиторами та завершення ліквідаційної процедури в цілому, не зважаючи на можливість стягнення дебіторської заборгованості, що є недодержанням принципу добросовісності.

При цьому з матеріалів справи суди встановили, що: кредиторська заборгованість Боржника перед ТОВ «Артемсіль Регіони СК» (правонаступником якого є ТОВ «К-2 Інвестмент») виникла в період листопад-грудень 2011 року; кредиторська заборгованість зі сплати з основного боргу перед ОСОБА_1 виникла в період березень 2011 року жовтень 2016 року; кредиторська заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску перед Головним управлінням ДПС у Київській області у розмірі 2 071,08 грн виникла за травень місяць 2015 року; заборгованість перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області виникла з квітня 2010 в розмірі 430 560,29 грн; заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області виникла за період з січня 2015 року по серпень 2017 року в розмірі 31 729,78 грн.

Ураховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій з`ясували, що основний розмір кредиторської заборгованості Боржника виник з 2011 року, тобто до прийняття Броварською міською радою рішень про передачу з балансу Підприємства основних засобів та товарно-матеріальних цінностей та до прийняття рішення про припинення діяльності цього Підприємства шляхом його ліквідації, а, отже, Броварська міська рада не могла не знати, як засновник боржника, про наявну заборгованість перед кредиторами та необхідність її погашення, вбачала кризовий стан боржника з 2011 року проте, протягом 2011-2015 років не вживала належних, передбачених законодавством заходів для запобігання його банкрутству, не передбачила можливості настання негативних наслідків для Боржника, а подальша передача основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на баланс інших підприємств фактично залишила Підприємство без засобів здійснення господарської діяльності, що в свою чергу підтверджує наявність як недобросовісних дій ради (передача активів Боржника) так і недобросовісну бездіяльність ради (непогашення існуючої кредиторської заборгованості, ігнорування виконання судових рішень) Броварської міської ради у доведенні Підприємства до банкрутства.

Таким чином, суди встановили, що сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльність Броварської міської ради, попри її обов`язок як власника та засновника й органу управління майном Боржника передбачати можливість настання негативних наслідків для останнього через вилучення у нього майна та вчиняти передбачені КУзПБ заходи щодо запобігання його банкрутству (стаття 4 цього Кодексу), перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з обставинами неможливості здійснення Боржником господарської діяльності та отримання прибутку, що у подальшому створили одну із умов та підстав для визнання Боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна Підприємства.

Крім того, суди з`ясували, що відповідно до звіту розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Шиганського В.В. за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Підприємства від 01.06.2021 зроблено, серед іншого, висновки про те, що протягом 2012-2015 років відбулося погіршення показників забезпечення зобов`язань перед кредиторами, а Підприємство набуло ознак неплатоспроможності та фактично припинило свою діяльність у зв`язку із прийняттям Броварською міською радою, всупереч меті діяльності Підприємства, нераціональних рішень з передачі основних засобів з балансу Боржника в господарське відання та на обслуговування іншим підприємствам і установам.

Також суди встановили, що, всупереч встановлених пунктом 3.5 Порядку зобов`язань, ліквідаційною комісією комунального підприємства з 2012 по 2015 роки не було надано доказів вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості для погашення наявної кредиторської заборгованості Боржника у сумі 817 412, 06 грн, на наявність якої посилалася Броварська міська рада.

Водночас вирішуючи питання щодо розміру субсидіарної відповідальності, з наявного в матеріалах цієї справи реєстру вимог кредиторів Підприємства від 06.12.2023 суди з`ясували, що, станом на дату подання ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Звєздічевим М. О. заяви про покладення субсидіарної відповідальності, загальна сума непогашених кредиторських вимог складає 815 156,99 грн, тоді як відповідно до Протоколу інвентаризаційної комісії від 05.12.2023 балансова вартість активів складає 0,00 грн.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Переглянувши оскаржувані судові рішення суду у касаційному порядку та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Предметом судового розгляду є заява ліквідатора Підприємства про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями останнього на його засновника - Броварську міську раду як винну у доведенні до банкрутства Боржника особу.

Частиною першою статті 619 ЦК України регламентовано, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно із частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.

Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Об`єктом вказаного правопорушення є ті майнові права боржника та його кредиторів, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможністьі боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії / бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

Такі правові висновки щодо застосування норм частини другої статті 61 КУзПБ викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

Водночас визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статей 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на кредитора/ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

Своєю чергою, відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 №911/101/21 (911/3174/21)), від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22).

У цій справі, як зазначено вище, суди з`ясували, що обґрунтовуючи свої доводи про наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства Підприємства на його засновника- Броварську міську раду, ліквідатор зазначав, що відповідачем було виведено активи Боржника шляхом ухвалення рішень, за якими в період з 2011 по 2013 роки фактично позбавлено Підприємство основних засобів, за рахунок яких здійснювалась його статутна діяльність, що мало наслідком фактичне припинення діяльності комунального підприємства.

Водночас дослідивши матеріали справи та заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника Боржника, суди попередніх інстанцій встановили (про що детально викладено вище в описовій частині цієї постанови), що рішеннями Броварської міської ради від 24.11.2011 № 429-15-06, від 20.12.2012 № 781-27-06, від 04.07.2013 №979-36-06, які є обов`язковими для виконання Боржником, було фактично позбавлено останнього основних засобів, за рахунок яких здійснювалася його статутна діяльність, в результаті чого Підприємство припинило свою діяльність (що підтверджується відомостями, отриманими, зокрема, від податкового органу).

Також суди з`ясували, що рішенням Броварської міської ради Київської області від 05.03.2015 за № 1419-53-06 було вирішено, зокрема, припинити діяльність Підприємства шляхом ліквідації, та встановлено ліквідаційній комісії провести ліквідаційну процедуру згідно з вимогами чинного законодавства протягом шести місяців з дати прийняття рішення про ліквідацію Підприємства. Проте, добровільна ліквідація Боржника (за рішенням засновника - Броварської міської ради) не була завершена та 31.08.2020 голова ліквідаційної комісії Підприємства звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У цьому зв`язку, господарські суди в оскаржуваних судових рішеннях керувались тим, що Броварська міська рада, як власник / засновник Підприємства повинна була знати про фінансовий стан Боржника та наявність кредиторської заборгованості, проте не вжила заходів щодо завершення розрахунків з кредиторами та завершення ліквідаційної процедури в цілому, не зважаючи на можливість стягнення дебіторської заборгованості, що є недодержанням принципу добросовісності.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що основна кредиторська заборгованість Боржника виникла у 2011 році, тобто до прийняття Броварською міською радою рішень про передачу з балансу Підприємства основних засобів та товарно-матеріальних цінностей та до прийняття рішення про припинення діяльності комунального підприємства шляхом його ліквідації.

При цьому Броварська міська рада протягом 2011-2015 років не вживала належних, передбачених законодавством заходів для запобігання його банкрутству, а подальша передача основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на баланс інших підприємств фактично залишила Підприємство без засобів здійснення господарської діяльності, що в свою чергу підтверджує наявність як недобросовісних дій Броварської міської ради (щодо передачі активів Боржника), так і її недобросовісну бездіяльність (щодо непогашення існуючої кредиторської заборгованості, ігнорування виконання судових рішень) у доведенні Підприємства до банкрутства.

Отже, за встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин цієї справи, цілком обґрунтованим є висновок, що сукупність дій та бездіяльності Броварської міської ради, попри її обов`язок як засновника Боржника передбачити можливість настання негативних наслідків для останнього через вилучення у нього майна та вчинити передбачені законом заходи щодо запобігання банкрутству Боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з обставинами неможливості здійснення Боржником господарської діяльності та отримання прибутку, що у подальшому створили одну із умов та підстав для визнання Підприємства банкрутом.

Водночас колегією суддів враховано, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, притаманною ознакою якого є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Однак, дослідивши та надавши оцінку наявним у справі доказам, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідачем не надано доказів на спростування обставин, наведених ліквідатором Боржника у поданій заяві.

У цьому зв`язку встановивши наявність всіх елементів складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та заснованого на законі висновку про задоволення заяви ліквідатора банкрута у цій справі.

Аргументи скаржника про порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права через надання невірної оцінки доказів та не забезпечення повного та всебічного дослідження обставин справи й аргументів відповідача фактично зводяться до переоцінки наявних у справі доказів всупереч тому, що відповідну оцінку їм вже було надано судами першої та апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).

Поряд з цим скаржник не вказує, який конкретний доказ не було досліджено судами попередніх інстанцій чи досліджено з порушенням вимог процесуального закону, як і не встановлено таких порушень Верховним Судом.

У зв`язку з викладеним, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги в частині заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного їх викладення, оскільки незгода з наданою судами оцінкою наявних у матеріалах справи доказів, намагання здійснити їх переоцінку в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Посилання скаржника на Висновок Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 12.03.2024 (яким встановлено відсутність ознак дій з доведення Броварською міською радою до банкрутства Підприємства та відсутність ознак приховування його банкрутства) є неспроможним, оскільки суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, а, крім того, у вказаному Висновку, як встановили суди попередніх інстанцій, здійснено аналіз оцінки змін фінансового стану Підприємства за попередні три календарні роки, тоді як прийняття Броварською міською радою рішень, які, як стверджував ліквідатор, позбавили Боржника основних засобів, відбувалось у період 2011-2013 років.

При цьому згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16).

Також не заслуговують на увагу аргументи скаржника про те, що об`єкти житлового фонду, які були передані з балансу Боржника, не могли і не можуть бути включені до ліквідаційної маси, адже такі доводи не спростовують встановленого судами наслідку такої передачі основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на баланс інших підприємств, а саме: фактичного залишення Підприємства без засобів здійснення господарської діяльності.

Решта доводів скаржника про те, що визнані господарським судом кредиторські вимоги в розмірі 815 156,99 грн виникли після ухвалення рішень Броварською міською радою (24.11.2011, 20.12.2012, 04.07.2013) спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами в частині того, що основний розмір кредиторської заборгованості Боржника виник з 2011 року, тобто до прийняття засновником Боржника відповідних рішень.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що оцінка аргументів учасників справи та наявних у справі доказів була здійснена судами першої та апеляційної інстанцій із повним дотриманням приписів процесуального права.

Наведеним спростовуються протилежні доводи скаржника, які зводяться до спонукання Верховного Суду до переоцінки доказів та встановлення обставин, що в силу процесуального закону виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Аргументи скаржника щодо неврахування апеляційним господарським судом правових висновків Верховного Суду, викладених у наведеній у скарзі низці постанов, не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, оскільки відмінність правозастосування у вказаних постановах та у цій справі зумовлена різним обґрунтуванням підстав для покладення субсидіарної відповідальності, іншими встановленими судами фактичними обставинами справ та оціненими доказами, в залежності від яких й прийнято судові рішення.

При цьому частина наведеної скаржником практики Верховного Суду не є релевантною до обставин цієї справи з огляду на відмінний предмет спору.

З викладених підстав, колегія суддів вважає прийнятними викладені у відзиві доводи ліквідатора банкрута у тій їх частині, яка узгоджується з наведеними у мотивувальній частині цієї постанови висновками касаційного суду.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення у цій справі ухвалені у відповідності до вимог чинного законодавства, тому доводи скаржника про невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів відхиляє з підстав їх необґрунтованості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень у цій справі без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Броварської міської ради Броварського району Київської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №911/2539/20 (911/3846/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк