Постанова від 29.07.2025 по справі 509/5455/24

Номер провадження: 22-ц/813/4180/25

Справа № 509/5455/24

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2

на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 січня 2025 року, ухвалене Овідіопольським районним судом Одеської області у складі: судді Панасенка Є.М. в приміщенні того ж суду,

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку мотивував тим, що заявник є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою підтвердження певних юридичних фактів, зокрема факту народження заявника в шлюбі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заявник звернувся до суду щодо визнання певних юридичних фактів, зокрема, заявнику стало відомо, що відомості, зазначені в свідоцтві про шлюб між вищевказаними особами (15.10.1960), та відомості в реєстрі ДРАЦС відрізняються (15.10.1963 ). Таким чином, в реєстрі ДРАЦС внесений помилковий рік укладання шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Вказане впливає на права та обов`язку заявника, адже таким чином він не народжений у шлюбі між вищевказаними особами. Встановлено, що заявник через представника звертався до органів ДРАЦС, проте не отримав відповідь, тому і звернувся до суду та просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме: неправильності запису в акті цивільного стану про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме невірного зазначення дати укладення шлюбу «15.10.1963» замість «15.10.1960».

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 січня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено.

ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати через неповне дослідження матеріалів справи та ухвалите нове рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме: неправильності запису в акті цивільного стану про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме невірного зазначення дати укладення шлюбу «15.10.1963» замість «15.10.1960».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, заявник посилається на те, що факт, у встановленні якого йому відмовлено судом - про його народження у шлюбі в своїх батьків - має для нього юридичне значення, а оскільки однією із підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є саме рішення суду про установлення неправильного такого, то він звернувся до суду. Звертає увагу на те, що для підтвердження факту народження заявника в шлюбі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стало те, що відомості щодо дати реєстрації шлюбу, зазначені в свідоцтві про шлюб між вищевказаними особами (15.10.1960), та щодо дати, вказаної ті в реєстрі ДРАЦС (15.10.1063) відрізняються.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися. ОСОБА_1 повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України, в установленому законом порядку, оскільки його представник повістку отримав 30.05.2025 16:39:45 в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідкою (а.с. 79), Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) шляхом доставки електронного документу до електронного кабінету 30.05.2025 16:39:45 до судового засідання не з`явилися. Вказане відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у ст. Тума Рязанської області РСФСР, про що в книзі записів актів громадянського стану 06 квітня 1961 року зроблено запис № 52, видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Батька його записані: ОСОБА_5 , українець, мати - ОСОБА_6 , росіянка (а.с. 12).

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 06 березня 1998 року 404 відділенням УМВС України в Одеській області, заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в ст. Тума Тумського району Рязанської області (а.с. 14-20).

Відповідно до посвідки про народження серії НОМЕР_3 , виданої Бюро ЗАГС Ленінської районної ради депутатів трудящих у м. Одеса, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 18 березня 1941 року зроблено відповідний запис № 76 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_1 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть (повторне) серії НОМЕР_4 , яке видане 27 грудня 2022 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі актового запису № 115 (а.с. 10).

Відповідно до наданої заявником копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого 15 жовтня 1960 року Виконкомом Великодолинської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_3 , 1941 року народження, та ОСОБА_4 , 1938 року народження, одружилися 15 жовтня 1960 року, актовий запис № 58 (а.с. 6).

Згідно відповіді Державного архіву Одеської області № 73/06-20 від 05.01.2023 на ім`я Приморського відділу ДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) в алфавітному покажчику до книг реєстрації актів про народження Одеського міського відділу ЗАГС за 1941 рік, які збереглися частково, не числиться ОСОБА_3 . Книги реєстрації актів цивільного стану Ленінського та Іллічівського відділів ЗАГС м. Одеси за 1941 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходили і вважаються втраченими у період окупації та воєнних дій 1941-1944 років. В алфавітних покажчиках до книг реєстрації актів цивільного стану про поновлення народження відділів ЗАГС м. Одеси за 1941-1945 роки не виявлений запис про народження зазначеної особи (а.с. 8).

На виконання ухвали суду першої інстанції від 19.09.2024 Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області направлено копію актового запису № 58 від 15.10.1963, складеного виконавчим комітетом В. Долинської селищної ради трудящих 15 жовтня 1963 року про шлюб між ОСОБА_3 , українцем, ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому минуло 22 роки, місце народження м. Одеса, має 2-х дітей, у шлюб вступає вперше, працює на заводі залізобн. Шофером, адреса: м. В-Долина Одеської області, паспорт НОМЕР_6 Овідідопольским ком 4.09.1962, та ОСОБА_7 , росіянкою, ІНФОРМАЦІЯ_5 , віком 25 років, місце народження: Пензенська обл., має 2-х дітей, у шлюб вступає вперше, працює на заводі залізобн. Різноробочою, адреса: Біляївський р-н, паспорт НОМЕР_7 ІНФОРМАЦІЯ_7.

На підставі вказаного актового запису видано свідоцтво про шлюбу НОМЕР_8 (а.с. 34).

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником інших доказів, які б підтверджували неправильність запису в актовому записі № 58 від 15.10.1963 року про шлюб батьків заявника, до суду не було надано. З долученої представником позивача копії свідоцтва про розірвання шлюбу також не слідує жодної інформації щодо дати реєстрації шлюбу. Натомість, з витребуваного судом актового запису про шлюб батьків заявника вбачається співвідношення віку наречених 22 роки та 25 років з датою реєстрації шлюбу.

Переглядаючи рішення суду за доводами апеляційної скарги колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 (далі - Правила) (в редакції станом на час вирішення вказаного питання), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

У пункті 2.13 Правил передбачено, що однією із підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами справ про встановлення правильності запису в актах громадянського стану" № 12 від 07.07.1995 року роз`яснено, що згідно Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" і Правил, затверджених Міністерством юстиції України, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по-батькові, тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 9 вказаної постанови в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по батькові, місця і дати народження).

Доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до підстав заяви ОСОБА_5 про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану про шлюб батьків заявника, не спростовують правильність висновків суду про необґрунтованість такого, оскільки вказаними доводами не спростовано недоведеність такої неправильності, оскільки належним та допустимим доказом - наданою на запит суду Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області копією актового запису № 58 від 15.10.1963, складеного виконавчим комітетом В. Долинської селищної ради трудящих 15 жовтня 1963 року про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 - підтверджено укладення шлюбу саме 15 жовтня 1963 року батьками заявника, вказано їх вік, який відповідає віку батьків саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказано, що такий шлюб для обох є першим та що вони вже мають двох дітей.

Крім того, на підставі вказаного актового запису батькам видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_8 , а не НОМЕР_5 , копію якого надав заявник (а.с. 34).

За таких обставин заявником не доведено неправильності у вказаному актовому записі про шлюб.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Тому рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 січня 2025 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 29 липня 2025 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А.Коновалова

В.В. Кострицький