Рішення від 25.07.2025 по справі 495/175/25

Справа № 495/175/25

№ провадження 2/495/277/2025

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

25 липня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Дарій О.М.

справа № 495/175/25

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 14 жовтня 2024 року по 10 січня 2025 року включно у розмірі 41954, 90 грн без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів; стягнути на її користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року у справі № 495/5063/23 за її позовом визнано протиправним та скасовано наказ начальника Затоківської ВУЖКГ від 02 травня 2023 року № 6-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено її на роботі в Затоківському ВУЖКГ на посаді юрисконсульта, стягнуто із Затоківського ВУЖКГ на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2023 року по день поновлення на роботі.

В судовому засіданні, під час проголошення рішення, був присутній адвокат Мацко В.В.

Для можливості приступити до виконання обов`язків на посаді юрисконсульта в Затоківському ВУЖКГ, 15 липня 2024 року вона прибула за адресою відповідача.

На територію відповідача їй не дозволив увійти охоронець.

За його словами, він працює за змінним графіком, керівник Затоківського ВУЖКГ Васільєв О.В. за вказаною адресою з`являється час від часу, нібито інші працівники відповідача працюють дистанційно, їх телефонів у охоронця немає.

На її дзвінки ОСОБА_2 не відповів, з чого вона зробила висновок, що він її уникає.

17 липня 2024 року нею на адресу відповідача направлено заяву рекомендованим листом з описом вкладання з проханням направлення ним їй засвідчених належним чином наказу про внесення змін до штатного розпису Затоківської ВУЖКГ та введення скороченої посади юрисконсульта; наказу начальника Затоківського ВУЖКГ про скасування наказу від 02 травня 2023 року за № 6-к «Про звільнення ОСОБА_1 » і поновлення її на посаді юрисконсульта; її трудової книжки із записом про її поновлення на роботі в Затоківському ВУЖКГ на посаді юрисконсульта із дати її звільнення.

У зв`язку із тим, що ніякої інформації вона не отримала, вона направила виконавчий лист Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області про її поновлення в Затоківському ВУЖКГ на посаді юрисконсульта по справі № 495/5063/23 на примусове виконання до Білгород Дністровського відділу Державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

08 серпня 2024 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

24 вересня 2024 року вона ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження та дізналася, що останній раз державним виконавцем складався акт державного виконавця 26 серпня 2024 року, зі змісту якого вбачається, що начальником Затоківського ВУЖКГ Васільєвим О.В. рішення суду не виконано.

Оскільки рішення суду в частині поновлення її на роботі не виконано, відповідач затримує виконання рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року вона і вимушена звернутися з позовом до суду.

22 січня 2025 року не погоджуючись з позовними вимогами позивача, відповідач надав відзив, відповідно до якого просить суд в задоволені позовних вимог відмовити, зазначаючи, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а отже не підлягають задоволенню.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради на рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду від 12.07.2024 у цивільній справі № 495/5063/23 за позовом ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради, про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Окрім того зазначає, що окрім слів позивачки, що вона не могла приступити до своїх обов`язків на посаді юрисконсульта, жодних доказів на підтвердження зазначеного не надано.

Будь якого офіційного звернення ОСОБА_1 щодо виконання рішення суду та її поновлення, ОСОБА_1 до суду не надала.

03 лютого 2025 року позивачем надано відповідь на відзив, відповідно до якого зазначила, що із змістом відзиву не погоджується, вважає, що докази, які надані нею до суду разом

із позовною заявою, спростовують твердження адвоката ДОМУЩІ В.С. та

підтверджують обґрунтованість її позовних вимог.

Свої висновки адвокат ДОМУЩІ В.С. обґрунтовує апеляційним оскарженням

рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня

2024 року по справі № 495/5063/23.

Дійсно, 12 липня 2024 року по справі № 495/5063/24 Білгород-Дністровським

міськрайонним судом задоволено її позовні вимоги до Затоківського ВУЖКГ про

поновлення на посаді юрисконсульта та стягнення заробітної плати за час

вимушеного прогулу.

На підтвердження викладеному, вона надала до суду по справі №

495/175/25 докази разом із позовною заявою.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, негайне виконання рішення допускається

в разі поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу

працівника.

Отже, навіть при оскарженні в апеляційному порядку рішення про

поновлення на роботі не зупиняє його виконання, тому подання апеляційної скарги

не спричинить зупинення виконання судового рішення.

Таким чином, працівник, що був незаконно звільнений наступного дня після

проголошення рішення суду, може звернутися напряму до роботодавця з вимогою

виконати судове рішення або разом із виконавчим листом до відповідного виконавця

(якщо виконання у добровільному порядку не відбулось).

Щоб завершити виконання рішення суду, роботодавець зобов`язаний видати наказ

про поновлення працівника на посаді яка зазначена в рішенні суду, після чого

ознайомити працівника з наказом під підпис та допустити його до роботи.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається

виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу

або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець

виносить постанову про закінчення виконавчого провадження

Тоді як вона надала до суду по справі № 495/175/25 усі можливі докази на

підтвердження тому, що до того, як звернутися до суду із позовною заявою, нею

вжито усі можливі заходи для з`ясування, чи виконано Затоківським ВУЖКГ рішення

суду по справі № 495/5063/23 в частині поновлення її на посаді юрисконсульта, що

підлягає негайному виконанню копію її заяви безпосередньо до начальника

Затоківського ВУЖКГ та матеріали виконавчого провадження, закінчене через те, що

боржником (Затоківським ВУЖКГ) не виконано рішення суду.

Звертає увагу суду також на позицію Верховного Суду по аналогічній справі.

Так, розглядаючи касаційну скаргу по справі № 461/1303/19 (номер провадження №

61-17899св20) щодо стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення

суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного

цивільного суду дійшов наступного висновку: «У відповідності до частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем

України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує

виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за

виконанням судового рішення здійснює суд. Виконання судового рішення є

невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема,

визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених

прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд

справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і

громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на

справедливий судовий захист.

Визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб

остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає

негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно

звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Належним виконання судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися…»

«…Відповідно достатті 236КЗпП Україниу разізатримки власникомабо уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За змістом положень статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин…»

«…Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Забезпечення дотриманняпринципу правовоївизначеності потребуєчіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесуальних рішень.

Окрім того, твердження адвоката ДОМУЩІ В.С. про те, що Затоківське ВУЖКГ не отримало рішення суду від 12 липня 2024 року по справі № 495/5063/23 і було позбавлено права на його оскарження спростовується самим адвокатом ДОМУЩІ В.С., який у відзиві зазначає про апеляційне оскарження рішення від 12 липня 2024 року по справі 495/5063/23.

12 липня 2024 року, під час проголошення судом рішення по справі № 495/5063/23, був присутній адвокат МАЦКО В.В., який позиціонував себе представником Затоківського ВУЖКГ.

Отже, Затоківському ВУЖКГ було відомо про рішення суду, але до цього часу Затоківське ВУЖКГ ніяким чином не надало їй докази про те, що її поновлено на посаді юрисконсульта за рішенням суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

13.01.2025 Ухвалою судді Боярського О.О. провадження у зазначеній справі було відкрито.

14.05.2025 відповідно до розпорядження № 1219 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи.

14.05.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею визначена суддя Прийомова О.Ю.

19.05.2025 Ухвалою суду справа прийнята до провадження судді з призначенням спрощеного позовного провадження з викликом, повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання надала заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив,

Матеріали справи містять відзив відповідача на позовні вимоги позивача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність належним чином повідомлених сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно 12 липня 2024 року рішенням Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовні вимоги ОСОБА_1 до Виробничого управлінняжитлово-комунальногогосподарства Затоківськоїселищної ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу були задоволені.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради від 02 травня 2023 року № 6-к про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на посаді юрисконсульта у Виробничому управлінні житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, 4, код ЄДРПОУ 05445480).

Стягнуто з Виробничого управлінняжитлово-комунальногогосподарства Затоківськоїселищної ради (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, 4, код ЄДРПОУ 05445480) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.05.2023 року по день ухвалення рішення 12.07.2024 року, у розмірі 202674 (двісті дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Стягнуто з Виробничого управлінняжитлово-комунальногогосподарства Затоківськоїселищної ради (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, 4, код ЄДРПОУ 05445480) на користь держави судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на посаді юрисконсульта у Виробничому управлінні житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, 4, код ЄДРПОУ 05445480). (а.с. 7)

Вказаним рішенням, судом встановлено, що 16.06.2016 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята на посаду юриста до Виробничого Управління Житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області. Наказом №31/1 від 28.04.2017 року назву посади «юрист» було змінено на «юрисконсульт».

02.05.2023 року наказом начальника Виробничого Управління Житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради № 6-к, позивачку ОСОБА_1 було звільнено з посади юрисконсульта з 03.05.2023 року, у зв`язку із скороченням штату працівників та неможливістю подальшого працевлаштування через відсутність фінансово-господарської діяльності у відповідача.

Обов`язок працевлаштування працівника, який підлягає скороченню, покладено на роботодавця відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватись добросовісно, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин.

Між тим, відповідач не здійснив свого обов`язку щодо працевлаштування попередженого про звільнення працівника ОСОБА_1 .

Як зазначає позивач в своїх позовних вимогах, для можливості приступити до виконання обов`язків на посаді юрисконсульта в Затоківському ВУЖКГ, 15 липня 2024 року вона прибула за адресою відповідача.

На територію відповідача їй не дозволив увійти охоронець.

За його словами, він працює за змінним графіком, керівник Затоківського ВУЖКГ Васільєв О.В. за вказаною адресою заявляється час від часу, нібито інші працівники відповідача працюють дистанційно, їх телефонів у охоронця немає.

На її дзвінки ОСОБА_2 не відповів, з чого вона зробила висновок, що він її уникає.

17 липня 2024 року ОСОБА_1 на адресу відповідача направлено заяву рекомендованим листом з описом вкладання з проханням направлення ним їй засвідчених належним чином наказу про внесення змін до штатного розпису Затоківської ВУЖКГ та введення скороченої посади юрисконсульта; наказу начальника Затоківського ВУЖКГ про скасування наказу від 02 травня 2023 року за № 6-к «Про звільнення ОСОБА_1 » і поновлення її на посаді юрисконсульта; її трудової книжки із записом про її поновлення на роботі в Затоківському ВУЖКГ на посаді юрисконсульта із дати її звільнення.

У зв`язку із тим, що ніякої інформації вона не отримала, позивач направила виконавчий лист Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області про її поновлення в Затоківській ВУЖКГ на посаді юрисконсульта по справі № 495/5063/23 на примусове виконання до Білгород Дністровського відділу Державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

08 серпня 2024 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.(а.с.15)

Матеріали справи містять акт державного виконавця від 26 серпня 2024 року, відповідно до якого встановлено, що на момент перевірки виконання боржником ВУ ЖКГ Затоківської селищної ради вимог виданого виконавчого листа, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта у ВУ ЖКГ Затоківської с/р, встановлено, що станом на 26 серпня 2024 року боржником не виконано вимоги виконавчого документа, підтверджуючих документів не надано. (а.с. 17)

Відповідно до постанови від 26 серпня 2024 року, за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії накладено на Виробниче управління житлово- комунального господарства Затоківської селищної ради штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Постановою від 10 вересня 2024 року на боржника накладений штраф на користь держави у розмірі 10200 грн. (а.с. 16)

З долучених до матеріалів справи позивачем 07 липня 2025 року доказів встановлено, що 07.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до Білгород Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області із заявою про вчинення начальником Затоківського ВУЖКГ Васільєвим О.В. злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 382 КК України через невиконання ОСОБА_2 рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року по справі № 495/5063/23 в частині поновлення її на посаді юрисконсульта в Затоківському ВУЖКГ.

10.03.2025 Білгород Дністровським РВП ГУ НП в Одеській області повідомленням від 08.03.2025 за вих. № 63/А-245 проінформовано ОСОБА_1 про початок досудового розслідування та надано витяг з ЄРДР про внесення до нього 07.03.2025 відомостей про кримінальне правопорушення за № 12025162240000349 за її заявою.

На час звернення позивача до суду, рішення суду від 12 липня 2024 року є невиконаним.

Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Відповідно дост. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України"Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», негайне виконання рішення суду означає обов`язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків.

Так, згідно п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року за №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно до ст. 24 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. (ст. 235 ч.2 КЗпП України).

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст. 27 Закону України Про оплату праці»).

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, що передує події, з якою пов`язана відповідна виплата.

При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100( 100-95-п )(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348, від 24 лютого 1997 року № 185; від 30 липня 1999 року № 1398, від 26 вересня 2001 року № 1266; від 30 листопада 2005 року № 1132; від 25 січня 2012 року № 35; від 29 липня 2015 року № 542; від 27 травня 2020 року № 410; від 9 грудня 2020 року № 1213; від 18 серпня 2021 року № 875; від 1 вересня 2021 року № 917; від 26 квітня 2022 року № 486,

від 8 вересня 2023 року № 957).

Позивач зазначає, що відповідач не виплачував їй заробітну плату протягом двох місяців, які передували її звільненню, тому для розрахунку належних сум за період вимушеного прогулу вона обрала згідно з Порядком 100 (пункт 1 розділу ІІ) останні два календарні місяці роботи, що передували місяцю, яв якому відбулася подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Це січень та лютий 2023 року.

За даними Індивідуальної відомості про застраховану особу, зокрема за звітний 2023 рік, вбачається, що в січні 2023 року та у лютому 2023 року сума фактичного заробітку/доходу у відповідача становить 13554, 71 грн у кожному місяці відповідно.

13554, 71 грн х 2 місяці = 27109, 42 грн.

27109, 42 грн: 42 дні (кількість днів у січні та лютому 2023 року) = 645, 46 грн/роб день.

645, 46 х 65 днів (кількість робочих днів затримки виконання рішення суду відповідачем за період з 13 січня 2025 року по 11 квітня 2025 року включно) = 41954, 90 грн.

Отже загальна сума за затримку невиконання рішення суду за період з 14 жовтня 2024 року по 10 січня 2025 рік включно складає 41954, 90 грн, без урахування обов`язкових виплат до бюджету, які утримуються із заробітної плати.

Суд погоджується з таким підрахунком позивача, викладеним у позовних вимогах.

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази заявлених позовних вимог позивачем та оскільки рішення суду від 12 липня 2024 року оскаржується, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача, оскільки вказані ствердження представника спростовуються матеріалами справи та жодного доказу вказаних стверджень представником не надано.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Належним виконання судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Представником відповідача жодного належного та допустимого доказу виконання рішення суду до матеріалів справи не надано.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Даючи правову оцінку наданим сторонами доказів, які містяться в матеріалах справи, на основі повно та всебічно досліджених доказів, із урахуванням вимог чинного законодавства, та фактичних правовідносин, що виникли між сторонами, того, що дійсно відповідач без законної підстави затримує виконання рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року, протилежного відповідачем до суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог позивача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 235, 236 КЗпП, ст. ст. 12, 13, 81, 83, 263, 264, 265, 286, 315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду задовольнити .

Стягнути з Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 14 жовтня 2024 року по 10 січня 2025 року включно у розмірі 41954,90 грн (сорок одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири грн. 90 коп), без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Стягнути з Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Виробниче управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради, код ЄДРПОУ: 05445480, адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Затока, вулиця Піонерська, 4.

Повний текст рішення складений 30 липня 2025 року.

Суддя: