Рішення від 28.07.2025 по справі 497/2054/24

28.07.2025

Справа № 497/2054/24

Провадження № 2/497/157/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом та просять постановити судове рішення, яким визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 наступних частинах:

- за ОСОБА_1 в розмірі 3/8 частини, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- за ОСОБА_2 в розмірі 3/8 частини, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- за ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини як за членом колишнього колгоспного двору.

Свої вимоги мотивують тим, що вищезазначений будинок відносився до колгоспного двору, до складу якого входили ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , тобто кожний придбав право власності на житловий будинок по 1/4 частині, вони володіли цім будинком, але не оформили право власності. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 та після її смерті відкрилась спадщина на 1/4 частину у цьому житловому будинку, яку фактично прийняли спадкоємці першої черги за законом чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 , але нотаріально факт прийняття спадщини не оформили. В подальшому, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 та спадщину після його смерті фактично прийняв син ОСОБА_5 , у зв`язку з чим йому стало належати 3/4 частин будинку, нотаріально факт прийняття спадщини він також не оформив. Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 та позивачі ОСОБА_1 (дружина) та ОСОБА_2 (дочка) є його спадкоємцями за законом першої черги, які спадщину фактично прийняли фактом постійного проживання з померлим на день смерті, але коли вони звернулися до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, їм було відмовлено у нотаріальній дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на відповідну частину будинку. Позивач ОСОБА_4 , для реєстрації права власності на свою частку, звернулася до державного реєстратора, але їй державним реєстратором прав на нерухоме майно було відмовлено у проведені реєстраційних дій з реєстрації її права власності на житловий будинок, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу. За захистом свої невизнаних прав, позивачі змушені звернутися до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою судді Висоцького С.О. від 06.09.2024 року було відкрито загальне позовне провадження та витребувано інформацію щодо заведених спадкових справ відносно ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.39).

01.10.2024 року до суду надійшли витребувані судом докази.

21.11.2024 року після відсторонення судді ОСОБА_9 від здійснення правосуддя, справу було перерозподілено для розгляду на стадії підготовчого провадження, судді Раца В.А., ухвалою судді від 27.11.2024 року справу прийнято до розгляду на стадії підготовчого провадження.

17.02.2025 року судом було витребувано з Одеського державного нотаріального архіву копію спадкової справи після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувані судом докази надійшли до суду 19.05.2025 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в позовній заяві просили розглянути справу без їх участі (а.с.4).

Представник відповідача Василівської сільської ради Болградського району Одеської області сільський голова Бойчев П. надав 03.01.2025, на електрону пошту суду заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с.225). Окрім цього староста с.Каракурт Жечева О. 12.03.2025 року та 01.05.2025 року надала на електрону пошту суду заяви про визнання заявлених позовних вимог (а.с.231, 235)

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок (домоволодіння), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав до типу колгоспного двору (колгоспників) та до його складу входили члени цього двору: ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та позивач по справі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . На підставі ст. 123 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла станом на 14 квітня 1991 року, кожен член колгоспного двору придбав право власності на майно цього колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/4 частки будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами. Це підтверджується довідкою №162/02-17, яка видана 25.07.2024 року старостою с.Каракурт Жечевою О. (а.с.22).

Відповідно до абз.2 п.6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність в 1996 році, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. У сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних будинків) станом на 1991 рік здійснювалось шляхом внесення відповідного запису у погосподарській книзі сільської ради та відкриття особового рахунку на ім`я власника.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року зі змінами та доповненнями, державна реєстрація прав є обов`язковою. В ч.4 ст. 3 цього ж Закону визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Як вбачається з абз. 3 частини 3 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав власності, з подальшою видачею свідоцтва про право власності на об`єкти ( індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, щодо яких раніше не здійснювалась державна реєстрація прав власності для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради ( у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі змістом ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, ОСОБА_11 уклала 21 вересня 2004 року шлюб з ОСОБА_12 та змінила прізвище на « ОСОБА_13 », шлюб укладений на території Республіки Молдова, це підтверджено свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 , яке видане 21 вересня 2004 року та перекладеним з румунської мови на українську ОСОБА_14 .

Але рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Василівської сільської ради Козловим Ю. №74391765 від 01.08.2024 року позивачу ОСОБА_15 відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на відповідну частку у вищевказаному житловому будинку у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності (а.с.37).

Тобто позивачем ОСОБА_4 доведена вимога, щодо визнання за нею права власності на 1/4 частку у вище вказаному житловому будинку, як за членом колгоспного двору.

Щодо визнання права власності в порядку спадкування.

Так, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 20 грудня 2004 року Жовтневою сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису про смерть №54 від 20.12.2004 року, ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно, в тому числі на 1/4 частину у вищевказаному житловому будинку.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_7 є її чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 , що підтверджується:

- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , яке видане 18 лютого 1978 року Жовтневою сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису за №8 від 18 лютого 1978 року (а.с.16), з якого вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_16 уклали між собою шлюб та після його реєстрації дружині присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_17 »;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , виданого 16 лютого 1984 року Жовтневою сільською радою Болградського району на підставі актового запису №3 від 16.02.1984 року, відповідно до якого його матір`ю є ОСОБА_7 (а.с.18).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1270 ЦК України визначає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємці чоловік та син прийняли спадщину фактом постійного проживання з померлою ОСОБА_7 на день смерті, що відповідає вимогам ст.1268 ЦК України, та підтверджується довідкою про склад сім`ї №1163/02-17 від 25.07.2024 року виданою старостою с.Каракурт Василівської сільської ради Жечевою О., відповідно до якої на момент смерті ОСОБА_7 до складу її сім`ї (зареєстровані за однією адресою) входили чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 (а.с.23). З матеріалів спадкової справи №129/2010, заведеною державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори щодо майна ОСОБА_7 , встановлено, що обидва спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися 11 березня 2010 року до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 11.03.2010 року свідоцтво було видано, але тільки на ім`я сина ОСОБА_5 (а.с.239-251).

Тобто після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняли чоловік та син. Їх загальна частка у житловому будинку склала 3/8 у кожного. Спадкоємці своїх спадкових прав на житловий будинок при житті не оформили.

Надали відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане повторно 07 жовтня 2023 року Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису про смерть №440 від 25.05.2021 року, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).

Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому на день смерті майно, в тому числі на 3/8 частин у вищевказаному житловому будинку.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_6 є його син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину фактом постійного проживання з померлим за однією адресою, що відповідає вимогам ст. 1268 ЦК України та підтверджується наступними доказами:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , виданого 16 лютого 1984 року Жовтневою сільською радою Болградського району на підставі актового запису №3 від 16.02.1984 року, відповідно до якого його батьком вказаний ОСОБА_6 (а.с.18);

- довідкою про склад сім`ї №1164/02-17 від 25.07.2024 року виданою старостою с.Каракурт Василівської сільської ради Жечевою О., відповідно до якої на момент смерті ОСОБА_6 до складу його сім`ї (зареєстрованим за однією адресою) входив син ОСОБА_5 (а.с.24);

-матеріалами спадкової№258/2021,заведеної 13.09.2021року приватнимнотаріусом Болградськогорайонного нотаріальногоокругу Одеськоїобласті АгбунМ.І.щодо майнапомерлого ОСОБА_6 (а.с.45-109),відповідно доякої донотаріуса 13.05.2021року ззаявою проприйняття спадщини№773звернувся тільки ОСОБА_5 та надеяке майноотримав свідоцтвапро правона спадщинуза законом(а.с.77на звороті,а.с.79,а.с.104на звороті,а.с.106). Доказів оформлення права власності на житловий будинок матеріали спадкової справи не містять.

Тобто після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв тільки син ОСОБА_5 та його загальна частка у житловому будинку склала 3/4 частини.

В подальшому, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 29 серпня 2023 року Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису про смерть №518 від 29.08.2023 року, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15).

Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому на день смерті майно, в тому числі на 3/4 частин у вищевказаному житловому будинку.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , що підтверджується:

- свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 , виданим 06 грудня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за №214 від 06 грудня 2011 року (а.с.19), з якого вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 уклали між собою шлюб та після його реєстрації дружині залишено дошлюбне прізвище « ОСОБА_18 »;

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 , виданим 13 лютого 2012 року виконавчим комітетом Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області на підставі актового запису №04, відповідно до якого ОСОБА_5 вказаний батьком ОСОБА_2 (а.с.20).

Спадкоємці дружина (доказів розірвання шлюбу суду не надано) та дочка прийняли спадщину шляхом звернення до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, що відповідає вимогам ст.1269 ЦК України, та підтверджується наступними доказами:

- довідкою про склад сім`ї №1165/02-17 від 25.07.2024 року виданою старостою с.Каракурт Василівської сільської ради Жечевою О., відповідно до якої на момент смерті ОСОБА_5 з ним в будинку ніхто не проживав (а.с.25);

- заявами ОСОБА_1 від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_2 про прийняття спадщини поданими приватному нотаріусу 08 листопада 2023 року за №776, №777 (а.с.111,112);

- матеріалами спадкової №264/2023, заведеної 08.11.2023 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. щодо майна померлого ОСОБА_5 (а.с.110-217), відповідно до якої між спадкоємцями 22 травня 2024 року зі згоди органу опіки та піклування (виконавчого комітету Василівської сільської ради Болградського району Одеської області) між спадкоємцями був укладений договір про поділ спадкового майна, при цьому від імені неповнолітньої особи діяла представник ОСОБА_19 . Спадкову масу у договорі склали земельні ділянки, щодо житлового будинку договір не містить жодних розпоряджень. Відповідно до укладеного договору спадкоємці отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на земельні ділянки (а.с.141 на звороті, а.с.150 на звороті, а.с.163, а.с.172, а.с.209, а.с.210 на звороті, а.с.212, а.с.213 на звороті) на деяке майно отримав свідоцтва про право на спадщину за законом ( а.с.77 на звороті, а.с.79, а.с.104 на звороті, а.с.106).

Інших спадкоємців судом не встановлено, тобто спадщина не визначена в договорі про поділ спадкового майна розподілилася між спадкоємцями порівну, а саме по 3/8 частини у житловому будинку, що є предметом спору у даній справі.

Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. вих. №337/02.31 від 01.05.2024 р., позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки житлового будинку після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який підтверджував би належність цієї частки в житловому будинку спадкодавцю та відсутністю реєстрації права власності (а.с.36).

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтями 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1258 цього Кодексу спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Як вбачається з вимог ч.4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270, ч.3 ст. 1272 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У ст. 1278 ЦК України визначено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Досліджені матеріали справи, відповідають встановленим нормам законодавства, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328,392,1222,1261,1268,1269,1270 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 82, 200, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Василівськоїсільської радиБолградського районуОдеської областіпро визнанняправа власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , в порядку спадкування, після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 3/8 частин житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , в порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 3/8 частин житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца