Рішення від 30.07.2025 по справі 754/7758/25

Номер провадження 2/754/5480/25

Справа №754/7758/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі свого представника, звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером на житлове приміщення від 18 липня 1991 року. Відповідно до Протоколу №35 від 26 листопада 2016 року рішенням загальних зборів членів кооперативу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Милославська , було винесено на обговорення організаційні питання щодо передачі правлінню Кооперативу повноважень самостійно змінювати розміри щомісячних внесків (тарифів) на утримання будинку та прибудинкової території, тощо. Протоколом № 19 від 20 січня 2023 року загальних зборів членів правління Кооперативу, було обрано Головою Правління Кооперативу - ОСОБА_2 . Протоколом № 16/1 від 01 лютого 2018 року загальних зборів членів правління Кооперативу, було обрано затверджено розмір нових щомісячних внесків (тарифів) для мешканців 1-го поверху-4.78 грн/м2для мешканців 2-16 поверхів - 5.80 грн/м2. Протоколом № 20 від 01 серпня 2023 року загальних зборів членів правління Кооперативу, було обрано затверджено розмір нових щомісячних внесків (тарифів) для мешканців 1-го поверху - 5.88 грн/м2 для мешканців 2-16 поверхів - 6.90 грн/м2. ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ - 30» здійснює управління будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Так, у відповідачки на праві приватної власності перебуває житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка безперебійно споживає послуги, що надаються ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-30». Між позивачем та відповідачкою встановлювалися зобов`язальні правовідносини з приводу утримання будинку та прибудинкової території. Станом на травень 2025 року сума заборгованості за особовим рахунком відповідачки складає 52 023, 92 грн. Це свідчить про неналежне виконання відповідачкою зобов`язань, та порушує права позивача на одержання плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території установлений законом строк. 15 березня 2025 року цінним листом вкладення відповідачку було повідомлено, що від вересня 2019 року у відповідачки існує заборгованість за надані йому послуги. Та поставлено вимогу про те, що необхідні протягом семиденного терміну оплатити заборгованість. Станом на сьогоднішній день відповідачка постійно користується житлово-комунальними послугами, однак не здійснює оплату фактично наданих житлово-комунальних послуг у зв`язку з чим позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 22.05.2025 було відкрито провадження у вказаній справі, з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка по справі повідомлялась судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання.». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Суд, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Управління та утримання будинків АДРЕСА_1 здійснюється ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ - 30», що підтверджується статутом, випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.09.2019 по 01.05.2025 у відповідачки ОСОБА_1 наявна заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в загальному розмірі 26 175, 99 грн. На даний час заборгованість не сплачена, а тому здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 21 400, 88 грн. та 3 % річних у розмірі 4 447, 05 грн.

Відповідно до статей 64, 66, 67, 162 ЖК України власники квартир, наймачі повинні своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору з організацією, яка обслуговує будинок, а також приймати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 45 від 24 січня 2006 року, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Аналогічний обов`язок покладено на власника, наймача квартири і пунктом п`ять частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем що використовуються для надання відповідної комунальної послуги і разі укладення договорів з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Статтею 9 того ж Закону встановлено обов`язок споживача житлових послуг з їх оплати. Аналогічний обов`язок встановлено і нормами Житлового кодексу України, Законів України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», Статуту ЖБК «Арсеналець-30».

Відповідно до положень пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введений в дію з 1 травня 2017 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту «б» підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2017 року.).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

У пункті 5 частини 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачка обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна площа квартири, що належить відповідачці, складає 56,1 кв. м., проте остання своєчасно не сплачувала кошти за спожиті житлові послуги у результаті чого утворилась заборгованість, яка складає 52 023, 92 грн., яка виникла за період, що підтверджується розрахунком заборгованості здійсненим за період з 01 вересня 2019 по 30 квітня 2025 року.

Відповідачкою не надано доказів на спростування наявності зазначеної заборгованості перед позивачем.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідачі зобов`язані оплатити кошти за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов`язку, щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за період з вересня 2019 по квітень 2025 р. позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 21 400, 88 грн. та 3% річних від простроченої суми за вищевказаний період прострочення у розмірі 4 447, 05 грн.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідачкою, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 26 175, 99 грн., інфляційні втрати - 21 400, 88 грн. та 3 % річних у розмірі 4 447, 05 грн., а всього 52 023, 92 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 028, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 49, 76-83, 141, 258, 263, 265, 268, 274-279, 352-354 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 162, 179 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-30» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у сумі 26 175, 99 гривень, інфляційні втрати - 21 400, 88 гривень та 3 % річних у розмірі 4 447, 05 гривень, а всього 52 023, 92 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Дані позивача: Житлово-будівельний кооператив «АРСЕНАЛЕЦЬ-30» (код ЄДРПОУ: 22884471, місцезнаходження: м. Київ, вул. Милославська, будинок 21).

Дані відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення суду виготовлено 30.07.2025.

Суддя: Т.А.Зотько