Рішення від 29.07.2025 по справі 140/4200/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4200/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Косендюк Ярослав Анатолійович, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» (далі ТОВ «ДПП Ресурс», товариство, позивач), звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2025 № 0051840703 (Форма В1) на суму завищення бюджетного відшкодування 176166 грн та штрафні санкції 17616,60 грн та від 11.02.2025 № 0051890703 (Форма В4) в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 158189,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 01.10.2024 №3327-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДПП Ресурс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Відповідачем 15.01.2025 складено акт перевірки №1304/07-03/41509915 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ДПП Ресурс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення:

підпункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200, абзацу «в» пункту 200.14 статті 200 ПК України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, внаслідок чого ТОВ «ДПП Ресурс» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку по Декларації аз листопад 2024 року на суму 794 724 грн;

підпункт 14.1.36, підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14, пункти 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 ПК України ТОВ «ДПП Ресурс» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за листопад 2024 року на суму ПДВ 176 166 грн;

пункт 44.6 статті 44, пункт 189.1 статті 189, пункт 198.5, статті 198, пункт 201.1, пункт 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в декларації за листопад 2024 року в сумі 159 632 грн.

Відтак, на підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 11.02.2025 винесено ППР №0051840703 (Форма В1) на суму завищення бюджетного відшкодування 176166 грн та штрафні (фінансові) санкції (штраф) 17616,60 грн, №0051880703 на суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ, у тому числі при наданні бюджетного відшкодування, 794724 грн та №0051890703 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 159632 грн.

Щодо використання послуг в господарській діяльності зазначає, що право на бюджетне відшкодування не ставиться у залежність від того, чи почали товари/послуги та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового період.

Між позивачем та ТОВ «Верба-ВВ» 19.08.2024 було укладено Договір №ПІ-54 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги по ремонту та технічному обслуговуванню автотранспорту та обладнання, визначені Додатками до цього договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Зазначає, що із наданих матеріалів та із КВЕДів товариства беззаперечно випливає, що послуги очевидно замовлялись для їх використання в господарській діяльності та з метою отримання доходу (адже внаслідок ремонту та техобслуговування транспортних засобів, спецтехніка та обладнання, своєю чергою, використовуватись у господарській діяльності та, відповідно, сприяли отриманню доходу позивачем).

Щодо недоліків, пов`язаних зі звітами до актів про надання послуг вказує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено вимоги по складанню акту дефектів.

Облік ТОВ «ДПП Ресурс» вівся крізь призму актів надання послуг та звітів до них, які, разом із первинними документами, підтверджують, що усі послуги були надані в межах господарської діяльності, що призвело до досягнення економічного ефекту, тобто вказані послуги були оплачені, надані, і їх наслідком став ремонт та обслуговування транспортних засобів, спецтехніки та обладнання, експлуатація яких принесла товариству дохід.

Стосовно деяких нелогічностей у звітах про надання послуг (перевірка стану шин у генераторах та ін.) зауважує про здійснення механічних помилок (описок), які стосуються лише декількох позицій, які не вплинули на вартість послуг.

Разом із тим повідомляє, що використання щебню в кількості 983,218 т, який «залитий бетоном» не існує, це бухгалтерська помилка.

В жовтні 2024 року були виявлені помилки при формуванні первісної вартості об`єкту: Капіталізовані витрати (орендована зем. ділянка з кадастр. ном: 4545) Площадка бетонного заводу. А саме: невірні показники списаного щебню, згідно акту про списання матеріалів №13021 від 30.04.2024, акту про списання матеріалів №14443 від 13.05.2024, акту про списання матеріалів №14947 від 31.07.2024. Про що була складена Бухгалтерська довідка від 01.10.2024. Допущені помилки було виправлено методом «сторно».

Окрім щебню фракції 10-20 та 5-10, за період, який вказано, були списані такі матеріали та готова продукція як: пісок, Бетон БСГ М 350, Полімерц покриття Corundum CF 56/25, щебінь фр. 40*70, Плівка чорна 100мкх100мх3м (300кв.м), тощо. Таким чином, очевидно, що для вимостки піском та щебнем «Площадки бетонного заводу» необхідно задіяти спецтехніку. Оскільки облаштування даного об`єкта ведеться власними силами, абсолютно логічним є той факт, що працівникам нараховувалась заробітна плата. Отже , роботи по поліпшенню «Площадки бетонного заводу» були здійсненні. Методом сторнування виправлено лише часткове списання матеріалів. Виправлення помилок, при їх виявленні, є необхідним, для відображення достовірної інформації у фінансовій звітності підприємства.

Враховуючи наведені обставини уважає податкові повідомлення-рішення протиправними та просить адміністративний позов задовольнити (том 1 арк. спр. 1-10).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 69).

У відзиві на позовну заяву від 13.05.2025 представник відповідача позовні вимоги не визнала, у зв`язку із тим, що у звітах про надання послуг зазначаються роботи, які не мають відношення до конкретних транспортних засобів та одиниць обладнання, списуються запасні частини, предмети праці, спецодяг, стосовно яких відсутні акти приймання - передачі від ТОВ «ДПП Ресурс» для ТОВ «ВербаВВ», відсутні акти про виявлення дефектів об`єктів основних засобів, що потребують ремонту чи заміни запасних частин, неможливо встановити, де транспортний засіб перебуває під час ремонту і техобслуговування (на території ТОВ «ДПП Ресурс» чи на території ТОВ «ВербаВВ», чи не перебуває в поїздці). Так, зокрема, по таких об`єктах основних засобів: напівпричепи, причепи, бетонозмішувачі без номерних знаків державного зразка, подрібнювач дерева-верстат, стаціонарні дизельні генератори надаються такі послуги, як перевірка кермової системи, перевірка кріплення деталей рульового керування, перевірка дії звукового сигналу, перевірка стану і кріплення кабіни, перевірка омивачів вітрового скла, перевірка положення дзеркал, долив рідини охолоджуючої, перевірка стану шин та тиску повітря в них (по генератору), тобто неможливо підтвердити отримання таких послуг для використання в оподатковуваних операціях.

ТОВ «ДПП Ресурс» в порушення пункту 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України завищено суму від`ємного значення у рядку 16.1 Декларації за листопад 2024 року на 176 166 грн (значення рядка 21 попереднього періоду) по придбанню послуг з ремонту і технічного обслуговування.

Позивачем ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи у суді, не було надано дефектних актів, дефектних відомостей, актів приймання-передачі автобусів для проведення технічного огляду та мийки та повернення їх з огляду та з мийки, інших документів, що підтверджували б факт проведення технічного огляду та мийки автобусів.

Що стосується актів приймання-передачі на ТМЦ, за допомогою яких надавались послуги, зазначає, що такі акти фіксували б факт отримання ТОВ «Верба-ВВ» майна, а у зв`язку з їх відсутність не можливо встановити чи дійсно ТОВ «Верба-ВВ» отримало такі ТМЦ та використало їх для надання послуг.

До того ж, з наданих Звітів не можливо встановити який саме розхідний матеріал був використаний для кожного конкретного транспортного засобу. Із вказаних звітів також було встановлено надання послуг щодо транспортних засобів по яких навіть не можливе здійснення таких послуг (по генератору перевірка номерних знаків, перевірка дії звукового сигналу, тощо).

При проведенні попередніх позапланових документальних перевірок з питань відшкодування ПДВ за травень, серпень 2024 року проводились інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей за участю представників контролюючого органу. При огляді об`єкту орендованої земельної ділянки було зафіксовано, що здійснювались роботи по покращенню (реконструкції) «Площадка бетонного заводу», зокрема, невід`ємні поліпшення майна, які неможливо відокремити від об`єкта основних засобів. Роботи по засипанню щебню, інших будівельних матеріалів для покращення покриття, були підтвердженими наданими актами на списання матеріалів №13021 від 30.04.2024, (щебінь фракція 10-20 мм 127 775,55 грн, та щебінь фракція 5-10 мм 118 315,56 грн) №14443 від 13.05.2024, (щебінь фракція 10-20 мм 129 141,52 грн) №14947 від 31.07.2024, (щебінь фракція 10-20 мм 61 552,3) нарахована заробітна плата працівникам, що проводили роботи, працювала спецтехніка. Акти на списання будівельних матеріалів були підписані комісією ТОВ «ДПП Ресурс», затверджені директором. Зазначена «Площадка бетонного заводу» постійно використовується, там пересуваються транспортні засоби, спецтехніка, отже використаний щебінь в кількості 983,218 т був залитий бетоном, що підтверджується також поясненнями ТОВ «ДПП Ресурс».

Отже, вбачається неможливим факт здійснення помилкового списання щебню в кількості 983,218 тон, що засвідчено було комісією товариства на ділянці, яка потребувала укріплення, де протягом квітня вересня 2024 року постійно здійснювалась господарська діяльність по виготовленню бетонних сумішей, бетонних виробів, пересувались транспорт і спецтехніка. Капітальні витрати, понесені товариством, є витратами на поліпшення майна, які неможливо відокремити від об`єкта основних засобів.

Враховуючи наведені обставини представник відповідача переконана про відсутність підстав для задоволення позову (том 2 арк. спр. 73-77).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено (том 2 арк. спр. 86).

У відповіді на відзив представник позивача підтримав позицію, викладену у позові та просив адміністративний позов задовольнити (том 2 арк. спр. 90-95).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

У ТОВ «ДПП Ресурс» наявний код основного виду діяльності: 16.29 - Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння. Інші види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 16.24 Виробництво дерев`яної тари; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 02.20 Лісозаготівлі; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 81.29 Інші види діяльності із прибирання.

ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу №4345-п від 31.12.2024 (том 1 арк. спр. 13) та направлень №7061 та 7062 від 31.12.2024 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, в результаті якого винесено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 15.01.2025 №1304/07-03/41509915 «Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 41509915) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (далі арк перевірки).

Вказаним актом встановлено порушення вимог підпункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200, абзацу «в» пункту 200.14 статті 200 ПК України, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, внаслідок чого ТОВ «ДПП Ресурс» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку по Декларації аз листопад 2024 року на суму 794 724 грн; підпункт 14.1.36, підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14, пункти 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 ПК України ТОВ «ДПП Ресурс» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за листопад 2024 року на суму ПДВ 176 166 грн; пункт 44.6 статті 44, пункт 189.1 статті 189, пункт 198.5, статті 198, пункт 201.1, пункт 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в декларації за листопад 2024 року в сумі 159 632 грн (том 1 зворот арк. спр. 15-33).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0051840703 (Форма В1) на суму завищення бюджетного відшкодування 176166,00 грн та штрафні (фінансові) санкції (штраф) 17616,60 грн (том 1 арк. спр. 34-36) та №0051890703 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 159632,00 грн (том 1 арк. спр. 38-42).

ТОВ «ДПП Ресурс», не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу звернулось із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як вбачається із матеріалів справи документальна позапланова перевірка ТОВ «ДПП Ресурс» була проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 31.12.2024 №4345-п на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Позивач не заперечує наявність правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень, суд враховує наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пунктом 189.1. статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Перелік обов`язкових реквізитів, наведений у законі, є вичерпним та не може тлумачитись розширено. Таким чином, закон не вимагає зазначати в первинному бухгалтерському документі будь-яку «аналітичну інформацію», про відсутність якої зазначав відповідач у акті перевірки, лише чіткі відомості, визначені законом.

Переліку первинних бухгалтерських документів законодавство не містить. Відповідно до частини другої та п`ятої статті 8 Закону №996-XIV, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку т.і.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Так, в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено, що ТОВ «ДПП Ресурс» на підставі договору про надання послуг з ремонтів і технічного обслуговування транспорту та обладнання з ТОВ «Верба-ВВ» (Договір про надання послуг №П-54 від 19.08.2024) включено до складу податкового кредиту ПДВ у вартості таких послуг в сумі 246 999,99 грн (вересень 2024 - 104 333,33 грн, жовтень 2024 - 71 833,33 грн, листопад 2024 - 70 833,33 грн).

На переконання контролюючого органу, у зв`язку з відсутнім документальним підтвердженням згідно вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України передачі запчастин і інших матеріалів для надання послуг з ремонтів і технічного обслуговування, фіксації дефектів об`єктів основних засобів, зазначення робіт, які не мають відношення до конкретних транспортних засобів та одиниць обладнання, такі послуги вважаються використаними поза межами господарської діяльності платника податків.

У зв`язку із наведеним відповідачем встановлено, що ТОВ «ДПП Ресурс» в порушення 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України: занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 70833,00 грн, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ в декларації за листопад 2024 року в сумі 70833,00 грн (рядок 4.1 не визнано умовний продаж) по отриманню послуг; завищено суму від`ємного значення у рядку 16.1 Декларації за листопад 2024 року на 176166,00 грн (значення рядка 21 попереднього періоду) по придбанню послуг з ремонту і технічного обслуговування.

У цій справі не є спірною обставина, що між ТОВ «ДПП Ресурс» (Замовник) та ТОВ «Верба-ВВ» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №ПІ-54 від 19.08.2024, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по ремонту та технічному обслуговуванню автотранспорту та обладнання, визначені Додатками до цього договору, (далі іменуються - Послуги ), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі Послуги (пункт 1.1 Договору) (том 1 арк. спр. 44-45).

Згідно із пунктом 1.2 вказаного договору ціна, загальна вартість Послуг визначаються Додатковими угодами.

Пунктом 5.1 Договору передбачено надання Послуг має бути підтверджене актом про надання послуг, який складається та підписується Сторонами протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення терміну надання Послуг.

Сторонами 19.08.2024 укладено Додаткову угоду №1, 01.10.2024 Додаткову угоду №2, 01.11.2024 Додаткову угоду №3, якими затверджено вартість послуг з технічного обслуговування автотранспорту, обладнання та перелік транспортних засобів, що підлягають технічному обслуговуванню щомісячно (том 1 зворот арк. спр. 45-48)

На підтвердження надання послуг ТОВ «Верба-ВВ» послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автотранспорту та обладнання позивачем було надано:

за вересень 2024 року: акт списання матеріалів №18743 від 30.09.2024 на суму 97785,45 грн; акт списання матеріалів №18744 від 30.09.2024 на суму 76243,41 грн; акт списання матеріалів №18775 від 30.09.2024 на суму 9413,77 грн; акт списання матеріалів №18825 від 30.09.2024 на суму 4556,68 грн, які були складені на підставі акту надання послуг №214 від 30.09.2024 (том 1 арк. спр. 49-54); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №214 укладений між ТОВ «ДПП Ресурс» та ТОВ «Верба-ВВ» 30.09.2024 щодо послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобільного транспорту та обладнання (72 одиниці) на загальну суму 626000,00 грн; звіт до акту надання послуг №214 від 30.09.2024, укладеним на підставі виконання роботи по обслуговуванню техніки та передбачено розхідний матеріал, який був використаний для ремонту транспортних засобів та списаних по актах про списання матеріалів №18743, №18744, №18775, №18825 від 30.09.2024 (том 1 арк. спр. 65-78); оплата була здійснена на користь ТОВ «Верба-ВВ» на суму 626000,00 грн згідно платіжної інструкції №5116 від 21.10.2024 (том 1 арк. спр. 96);

за жовтень 2024 року: акт списання матеріалів №20084 від 31.10.2024 на суму 48698,80 грн; акт списання матеріалів №20085 від 31.10.2024 на суму 13457,06 грн; акт списання матеріалів №20086 від 31.10.2024 на суму 10058,57 грн; акт списання матеріалів №20105 від 31.10.2024 на суму 1 794,00 грн; акт списання матеріалів №20140 від 31.10.2024 на суму 450,00 грн, які були складені на підставі акту надання послуг №281 від 31.10.2024 (том 1 арк. спр. 55-60); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №281 укладений між ТОВ «ДПП Ресурс» та ТОВ «Верба-ВВ» 31.10.2024 щодо послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобільного транспорту та обладнання (40 одиниці) на загальну суму 431000,00 грн; звіт до акту надання послуг №281 від 31.10.2024, укладеним на підставі виконання роботи по обслуговуванню техніки та передбачено розхідний матеріал, який був використаний для ремонту транспортних засобів та списаних по актах про списання матеріалів №20105, №20084, №20085, №20140 та №20086 від 31.10.2024 (том 1 арк. спр. 79-87); оплата була здійснена на користь ТОВ «Верба-ВВ» на суму 431000,00 грн згідно платіжної інструкції №5766 від 15.11.2024 (том 1 арк. спр. 97);

за листопад 2024 року: акт списання матеріалів №21067 від 29.11.2024 на суму 10016,06 грн; акт списання матеріалів №21072 від 29.11.2024 на суму 4897,05 грн; акт списання матеріалів №21075 від 29.11.2024 на суму 6079,37 грн; акт списання матеріалів №21076 від 29.11.2024 на суму 5920,25 грн, які були складені на підставі акту надання послуг №354 від 29.11.2024 (том 1 арк. спр. 61-64); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №354 укладений між ТОВ «ДПП Ресурс» та ТОВ «Верба-ВВ» 29.11.2024 щодо послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобільного транспорту та обладнання (39 одиниці) на загальну суму 425000,00 грн; звіт до акту надання послуг №354 від 29.11.2024, укладеним на підставі виконання роботи по обслуговуванню техніки та передбачено розхідний матеріал, який був використаний для ремонту транспортних засобів та списаних по актах про списання матеріалів №21067, №21072, №21075, №21076 від 29.11.2024 (том 1 арк. спр. 88-95); оплата була здійснена на користь ТОВ «Верба-ВВ» на суму 425000,00 грн згідно платіжної інструкції №6522 від 18.12.2024 (том 1 арк. спр. 98).

Поряд із тим ТОВ «Верба-ВВ» на адресу ТОВ «ДПП Ресурс» направлено лист Вих. №6544 від 31.12.2024 із повідомленням про виявлення помилок (механічних описок) в ряді Звітів до Акту здачі-приймання робіт, у зв`язку із чим укладено: звіт від 31.12.2024 до акту надання послуг №214 від 30.09.2024; звіт від 31.12.2024 до акту надання послуг №281 від 31.10.2024 та звіт від 31.12.2024 до акту надання послуг №354 від 29.11.2024 у новій редакції (том 1 арк. спр. 99-128).

Позивачем укладено ряд актів списання матеріалів, що зробилися непридатними, або використані в господарській діяльності, та встановлено, що такі цінності підлягають списанню та вилученню з обліку, а саме:

за вересень: від 30.09.2024 №17255 на суму 30938,49 грн; №17263 на суму 543,33 грн; №17268 на суму 1748,81 грн; №17272 на суму 125,00 грн; №18747 на суму 65248,96 грн; №18748 на суму 10879,96 грн; №18749 на суму 4480,00 грн; №18750 від 30.09.2024 на суму 9 304,01 грн; №18751 на суму 6236,67 грн; №18752 на суму 212,04 грн; №18753 на суму 3813,25 грн; №18755 на суму 9785,33 грн; №18756 на суму 9620,92 грн; №18757 на суму 5141,70 грн; №18760 на суму 24110,94 грн; №18761 на суму 26394,98 грн; №18762 на суму 22956,15 грн; №18763 на суму 26658,25 грн; №18764 на суму 25,00 грн; №18765 на суму 22338,46 грн; №18766 на суму 4545,00 грн; №18767 на суму 3706,50 грн; №18768 на суму 29758,60 грн; №18769 на суму 3071,09 грн; №18770 на суму 8110,33 грн; №18771 на суму 225,00 грн; №18772 на суму 447,10 грн; №18773 на суму 3232,50 грн; №18774 на суму 12306,25 грн; №18776 на суму 18590,61 грн; №18777 на суму 6269,41 грн; №18778 на суму 2300,00 грн; №18779 на суму 16404,93 грн; №18780 на суму 4885,68 грн; №18782 на суму 14902,14 грн; №18793 на суму 1798,33 грн; №18784 на суму 74,20 грн; №18785 на суму 1904,87 грн; №18786 на суму 852,50 грн; №18787 на суму 945,00 грн; №18788 на суму 9069,78 грн; №18789 на суму 755,00 грн; №18790 на суму 5742,90 грн; №18791 на суму 4171,20 грн; №18792 на суму 964,46 грн; №18793 на суму 202,50 грн №18794 на суму 5438,33 грн; №18795 на суму 3794,17 грн, №18796 на суму 2569,37 грн; №18797 на суму 587,50 грн; №18798 на суму 660,00 грн; №18801 на суму 1067,05 грн; №18802 на суму 9 345,78 грн; №18803 на суму 30,00 грн; №18804 на суму 40576,66 грн; №18805 на суму 4 889,97 грн; №18806 на суму 2345,00 грн; №18822 на суму 5845,83 грн; №18823 на суму 1885,00 грн; №18824 на суму 185,00 грн; №18826 на суму 21,70 грн; №18827 на суму 3250,00 грн; №18829 на суму 1884,11 грн; №18830 на суму 5273,51 грн; №№18831 на суму 901,50 грн; №18832 на суму 533,34 грн; №18833 на суму 533,33 грн; №18834 на суму 437,50 грн; №18835 на суму 320,00 грн; №18863 на суму 8090,00 грн; №18968 на суму 3145,34 грн; №18981 на суму 96371,43 грн (том 1 арк. спр. 129-199);

за жовтень 2024 року: від 31.10.2024 №20087 на суму 73252,97 грн; №20088 на суму 6983,95 грн; №20089 на суму 1835,17 грн; №20090 на суму 19526,60 грн; №20092 на суму 32440,15 грн; №20093 на суму 93,34 грн; №20094 на суму 14910,30 грн; №20095 на суму 763,74 грн; №20096 на суму 14364,21 грн; №20097 на суму 13850,49 грн; №20098 на суму 26368,77 грн; №20099 на суму 19785,57 грн; №20101 на суму 7264,96 грн; №20102 на суму 8525,64 грн; №20103 на суму 4916,58 грн; №20106 на суму 1360,96 грн; №20109 на суму 5882,36 грн; №20111 на суму 1851,84 грн; №20112 на суму 1159,00 грн; №20113 на суму 7430,54 грн; №20114 на суму 18446,96 грн; №20117 на суму 130,42 грн; №20119 на суму 521,67 грн; №20120 на суму 17559,18 грн; №20121 на суму 3049,17 грн; №20122 на суму 13650,00 грн; №20123 на суму 6805,26 грн; №20124 на суму 4925,00 грн; №20125 на суму 641,67 грн; №20126 на суму 3335,17 грн; №20128 на суму 870,83 грн; №20129 на суму 483,83 грн; ;20130 на суму 6493,22 грн; №20131 на суму 73900,04 грн; №20132 на суму 6234,71 грн; №20133 на суму 2449,76 грн; №20134 на суму 5499,52 грн; №20135 на суму 23627,74 грн; №20136 на суму 3153,76 грн; №20139 на суму 17,50 грн (том 1 арк. спр. 200-239);

за листопад 2024 року: від 29.11.2024 №21079 на суму 67451,89 грн; №21080 на суму 1380,84 грн; №21081 на суму 6217,50 грн; №21082 на суму 2891,67 грн; №21083 на суму 7116,67 грн; №21084 на суму 1 806,67 грн; №21085 на суму 6181,80 грн; №21086 на суму 1072,50 грн; №21087 на суму 11556,77 грн; №21089 на суму 3937,65 грн; №21090 на суму 1566,67 грн; №21091 на суму 45846,94 грн; №21092 на суму 965,83 грн; №21093 на суму 5300,50 грн; №21094 на суму 1259,80 грн; №21095 на суму 13154,13 грн; №2096 на суму 90513,67 грн; №21097 на суму 2804,54 грн; №21098 на суму 1180,00 грн; №21099 на суму 6790,47 грн; №21100 на суму 1208,30 грн; №21103 на суму 1548,00 грн; №21105 на суму 370,00 грн; №21106 на суму 925,01 грн; №21108 на суму 2753,50 грн; №21109 на суму 2928,00 грн; №21110 на суму 3312,03 грн; №21111 на суму 969,42 грн; №21113 на суму 8239,18 грн; №21114 на суму 12252,32 грн; №21119 на суму 887,61 грн; №21121 на суму 3110,00 грн; №21122 на суму 5478,82 грн; №21123 на суму 900,00 грн; №21127 на суму 2859,05 грн; №21128 на суму 2901,60 грн; №21129 на суму 2788,52 грн; №21130 на суму 4150,00 грн; №21132 на суму 5656,53 грн (том 1 арк. спр. 240 том 2 арк. спр. 28).

Водночас, на переконання суду, необхідність проведення відповідних робіт (ремонту, технічного обслуговування) має визначатися виходячи з певних даних, які можуть бути встановлені, до прикладу, на підставі огляду об`єкту та складання відомостей дефектів (дефектного акту, дефектної відомості) щодо кожного об`єкту, що підлягає ремонту.

Суд уважає, що передумовою для здійснення ремонту транспортного засобу та складання актів надання послуг, а також актів списання є наявність документального підтвердження його несправностей або пошкоджень. Таке підтвердження оформлюється шляхом складання дефектного акта, який фіксує фактичний технічний стан транспортного засобу до початку ремонтних робіт.

Дефектний акт укладається для обґрунтування потреби в ремонті, дозволяє встановити обсяг і характер необхідних робіт, а також слугує вихідною підставою для подальшого обліку витрат і контролю за їх доцільністю.

На переконання суду, відсутність такого документа створює ризики необґрунтованих або надмірних витрат, унеможливлює ефективну перевірку обґрунтованості ремонту, а також може викликати сумніви щодо достовірності інформації про стан транспортного засобу до проведення технічного втручання.

Принагідно зауважити, що відповідно до пункту 15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92, витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Таким документом, зокрема, є дефектний акт, який фіксує фактичний стан транспортного засобу до початку ремонту.

Таким чином, хоча податковим законодавством і не передбачено складання дефектного акта, однак його укладання є необхідним етапом, що забезпечує прозорість, контрольованість і правомірність процесу ремонту транспортного засобу, а також надає об`єктивну основу для подальших рішень, пов`язаних з технічним обслуговуванням і фінансовими витратами.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В ході судового розгляду справи, представники позивача не надали обґрунтованих пояснень щодо того, які саме з первинних документів, окрім актів надання послуг та актів списання, які б підтверджували реальність та характер проведених робіт (ремонт транспортних засобів) та підстави віднесення витрат на витрати звітного періоду, надавались позивачем посадовим особам відповідача в ході проведення перевірки, проте залишились поза увагою відповідача.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (далі - Методрекомендацій №561), пунктом 3 яких, зокрема, визначено, що бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити визначення витрат, пов`язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (технічні огляди, поточне обслуговування), їх ремонтом і поліпшенням.

Згідно із приписами пункту 29 Методрекомендацій №561 приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Пунктом 33 Методрекомендацій №561 передбачено, що витрати, які здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Водночас позивач не надав до матеріалів справи належних доказів, зокрема дефектного акта або іншого документа, що фіксує технічний стан транспортного засобу до початку робіт, що унеможливлює встановлення характеру виконаних робіт, а також перевірку обґрунтованості їх здійснення.

Суд зауважує, що необхідність складання дефектного акту, для підтвердження необхідності надання послуг щодо ремонту транспортних засобів, узгоджується із постановою Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 160/29374/23.

Разом із тим, згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

З аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Зазначена правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2020 у справі № 826/15568/16, від 10.04.2020 у справі № 808/954/17, від 09.09.2021 у справі № 460/2315/19 та від 24.07.2025 у справі №440/12903/21.

Верховний Суд в постанові від 05.09.2018 (адміністративне провадження № К/9901/2599/18) вказав, що наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Водночас суд уважає безпідставним посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №520/5577/19, оскільки у вказаній справі договором передбачалось надання заявки, у якій повинна визначати вид пошкодження об`єкта ремонту, прізвище, ім`я, по-батькові та адресу споживача, контактний номер телефону та строк надання послуги.

Тобто навіть у наведеній позиції Верховного Суду передбачалось попередній огляд об`єкту, який потребує ремонту і лише після такого здійснення ремонтних робіт. Отже, попереднє невстановлення фактичної потреби у проведенні ремонту, зокрема шляхом належного документального підтвердження технічного стану транспортного засобу, виключає можливість необхідності проведення ремонтних робіт та, в свою чергу, використання (списання) відповідних ресурсів для його здійснення.

На порушення пункту 198.5 статті 198 ПК України ТОВ «ДПП Ресурс» не проведено нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за операціями списання ТМЦ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків. А на порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України позивачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрів податкових накладних податкову накладну за результатом здійснення вищевказаних операцій, що не є господарською діяльністю платника податків в обсязі проведених операцій.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 201 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом, спір між сторонами виник щодо реальності використання позивачем ТМЦ в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та, відповідно, впливу таких на формування податкових зобов`язань з ПДВ та права на віднесення витрат по їх придбанню до складу витрат діяльності.

На переконання суду, відомості наведені в актах списання, актах надання послуг та їх звітах, без укладання дефектних актів не дають змоги встановити дійсний зміст господарських операцій, їх реальність, відповідність зазначених в актах робіт умовам господарських договорів на виконання яких вони вчинялися.

Відтак позивачем не надано належних первинних документів, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України є підставою для податкового обліку та які містили б відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Натомість суд приймає доводи податкового органу, що ТМЦ в бухгалтерському обліку позивача списувалися на витрати діяльності, при цьому не було надано до перевірки належних первинних документів, які б підтверджували їх використання в господарській діяльності ТОВ «ДПП Ресурс», в результаті чого проводилося безпідставне завищення показника собівартості реалізації.

Верховний Суд в постанові від 05.05.2023 у справі № 160/15514/20 зазначив, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС щодо достовірності доказів.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Аналогічні висновки містять в постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №826/8114/15, від 12.03.2021 у справі №810/5871/15, від 04.09.2018 у справі №825/1153/17, від 31.03.2020 у справі №824/434/15-а, від 21.02.2020 у справі №826/17443/15, від 03.08.2020 у справі №826/7917/17, від 03.09.2019 у справі №810/3790/17, від 01.02.2021 у справі №826/12509/18, від 21.01.2021 у справі №813/2204/17), від 01.10.2019 у справі №816/434/18, від 08.12.2020 у справі №1.380.2019.005426.

Враховуючи наведену позицію, суд уважає обґрунтованим посилання контролюючого органу, що неможливо встановити де транспортний засіб перебуває під час ремонту і технічного обслуговування (на території позивача чи на території ТОВ «Верба-ВВ» та чи не перебуває в поїздці).

У постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

За таких підстав, дослідивши матеріали справи, з урахуванням приписів податкового законодавства України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11.02.2025 №0051840703 на суму завищення бюджетного відшкодування 176166 грн та штрафних (фінансових санкцій у розмірі 17616,60 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 11.02.2025 №0051890703 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду на суму 70833,00 грн прийнято відповідачем правомірно у межах його повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також контролюючим органом було встановлено порушення пункту 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5, статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення у рядку 16.1 Декларації за листопада 2024 року на 87357,00 грн (значення рядка 21 попереднього періоду) по використанню щебня фракції 5-10 мм та 10-20 мм.

В акта перевірки слідує, що в жовтні 2024 року за даними оборотних відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 201 «Сировина і матеріали» та 1522 «Придбання (виготовлення) основних засобів» було відображення оприбуткування (методом сторно) сировини - щебню фракції 5-10 мм в кількості 259,8 тон вартістю 118 315,56 грн та щебню фракції 10-20 мм в кількості 723,418 тон вартістю 318 469,37 грн, на загальну суму 436 784,93 грн (загальна кількість - 983,218 тон).

Як зазначає податковий орган, при проведенні попередніх позапланових документальних перевірок з питань відшкодування ПДВ за травень, серпень 2024 року проводились інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей за участю представників контролюючого органу. При огляді об`єкту - орендованої земельної ділянки було зафіксовано, що здійснювались роботи по покращенню (реконструкції) «Площадка бетонного заводу», зокрема, невід`ємні поліпшення майна, які неможливо відокремити від об`єкта основних засобів. Роботи по засипанню щебню, інших будівельних матеріалів для покращення покриття, були підтвердженими наданими актами на списання матеріалів №13021 від 30.04.2024, №14443 від 13.05.2024, №14947 від 31.07.2024, нарахована заробітна плата працівникам, що проводили роботи, працювала спецтехніка. Акти на списання будівельних матеріалів були підписані комісією ТОВ «ДПП Ресурс», затверджені директором. Зазначена «Площадка бетонного заводу» постійно використовується, там пересуваються транспортні засоби, спецтехніка, використаний щебінь в кількості 983,218 тон був залитий бетоном, що підтверджується також поясненнями ТОВ «ДПП Ресурс». Отже, вбачається неможливим факт здійснення помилкового списання щебню в кількості 983,218 тон, що засвідчено було комісією товариства на ділянці, яка потребувала укріплення, де протягом квітня - вересня 2024 року постійно здійснювалась господарська діяльність по виготовленню бетонних сумішей, бетонних виробів, пересувались транспорт і спецтехніка. Капітальні витрати, понесені товариством, є витратами на поліпшення майна, які неможливо відокремити від об`єкта основних засобів. Таким чином, на думку ГУ ДПС у Волинській області, відсутнє підтвердження використання сировини - будівельних матеріалів - щебню в господарській діяльності. Сума ПДВ у вартості матеріалів, використання яких у господарській діяльності не підтверджено, складає 87 356,99 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «ДПП Ресурс», у відповідь на запит ГУ ДПС у Волинській області від 03.01.2025 №56/12/03-20-07-03/41509915 (том 2 арк. спр. 29) надіслано лист №6 від 07.01.2025 у якому повідомлялось, що в жовтні 2024 року були виявлені помилки при формуванні первісної вартості об`єкту: Капіталізовані витрати (орендована земельна ділянка з кадастровий номер: 4545) Площадка бетонного заводу. А саме: невірні показники списаного щебню, згідно Акту про списання матеріалів №13021 від 30.04.2024, Акту про списання матеріалів №14443 від 13.05.2024, Акту про списання матеріалів №14947 від 31.07.2024. Про що була складена Бухгалтерська довідка від 01.10.2024. Допущені помилки було виправлено методом «сторно».

Окрім щебню фракції 10-20 мм та 5-10 мм, за період, який вказано в пункті 7 Запиту, на об`єкт Капіталізовані витрати (орендована земельна ділянка з кадастровим номером: 4545) Площадка бетонного заводу були списані такі матеріали та готова продукція як: пісок, Бетон БСГ М 350, Полімерц покриття Corundum CF 56/25, щебінь фр. 40*70, Плівка чорна 100мкх100мх3м (300кв.м), тощо. Таким чином, очевидно, що для вимостки піском та щебнем «Площадки бетонного заводу» необхідно задіяти спецтехніку. Оскільки облаштування даного об`єкта ведеться власними силами, абсолютно логічним є той факт, що працівникам нараховувалась заробітна плата. Отже, роботи по поліпшенню «Площадки бетонного заводу» були здійсненні, окремо зауважено, що методом сторнування виправлено лише часткове списання матеріалів (ст. 25-26 акта перевірки).

Як видно з матеріалів справи, товариством було використано для вимостки та заливання площадки бетонного заводу, на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером: 4545, зокрема, на підставі актів про списання матеріалів: №13021 від 30.04.2024 щебню фракції 10-20 мм 287,6 тон та щебню фракції 5-10 мм 259,8 тон; №14443 від 13.05.2024 - щебню фракції 10-20 мм 289,56 тон та щебню фракції 5-10 мм 257,56 тон; №14947 від 31.07.2024 - щебню фракції 10-20 мм 146,258 тон та щебню фракції 5-10 мм 113,856 тон (том 2 арк. спр. 78-79).

Вказане також підтверджується оборотами рахунку 1522 (том 2 арк. спр. 80-81) та сторонами не заперечується.

Судом встановлено, що від заступника майстра виробництва директору ТОВ «ДПП Ресурс» надійшла пояснювальна записка із наступним змістом: «Повідомляю що в процесі своїх посадових обов`язків, які на мене були покладені згідно наказу 28/1 від 01.02.0224 року «Про призначення відповідальної особи на об`єкті будівництва «Капіталізовані витрати (орендоване зем. Ділянка з кадастр. ном 4545) Площадка бетонного заводу», була допущена посилка а саме: невірно подана інформація у відділ бухгалтерії щодо списання щебню. Зокрема це призвело до невірного оформлення документів на списання за квітень, травень та липень 2024 року: неправильно внесені дані про кількість списаного щебню фракції 5-10 мм та щебню фракції 10-20 мм, а саме: Квітень: Подані дані використаних матеріалів перевищує «Щебінь фракції 10-20 мм» - на 287,6т. «Щебінь фракції 5-10 мм» - на 259,8т Травень: Подані дані використаних матеріалів перевищують: «Щебінь фракції 10-20 мм» - на 259,56т. Липень: Подані дані використаних матеріалів перевищують «Щебінь фракції 10-20 мм» - на 146,258т. Причиною допущеної помилки стала висока завантаженість та обмежений час для перевірки даних» (том 2 арк. спр. 41).

У зв`язку із отримання пояснювальної записки від 27.09.2024 «ДПП Ресурс» винесено наказ від 30.09.2024 №119, якою створено інвентаризаційну комісію за затверджено перелік членів інвентаризаційної комісії, а також винесено наказ від 30.09.2024 №119/2, яким вирішено 01.10.20224 провести інвентаризацію станом на 01.10.2024 залишків Щебні 10-20 мм та Щебню фракції 5-10 мм (том 2 арк. спр. 42-43).

Інвентариційним описом запасів від 01.10.2024 встановлено фактична наявність на балансі товариства щебню фракції 5-10 мм 748,246 тон, а за даними бухгалтерського обліку 488,446 тон та фактична наявність на балансі товариства щебню фракції 10-20 мм 1190,845 тон, а за даними бухгалтерського обліку 467,427 тон (том 2 арк. спр. 44).

Актом інвентариційної комісії від 01.10.2024 зафіксовано розбіжність даних інвентариційного опису з даними бухгалтерського обліку, а саме: щебню фракції 5-10 мм у кількості 259,8 тон та щебню фракції 10-20 мм у кількості 723,418 тон. Винесено пропозицію щодо внесення відповідних коригувань до бухгалтерського обліку (том 2 арк. спр. 45).

У зв`язку із наведеними обставинами позивачем було здійснено коригування бухгалтерського обліку про що укладено бухгалтерську довідку від 01.10.2024, якою передбачено здійснення проводок Дебета рахунку 1522 та кредита рахунку 201 на суму: - 246091,11 грн із приміткою «Виправлення помилки при формування первісної вартості об`єкту будівництва зг. Акту про списання матеріалів №13021 від 30.04.2024 р»; -129141,52 грн із приміткою «Виправлення помилки при формування первісної вартості об`єкту будівництва зг. Акту про списання матеріалів №14443 від 13.05.2024 р» та -61552,30 грн із приміткою «Виправлення помилки при формування первісної вартості об`єкту будівництва зг. Акту про списання матеріалів №14947 від 31.07.2024 р» (том 2 арк. спр. 33).

Вказані документи були надіслані позивачем контролюючому органу листом №10/1 від 08.01.2025 додатково у відповідь на запит про надання письмових пояснень та копій документів від 03.01.2025 №56/12/03-20-07-03/41509915.

Враховуючи наведені обставини справи суд погоджується із посиланням представника позивача, що насправді 983,218 т щебню було залито бетоном лише «на папері». У дійсності навпаки щебінь у такій кількості залито не було, тому бухгалтерською довідкою цю помилку було виправлено.

У зв`язку із вищевказаним суд уважає безпідставним твердженням відповідача про неможливість здійснення помилкового списання щебню, які неможливо відокремити від об`єкта основних засобів та, в свою чергу, посилання на завищення суми від`ємного значення у рядку 16.1 Декларації за листопад 2024 року на суму 87356,99 грн (значення рядка 21 попереднього періоду) по використанню щебня фракції 5-10 мм та 10-20 мм.

Разом із тим, порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме нездійснення реєстрації податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на вартість товару, використаного в операціях, що не є господарською діяльністю платника також, на переконання суду, є невиправданим, у зв`язку із помилковим висновком податкового органу щодо завищення суми від`ємного значення у рядку 16.1 Декларації за листопад 2024 року.

Також суд уважає за належне зазначити, що податкове повідомлення-рішення від 11.02.2025 №0051890703 в частині порушення абзацу «а» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 18.1 статті 188, пункту 201.1 статті 210 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16.1) в декларації за листопада 2024 року в сумі 1442 грн та, відповідно, до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в сумі 1442 грн, позивачем не оскаржується.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України). У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 11.02.2025 № 0051890703 (Форма В4) в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 87356,99 грн.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжних інструкцій 17.04.2025 №2835 (том 1 арк. спр. 12) та 28.07.2025 №5482 (том 2 арк. спр. 102) позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4223,68 грн (чотири тисячі двісті дванадцять три гривні 68 копійок).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «ДПП РЕСУРС» необхідно стягнути судовий збір в сумі 1048,31 грн (одна тисяча сорок вісім гривень 31 копійка) пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» (45009, Волинська область, Ковельський район, село Бахів, вулиця Залізнична, будинок 1Ф, ідентифікаційний код юридичної особи 41509915) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 11 лютого 2025 року № 0051890703 (Форма В4) в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 87356,99 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі1048,31 грн (одна тисяча сорок вісім гривень 31 копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович