Ухвала від 29.07.2025 по справі 600/3569/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3569/25-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області щодо невнесення на розгляд сесії Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 09.05.2024 №06-06/594 щодо віднесення 10 земельних ділянок загальною площею 41,1 га, які розташовані на території Красноїльської територіальної громади за координатами GPS: 47.972415, 25.559306 площею 1,83 га; 47.981555, 25.581039 площею 1,31 га; 47.98567, 25.580943 площею 2,88 га; 47.989694, 25.585256 площею 4,05 га; 47.992103, 25.580396 площею 6,60 га; 47.990493, 25.600644 площею 1,41 га; 47.995555, 25.623105 площею 4,41 га; 48.003559, 25.61397 площею 8,23 га; 48.00245, 25.60212 площею 7,09 га; 48.002149, 25.58953 площею 3,31 га до самозалісених, його не розгляду та неприйняття рішення у порядку, визначеному частинами 2, 3, 5 статті 57-1 Земельного кодексу України та зобов`язати Красноїльську селищну раду Чернівецького району Чернівецької області винести на розгляд та розглянути на сесії Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 09.05.2024 №06-06/594 щодо віднесення 10 земельних ділянок загальною площею 41,1 га, які розташовані на території Красноїльської територіальної громади за координатами GPS: 47.972415, 25.559306 площею 1,83 га; 47.981555, 25.581039 площею 1,31 га; 47.98567, 25.580943 площею 2,88 га; 47.989694, 25.585256 площею 4,05 га; 47.992103, 25.580396 площею 6,60 га; 47.990493, 25.600644 площею 1,41 га; 47.995555, 25.623105 площею 4,41 га; 48.003559, 25.61397 площею 8,23 га; 48.00245, 25.60212 площею 7,09 га; 48.002149, 25.58953 площею 3,31 га до самозалісених, та прийняти за результатами розгляду рішення в порядку, визначеному статтею 57-1 Земельного кодексу України.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 4, п. 5, ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.7 ст.160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені статтею 53 КАС України.

В силу положень ч.3 та ч.4 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому положеннями ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" закріплено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З аналізу конструкції ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке «не здійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Водночас «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому прокурор, звертаючись з позовною заявою та обґрунтовуючи підстави звернення до суду через протиправність «не здійснення захисту» суб`єктом владних повноважень або «неналежність» такого захисту повинен навести не лише свою суб`єктивну думку щодо «не здійснення захисту» або «неналежність» такого захисту, але й підтвердити це для суду відповідними доказами (тобто таким обставинам повинна бути надана юридична оцінка). Як приклад, притягнення керівника суб`єкта владних повноважень до юридичної відповідальності за протиправне «не здійснення захисту» суб`єктом владних повноважень або «неналежність» такого захисту.

У статті 131-1 Конституції України наголошено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді лише у виключних випадках. Тобто прокурор може звертатися в інтересах держави, в особі визначеного ним суб`єкта владних повноважень, в особливих, поодиноких ситуаціях, як виняток із загальних правил. У кожному такому виключному випадку прокурор повинен довести, що на момент звернення до суду з позовом суб`єкт владних повноважень, в інтересах якого звертається прокурор, не міг зробити це самостійно.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор у виключних випадках може виконувати субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом та чи є обґрунтованими підстави для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічний правовий підхід наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, від 31.03.2025 р. у справі №240/113/24.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в суді прокурор вказує, що Держлісагенство України, Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, Державна екологічна інспекція Карпатського округу, як органи уповноважені на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, не здійснюють надані їм повноваження, заходів щодо захисту порушених інтересів держави не вживатимуть та не заперечують щодо здійснення представництва прокуратурою захисту порушених інтересів держави в суді.

За таких обставин, вказаний позов вноситься прокурором у межах своєї компетенції, передбаченої ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України.

Поряд із цим, прокурор не навів причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належними суб`єктами - Державним агенством лісових ресурсів України, Південно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу та не надав відповідні докази на підтвердження вказаного. Крім того, прокурор не обґрунтував право Державного агенства лісових ресурсів України, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Карпатського округу (із посиланням на норми законодавства) звертатись до адміністративного суду із позовом щодо зобов`язання Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області винести на розгляд та розглянути на сесії Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 09.05.2024 №06-06/594 щодо віднесення 10 земельних ділянок до самозалісених.

Суд наголошує, що право суб`єктів владних повноважень звернутися до адміністративного суду можливе виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. З такими приписами перекликаються норми п.5 ч.1 ст.19 КАС України, за змістом яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.7 ч.4 ст.169 КАС України визначено самостійні підстави для повернення позову у випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Таким чином, для усунення недоліків заявнику необхідно:

- навести належне обґрунтування, в тому числі, нормативно-правове, підстав звернення прокурора до суду із даним позовом, в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Карпатського округу;

- вказати та обґрунтувати причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належними суб`єктами Державним агентством лісових ресурсів України, Південно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу та надати відповідні докази на підтвердження вказаного;

- обґрунтувати право Державного агентства лісових ресурсів України, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Карпатського округу (із посиланням на норми законодавства) звертатись до адміністративного суду із позовом щодо зобов`язання Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області винести на розгляд та розглянути на сесії Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 09.05.2024 №06-06/594 щодо віднесення 10 земельних ділянок до самозалісених.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Кушнір