Рішення від 10.07.2025 по справі 930/559/25

Справа № 930/559/25

Провадження № 2/930/503/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2025 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С.М., з участю секретаря судового засідання Андрущак Л.П., розглянувши цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку визначеному ст. 120 Земельного кодексу України ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з цивільним позовом до відповідача Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку визначеному ст. 120 Земельного Кодексу України, в якому просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0494 га., за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка належала на праві особистої приватної власності ОСОБА_2 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 040611 від 28.12.1998 виданого на підставі рішення 2 сесії 23 скликання Немирівської міської ради Вінницької області.

В обґрунтування позову зазначає, що 17 червня 2003 року ОСОБА_2 згідно договору дарування подарував її житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вище вказаного договору дарування вона набула право власності на вище вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ- ВН № 040611 від 28 грудня 1998, ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0.0494 га., для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок будівлю або споруду, істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Таким чином з моменту укладення договору дарування та державної реєстрації права власності на вище наведену земельну ділянку площею 0.0494 га., для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства за адресою АДРЕСА_1 , яка відповідно державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-ВН № 040611 від 28 грудня 1998 року належала ОСОБА_2 , право власності переходить до неї ОСОБА_1 .

Тому позивач змушений звернутись в суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.03.2025 р. провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Немирівського районного суду Вінницької області відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

В судове засідання, призначене на 10.07.2025 року, сторони не з`явилися.

Позивачка ОСОБА_1 , надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився,надав суду заяву про розгляд справи без участі представника Немирівської міської ради. Рішення просять винести на власний розсуд на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін по справі.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другоюстатті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

17 червня 2003 року ОСОБА_2 згідно договору дарування подарував її житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вище вказаного договору дарування вона набула право власності на вище вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ- ВН № 040611 від 28 грудня 1998, ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0.0494 га., для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд виходить з такого.

Як передбачено ч. 4ст. 334 ЦК Україниправа на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно дост. 377 ЦК Українидо особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормамиЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 78 ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Нормами п. б ч. 1ст. 140 ЗК Українипередбачено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця.

Відповідно дост.120ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Частиною 4статті 120ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі чи споруди.

Згідно дост. 377 ЦК України(у редакції, чинній на момент укладення договору дарування житлового будинку) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених для попереднього землевласника.

Системний аналіз змісту нормстатті 120 ЗК Українитастатті 377ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Керуючись ст. ст.2,4,10,259,263,264,265,268,351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку визначеному ст. 120 Земельного кодексу України -задовольнити.

Визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 19.05.2009 року, право власності на земельну ділянку площею 0,0494 га., за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка належала на праві особистої приватної власності ОСОБА_2 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 040611 від 28.12.1998 виданого на підставі рішення 2 сесії 23 скликання Немирівської міської ради Вінницької області.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко