Ухвала від 31.07.2025 по справі 344/6604/21

Справа № 344/6604/21

Провадження № 6/344/387/25

У Х В А Л А

31 липня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б. М.,

секретаря Солонинко С.А.

за участі

державного виконавця Леськів Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича, про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України.

Державний виконавець Леськів Л.З. у судовому засіданні подання підтримала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно з вимогами статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.10.2020 року у справі№263/14171/19 виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №73016637 з примусового виконання виконавчого листа №344/6604/21 виданого Івано-Франківським міським судом 25.04.2023, про «якщо ОСОБА_1 відмовиться передавати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрати дитину і передати батькові ОСОБА_3 для забезпечення повернення дитини до Королівства Іспанія.

Також, як встановлено судом ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на те, що зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , яке відповідає місцю проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , щодо якої здійснюється виконавче провадження, суд приходить до висновку, що в значенні ч.4 ст.441 ЦПК України та ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», вказане подання повинно вирішуватися за місцем виконання рішення суду, яке відповідає зареєстрованому місцю проживання боржника.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд звертає увагу заявника, що розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для передачі даної справи на розгляд за підсудністю до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.

Керуючись ст. ст. 10, 31, 441, ЦПК України, ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали заяви (подання) державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича, про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України передати за підсудністю до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, яким ухвала не була вручена в день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм копії ухвали.

Суддя Богдан АТАМАНЮК