Кропивницький апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2025 року м. Кропивницький
справа № 405/239/22
провадження № 22-ц/4809/786/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ;
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ;
треті особи: орган опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради орган опіки та піклування Кропивницької міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська районна державна адміністрація Миколаївської області в особі органу опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (орган опіки та піклуванян) Кропивницької міської радиорган опіки та піклування Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2024 року, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позову, зустрічного позову і рішення суду першої інстанції
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги обгрунтовані наступним. З відповідачем мають спільну малолітню доньку ОСОБА_4 , яка знаходиться на утриманні позивачки та проживає за її фактичною адресою: АДРЕСА_1 (орендоване житло).
Сімейне життя з відповідачем не склалося, припинили спільне проживання, дитина ОСОБА_4 залишилася з матір`ю. Позивачка створила належні умови для виховання та розвитку доньки, не вчиняла перешкод батькові у спілкуванні з дитиною.
Оскільки між сторонами існує конфліктна ситуація щодо доньки, ОСОБА_1 вирішила за необхідне визначити місце проживання доньки з нею, у зв`язку з чим звернулась до суду з позовом.
Також зазначає, що має сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також проживає з нею та пов`язаний з ОСОБА_4 родинними відносинами. Зростання рідного брата та сестри окремо, призведе до розриву родинних зв`язків, порушить право дітей на спілкування.
Тому просить суд визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позиція відповідача ОСОБА_2 на заявлений позов.
Не погоджуючись з заявленими вимогами, 15 серпня 2022 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.
В обґрунтування вимоги вказав, що заходи зберегти сім`ю з позивачкою, не мали позитивних результатів, бажав, а тому запропонував ОСОБА_1 залишити доньку проживати з ним.
Однак позивачка зникла з дітьми, через що він тривалий час не міг спілкуватися з дитиною, адже мати не повідомляла про їх місце перебування, на телефонні дзвінки не відповідала, в подальшому не давала можливості спілкуватися з дівчинкою.
Під час проживання ОСОБА_4 з матір`ю, йому створені перешкоди у спілкуванні з донькою.
Після повномасштабного вторгнення рф до України, запросив дружину та дітей проживати до міста Кропивницького, за власним бажанням дівчинка залишилася проживати з ним.
Вважає, що визначення місця проживання дитини з батьком відповідатиме її найкращим інтересам, так як ним створені належні та гідні умови для виховання та утримання доньки.
Тому, зустрічними вимогами просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем його проживання.
Зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2024 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визначення місця проживання дитини з батьком задоволено; визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем його проживання; розподілені судові витрати.
Суд першої інстанції виснував, що дитина певний час проживає з батьком, який належним чином піклується про її стан здоров`я, забезпечує, сприяє її гармонійному фізичному, розумовому, духовному, моральному і соціальному розвитку.
Відсутні докази створення перешкод матері дитини у спілкуванні .
Позивачка не довела суду необхідності зміни місця проживання дитини, в тому числі й з врахуванням психічного та психологічного здоров`я дитини, а також того, яким саме інтересам дитини буде відповідати зміна налагоджених соціальних та життєвих зв`язків.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуцол Руслан Іванович, подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить про скасування рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2024 року та ухвалення нового рішення про задоволення первісних позовних вимог та залишити зустрічний позов без розгляду.
В обґрунтування оскарження вказано, що дитина після припинення спільного проживання сторін у справі, залишилась з матір`ю. Яка належно і повноцінно несла відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Виховувала дитину, піклувалася про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювала належні умови для розвитку, тощо.
Дівчинка росла в дружній родині разом з братом та мамою, була усім необхідним забезпечена та не існувало жодних обґрунтованих підстав для розлучення дитини з братом, зміни місця проживання з батьком.
З початком повномасштабної війни, для убезпечення дітей, на пропозицію відповідача, позивачка згодилась на переїзд в безпечне місце до м. Кропивницький. В день прибуття, а саме 24 лютого 2022 року ОСОБА_2 викрав дочку ОСОБА_4 та зник у невідомому напрямку.
Вказані обставини та підтверджуючі докази, суд першої інстанції належним чином не прийняв до уваги.
Оскаржуване рішення не містить посилань на докази первісного позивача та мотиви їх відхилення судом, не містить жодних спростувань твердження позивача щодо неможливості врахування при розгляді справи усіх доказів, що подані зустрічним позивачем з порушенням процесуальних правил та зібрані судом за ініціативи зустрічного позивача з порушенням вимог закону, не містить жодних спростувань твердження позивача щодо неможливості врахування при розгляді справи висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 23 листопада 2022 року № 5224/49-13-24, у якому комісія вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 .
Матеріали не свідчать про будь-які об`єктивні переваги батька у тому, щоб дочка залишилася проживати з саме з ним. Фактично, і батько і мати перебувають в однакових умовах щодо наявності у них права на проживання з дочкою. Проживання дівчинки з мамою краще відповідатиме інтересам дитини.
ОСОБА_2 чинить тиск на дочку, численні способи позивачки повернути дитину, не мали позитивних наслідків.
Також при постановленні рішення допущені порушення норм процесуального права. Так, поданий ОСОБА_2 зустрічний позов з долученими доказами, мав бути залишений судом без розгляду через невідповідність вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Судом першої інстанції порушене право відводу. Постановляючи ухвалу від 01 серпня 2024 року про залишення заяви представника позивача про відвід судді без розгляду, суд не посилався на норми ч. 5 ст. 39 ЦПК України і не досліджував та не описував в ухвалі відповідних фактичних обставин щодо можливого повторного заявлення відводу з підстав, що уже розглянуті.
Ухвалою від 01 серпня 2024 року про залишення заяви представника позивача про відвід без розгляду, порушені вимоги ч. 5 ст. 39 ЦПК України та ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Заявлений адвокатом Гуцолом Р. І. відвід судді в судовому засіданні 22 березня 2024 року залишився не вирішеним по суті, відтак розгляд справи № 405/239/22 відбувся неповноважним складом суду.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача (позивача за зустрічним позовом), адвокат Калінка-Бондар О. Б. просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду залишити без змін (том 1 а.с. 46-49). Навела підстави та обставини, за якими проживання з батьком відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини.
Рух справи
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська районна державна адміністрація Миколаївської області в особі органу опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю; задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком; визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем його проживання; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2024 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю; задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком; визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем його проживання; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року постанову Кропивницького апеляційного сулу від 28 листопада 2024 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
10 березня 2025 року зареєстровано надходження матеріалів даної справи на адресу Кропивницького апеляційного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2023 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у даній справі визначено суддю Дьомич Л. М., склад колегії суддів - судді Дуковський О. Л. ,Письменний О.А.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 березня 2025 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2024 року призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 12 годину 00 хвилин 17 квітня 2025 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 квітня 2025 року у задоволенні заяви адвоката Гуцола Руслана Івановича про відвід колегії суддів у справі в складі головуючий суддя - Дьомич Л. М., судді - Дуковський О.Л., Письменний О.А. відмовлено.
Протокольною ухвалою від 17 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Калінки-Бондар О. Б. щодо витребування від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації про перетинання державного кордону України ОСОБА_5 .
Протокольною ухвалою від 17 квітня 2025 року задоволено заявлене адвокатом Гуцолом Р. І. клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено на 29 травня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2025 року у задоволенні заяви адвоката Гуцола Руслана Івановича про відвід колегії суддів у справі в складі головуючий суддя - Дьомич Л. М., судді - Дуковський О.Л., Письменний О.А. відмовлено.
29 травня 2025 року оголошено перерву до 9 години 00 хвилин 03 липня 2025 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 липня 2025 року забезпечено участь представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гуцола Руслана Івановича у судовому засіданні, призначеному на 03 липня 2025 року о 09 годині 00 хвилин, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року у задоволенні клопотання адвоката Гуцола Руслана Івановича про призначення судової психологічної експертизи відмовлено, з підстав викладених в ухвалі.
Протокольною ухвалою від 03 липня 2025 року задоволено заявлене представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Калінкою-Бондар О. Б. клопотання щодо з`ясування думки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в судовому засіданні. До участі у з`ясуванні думки малолітньої ОСОБА_3 залучено психолога Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради. Оголошено перерву до 09 години 30 хвилин 21 липня 2025 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 липня 2025 року забезпечено участь представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гуцола Руслана Івановича у судовому засіданні, призначеному на 21 липня 2025 року о 09 годині 30 хвилин, та у всіх наступних судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
У встановленому процесуальним законом порядку учасників справи повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а. с. 25, 31-34, 50-51 т. 4).
Позиція сторін у суді апеляційної інстанції
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд (а. с. 25, 31-34, 50-51 т. 4).
Неявка осіб, належних чином повідомлених про судове засідання, не перешкоджає розгляду справи, ст. 372 ЦПК.
Судові засідання відбулись за участю представника позивача адвоката Гуцола В.І., відповідача ОСОБА_2 його представника адвоката Калінка-Бондар О.Б., представника Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради Селіванова М.С.
Представник позивачки наполягав на скасуванні судового рішення повністю, з застосуванням наслідків скасування, заявленими в апеляційній скарзі; сторона відповідача та представник треьої особи наполягали на незмінності судового рішення та відмові в задоволенні апеляційної скарги.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В порядку ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасування з підстав порушення судом першої інстанції норми процесуального права, що становить обов`язкову підставу для скасування судового рішення, ч.3 ст. 376 ЦПК. За наслідком перегляду та часткового задоволення апеляційної скарги, колегія суддів знаходить за необхідне відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання ОСОБА_3 з батьком.
Встановлені судом обставини
07.10.2016 сторони зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 703 від 07.10.2016 ( том 1, а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , про що 03.05.2017 року Подільським районним у місті Кропивницькому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області складено актовий запис № 212. Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 12).
Шлюбні відносини між сторонами припинені, шлюб розірвано.
За наслідком припинення спільного проживання сторін, спільна малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишилася проживати з матір`ю у найманому житлі за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 13-15).
Позивач за первісним позовом перебувала на посаді виконуючого обов`язки начальника відділу містобудування, архітектури та цивільного захисту Костянтинівської сільської ради з 01.12.2021 (т.1, а.с. 17).
За місцем роботи в Управлінні регіонального розвитку містобудування та архітектури Кіровоградської ОДА на посаді головного спеціаліста відділу з питань архітектурної та містобудівної діяльності де працювала з 15.02.2021 року ОСОБА_1 характеризувалася позитивно (т.1, а.с. 18).
ОСОБА_2 працює на посаді головного спеціаліста у Кіровоградській обласній державній адміністрації. Його дохід з лютого по листопад 2021 року становить 104 768,51 грн (т.1, а.с. 104).
За місцем роботи у Департаменті освіти і науки Кіровоградської ОДА, ОСОБА_2 характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою від 02.11.2021 (т.1, а.с. 117-119).
Згідно договору позички квартири від 09.11.2021 та акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_6 від 30.11.2021, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 105-108, 113).
ОСОБА_2 на диспансерному обліку у КНП «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» не перебуває, що підтверджується довідкою від 15.11.2021 № 20 (т.1, а.с. 114).
ОСОБА_2 не перебуває на диспансерному обліку, за допомогою не звертався, лікарем не оглядався і у КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер», що підтверджується довідкою № 2566 (т.1, а.с. 115).
З долучених до справи судом першої інстанції доказів, та пояснень виходить, що після припинення шлюбних відносин сторін, зміни місця проживання позивача з донькою, відповідачу створені перешкоди у спілкуванні з дитиною ((т.1, а.с. 125-186) .
З висновку експерта, за результатами проведення судової психологічної експертизи за заявою ОСОБА_2 від 24.02.2022 № 4543/4560/21-27 повернення ОСОБА_3 в звичне для неї середовище, а саме в місце, де до моменту від`їзду перебувала разом із батьками та іншими близькими, які є членами родини в тому числі і по лінії батька, дозволить дитині не витрачати психічні та фізичні ресурси організму на освоєння нового середовища та гарантуватиме збереження стабільності її психічного здоров`я.
Свідок ОСОБА_7 , яка допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції повідомила суду, що є сусідкою відповідача, він з донькою проживає вдвох, мають гарні відносини. Була свідком подій, коли почула крики поблизу будинку, вибігла та бачила як плаче ОСОБА_4 на руках у батька, мати стояла осторонь, а дівчинка звинувачувала мати.
Свідок ОСОБА_8 , яка допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції повідомила суду, що опитувала дитину в рамках розгляду заяви батька про насильницькі дії з боку матері дитини та ОСОБА_4 повідомила їй, що нікуди не ходить, сидить вдома, а батько в цей час на роботі.
З висновку органу опіки та піклування № 5227/49-13-24 від 23.11.2022, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 951 від 13.12.2022 року (т.1 а.с. 237-239) вбачається, що проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з батьком відповідатиме її якнайкращим інтересам. Думка дитини щодо предмету спору була з`ясована представниками органу опіки та піклування, шляхом опитування для надання висновку щодо предмету судового розгляду, спеціалістами психологами, під час психологічного обстеження дитини, та полягає у бажанні дівчинки проживати разом з батьком.
Обставини встановлені апеляційним судом
В підставу скасування постанови Кропивницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року, вказано про передчасний висновок апеляційного суду про задоволення зустрічного позову та відмову в задоволенні первісного позову. При новому розгляді апеляційному суду потрібно з`ясувати чи буде відповідати якнайкращим інтересам дитини роз`єднання її з братом, здійснити оцінку відносин між братом і сестрою і перевірити чи не призведе таке роз`єднання до руйнування родинних відносин між рідними братом та сестрою, та вирішити позови залежно від відповіді на ці питання.
На виконання вимог ч.4 ст. 263 ЦПК та за наслідком задоволеного клопотання сторони відповідача про заслуховування пояснень малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, у судовому засіданні 21 липня 2025 року опитана дитина в присутності психолога Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради ОСОБА_9 .
З пояснень малолітньої ОСОБА_3 2017 р.н. виходить, що вона проживає з батьком; членами родини є дідусь, бабуся, дядько та хрещена; щодо брата сказала, що брат «був»; за мамою не сумує; з відповідей вбачається образа на маму через події пов`язані з застосування газового балончик, через що дитина зазнала шкоду; з мамою проживати не бажає; спілкування ні з братом, ні з матір`ю немає.
На запитання суду, представників сторін у справі відповіді малолітньої ОСОБА_3 :1) Хто водить тебе в школу?- Тато.2) Хто зустрічає?- Тато.3) З кого ще складається твоя сім`я? - Бабуся, дідусь, дядя, хрещена.4) У тебе є сестричка чи братик?- «Був» братик.5) Як звати брата?- ОСОБА_10 .6) Ти давно з ним бачилась?- Давно.7) Сумуєш за ним? - Не сумую.8) Про маму щось можеш сказати ?- Вона мені газовим балончиком бризнула. І татові теж. В очі. - Ти цікавишся братиком?- Не цікавлюсь.- Маму пам`ятаєш?- Так.- Як вважаєш, якби мама з тобою налагодила б стосунки, це було б нормально чи ні?- Ні.- А чому?- Мені хочеться другої мами. - Чому ти хочеш другу маму?- Тому що вона погана. І мені бризнула газовим балончиком в обличчя. І татові. І в очі.- Чи передав тато подарунки на ДН від мами?- В тому році - так, в цьому - ні. Ще прислала відео російською.- Ти хотіла б спілкуватись з мамою по телефону, якби знала її номер телефону?- Ні.- Тато згадує інколи маму? Щось розповідає?- Нічого- Ти зраділа подарунку від мами?- Не зраділа. Ти сказала, що хочеш ще подумати з ким бажаєш проживати, з татом чи з мамою.- З татом хочу. - Мама може виправитись? Іншою стати?- Ні.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Спір між сторонами виник з приводу місця проживання спільної дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , досягнення згоди між батьками в позасудовому порядку є неможливим.
Дитина до припинення сімейних відносин між сторонами, проживала у м. Кропивницький, в умовах, в яких проживає і на час вирішення справи.
Коли позивачкою порушене судове провадження, січень 2022 року, дівчинка проживала з матір`ю та братом у Миколаївський області з листопада 2021р (а.с.14 том 1).
З лютого 2022 року дитина проживає з батьком, тобто повернулася у звичне середовище, як було до розлучення сторін.
Теперішнє фактичне проживання матері та неповнолітнього ОСОБА_11 брата (по матері) ОСОБА_4 , суду не повідомлено.
Кожен з сторін наполягав, що звернення до суду стосується якнайкращих інтересів дитини, відповідно просив визначити місце проживання доньки з ним.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 2, ч. 8, ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (1950) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Частиною 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
За ч. 1, ч. 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини вказано, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
ЄСПЛ передбачає, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати
дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження
її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
У п. 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07.12.2006, заява № 31111/04, вказано, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практика ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Нормами ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд першої інстанції вирішуючи спір, встановив обставини, які мають значення для справи, визначився з характером правовідносин сторін, застосував відповідні норми СК України.
Так судом встановлено, що дитина тривалий час проживає з батьком, станом на початок 2022 року їй було повних чотири роки, на час вирішення справи ОСОБА_4 виповнилося вісім років, понад три роки її сім`ю та постійним оточенням, родиною є батько та дідусь з бабусею, хрещена, дядько про що дівчинка особисто пояснила суду. Жодної комунікації з матір`ю ОСОБА_4 не має, як і не має з братом, якого також зазначений період не бачила. Спогади про матір є негативними і пов`язані з подіями, коли позивачка газовим балончиком зашкодила дівчинці та батькові.
Суд акцентує увагу, що інтересам дитини найкраще відповідатиме збереження її сталих зв`язків, налагодженого побуту, напрацьованих звичок. Даних про безпеку проживання з батьком, негативних характеристик, його вад поведінки суду не надано, навпаки ОСОБА_2 має позитивне надбання, користується повагою, має системний дохід, житло, відіграє важливу роль у житті доньки. Мати дитину не забезпечує, не утримує, не спілкується, відсутня будь-яка комунікація, тощо.
Як виходить, жодних зв`язків з матір`ю та братом, дівчинка не має.
Сторона позивача оскаржуючи судове рішення, навівши доводи вказує, що розрив сімейності, родинності є непозитивним аспектом в житті дитини і сприятиме відсутності зв`язку між сестрою та братом. У сім`ї позивача зростає брат малолітньої ОСОБА_12 2015 р.н., діти рідні по матері.
При вирішенні роздільного місця проживання дітей, з урахуванням конкретних обставин справи, окрім емоційного зв`язку між братами/сестрами необхідно звернути увагу на обставини такого проживання дітей та можливі наслідки. Має значення віддаленість місця проживання дітей спілкування між собою; тривалість проживання кожного з дітей з батьком або матір`ю на час вирішення спору, постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2024 року в справі № 127/9377/21 (провадження № 61-9677св24)). Суд не позбавлений можливості визначити роздільне місце проживання братів і сестер з обома батьками, заради головного - не порушити для дитини відчуття стабільності та спокою і врахувати якнайкращі її інтереси.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України «суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що спір щодо місця проживання дитини ініційований не тільки матір`ю, а й батьком дитини, з яким вона і так фактично проживає і продовжує проживати. Але так як мати дитини вимагає змінити місце проживання доньки з нею, тому спір за вимогою відповідача підлягає вирішенню в порядку ст. 4 ЦПК.
З огляду на оцінені докази у справі та встановлені обставини справи, суд виходить з того, що наявні передбачені ч. 1 ст. 161 СК України підстави для визначення судом місця проживання дитини саме з батьком.
На час порушеного судового провадження жодний з батьків не мав особистих переваг в доказах, які б свідчили щодо проживання дитини саме з ним. Дівчинка, проживаючи з матір`ю була пов`язана родинними зв`язками з рідним братом ОСОБА_10 . Однак протягом судових проваджень, змінились обставини справи, зокрема дитина четвертий рік проживає лише з батьком та відсутня будь-якої комунікації з матір`ю та братом.
Доводи позивача, що відповідач самовільно забрав дитину, не змінюють об`єктивних обставин, що дитина тривалий час проживає саме з батьком, відтак не в інтересах дитини змінити її звичне місце проживання, оточення, сталий уклад життя. Жодних доказів негативного впливу батька на дитину чи проживання на шкоду інтересам доньки, суду не надано. Емоційна сторона справи, особисті хвилювання і намагання сторін мають бути оцінені першочергово через призму інтересів самої дитини.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 333/1013/17 (провадження № 61-5230св20) вказано, що: «при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням
та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
На виконання вимог статті 12 Конвенції про права дитини, статті 171 СК України щодо права дитини висловлювати свою думку та бути заслуханою з питань, що її торкаються, була заслухана думка малолітньої ОСОБА_4 2017 року народження, яка однозначно повідомила про своє бажання проживати з батьком. Щодо брата і прихильності до нього, відповідала «брат був», «не сумую за братом».
Поза увагою суду не залишилися конкретні та об`єктивно характеризуючи обставини спору.
Справа в провадженні судів перебуває з січня 2022року. Починаючи з лютого 2022 року дівчинка постійно проживає лише з батьком, жодне спілкування та комунікація з матір`ю відсутні. Починаючи з періоду 20.10.2022р по лютий 2024р (період який підтверджується за наслідком прийнятого судом доказу, інші періоди не перевірялись і в задоволенні таких клопотань відповідача суд відмовляв), позивачка ОСОБА_1 десять разів перетинала кордон з перебуванням певного часу за межами України (а.с.207 том 2)
Як пояснив відповідач, ОСОБА_1 з неповнолітнім сином проживає за межами України. Дана обставина певно не може бути визначальною у справі, тим більше в умовах сьогодення, однак в якнайкращих інтересах дитини є сталі соціальні зв`язки, звичні умови проживання, налагоджена комунікація та звичне оточення. Більш того, без спільного бажання та сприяння обох батьків, реалізація проживання дитини з матір`ю не позбавлена емоційного аспекту не на користь дитини.
Позивачкою не надано суду обґрунтованих доказів необхідності зміни місця проживання дитини, не надано інформації про місце свого проживання та актуальних умов свого проживання, які необхідні для врахування визначення місця проживання дитини разом з матір`ю. Натомість відповідачем створені належні умови для виховання та утримання доньки.
Суд погоджується з позицією сторони відповідача, що емоційно стале та спокійне середовище, в якому тривалий час проживає дитина, створення батьком умов для її духовного та фізичного розвитку, оточення любові, уваги та турботи відповідає якнайкращим інтересам дитини. Для гармонійного зростання дитини не вистачає спілкування з матір`ю, братом, однак як виснує апеляційний суд, таке спілкування не налагоджене саме з позиції матері.
ОСОБА_1 участі в судових засіданнях апеляційних інстанцій (повторний перегляд) не приймала, процесуальні можливості дозволяють приймати участь в засіданнях суду за допомогою власних технічних засобів. Безумовно, особиста участь є правом сторони, однак враховуючи специфіку спору, щирі наміри та прагнення, а також підтвердження об`єктивної можливості створити гідні умови проживання дитині, за відсутності активної позиції позивачки, не доводяться.
Суд вирішуючи спір, оцінюючи докази, приймає рішення, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке формується на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів у справі, згідно з чинним законодавством. Це означає, що суд не зв`язаний заздалегідь встановленою силою доказів, а оцінює їх відповідно до свого внутрішнього переконання.
Не залишилися поза увагою суду і яскраві спогади дитини, пов`язані з конфліктною ситуацією, яка виникла у серпні 20023р. Коли ОСОБА_1 намагалась силоміць відібрати дитину у батька та приснула в обличчя дитині та ОСОБА_2 хімічною речовиною, від чого дитина мала опіки очей та шкіри (а.с.122-125). Вказані обставини підтверджувались поясненнями свідка в суді. Наслідки ушкодження здоров`я доводяться медичною документацією, в тому числі рекомендовано заняття з психологом (а.с. 124-125).
Колегією суддів зазначено, що жодний з доказів сторін долучений до справи, не свідчить про перевагу когось з батьків.
Стороною позивачки активно доводилась обґрунтованість заявленої вимоги свідченнями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , незалежного психолога, що працює в Комунальному закладі «Гірнича гімназія Кропивницької міської ради», яка спілкувалася з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за методикою «Зелена кімната». Свідок як психолог, досліджувала психологічно-емоційний стан малолітньої дівчинки. Вказала про втрату зв`язку між матір`ю і дитиною з часом. В житті дитини відбулася негативна подія, через зміну сім`ї та рекомендувала повернути дитину матері, залучити фахівця психолога для допомоги налагодження контакту з матір`ю, повернення довіри дитини. Також інтересам дівчинки буде відповідати проживання її разом з братом, про якого у дівчинки залишилися позитивні спогади.
Фактично свідок ОСОБА_8 , визначила, що дівчинка почала проживати з батьком, матері в її спогадах немає.
Даний доказ заслуговує на увагу поряд з іншими доказами, однак можливості реалізації рекомендацій за теперішніх актуальних відносин сторін, спливу часу, що сприяло формуванню свідомості дівчинки, налагодити відносини доньки з матір`ю можливе за умови обопільного бажання та спільної роботи батьків. Суд приймає рішення на підставі доказів, які вже існують на час вирішення справи, сподівання на можливе налагодження відносин дівчинки з матір`ю, виходять за межі розгляду справи.
Щодо висновку органу опіки та піклування № 5227/49-13-24 від 23.11.2022, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 951 від 13.12.2022 року (т.1 а.с. 237-239) за яким проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з батьком відповідатиме її якнайкращим інтересам, з яким не погоджується сторона позивача, колегія суддів зауважує. Висновок даного органу не має більшого значення, ніж інші докази у справі, дана сторона діє лише в інтересах дитини. Але представник органу опіки та піклування в суді наполягав, що думка дитини відносно порушеного спору була з`ясована представниками органу опіки та піклування, шляхом опитування спеціалістами психологами, під час психологічного обстеження дитини, та полягає у бажанні дівчинки проживати разом з батьком.
Наведені норми права, докази справи, позиція та пояснення сторін дають підстави для висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 і задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , у зв`язку з чим суд визначає місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 з батьком.
Доводи апеляційної скарги про залишення зустрічного позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України,
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (пункт 8 частини першої статті 257 ЦПК України).
Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (частина одинадцята статті 187 ЦПК України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина тринадцята статті 187 ЦПК України).
Таким чином, підставою залишення без розгляду позовної заяви становить невиконання особою ухвали про залишення позову без руху у встановлений судом строк .
Суд першої інстанції ухвали про залишення без руху зустрічного позову не ухвалював, відтак відсутні умови для залишення зустрічного позову без розгляду на згідно пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України).
Підстава скасування оскаржуваного судового рішення
Однією з підстав оскарження вказано, що судом першої інстанції грубо порушено порядок розгляду заяви про відвід судді у справі, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.
Вказаний довід є обгрунтований. Так частина 1 статті 36 ЦПК України визначає підстави відводу (самовідводу) судді.
Частинами 1-3 статті 40 ЦПК України врегульовано порядок розгляду заяви про відвід (самовідвід) судді.
В судовому засіданні 22.03.2024 представником позивача заявлено відвід судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І. М., який ним підтриманий у судовому засіданні 01.08.2024 року, з підстав незгоди з процесуальними діями головуючої у справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.08.2024 заяву представника позивача про відвід головуючої у цивільній справі № 405/239/22, провадження № 2/405/32/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська районна державна адміністрація Миколаївської області в особі Органу опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком - залишено без розгляду (том 1 а.с.177-179).
В мотивувальній частині судової ухвали вказано про відсутність процесуальних підстав для задоволення заявленного відводу.
Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства подана заява про відвід підлягала вирішенню у порядку статей 40-41 ЦПК України.
Разом з тим, судом першої інстанції без дотримання наведених норм права, заявлений відвід залишений без розгляду, з передбачених статтею 44 ЦПК України підстав.
Суд застосував вимоги ч. 4 ст. 36 ЦПК України, що є підставою для відмови в задоволенні вимог про відвід судді по суті, якщо має місце незгода сторони з процесуальними рішеннями судді.
Однак, ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для залишення відводу без розгляду.
За п. 2 ч. 3 ст. 376 ЦПК України вказане порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У зв`язку з неправильним застосуванням судом норм процесуального права права, згідно до ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та задоволенням зустрічного позову ОСОБА_2 , за яким визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
Судові витрати
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.
Колегія суддів, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, здійснює розподіл судових витрат за результатами розгляду справи в суді першої інстанції та стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в справі в сумі 992,40 грн, так як квитанція про сплату судового збору на суму 1 073,60 грн відповідає розміру ставок 2023р, а зустрічний позов поданий у 2022році.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуцол Руслан Іванович, задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за місцем його проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в справі в сумі 992,40 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2025 |
Оприлюднено | 01.08.2025 |
Номер документу | 129209910 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Дьомич Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні