Ухвала від 31.07.2025 по справі 753/6889/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6889/23

провадження № 1-кс/753/2155/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши заяву про самовідвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 ,

УСТАНОВИВ:

29 липня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 подала заяву про самовідвід по поданню Дарницького РВ філії «Центр пробації» у м. Київі та Київській області відносно ОСОБА_5 .

1. Короткий зміст заяви.

В обґрунтування заяви суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 зазначила, що до неї надійшло провадження №753/6889/23 по поданню Дарницького РВ філії «Центр пробації» у м. Київі та Київській області відносно ОСОБА_5 .Однак, як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у розділі «Судді, які приймали участь в розподілу» зазначено лише один суддя - ОСОБА_4 . Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Враховуючи, що під час автоматизованого розподілу даного кримінального провадження порушено принципом випадковості, з метою недопущення будь якого сумніву в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи вважає, що є підстави, передбачені ч. 1 ст. 75 КПК України, для самовідводу.

2. Позиції учасників провадження

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заяву, просила її задовольнити.

3. Встановлені судом обставини

23.07.2025 на підставі автоматизованого авто розподілу судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 надійшли матеріали провадження № 753/6889/23 по поданню Дарницького РВ філії «Центр пробації» у м. Київі та Київській області відносно ОСОБА_5 .

Відповідно до Звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями, у розподілі справи приймала участь лише суддя ОСОБА_4 .

4. Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Статтями 75 та 76 КПК України встановлений виключний перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а також наведені випадки недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообiгу суду, завданням розподілу є об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради 00Н № 2006/23 від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183,184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №11-202сап21).

Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Суд виходить з того, що у цьому випадку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. Суд приймає до уваги факт, що відсутність фактичного автоматизованого розподілу справи може викликати сумнів у розумного спостерігача щодо незалежності суду.

5. Оцінка та мотиви суду

Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності розгляду справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Такі порушення констатовано, зокрема, в рішеннях у справах «Фельдман проти України», «Фіндлей проти Сполученого Королівства» та в інших, де Суд нагадує, що для вирішення питання, чи можливо вважати цей суд «незалежним», слід звернути увагу inter alia на спосіб призначення його членів, строки перебування їх на посаді.

Отже, важливою обставиною, що впливає на законність складу суду, є додержання процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження.

Суд констатує, що хоча участь в автоматизованому розподілі справи лише однієї судді ОСОБА_4 було з об`єктивних причин, так як інші судді були виключені у зв`язку із відсутністю спеціалізацією та зайнятістю згідно табелю, проте не застосування при вказаних обставинах принципу вірогідності викликає сумнів у розумного спостерігача щодо незалежності суду.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає заяву про самовідвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 обґрунтованою, та такою, що покликана на дотримання вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Бангалорських принципах поведінки суддів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75, 80, 81, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 про самовідвід у провадженні №753/6889/23 по поданню Дарницького РВ філії «Центр пробації» у м. Київі та Київській області відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Матеріали судового провадження передати на повторний автоматичний розподіл.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1