Ухвала від 31.07.2025 по справі 916/1641/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

31 липня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1641/25Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025, ухвалене суддею Волковим Р.В., м. Одеса, повний текст складено та підписано 20.06.2025

у справі № 916/1641/25

за позовом: Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

до відповідача: Приватного підприємства «Євротрансстрой»

про: стягнення 90 000 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі № 916/1641/25 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Ярош А.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали цієї справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.

25.07.2025 матеріали цієї справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області залишено без руху на підставі ч. 2 та 3 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України та п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн (за належними реквізитами), а також заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційну оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

31.07.2025 від Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надійшли заяви про усунення недоліків (вх. № 3032/25/Д1) та про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх. № 3197/25), до яких додано платіжну інструкцію від 30.07.2025 № 153 на суму 3633,60 грн та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі № 916/1641/25.

Розглянувши заяву (від 31.07.2025 вх. № 3032/25/Д1) про усунення недоліків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до зазначеної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в Комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» у реєстрі підтверджень оплати із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору у сумі 3633,60 грн згідно платіжної інструкції від 30.07.2025 № 153, про що Південно-західним апеляційним господарським судом складено відповідну довідку.

Зокрема, у довідці зазначено, що реквізити, за якими перераховано судовий збір, згідно платіжної інструкції від 30.07.2025 № 153 через Держказначейську службу України, м. Київ у сумі 3633,60 грн не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання апеляційних скарг та заяв до Південно-західного апеляційного господарського суду, а саме: рахунок отримувача зазначено UA938999980313141206083015758 замість належного рахунку отримувача UA928999980313171206082015758 та призначення платежу зазначено «Господарський суд Одеської області» замість належного «Південно-західний апеляційний господарський суд».

Вищевказане свідчить про те, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору, які слугували підставою для залишення її без руху.

Щодо заяви (від 31.07.2025 вх. № 3197/25) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі № 916/1641/25, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, залишаючи апеляційну скаргу без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України, колегія суддів виходила з того, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено та підписано 20.06.2025, отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення є 10.07.2025, а з урахуванням приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України - 14.07.2025.

Водночас, апеляційна скарга позивача була сформована через систему «Електронний суд» лише 17.07.2025 та зареєстрована у той же день, тобто з пропуском строку, встановленого як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Розглянувши заяву скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої позивач посилався на: 1) введення воєнного стану в України; 2) чисельні повітряні тривоги; 3) дестабілізування стану енергосистеми країни, в тому числі, періодична відсутність енергозабезпечення в адмінбудівлях міста Чорноморськ; 4) відсутність у представників Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області достатньої можливості щодо повної та всебічної підготовки апеляційної скарги у належні строки; 5) нестабільну роботу підсистеми «Електронний суд», чисельні помилки під час входу до підсистеми з позначкою «невірний шлюз 502», - колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними, адже скаржник не довів, що обставини, на які він посилається, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.

Зокрема, колегія суддів зазначила, що:

- введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій;

- у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв`язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- розгляд справи відбувався вже у воєнний час і оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого позивача;

- вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що апелянт об`єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою;

- щодо підсистеми «Електронний суд», яка працювала нестабільно та мались чисельні помилки під час входу до підсистеми колегія суддів зазначила, що ці доводи не підтверджені жодними належними та допустимими доказами;

- щодо посилання скаржника на те, що представники Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не мали достатньої можливості щодо повної та всебічної підготовки апеляційної скарги у належні строки, колегія суддів зазначила, що ці обставини є суто організаційним питанням самого позивача;

- несвоєчасне оскарження позивачем рішення суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

В свою чергу, у заяві (від 31.07.2025 вх. № 3197/25) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі № 916/1641/25, скаржник посилається на такі самі причини, що було зазначені в минулій заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження та зазначає наступне:

- у період з 07.07.2025 по 18.07.2025 підсистема «Електронний суд» працювала нестабільно, мались чисельні помилки під час входу до підсистеми з позначкою «невірний шлюз 501» не доцільно з огляду на те, що підсистема «Електронний суд» призвана забезпечити безперешкодний доступ в режимі «онлайн» до суду, її працездатністю забезпечується на вимогу суду, тому вважаємо, що факти «нестабільності у роботі цієї системи» є загальновідомими у судовій ланці країни та додатковому доказуванню не підлягають;

- Південно-західний апеляційний господарський суд знаходиться на значній відстані (в місті Одеса), проте він (скаржник) знаходиться у місті Чорноморськ, витрати на безпосередній доступ до будівлі суду складають тривалий проміжок часу та через оголошення ЗСУ чисельних повітряних тривог і вимушеність переховуватись у бомбосховищах, апелянт не мав безперешкодної можливості своєчасно надати апеляційну скаргу до суду.

Надаючи оцінку доводам та аргументам скаржника, викладеним в новій заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на положення ст. 119 ГПК України має містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто виходячи з принципу належного урядування державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок іншої особи, яка діяла добросовісно.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Щодо військової агресії колегія суддів вкотре звертає увагу, що розгляд справи відбувався вже у воєнний час, скаржник є рівноправним учасником судового процесу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022 і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли РФ населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес.

Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.

Отже, повітряні тривоги та обстріли не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Щодо посилання скаржника на нестабільну роботу підсистеми «Електронний суд», колегія суддів вкотре зазначає, що скаржником ці доводи не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, як і не доведено, що ці обставини носили постійний, безперервний характер.

Посилання скаржника на те, що ці обставини (нестабільна робота підсистеми «Електронний суд») є загальновідомим фактом, колегія суддів відхиляє та зауважує, що загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3946/16).

Натомість, обставини, на які посилається скаржник (саме про нестабільну роботу підсистеми «Електронний суд»), не є такими.

Колегія суддів зауважує, що норми ГПК України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Отже, скаржником не доведено, що несвоєчасне оскарження рішення суду першої інстанції зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Жодних інших причин, внаслідок яких він пропустив строк на апеляційне оскарження рішення, які б можна було б визнати поважними для поновлення такого строку, скаржником наведено не було.

Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому, вказані приписи ГПК України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Отже, оскільки ухвалою суду від 28.07.2025 вказані заявником підстави визнані неповажними, а в новій поданій заяві скаржник теж не навів достатніх підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 260, 261 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі № 916/1641/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіА.І. Ярош

Н.М. Принцевська