Постанова від 30.07.2025 по справі 925/1159/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2025 р. Справа№ 925/1159/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 30.07.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025

у справі №925/1159/24 (судді Хабазня Ю.А.)

за заявою Фермерського господарства "Лада-СВА"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екочек"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24 ухвалено:

"Затвердити перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги:

Фермерське господарство "Лада-СВА":

35 124,80 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

72 000,00 грн. авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу;

4 651 982,04 грн. вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

600 000,00 грн. штрафу, які підлягають погашенню у шосту чергу;

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович :

6 056,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

469,00 грн. вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

Кредитна спілка "Кредит-союз":

3 820 932,08 грн. вимоги, які забезпечені заставою майна боржника та підлягають погашенню позачергово за рахунок заставного майна і внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо;

6 056,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро кар Україна":

6 056,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

664 358,80 грн. вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

280 629,46 грн. штрафу, які підлягають погашенню у шосту чергу;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лідерпартс":

4 844,80 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

490 000,00 грн. вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

Селянське фермерське господарство "Колос":

6 056,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

2 578 707,08 грн. вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

Головне управління ДПС у Черкаській області:

6 056,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

15 168,02 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску, які підлягають погашенню у другу чергу;

221 202,72 грн. заборгованості зі сплати податків, яка підлягає погашенню у третю чергу;

4 566,91 грн. штрафу, які підлягають погашенню у шосту чергу;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандартагротрейд"+, як кредитора, який є заінтересованим стосовно боржника і який не має права вирішального голосу на зборах кредиторів та на зборах комітету кредиторів:

6 056,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

1 148 923,56 грн. вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

Відхилити:

вимоги Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитра Миколайовича на суму 304 500,00 грн.;

вимоги Фізичної особи-підприємця Рукавця Артема Олександровича на суму 7 556 563,48 грн.

Визначити наступні дати:

проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів 17.03.2025 об 11 год. 00 хв. за місцезнаходженням боржника. Розпоряднику майна письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;

проведення підсумкового засідання суду 25.03.2025 об 09 год. 15 хв. за місцезнаходженням Господарського суду Черкаської області. Визнати явку розпорядника майна боржника обов`язковою, решти учасників справи необов`язковою.".

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Фізична особа-підприємець Рукавець Артем Олександрович звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 про затвердження реєстру вимог кредиторів в частині відмови у визнанні вимог ФОП Рукавець Артема Олександровича до боржника; визнати ФОП Рукавець Артема Олександровича конкурсним кредитором ТОВ "Екочек" на суму7556563,48 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Козир Т.П.; Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1159/24 за заявою Фермерського господарства "Лада-СВА" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екочек" про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24 до надходження матеріалів справи №925/1159/24 до Північного апеляційного господарського суду.

10.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1159/24 у 1-му томі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24 залишено без руху; роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (9084,00 грн) та доказів надсилання копії апеляційної скарги Фермерському господарству "Лада-СВА", Приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступу Дмитру Миколайовичу, Кредитній спілці "Кредит-союз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро кар Україна", Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лідерпартс", Селянському фермерському господарству "Колос", Головному управлінню ДПС у Черкаській області, Товариству з обмеженою відповідальністю "Стандартагротрейд", Товариству з обмеженою відповідальністю "Екочек" та арбітражному керуючому Іванюку Олександру Миколайовичу, у тому числі з урахуванням статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

28.04.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено докази надсилання копії апеляційної скарги Фермерському господарству "Лада-СВА", Приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступу Дмитру Миколайовичу, Кредитній спілці "Кредит-союз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро кар Україна", Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лідерпартс", Селянському фермерському господарству "Колос", Головному управлінню ДПС у Черкаській області, Товариству з обмеженою відповідальністю "Стандартагротрейд", Товариству з обмеженою відповідальністю "Екочек" та арбітражному керуючому Іванюку Олександру Миколайовичу та копія пенсійного посвідчення, в якому зазначено, що Рукавцю Артему Олександровичу встановлено інвалідність 2-ї групи, а відтак, відповідно до пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" скаржник звільнений від сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24; зазначено, що розгляд апеляційної скарги призначено на 25.06.2025 о 10 год. 30 хв., який відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, (1 поверх, зал судових засідань № 1); запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 28.05.2025; встановлдено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.06.2025.

16.05.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому арбітражний керуючий просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Рукавця Артема Олександровича без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі № 925/1159/24 без змін.

17.06.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій заявник просить допустити його до участі у судовому засіданні у справі №925/1159/24, призначеному на 25.06.2025 о 10:30, в режимі відоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 заяву арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено; ухвалено, що розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24, призначений на 25.06.2025 о 10 год. 30 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).

У зв`язку з перебуванням 25.06.2025 у відпустці судді Пантелієнко В.О., згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №925/1159/24 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24 до свого провадження у новому складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24 відкладено до 30.07.2025 о 12 год. 30 хв.

26.06.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій заявник просить допустити його до участі у судовому засіданні у справі №925/1159/24, призначеному на 30.07.2025 о 12:30, в режимі відоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 заяву арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено. Зазначено, що розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24, призначений на 30.07.2025 о 12 год. 30 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду.

29.07.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Екочек" надійшла заява, у якій боржник зазначає, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги ФОП Рукавця А.О. та визнає заявлені ним кредиторські вимоги в повному обсязі.

У зв`язку з перебуванням судді Остапенко О.М. 30.07.2025 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №925/1159/24 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24 до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 30.07.2025 з`явився арбітражний керуючий Іванюк Олександр Миколайович. Представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Судовою колегією ставилось на обговорення питання щодо прийняття заяви ТОВ "Екочек", яка надійшла до суду 29.07.2025, у якій боржник зазначає, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги ФОП Рукавця А.О. та визнає заявлені ним кредиторські вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів зауважує, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025, крім іншого, запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 28.05.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.06.2025.

Пунктом 5 резолютивної частини вказаної ухвали попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених нормами ГПК України та судом, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Заява боржника, яка по своїй суті є відзивом на апеляційну скаргу, надійшла до суду - 29.07.2025, тобто, з пропуском встановленого судом строку. Клопотання про поновлення процесуального строку на подання вказаної заяви (відзиву) відповідно до ст.ст. 118, 119 ГПК України не заявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

Строк, встановлений судом сплинув, клопотання про поновлення процесуального строку на подання вказаної заяви боржника відповідно до ст.ст. 118, 119 ГПК України не заявлено, у зв`язку з чим судовою колегією залишено без розгляду заяву боржника.

Арбітражний керуючий Іванюк Олександр Миколайович просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції в частині відхилення вимог Фізичної особи-підприємця Рукавця Артема Олександровича на суму 7 556 563,48 грн залишити без змін. В випадку визнання ФОП Рукавця Артема Олександровича конкурсним кредитором ТОВ "Екочек" - вирішити питання встановлення наявності чи відсутності ознак заінтересованості кредитора ФОП Рукавця Артема Олександровича стосовно боржника.

Оскільки ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині відхилення вимог Фізичної особи-підприємця Рукавця Артема Олександровича на суму 7 556 563,48 грн, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що доказами наданих послуг та наявності кредиторських вимог у розмірі 7 556 563,48 грн є: договір від 26.03.2022 №26/03-1 про надання інформаційно-консультаційних послуг та консультування з правових питань щодо оформлення договорів оренди землі (визначення складових частин та якісного стану ґрунтів); договір від 09.02.2023 №09/02-1 про надання інформаційно-консультаційних послуг та консультування з правових питань щодо оформлення договорів оренди землі (визначення складових частин та якісного стану ґрунтів); договір від 09.01.2023 №0901/23-1 про надання послуг (щодо реалізації продукції сільськогосподарського призначення). Апелянт зазначає, що відповідно до Договорів від 26.03.2022 №26/03-1 та від 09.02.2023 №09/02-1 ФОП Рукавець Артем Олександрович на підставі звернення ТОВ «Екочек», прийняв на себе зобов`язання надати послуги, замовник зобов`язаний оплатити послуги, що надані виконавцем, шляхом щомісячного перерахунку суми, згідно Акту надання послуг, що підписується уповноваженими представниками Сторін. На виконання умов даних договорів ФОП Рукавець Артем Олександрович з квітня по вересень 2022 надав Замовнику послуги на суму 2 833 711,30 грн. За період з квітня по серпень 2023 на суму 1 574 284,06 грн., вказане підтверджується відповідними Актами. Таким чином, ТОВ «Екочек» заборгувало ФОП Рукавцю А.О. за надані послуги згідно з договорами від 26.03.2022 №26/03-1 та від 09.02.2023 №09/02-1 4 407 995,36 грн. Відповідно до умов Договору від 09.01.2023 № 0901/23-1 про надання послуг (щодо реалізації продукції сільськогосподарського призначення) - ФОП Рукавець Артем Олександрович за укладеним договором надавав ТОВ «Екочек» наступні послуги: надання консультаційних послуг з реалізації аграрної або основної продукції Діяльність у сфері зв`язків з громадськістю н.в.і.у.; діяльність посередників у торгівлі продукцією сільськогосподарського призначення; надання послуг з написання аналітичних матеріалів із використанням комп`ютерної технології; надання послуг з добору новин і матеріалів із преси (медійний моніторинг) тощо; допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; плата за такі послуги визначається у вигляді комісійного відсотку від суми укладеного Замовником договору поставки. Відповідно до підписаних та узгоджених сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт за 2023 Виконавець надав Замовнику послуги з реалізації продукції, оформлення первинних документів та інших супроводжуючих документів. Згідно з домовленостями сторін Договору, вартість послуг Виконавця становить 5% від загальної вартості поставленого Замовником товару своїм контрагентам (зазначається розмір визначено кожним актом окремо). Винагорода Виконавця за вказаний період становить 3 148 568,12 грн (5% = загального обсягу реалізованої продукції). Вказані суми коштів ТОВ «Екочек» Виконавцю не перерахував. Скаржник зазначає, що оскільки дані послуги не вимірюються кілограмами, метрами чи літрами, підтвердження їх руху між сторонами первинними бухгалтерськими документами є неможливим. Скаржник наголошує, що загальний борг ТОВ «Екочек» перед ФОП Рукавцем Артемом Олександровичем становить 7 556 563,48 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.10.2024 у справі №925/1159/24 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екочек». Визначено розмір вимог ініціюючого кредитора Фермерського господарства "ЛАДА-СВА": 30 280,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 72 000,00 грн - авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 3 045 000,00 грн - вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів".

18.10.2024 судом офіційно оприлюднено оголошення про відкриття справи про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Фізична особа-підприємець Рукавець Артем Олександрович звернулося до суду із заявою кредитора до боржника на суму 7 556 563,48 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі №925/1159/24, зокрема, відхилено вимоги фізичної особи-підприємця Рукавця Артема Олександровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на суму 7 556 563,48 грн.

Суд апеляційної інстанції з вказаним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ):

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанови від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 та від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги фізичної особи-підприємця Рукавця Артема Олександровича обгрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Екочек" укладених із заявником договорів від 26.03.2022 №26/03-1, від 09.02.2023 №09/02-1 та від 09.01.2023 №0901/23-1 (про надання послуг), внаслідок чого у боржника виникла заборгованість 7 556 563,48 грн.

Фізична особа - підприємець Рукавець Артем Олександрович стверджує, що: згідно з договором про надання консультаційних послуг від 26.03.2022 №26/03-1, на підставі актів наданих послуг від 29.04.2022 №1/29, від 31.05.2022 №2/31, від 30.06.2022 №3/30, від 31.08.2022 №4/31, від 30.09.2022 №5/30 та згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 станом на 02.09.2024 фізична особа-підприємець Рукавець А.О. у період з квітня по вересень 2022 надав ТОВ "Екочек" послуг на загальну суму 2 833 711,30 грн, які не оплачено; згідно з договором від 09.02.2023 №09/02-1, на підставі актів наданих послуг від 28.04.2023 №1/28, від 31.05.2023 №2/31, від 30.06.2023 №3/30, від 31.08.2023 №4/31 та акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 31.08.2023 станом на 02.09.2024 фізична особа-підприємець Рукавець А.О. у період з квітня по серпень 2023 надав ТОВ "Екочек" послуг на загальну суму 1 574 284,06 грн; згідно з договором про надання послуг від 09.01.2023 №0901/23-1, на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт і наданих послуг від 28.02.2023 №1/28, від 31.03.2023 №2/31, від 28.04.2023 №3/28, від 31.05.2023 №4/31, від 30.06.2023 №5/30, від 31.07.2023 №6/31, від 31.08.2023 №7/31, від 29.09.2023 №8/29, від 31.10.2023 №9/31, від 30.11.2023 №10/30 та акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 станом на 02.09.2024 фізична особа-підприємець Рукавець А.О. у період з лютого по листопад 2023 надав ТОВ "Екочек" послуг на загальну суму 3 148 568,12 грн. Тобто, загальний борг ТОВ "Екочек" перед фізичною особою-підприємцем Рукавець А.О. склав 7 556 563,48 грн., який не було сплачено за доводами заявника.

У суді першої інстанції заявник, як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, на запитання учасників справи та головуючого судді пояснив, що: боржник оплату заявнику за договорами не здійснював взагалі, оскільки діяльність боржника має сезонний характер і він з розумінням поставився до цього та очікував оплати по закінченні сезону; суми в актах були визначені за погодженням сторін, виходячи з об`єму наданих послуг; для надання суду інформації про конкретних осіб, яких було залучено заявником для встановлення правовідносин з боржником, йому необхідно отримати документи у боржника, однак, останній ухиляється від їх надання заявнику.

Розпорядник майна боржника у повідомленні від 28.11.2024 №02-60/2251, додаткових поясненнях від 06.01.2025 вимоги фізичної особи-підприємця Рукавця Артема Олександровича не визнав і пояснив, що заявлена вартість послуг є явно завищеною, економічно недоцільною та не відповідає засадам розумності та справедливості; оскільки при укладенні договорів від 26.03.2022 №26/03-1 та від 09.02.2023 №09/02-1 сторонами не було погоджено предмет та ціну, то ці договори є неукладеними, у зв`язку з чим за ними у сторін не виникає жодних прав та обов`язків; заявником не надано належних доказів на підтвердження надання ним послуг ТОВ "Екочек" за вказаними договорами; перелік послуг, зазначених у актах, не відповідає предмету договору від 09.01.2023 №0901/23-1, а предмет договору не відповідає ст.1003 ЦК України; заявником не надано доказів на підтвердження надання ним послуг ТОВ "Екочек" за договором від 09.01.2023 №0901/23-1 на суму 3 148 568,12 грн.

Як зазначив суд першої інстанції, Боржник у суді вимоги визнав повністю, відповіді на запитання, чому не надає документів заявнику для виконання ухвали суду, не надав.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 901, частина перша статті 903 ЦК України).

Так, згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Слід врахувати, що у процесі здійснення господарської діяльності Товариство вчиняє господарські операції, визначальною ознакою яких є те, що внаслідок їх здійснення має відбутися реальний рух активів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.07.2019 у справі №910/4994/18, від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі №910/6210/20: "(...) обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (...)"; "(...) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця) (...)".

Згідно з постановами Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21, від 01.09.2023 у справі №906/386/21, від 14.01.2025 у справі № 917/1300/23 основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХI), відповідно до статті 1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтями 1 і 9 Закону №996-ХIV визначено поняття господарської операції та вимоги до первинного бухгалтерського документа, який фіксує факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК (стаття 138, витрати).

Законодавством не встановлено конкретного переліку видів (типів, назв) первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції. Однак умовами можливості визнання господарської операції такою, що відбулася є доведення: факту її здійснення, тобто дати (чи безперервного періоду вчинення дії/надання послуги), місця (чи відрізку/площі на місцевості), особи (чи осіб, які вчиняли дію/надавали послугу);

змісту операції (що конкретно було вчинено, наприклад, зустрічі з ким, телефонні переговори з ким, вивчення законодавства якого, документів яких, надання відповіді на яке правове питання тощо); одиниці виміру (тобто найменшої неподільної частини факту, наприклад, зустрічі, телефонної розмови, знайденого клієнта, одиниці часу на вивчення законодавства, на складання документа чи на надання роз`яснення тощо); обсягу (тобто кількості вимірних одиниць); оформлення такого факту чи їх сукупності первинним бухгалтерським документом підприємства, від імені якого складено документ; реальність наслідку її здійснення, яким є реальний рух активів, зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (як заявника так і боржника), існування прямого зв`язку між фактом придбання/надання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю. Разом з тим сам лише факт складання та підписання сторонами таких актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, від 19.09.2023 у справі № 910/12780/21).

Водночас у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20 наведено висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно відхилення доказів на підтвердження заявлених кредиторських вимог наданих заявником актів наданих послуг від 29.04.2022 №1/29, від 31.05.2022 №2/31, від 30.06.2022 №3/30, від 31.08.2022 №4/31, від 30.09.2022 №5/30 від 28.04.2023 №1/28, від 31.05.2023 №2/31, від 30.06.2023 №3/30, від 31.08.2023 №4/31 та актів прийому-передачі виконаних робіт і наданих послуг від 28.02.2023 №1/28, від 31.03.2023 №2/31, від 28.04.2023 №3/28, від 31.05.2023 №4/31, від 30.06.2023 №5/30, від 31.07.2023 №6/31, від 31.08.2023 №7/31, від 29.09.2023 №8/29, від 31.10.2023 №9/31, від 30.11.2023 №10/30, оскільки вони не містять відомостей про факти надання конкретних послуг та виконання конкретних робіт, про зміст операцій та про обсяг їх надання чи виконання. За назвою і окремими реквізитами вони можуть бути первинними документами, однак, по своїй суті такими не являються і не підтверджують господарських операцій.

Як зазначалось судом вище, законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив, що для запобігання визнанню необґрунтованих вимог до боржника та порушенню цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Колегія суддів враховує, що ухвалою місцевого господарського суду від 16.12.2024 фізичну особу-підприємця Рукавця А.О. було зобов`язано надати суду розрахунок кожної суми, зазначеної в кожному Акті про надання послуг та Акті здачі-приймання наданих послуг, однак, вказана вимога суду першої інстанції не була виконана.

Як вірно встановив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази зв`язку між фактом придбання/надання послуги і подальшою господарською діяльністю. В суді апеляційної інстанції висновки місцевого суду також не спростовано.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Сумської області від 07.05.2025 у справі №920/1471/24 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростували обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу

- без задоволення.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростували норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рукавець Артема Олександровича залишити без задоволення.

Залишити без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.02.2025 у справі № 925/1159/24 в частині відхилення вимог Фізичної особи-підприємця Рукавця Артема Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екочек" на суму 7 556 563,48 грн.

Матеріали справи № 925/1159/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 31.07.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Т.П. Козир

В.О. Пантелієнко