Постанова від 23.07.2025 по справі 917/1297/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/1297/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи:

позивача - П.А. Яковенко (в залі суду);

відповідача - Б.А. Савченко (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вх.1398П/1-43) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 (суддя Ю.С. Байдуж, повний текст ухвали складено 06.06.2025) за наслідками розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вх.№6834 і №6835 від 22.05.2025) про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі №917/1297/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України», м. Київ

до Приватного акціонерне товариства «Гадячгаз», м. Гадяч, Полтавська область,

про стягнення 6 548 767,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області 22.05.2025 надійшли заяви від Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, відповідно до яких останнє просило визнати видані накази такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 у справі №917/1297/23 заяву ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі №917/1297/23 про стягнення сум надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу та надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору задоволено частково.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі № 917/1297/23 про стягнення з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь ПрАТ "Гадячгаз" 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу та 118 990,24 грн надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору, в частині стягнення 118 990,24 грн надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору.

Відмовлено у визнанні таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі №917/1297/23 про стягнення з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь ПрАТ "Гадячгаз" 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу та 118 990,24 грн надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору, в частині стягнення 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу.

Заяву ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі № 917/1297/23 про стягнення 86 538,36 грн на відшкодування сплаченого судового збору задоволено повністю.

Визнано наказ Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі №917/1297/23 про стягнення з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь ПрАТ "Гадячгаз" 86 538,36 грн на відшкодування сплаченого судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Знято заборону приймати до виконання наказ Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі № 917/1297/23 про стягнення з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу та 118 990,24 грн надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору.

Ухвалено поновити виконання за вказаним наказом Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі №917/1297/23 у разі відкриття виконавчого провадження з його виконання.

У вказаній ухвалі господарський суд зазначив наступне:

- неможливо встановити наявність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку Боржника в сумі 3 605 764,90 грн за рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями ПрАТ ГАДЯЧГАЗ, що виникли у Стягувача на підставі на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі № 917/753/24, в частині пені на суму 2 060 702,03 грн та частково 3% річних на суму 1 545 062,87 грн, оскільки чинним законодавством України встановлено спеціальний порядок погашення таких зобов`язань шляхом їх списання, крім того, з матеріалів справи вбачається, що односторонній правочин зарахування зустрічних вимог, вчинений Боржником за заявою від 22.05.2025, оскаржується Стягувачем в судовому порядку, що також свідчить про відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку Боржника в сумі 3 605 764,90 грн за рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог.

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить суд:

- ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 у справі № 917/1297/23 щодо відмови у визнанні таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі №917/1297/23 в частині стягнення 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу змінити;

- заяву ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі №917/1297/23 про стягнення сум надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу та надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору задовольнити;

- наказ Господарського суду Полтавської області від 19.05.2025 у справі № 917/1297/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" 86 538,36 грн на відшкодування сплаченого судового збору визнати таким, що не підлягає виконанню повністю.

- стягнути з ПрАТ "Гадячгаз" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" безпідставно набутих коштів 3 966 611,89 грн.

В обґрунтування скарги заявник наводить наступні доводи:

- оскільки суд не встановив порушень ст. 602 ЦК України, правочин зарахування зустрічних вимог є дійсним правочином в силу приписів ст. 204 ЦК України;

- зобов`язання ПрАТ «Гадячгаз» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за судовим рішенням № 917/753/24 підлягають врегулюванню лише в частині основного боргу у сумі 29 985 431,44 грн за приписами ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639;

- оскільки зобов`язання ПрАТ «Гадячгаз» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за судовим рішенням № 917/753/24 щодо пені та 3% річних не є зобов`язаннями перед НАК «Нафтогаз України», на сьогодні відсутні умови, які дають підстави вважати, що існує порядок припинення обов`язку боржника інший, ніж описаний у главі 50 ЦК України, та вказує на неправомірність процедури зарахування однорідних вимог;

- оскільки з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» безпідставно стягнуто кошти у сумі 3 966 611,89 грн., суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу, може застосувати приписи ч. 4 ст. 328 ГПК України, та стягнути з ПрАТ "Гадячгаз" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України безпідставно набутих коштів 3 966 611,89 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 для розгляду справи №917/1297/23 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В, суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, витребувано з суду першої інстанції матеріали даної справи, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Призначено справу до розгляду на "23" липня 2025 р. о 13:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

10.07.2025 ПрАТ "Гадячгаз" через систему «Електронний суд» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування відзиву вказаний учасник справи зазначає наступне:

- припинення зобов`язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов`язкової їх безспірності;

- відповідно до висновків Верховного Суду, положеннями Закону № 1639-ІХ передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України № 1639-ІХ;

- вимога скаржника про поворот виконання рішення суду у справі № 917/1297/23 щодо стягнення з ПрАТ «Гадячгаз» 3 966 611,89 грн. в межах розгляду даної апеляційної скарги є необґрунтованою, а рішення виконано у зв`язку із поновленням виконання рішення суду ухвалою від 05.06.2025 р. у справі № 917/1297/23; ТОВ «ГК Нафтогаз України» не оскаржувало до суду постанови приватного виконавця Шаркова О.О. від 09.06.2025 р. ВП № 78321556 про стягнення основної винагороди приватного виконавця в розмірі 360 576,49 грн. та мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 270,50 грн., що унеможливлює стягнення з ПрАТ «Гадячгаз» вказаних сум.

Від представника Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" начальника юридичного відділу Савченка Богдана Анатолійовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№8481 від 10.07.2025). Ухвалою суду від 11.07.2025 вказане клопотання задоволено.

У судовому засіданні 23.07.2025 представники сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію.

За приписами ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПрАТ «Гадячгаз» про стягнення заборгованості за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 за період 01.05.2022 - 31.05.2022 у розмірі 6 548 767,78 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.04.2024 було відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задоволено; рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2024 року у справі №917/1297/23 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з ПрАТ «Гадячгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 6548767,78 грн заборгованості, 98231,52 грн судового збору за подання позовної заяви та 117877,82 грн судового збору за подання апеляційної скарги. 22.08.2024 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 було видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №917/1297/23 касаційну скаргу ПрАТ «Гадячгаз» задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2024 у справі № 917/1297/23 скасовано, а справу № 917/1297/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.01.2025 у справі №917/1297/23 позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ПрАТ «Гадячгаз» задоволено частково. Зокрема, вирішено: стягнути з ПрАТ «Гадячгаз» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 2 943 002,88 грн вартості безпідставно набутого природного газу; стягнути з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ПрАТ «Гадячгаз» 86538,36 грн на відшкодування сплаченого судового збору; здійснити поворот виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі № 917/1297/23, в частині стягнення 3 605 764,90 грн вартості безпідставно набутого природного газу та 118 990,24 грн відшкодування судового збору; стягнуто з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ПрАТ «Гадячгаз» 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу та 118 990,24 грн надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 року у справі №917/1297/23 апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на вищевказане рішення залишено без задоволення, а рішення залишено без змін.

На примусове виконання судового рішення у справі, в частині повороту виконання, було видано два судові накази від 19.05.2025 у справі 917/1297/23: про стягнення з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ПрАТ «Гадячгаз» 86 538,36 грн на відшкодування сплаченого судового збору; про стягнення з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ПрАТ «Гадячгаз» 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу та 118 990,24 грн надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору.

До Господарського суду Полтавської області 22.05.2025 надійшли заяви від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», відповідно до яких останнє просило визнати видані накази такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування заяв ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» посилалося на наступні обставини: заборгованість вказаного товариства за судовими наказами в частині стягнення 86 538,36 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 118 990,24 грн надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору, на загальну суму 205 528,60 грн погашено шляхом сплати боргу; в частині суми 3 605 764,90 грн (надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу) заяву обґрунтовано тим, що 22.05.2025 Боржник відповідно до приписів ст. 601 ЦК України здійснив зарахування зустрічних вимог шляхом: припинення зобов`язань ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на суму 3 605 764,90 грн (надмірно стягнута вартість безпідставно набутого природного газу), присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.01.2025 у справі № 917/1297/23; припинення зобов`язань ПрАТ «Гадячгаз» на суму 2 060 702,03 грн (пеня) та 1 545 062,87 грн (3% річних), присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі № 917/753/24.

За таких обставин, на думку заявника, зобов`язання ТОВ «ГК «Нафтогаз України» перед ПрАТ «Гадячгаз» на суму 3 605 764,90 грн за рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.01.2025 у справі № 917/1297/23 припинено в повному обсязі, при цьому залишок боргу ПрАТ «Гадячгаз» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України», який присуджено до стягнення за рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі № 917/753/24 становить: 29 985 431,44 грн основного боргу, 354 525,00 грн 3% річних та 9 869 570,32 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 у справі №917/1297/23 вказані заяви було задоволено частково з наведених вище підстав.

За змістом апеляційної скарги, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не погоджується із вказаною ухвалою в частині відмови у визнанні спірних наказів такими, що не підлягають виконанню, щодо суми 3 605 764,90 грн, на яку, за твердженням заявника, ним було здійснено зарахування зустрічних вимог відповідно до приписів ст. 601 ЦК України саме цим мотивовано апеляційну вимогу про зміну оскаржуваної ухвали.

Отже, у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, оскаржувана ухвала переглядається в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, які стосуються даного апеляційного провадження, колегія суддів зазначає таке.

Частинами 1, 2 ст.328 ГПК передбачено право боржника звернутись до суду, який видав наказ, із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

На думку заявника скарги, його зобов`язання на суму 3 605 764,90 грн безумовно припинилося внаслідок звернення до ПрАТ «Гадячгаз» із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вважає, що дослідження господарським судом обставин щодо наявності підстав для такого зарахування суперечить презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України.

Однак колегія суддів не погоджується з такими доводами, з огляду на наступне.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, у тому числі внаслідок вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 905/2419/18.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.09.2022 у справі №917/244/21, які обґрунтовано навів суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, для вирішення заявлених вимог боржника господарському суду необхідно встановити наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, у відповідності до вищенаведених вимог чинного законодавства та практики суду касаційної інстанції щодо їх застосування, у даному випадку при розгляді заяви ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, суд має встановлювати обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, внаслідок вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України на предмет визначення, чи дійсно мав місце чіткий та однозначний факт припинення обов`язку боржника внаслідок такого зарахування.

Згідно зі ст.601 ЦК України, на яку посилається ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей; строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

При цьому умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, ст. 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами, що вже є усталеною судовою практикою та підтверджується численними постановами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2025 у справі № 917/822/23(917/1961/24) тощо.

Відповідно до п.5 ст. 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, ПрАТ «Гадячгаз» має зобов`язання перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі № 917/753/24, яке набрало законної сили. Вказаним рішенням постановлено стягнути з ПрАТ «Гадячгаз» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», 29 985 431,44 грн основного боргу, 2 060 702,03 грн пені, 1 899 587,87 грн 3% річних, 9 869 570,32 грн інфляційних втрат та 550 511,92 грн витрат по сплаті судового збору. З приводу виконання зазначеного рішення відкрито виконавче провадження № 77947260, що перебуває на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, в даному випадку вимоги є зустрічними, оскільки кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим, та однорідними, оскільки кожна зі сторін зобов`язана сплатити на користь іншої сторони грошові кошти відповідно до судових рішень. Строк виконання вимог, враховуючи судові рішення, якими визначено розмір вимог кожної зі сторін, є таким, що настав.

Разом з тим, із заяви ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та наданих ним пояснень вбачається, що зарахування однорідних зустрічних вимог (на його думку), відбулося за рахунок пені та 3% річних, стягнутих з ПрАТ «Гадячгаз» на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2024.

Відповідно до змісту вказаного рішення, зобов`язання ПрАТ «Гадячгаз» виникли зі взаємовідносин постачання природного газу за Типовим договором, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 за № 2501 за період листопад-грудень 2021р. Предметом зазначеного спору було стягнення з ПрАТ «Гадячгаз» вартості поставленого природного газу на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальника «останньої надії».

Порядок погашення заборгованості постачальників природного газу, в тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам (у тому числі суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ або за прострочення її сплати) врегульовано Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14 липня 2021 року

№ 1639-IX (надалі Закон №1639), який передбачає умови та порядок погашення заборгованості, що виникла з договорів постачання природного газу укладених з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», дотримання та реалізація яких відбувається шляхом включення боржника (в даному випадку ПрАТ «Гадячгаз») до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ст. 3 Закону №1639).

Взаєморозрахунки за вказаними зобов`язаннями здійснюються за рахунок видатків державного бюджету, шляхом дотримання визначених цим законом процедур та передбаченими цим законом способами, в тому числі шляхом реструктуризації, списання певного виду заборгованості і т.д., що випливає зі змісту ст. 4, ст. 5 Закону №1639.

Включення ПрАТ «Гадячгаз» до відповідного реєстру підтверджується Постановою про зупинення вчинення виконавчих дій від 01.05.2025, яка винесена приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. Вказаною Постановою зупинено виконання виконавчого документу, виданого на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі № 917/753/24, в тому числі в частині стягнення 29 985 431,44 грн основного боргу, 2 060 702, 03 грн пені, 1 899 587,87 грн 3% річних, 9 869 570,32 грн інфляційних втрат та 550 511,92 грн витрат по сплаті судового збору.

Тобто, стосовно зобов`язання, що виникло з рішення суду у справі № 917/753/24, діють спеціальні умови його виконання, які встановлені Законом №1639.

Зокрема, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості (ст. 6 Закону №1639).

Апелянт у скарзі зазначає, що Закон №1639 врегульовує борги списанням лише перед НАК «Нафтогаз України, відповідно, зобов`язання ПрАТ «Гадячгаз» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за судовим рішенням № 917/753/24 не є неустойкою, яка забезпечувала виконання зобов`язань зі сплати боргу за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, та яка підлягала сплаті за несвоєчасні розрахунки за відповідними договорами.

Однак згідно зі ст.1 Закону №1639, учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановами НКРЕКП від 29.11.2022 № 1584 та від 20.12.2022 № 1741 ПрАТ «Гадячгаз» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, сторони в даній справі є суб`єктами правовідносин, що врегульовані Законом № 1639. При цьому, із вищенаведених положень ст. 6 Закону №1639 вбачається, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування, є складовою процедури врегулювання заборгованості.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2025 у справі № 903/421/24, в якій зазначено, що положеннями Закону № 1639 передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону № 1639.

У вищенаведеній постанові від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також вказала, що відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

В апеляційній скарзі заявник стверджує, що процедура зупинення вчинення виконавчих дій за судовим рішенням № 917/753/24 не може мати ознак неправомірності припинення обов`язку сторін у розмінні приписів Глави 50 ЦК України, оскільки не забороняє сторонами виконувати обов`язок у спосіб, встановлений Законом.

Проте, враховуючи, що, як було встановлено вище, зобов`язання ПрАТ «Гадячгаз» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за судовим рішенням № 917/753/24 і за складом учасників, і за правовою природою підпадає під регулювання Закону № 1639, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що стосовно цього зобов`язання діють спеціальні умови його виконання, які встановлені Законом №1639, тому неможливо встановити наявність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника в сумі 3 605 764,90 грн за рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями ПрАТ «Гадячгаз», що виникли у стягувача на підставі на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі № 917/753/24, в частині пені на суму 2 060 702,03 грн та частково 3% річних на суму 1 545 062,87 грн, оскільки чинним законодавством України встановлено спеціальний порядок погашення таких зобов`язань шляхом їх списання.

Суд апеляційної інстанції додатково враховує, що односторонній правочин зарахування зустрічних вимог, вчинений ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за заявою від 22.05.2025, оскаржується ПрАТ «Гадячгаз» в судовому порядку в межах справи №910/6630/25, що також свідчить про відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку Боржника в сумі 3 605 764,90 грн за рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Отже, на думку колегії суддів, на час розгляду заяв ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, не існувало належних і допустимих доказів безумовного припинення обов`язку вказаного товариства в межах справи №?917/1297/23. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного провадження, надана ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заява про зарахування зустрічних вимог, на яку посилається апелянт, не може вважатися безумовною підставою для припинення відповідного зобов`язання на суму 3 605 764,90 грн про що було зазначено вище.

Відтак, заявником скарги не спростовано висновку господарського суду про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Боржника на користь Стягувача 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу.

Відповідно, не підлягає задоволенню і вимога апелянта про стягнення з ПрАТ «Гадячгаз» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» безпідставно набутих коштів 3 966 611,89 грн, оскільки 3 605 764,90 грн (що входять до складу заявленої до стягнення суми) не є такими, що одержані стягувачем, ПрАТ «Гадячгаз», безпідставно з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини щодо відсутності підстав для висновку про погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Щодо інших складових зазначеної суми - основної винагороди приватного виконавця в розмірі 360 576,49 грн, а також мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 270,50 грн, колегія суддів зазначає, що питання розміру та обґрунтованості нарахування цих сум не є предметом розгляду в даному апеляційному провадженні.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, отже, за результатами апеляційного провадження ухвалу має бути залишено без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 за наслідками розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вх.№6834 і №6835 від 22.05.2025) про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у справі №917/1297/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.07.2025.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов