Ухвала від 30.07.2025 по справі 922/116/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

30 липня 2025 року м. ХарківСправа № 922/116/18 (922/2570/25) Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши матеріали заяви (вх.№2570 від 25.07.2025)

ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод "Салтівський" арбітражного керуючого Козачка Сергія Миколайовича (61022, м. Харків, а/с 4589, РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про притягнення до субсидіарної відповідальності у межах справи № 922/116/18 про банкрутство ТОВ "Хлібозавод Салтівський"

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Хлібозавод Салтівський", яка розглядається суддею Усатим В.О.

Постановою Господарського суду Харківської області від 10.09.2020, крім іншого, визнано ТОВ "Хлібозавод Салтівський" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Семенова Д.С.

Ухвалою суду від 21.12.2020 задоволено клопотання арбітражного керуючого Семенова Д.С. (вх. № 28283 від 02.12.2020), подане на виконання рішення комітету кредиторів боржника від 02.12.2020, про відсторонення його від виконання обов`язків ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Хлібозавод Салтівський"; відсторонено арбітражного керуючого Семенова Д.С. від виконання обов`язків ліквідатора у справі; призначено ліквідатором ТОВ "Хлібозавод Салтівський" арбітражного керуючого Козачка С.М.

25.07.2025 до суду від ліквідатора ТОВ "Хлібозавод Салтівський" арбітражного керуючого Козачка С.М. надійшла заява про притягнення керівника ТОВ "Хлібозавод Салтівський" до субсидіарної відповідальності (вх. № 2570/25 від 25.07.2025), в якій останній просить суд:

1) прийняти заяву до розгляду;

2) стягнути з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 265 19 823,78 гри.

3) витребувати з Державної міграційної служби України інформації про паспортні дані ОСОБА_1 (серія, номер паспорту, органу видачі паспорту, місця реєстрації за місцем проживання).

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладені положення ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а також враховуючи правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21), згідно з якими заява про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства , суд доходить висновку що дана заява, подана ліквідатором ТОВ "Хлібозавод Салтівський" арбітражним керуючим Козачком С.М., підлягає розгляду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами позовного провадження.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно відомостей комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду позивач ТОВ "Хлібозавод Салтівський" в порядку ч. 6 ст. 6 ГПК України не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що також підтверджується відповіддю № 39121098 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вимог вищезазначених норм закону, позовна заява не містить всіх необхідних реквізитів, які передбачені ст.162 ГПК України, а саме:

- місцезнаходження позивача ТОВ "Хлібозавод Салтівський";

- поштовий індекс позивача ТОВ "Хлібозавод Салтівський";

- ідентифікаційний код юридичної особи позивача ТОВ "Хлібозавод Салтівський";

- місце проживання чи перебування відповідача;

- поштовий індекс відповідача,

- якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців) відповідача;

- відому адресу електронної пошти відповідача;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, згідно п.1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

З відповіді №1621221 від 30.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість, позивачем не надано суду документи, які підтверджують направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем не надано суду доказів, що підтверджують обставини, викладені ліквідатором у позовній заяві, а саме :

- вчинення продажу майна банкрута за ціною 27 345 808,07 грн.;

- укладання договору купівлі-продажу рухомого майна №1/12-01-17 між ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" та ТОВ "Холдінг"Донбасхліб";

- перебування ОСОБА_1 в період з 04.02.2016 по 06.03.2017 на посаді керівника ТОВ "Хлібзавод "Салтівський".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 5 частини 2-1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви ліквідатора, кредитора про субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( частину другу статті 4 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 4508-IX від 18.06.2025).

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання ліквідатором до Господарського суду Харківської області вказаної позовної заяви має визначатись з урахуванням наведених приписів та становить 6056,00 грн.

Втім, ліквідатором не надано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, судом встановлено, що у прохальній частині позову ліквідатор просить суд, крім іншого, витребувати з Державної міграційної служби України інформації про паспортні дані ОСОБА_1 (серія, номер паспорту, органу видачі паспорту, місця реєстрації за місцем проживання).

Крім того, разом із позовною заявою ліквідатором подано клопотання про витребування документів, в якому останній просить суд :

1. витребувати у Державної міграційної служби України інформацію про серію номер паспорту, дату народження, інформацію про видачу паспорту та інформацію про реєстрацію місця проживання громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

2. витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України інформацію про паспорт громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та інформацію про адресу його місця проживання, яка була внесена на момент внесення даних керівника до бази персоніфікації.

Розглянувши клопотання ліквідатора про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

За положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Так, за аналізом наведених норм процесуального закону вбачається, що звертаючись із клопотанням про витребування доказів, заявник повинен надати до суду докази вжиття заходів самостійного отримання витребовуваних доказів, а також, у разі вжиття таких заходів - зазначити причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Судом враховано, що в силу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

У відповідності до п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, належним доказом відправлення може вважатися РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) З НАДІСЛАННЯМ АДРЕСАТУ ЛИСТА ІЗ ОПИСОМ ВКЛАДЕННЯ, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Подібний правовий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 21.12.2023 у cправі № 910/8329/22 та від 14.11.2023 у cправі № 905/2330/21.

Роздруківка скріншоту не може вважатись належним доказом відправлення, у зв`язку з неможливістю ідентифікації відправника повідомлення і зміст такого документа.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що ліквідатором не доведено належними і допустимими доказами того, що останній звертавсяДержавної міграційної служби України за інформацією про надання якої він клопоче.

Крім того, ліквідатор просить суд витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України інформацію про паспорт громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та інформацію про адресу його місця проживання, яка була внесена на момент внесення даних керівника до бази персоніфікації.

Натомість, як зазначено судом за текстом даної ухвали з відповіді №1621221 від 30.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наявність інформації про реєстрацію ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для повторного витребування вищезазначеної інформації.

Крім того, суд зазначає, що п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України передбачено, крім іншого, що позовна заява повинна містити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності АБО номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу.

На переконання суду ліквідатором не доведено необхідність витребування у Головного управління Пенсійного фонду України інформацію про паспорт громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням того, що останнім зазначено в позовній заяві РНОКПП ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання ліквідатора про витребування доказів.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК).

З урахуванням викладеного , суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 6, 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ліквідатора ТОВ "Хлібозавод Салтівський" арбітражного керуючого Козачка С.М. про притягнення керівника ТОВ "Хлібозавод Салтівський" до субсидіарної відповідальності (вх. № 2570/25 від 25.07.2025) - залишити без руху.

Ліквідатору слід усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:

- місцезнаходження позивача ТОВ "Хлібозавод Салтівський";

- поштовий індекс позивача ТОВ "Хлібозавод Салтівський";

- ідентифікаційний код юридичної особи позивача ТОВ "Хлібозавод Салтівський";

- місце проживання чи перебування відповідача;

- поштовий індекс відповідача,

- якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців) відповідача;

- відому адресу електронної пошти відповідача;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- документи, які підтверджують направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- докази, що підтверджують обставини, викладені ліквідатором у позовній заяві, а саме : вчинення продажу майна банкрута за ціною 27 345 808,07 грн.; укладання договору купівлі-продажу рухомого майна №1/12-01-17 між ТОВ "Хлібзавод "Салтівський" та ТОВ "Холдінг"Донбасхліб"; перебування ОСОБА_1 в період з 04.02.2016 по 06.03.2017 на посаді керівника ТОВ "Хлібзавод "Салтівський".

- докази оплати судового збору у встановленому порядку у розмірі 6056,00 грн.

Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора про витребування доказів.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 30.07.2025.

СуддяВ.О. Усатий