Рішення від 23.07.2025 по справі 910/1178/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року Справа № 910/1178/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача за первісним позовом Тихоненко І.С. адвокат,

від відповідача за первісним позовом Акопян Н.К. представник за посадою,

від третьої особи представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом

військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра»,

м. Черкаси

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом:

приватного підприємства «Мадеса», м. Кам`янське,

Дніпропетровської області

про стягнення 351 120 грн. 00 коп.

за зустрічним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра»,

м. Черкаси

до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України,

АДРЕСА_1

про стягнення 348 047 грн. 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулась з позовом військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України до товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 351 120 грн. 00 коп., у зв`язку з поставкою неякісного товару за договором №287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 лютого 2025 року позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Відповідно до ст.ст. 6, 32 ГПК України матеріали справи 17 лютого 2025 року передано на розгляд судді Васяновичу А.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 20 березня 2025 року.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» надійшла зустрічна позовна заява до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення з відповідача за зустрічним позовом безпідставно набутого майна (грошових коштів у сумі 348 047 грн. 70 коп.).

Ухвалою суду від 14 березня 2025 року прийнято зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» до спільного розгляду з первісним позовом.

Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 20 березня 2025 року відкладено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 24 квітня 2025 року.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом приватне підприємство «Мадеса».

Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12 год. 00 хв. 22 травня 2025 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 22 травня 2025 року суд оголосив перерву до 14 год. 15 хв. 24 червня 2025 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 червня 2025 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 23 липня 2025 року.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи знаходиться клопотання про розгляд справи за відсутності представника приватного підприємства «Мадеса» (т.2 а.с. 109).

Позивач за первісним позовом свої позовні вимоги підтримав, проти зустрічних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування первісних позовних вимог позивач зазначав, що на виконання умов договору товариство поставило військовій частині товар вартістю 1 755 600 грн. 00 коп.

За результатами проведених досліджень було встановлено, що поставлений товар не відповідає ДСТУ 3797:98, тобто не відповідає якісним характеристикам.

З урахуванням умов п. 8.4 договору військовою частиною нараховано та заявлено до стягнення 351 120 грн. 00 коп. штрафу, що становить 20% від ціни поставленого неякісного товару.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» в свою чергу зустрічні позовні вимоги підтримав, а проти первісних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві.

Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» в обґрунтування своїх вимог зазначало, що 25 вересня 2024 року відповідач за зустрічним позовом опублікував на сайті електронних закупівель «Прозорро» оголошення про проведення спрощеної закупівлі за номером UA-2024-09-25-014793-a, за результатами якої між сторонами був укладений договір поставки.

У пункті 4.1 договору було передбачено, що ціна договору складає 6 960 954 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) 20% - 1 160 159,00 грн.

На виконання умов п. 13.9 договору товариство повинно було перерахувати на розрахунковий рахунок військової частини забезпечення виконання договору - грошові кошти в розмірі 5 % ціни вказаної в п. 4.1. договору.

Забезпечення виконання договору в розмірі 348 047 грн. 70 коп. було перераховано товариством згідно платіжної інструкції № 1952 від 14 жовтня 2024 року.

Проте, 17 грудня 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року, відповідно до умов якої сторони домовились зменшити обсяги закупівлі.

За результатом укладення додаткової угоди нова ціна договору вже становила 2 786 400 грн. 54 коп.

Зменшення ціни договору згідно додаткової угоди № 1 від 17 грудня 2024 року в процесі його виконання зумовило зменшення забезпечення виконання договору до 139 320 грн. 03 коп.

Весь товар, передбачений умовами договору у загальній кількості 31 743 кг на загальну суму 2 786 400 грн. 54 коп., був поставлений товариством (постачальником) та оплачений військовою частиною (замовником) протягом 2024 року.

Проте, замовник всупереч вимог п. 13.10 договору не повернув забезпечення виконання договору про закупівлю у сумі 348 047 грн. 70 коп. як і не повернув частину забезпечення в розмірі 208 727 грн. 67 коп. після зменшення ціни договору (348 047 грн. 70 коп. - 139 320 грн. 03 коп.).

Товариство звертає увагу, що умовами договору було передбачено, що підставою для неповернення забезпечення виконання договору є порушення умов щодо якості та безпечності товару.

Проте, порушень безпечності та придатності товару виявлено не було.

Отже, з посиланням на умови договору та п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» товариство просило задовольнити зустрічний позов повністю.

У відзиві на первісний позов товариство наводить аналогічні обставини та доводи, що наведені у зустрічній позовній заяві, а також зазначає, що постачальник може погодитися лише на задоволення вимог замовника у сумі 3 072 грн. 30 коп., як різниця між сумою штрафу та забезпеченням виконання договору.

У відзиві на зустрічний позов військова частина зазначала, що доводи товариства (постачальника) стосовно того, що розмір забезпечення підлягає пропорційному утриманню від розміру скорочення суми договору не відповідає ні нормам чинного законодавства, ні умовах договору, оскільки останній не містить зазначених положень.

Не відповідає дійсності та суперечить нормам договору твердження позивача за зустрічним позовом, що забезпечення виконання умов договору підлягає поверненню у зв`язку з припиненням основного зобов`язання.

Згідно умов договору, повернення суми забезпечення виконання договору залежить від виконання договору поставки, зокрема не здійснення прострочення поставки товару понад 30 календарних днів та поставки якісного товару. Позивачем за первісним позовом не доведено факт поставки якісного товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» не виконало належним чином свої зобов`язання за договором, оскільки мав місце факт поставки неякісного товару.

У відповіді на відзив на первісний позов військова частина зазначала, що постачальник намагається дещо підмінити поняття, зазначаючи, що експертний висновок № 018657 п/24 від 22 листопада 2024 року засвідчує відсутність невідповідностей за показниками безпечності товару, окрім «масової частки жиру», яка є менше 7% (що не відповідає вимогам ДСТУ). Щодо повторного експертного висновку, № 020232 п/24 від 29 листопада 2024 року, постачальник продовжує наполягати, що показник частки жиру «виявився трошки вищим за той, який був встановлений під час первинних досліджень, однак становив менше 7%».

Із зазначеного можна дійти хибного висновку, що товар був поставлений якісний, «тільки показник частки жиру становив менше 7%».

Однак, за результатами проведених досліджень «Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи» було видано експертний висновок від 22 листопада 2024 року № 018657 п/24, в якому зазначено, що консерви овочеві «Ікра з кабачків» за фізико-хімічними показникам (масова частка жиру, %) не відповідає ДСТУ 3797-98.

За результатами проведених повторних досліджень було видано експертний висновок № 020232 п/24 від 29.11.2024 року, в якому зазначено, що консерви овочеві «Ікра з кабачків» за фізико-хімічними показникам не відповідає ДСТУ 3797:98.

Про даний факт листом від 02 грудня 2024 року за № 78/1/11-5401 було повідомлено постачальника, та запропоновано йому дату та час для особистого прибуття уповноваженого представника з метою складання акту приймального контролю.

Сторонами було узгоджено, що згідно пункту 2.1. розділу 2 договору, якість товару, який поставляється повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 379798 «Консерви. Ікра овочева. Технічні умови» зі зміною № 1 та Технічному опису.

Позивач за первісним позовом зазначав, що з наданих виробником товару - ПП «Мадеса» пояснень та укладеного між ним та постачальником договору поставки можна дійти висновку, що поставлений товар був виготовлений саме згідно ТУ виробника, що не відповідає умовам договору, укладеного між сторонами даного спору, оскільки згідно його умов поставлений товар мав відповідати саме вимогам ДСТУ.

Умовами договору не було передбачено проведення третього відбору зразків (проб) для проведення досліджень.

Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням постачальника.

Отже, експертний висновок № 020232 п/24 від 29 листопада 2024 року є остаточним, про що військова частина повідомила постачальника листом від 04 грудня 2024 року за №78/1/11-5434.

Поставивши неякісний товар постачальник допустив порушення зобов`язання, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом правомірно застосував до товариства санкції передбачені умовами договору.

У відповіді на відзив на зустрічний позов товариство вказувало, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю, що зумовлює необхідність зменшення забезпечення виконання договору (зменшення на суму 208 727 грн. 67 коп.). Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24 червня 2019 р. у справі № 910/696/18.

Право не повертати забезпечення виконання договору у відповідача виникає лише для реалізації ним права одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього договору за рахунок грошових коштів, переданих постачальником у забезпечення виконання договору.

Умовами договору сторони не погоджували можливості стягнення забезпечення виконання договору в іншому порядку, ніж в порядку задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього договору за рахунок грошових коштів, переданих постачальником у забезпечення виконання договору.

Товариство стверджувало, що відповідач за зустрічним позовом не повинен зловживати своїми правами та стягувати і забезпечення виконання договору і штраф.

Єдиним правомірним способом стягнення забезпечення, яке узгоджене сторонами у договорі є зарахування цих коштів для задоволення грошових вимог по договору.

У запереченні на відповідь на відзив за зустрічним позовом (т.2 а.с.90-92) військова частина зазначала, що повернення суми забезпечення виконання договору залежить від повного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором, проте, як матеріалами справи підтверджується, що постачальник не виконав своє зобов`язання щодо поставки якісного товару.

До того ж, в аналогічних справах: № 910/12979/24, № 910/12985/24, № 910/12980/24 та № 910/12986/24, які набрали законної сили, суди дійшли аналогічного висновку стосовно неповернення забезпечення виконання договору у зв`язку з порушенням постачальником умов його виконання.

Крім того у своїх додаткових письмових поясненнях військова частина вказувала, що добровільна сплата третьою особою (виробником товару) штрафу у розмірі 376 720 грн. 00 коп. відповідачу за первісним позовом, згідно договору № 101 від 14 жовтня 2024 року свідчить про повну і цілковиту згоду третьої особи із тим фактом, що виготовлений та поставлений нею товар, дійсно, не відповідав ДСТУ 3797-98.

Отже, відповідач за первісним позовом, виставивши одразу після першого підготовчого засідання по справі третій особі рахунок на оплату № 3 від 20.03.2025 року щодо штрафу за поставку неякісного товару у розмірі 376 720 грн. 00 коп., також визнав, що товар був неякісним.

В свою чергу, сам виробник товару, приватне підприємство «Мадеса», добровільно сплативши штраф за поставку відповідачу за первісним позовом неякісного товару, який в подальшому був поставлений останнім позивачу за первісним позовом, визнав даний факт.

У своїх письмових поясненнях приватне підприємство «Мадеса» вказувало, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» було укладено договір постачання продуктів харчування за № 101 від 14 жовтня 2024 року.

Після отримання повідомлення від відповідача за первісним позовом про невідповідність якості продукції ПП «Мадеса» максимально оперативно відреагувало та компенсувало транспортування неякісного товару, а також добровільно сплатило штрафні санкції за поставку неякісного товару, що підтверджується копією рахунку на оплату № 3 від 20 березня 2025 року; копією платіжної інструкції №8741 від 10 березня 2025 року; копією платіжної інструкції № 8826 від 20 березня 2025 року.

Водночас, третя особа звертає увагу суду на гарантовану статтею 61 Конституції України заборону подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Інших заяв по суті справи від учасників до суду не надходило.

В судовому засіданні, яке відбулося 23 липня 2025 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №910/1178/25.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, судом було встановлено наступне:

25 вересня 2024 року відповідач за зустрічним позовом опублікував на сайті електронних закупівель «Прозорро» оголошення про проведення спрощеної закупівлі за номером UA-2024-09-25-014793-a, за результатами якої між сторонами був укладений договір поставки за № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року.

За умовами даного договору відповідач за первісним позовом (постачальник) зобов`язався у визначені договором строки поставити позивачу за первісним позовом (замовнику) якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

У відповідності до п. 1.2 договору та специфікації найменування товару - ДК 021:2015: 15330000-0 Оброблені фрукти та овочі (Консерви овочеві «Ікра з кабачків»).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що якість товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 3797-98 «Консерви. Ікра овочева. Технічні умови. Зі зміною № 1» та технічному опису (додаток №2 до договору).

Відповідно до технічного опису предмета закупівлі, який міститься у додатку № 2 договору, консерви овочеві «Ікра з кабачків» повинні відповідати ДСТУ 3797-98 «Консерви. Ікра овочева. Технічні умови. Зі Зміною №1».

Предмет закупівлі (харчовий продукт) повинен відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, наказу МОЗ України від 13 травня 2013 року № 368 «Про затвердження Державних гігієнічних правил і норм «Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах», а також виданих відповідно до цих нормативно-правових актів. Консерви овочеві «Ікра з кабачків» повинні бути розфасовані у скляні банки (тара), що закупорюються металевими лакованими кришками згідно ДСТУ ГОСТ 5717.2:2006 місткістю не більше 0,65 дм3. Банки повинні бути запаковані у транспорту тару (ящики з гофрованого картону або термозсідальну плівку), сформовані на піддонах. Всі пакувальні матеріали (тара) повинні бути дозволені до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я України, забезпечувати збереження продукції під час транспортування і зберігання. Маркування тари повинно бути згідно з чинними нормативно-правовими актами та нормативними документами, а також відповідати Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 2639-VIII від 06.12.2018 року та вимогами ДСТУ 3797-98. Кожна пакувальна одиниця (тара) маркується літографічним або офсетним друком, тисненням чи іншим способом або наклеюванням етикетки. Строк придатності предмету закупівлі на момент переходу права власності від переможця торгів до замовника повинен складати не менше 85% від терміну зберігання.

Кількість товару за договором 79 300 кг.

У пункті 4.1 договору було передбачено, що ціна договору складає 6 960 954 (шість мільйонів дев`ятсот шістдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) 20% - 1 160 159 грн. 00 коп.

У відповідності до пункту 12.1 договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, але не довше ніж до 31 грудня 2024, а в частині виконання зобов`язань до їх повного виконання сторонами.

На виконання умов п. 13.9 договору постачальник не пізніше дати укладання договору повинен був перерахувати на розрахунковий рахунок військової частини забезпечення виконання договору - грошові кошти в розмірі 5 % ціни вказаної в п. 4.1. договору.

Забезпечення виконання договору в розмірі 348 047 грн. 70 коп. було перераховано постачальником, що підтверджується платіжною інструкцією № 1952 від 14 жовтня 2024 року.

З метою виконання договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року, між товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» та приватним підприємством «Мадеса» було укладено договір № 101 від 14 жовтня 2024 року.

Пунктом 1.1. даного договору передбачено, що постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати у власність та оплачувати товари в асортименті.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору № 101 від 14 жовтня 2024 року сторони домовилися, що приватне підприємство «Мадеса» здійснить постачання товариству з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» 79 300 кг консервів овочевих «Ікра з кабачків».

В період з 11 листопада 2024 року по 19 листопада 2024 року товариством на виконання умов договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року було поставлено військовій частині товар на загальну суму 6 960 954 грн. 00 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.109-119).

Відповідно до п. 13.10 договору військова частина повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 27 Закону України «Про публічні закупівлі», але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Відповідно до п. 13.11 договору за порушення умов договору передбачених розділом 2 (щодо якості та безпечності) або розділом 6 (прострочення поставки понад 30 календарних днів) договору, замовник не повертає забезпечення виконання умов договору, внесеного постачальником та залишає за собою право одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього договору за рахунок грошових коштів, переданих постачальником у забезпечення виконання договору.

17 грудня 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року, відповідно до умов якої сторони домовились зменшити обсяги закупівлі.

Пункт 4.1 договору сторони виклали в наступній редакції: ціна договору складає 2 786 400 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ.

Спір між сторонами виник з приводу поставки товару 11 листопада 2024 року у кількості 20 000 кг та вартістю 1 755 600 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник на підставі видаткової накладної № 16152/3078 від 11.11.2024 року та видаткової накладної № 16153/3078 від 11.11.2024 року поставив товар у кількості 20 000 кг та вартістю 1 755 600 грн. 00 коп.

Виробник товару: ПП «Мадеса», дата виготовлення: 26.08.2024 року.

Разом з товаром відповідач за первісним позовом надав замовнику товарно-супровідні документи, визначені пунктом 6.5. Договору.

Пунктами 3.1. та 3.2. розділу 3 договору визначено, що контроль за станом виконання договірних зобов`язань постачальником здійснюють замовник, представники замовника (відповідні посадові особи військової частини), які уповноважені на вчинення дій, визначених договором.

Під час поставки кожної партії товару замовник, протягом 2 (двох) робочих днів, проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається постачальником (далі - Контрольні заходи).

Контрольні заходи, відповідно до пункту 3.3. розділу 3 договору, включають в себе перевірку безпечності, а саме, радіологічними показниками та окремих показників якості - органолептичними та окремими фізико-хімічними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачаються відповідно до умов договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування товару за договором, вимогам статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР.

Пунктом 3.3.1. розділу 3 договору визначено, що контрольні заходи здійснюються в обов`язковій присутності представника постачальника (який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи, у тому числі на право участі у відборі зразків (проб) щодо відповідної партії товару), а у разі його відсутності - не розпочинаються.

Результати проведення контрольних заходів оформляються актом приймального контролю у 2-ох примірниках, які підписуються представниками замовника (товароодержувача), що здійснювали перевірку та представником постачальника, а у разі відмови від підписання та отримання примірника акту приймального контролю або відсутності представника постачальника на території замовника (товароодержувача) на момент складання вищезазначеного акту - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника (товароодержувача), що засвідчується підписами представників замовника (товароодержувача) та в подальшому такий акт приймального контролю протягом 3 (трьох) календарних днів надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення постачальника з вищезазначеним актом.

Згідно з пунктом 3.3.2. розділу 3 договору якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою замовника (товароодержувача) існує обґрунтована підозра (тобто існують факти або інформація, які можуть переконати замовника (товароодержувача), що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування або пакування), або встановлено факт, що товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (проб), відбирається у відповідності до умов договору (п.3.9. - п.3.14), та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі - уповноважена лабораторія), яку визначає замовник, для проведення лабораторних досліджень.

Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лише ті, у яких місцезнаходження зареєстроване в м. Києві.

При невідповідності результатів дослідження, навіть за одним показником, постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до замовника (товароодержувача) щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості, яка перебуває у замовника (товароодержувача) на відповідальному зберіганні, та направлення до уповноваженої лабораторії, яку визначає замовник. Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням постачальника. У разі відсутності у визначений термін звернення постачальника про проведення повторного відбору зразків (проб) або повернення за його клопотанням партії товару з відповідального зберігання після отримання результатів первинних лабораторних досліджень, остаточними є результати первинних лабораторних досліджень.

Пунктом 3.9. розділу 3 договору сторони узгодили, що про відбір зразків (проб) складається акт, підписується представниками замовника (товароодержувача), постачальником або представником постачальника та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їхнього залучення), які приймають участь у відборі.

Відповідно до пункту 6.9. розділу 6 договору сторони узгодили, що під час проведення контрольних заходів щодо доставленого товару у разі виявлення представниками замовника (товароодержувача) порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимог у нормативних документах (ДСТУ, СОУ, ТУ, ТУ У), відомості про такі порушення зазначаються в акті приймального контролю. Такий товар вважається не поставленим та має бути замінений постачальником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання постачальником акту приймального контролю.

Матеріалами справи підтверджується, що 11 листопада 2024 року комісією замовника, у присутності представника постачальника, згідно акту відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 11 листопада 2024 року за № 253, було відібрано 15 (п`ятнадцять) зразків, загальною вагою 9.75 кг, на дослідження - 3.25 кг товару та направлено на дослідження до «Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики ветеринарно-санітарної експертизи».

За результатом проведених досліджень видано експертний висновок від 22 листопада 2024 року за №018657 п/24 складений «Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи», в якому зазначено, що консерви овочеві «Ікра з кабачків» за фізико-хімічними показникам (масова частка жиру, %) не відповідає ДСТУ 3797:98 (т.1 а.с. 41-42).

Постачальник не погодившись з даними результатами звернувся до замовника з листом щодо проведення повторних досліджень, за результатами яких був складений експертний висновок за № 020232 п/24 від 29 листопада 2024 року, відповідно до якого було встановлено, що продукція консерви овочеві «Ікра з кабачків» за фізико-хімічними показникам не відповідає ДСТУ 3797:98.

Про даний факт листом від 02 грудня 2024 року № 78/1/11-5401 замовник повідомив постачальника, запропонувавши останньому 04 грудня 2024 року об 11 год. 00 хв. прибути або направити уповноваженого представника з метою складання акту приймального контролю.

Таким чином, проведені 26 листопада 2024 року повторні дослідження, за результатом яких видано експертний висновок за № 020232 п/24 від 29 листопада 2024 року, де зазначено, що продукція консерви овочеві «Ікра з кабачків» за фізико-хімічними показниками не відповідає ДСТУ 3797:98 є остаточними.

Враховуючи вищевикладене, за результатами проведених досліджень зразків товару та їх повторних досліджень, комісією замовника був складений акт приймального контролю за № 386 від 05 грудня 2024 року, в якому було зазначено, що комісією було прийнято рішення не приймати товар у кількості 20 000 кг на продовольчий склад відділу зберігання (т. 1 а.с.61).

Згідно акту № 385/1 від 05 грудня 2024 року повернення матеріальних цінностей (т.1 а.с. 63-64) комісія запропонувала не приймати товар у кількості 20 000 кг та повернути представнику постачальника з продовольчого складу згідно акту відповідального зберігання від 11 листопада 2024 року №370/1.

Від підпису вказаних вище актів представник постачальника відмовився.

Підписаної між сторонами видаткової накладної на повергнення товару (або іншого первинного бухгалтерського документу) у кількості 20 000 кг матеріали справи не містять.

Судом враховано, що після отримання повідомлення від відповідача за первісним позовом про невідповідність продукції якісним показникам, приватне підприємство «Мадеса» (виробник продукції) компенсувало товариству транспортування (перевозку) товару, а також добровільно сплатило відповідачу за первісним позовом 376 720 грн. 00 коп. штрафу за поставку неякісного товару, що підтверджується копією рахунку на оплату № 3 від 20 березня 2025 року; копією платіжної інструкції №8741 від 10 березня 2025 року; копією платіжної інструкції № 8826 від 20 березня 2025 року.

Під час розгляду справи по суті відповідач за первісним позовом визнав факт поставки неякісного товару в кількості 20 000 кг та вартістю 1 755 600 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 8.4 договору у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього договору) постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем) та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією. Зазначений товар не зараховується постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання постачальником вказаного акту. У разі заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості такого товару за кожен такий випадок, зафіксований замовником (товароодержувачем). Факт заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем). Сплата штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

05 грудня 2024 року військова частина звернулася до постачальника з претензією від 04 грудня 2024 року про сплату штрафу в розмірі 351 120 грн. 00 коп. за поставку неякісного товару (т.1 а.с. 65-67).

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідач за первісним позовом не спростував допустимими доказами доводи позивача (замовника) щодо неналежного виконання постачальником умов договору поставки.

Отже, враховуючи встановлений судом факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» свого зобов`язання щодо поставки товару на суму 1 755 600 грн. 00 коп., а також умови договору (п.8.4) суд вважає, що правомірним є нарахування постачальнику штрафу в розмірі 351 120 грн. 00 коп.

Водночас, враховуючи зміст зустрічного позову судом враховано наступне:

Відповідно до ч.3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом

Як вже зазначалося вище сторони 17 грудня 2024 уклали додаткову угоду № 1 до договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року, відповідно до умов якої зменшити обсяги закупівлі до 2 786 400 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ.

Вказаний правочин є чинним.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону чинного станом на момент укладання договору) замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.

Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.

Враховуючи добровільне зменшення вартості договору про закупівлю до 2 786 400 грн. 54 коп. військова частина всупереч положенням Закону України «Про публічні закупівлі» отримала забезпечення виконання договору в розмірі 348 047 грн. 70 коп., що на 208 727 грн. 67 коп. більше суми, яка підлягала сплаті.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, товариству з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» підлягає поверненню 208 727 грн. 67 коп. неправомірно отриманих грошових коштів за забезпеченням виконання договору.

При цьому судом було враховано близькі за змістом висновки, що наведені в постанові Верховного Суду від 24 червня 2019 року зі справи №910/696/18 у спорі про повернення одного з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Як вже зазначалося вище, пунктом 13.10 договору передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Відповідно до п. 13.11 договору за порушення умов договору передбачених розділом 2 (щодо якості та безпечності) або розділом 6 (прострочення поставки понад 30 календарних днів) договору, замовник не повертає забезпечення виконання умов договору, внесеного постачальником та залишає за собою право одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього договору за рахунок грошових коштів, переданих постачальником у забезпечення виконання договору.

Таким чином, повернення суми забезпечення виконання договору залежить від належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором, проте як встановлено судом, постачальник порушив умови договору, а тому замовник має право не повертати забезпечення виконання договору в розмірі 139 320 грн. 03 коп., в зв`язку з чим зустрічний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим не підлягає задоволенню і первісний позов в частині стягнення 139 320 грн. 03 коп. штрафу, оскільки замовник має право задовольнити свої грошові вимоги в цій частині за рахунок вже отриманого забезпечення виконання договору, про що судом наведено вище.

З урахуванням положень ч.4 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» ці грошові кошти підлягають перерахуванню замовником до відповідного бюджету.

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до ГПК України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач за первісним позовом не позбавлений можливості здійснити, реалізувати своє право в позасудовому порядку.

Тобто в цій частині первісних позовних вимог право позивача не є порушеним, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові в цій частині.

За таких обставин, первісний позов підлягає задоволенню лише в частині вимог про стягнення з постачальника 211 799 грн. 97 коп. штрафу (351 120 грн. 00 коп. - 139 320 грн. 03 коп.).

Згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

У постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши, що аналіз цієї норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 та частини першої статті 1291 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов`язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов`язання з такої сплати.

До того ж, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

За первісним позовом стягується з товариства на користь військової частини 211 799 грн. 97 коп. штрафу.

За зустрічним позовом стягується з військової частини на користь товариства 208 727 грн. 67 коп. неправомірно отриманого забезпечення виконання договору.

Отже, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 238 ГПК України з товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підлягає до стягнення 3 072 грн. 30 коп. штрафу та після розподілу судових витрат і зустрічного зарахування - 46 грн. 06 коп. судового збору.

Інші доводи сторін не мають значення для вирішення даного спору, оскільки вони не спростовують встановлені судом обставини та наведені вище висновки.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене суд вважає, що у цьому рішенні надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра», вул. Сагайдачного гетьмана, буд. 257, офіс 2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 44897973 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 3 072 грн. 30 коп. штрафу та 46 грн. 06 коп. судового збору.

5.В частині первісних позовних вимог про стягнення з товариства обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 139 320 грн. 03 коп. штрафу відмовити.

6. В частині зустрічних позовних вимог про стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Терра» 139 320 грн. 03 коп. безпідставно набутих коштів - відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 31 липня 2025 року.

Суддя А.В.Васянович