Ухвала від 29.07.2025 по справі 320/25221/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

29 липня 2025 року м. КиївСправа № 320/25221/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ПАУЕР ЄВРОЕЛЕКТРИК УКРАЇНА

до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві

про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить:

- Визнати протиправним та скасувати постанови про накладення штрафу від 06.05.2025 № 115/4833 та № 116/4833 прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.

28.07.2025 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- Зупинення стягнення на підставі Постанов про накладення штрафу від 06.05.2025 Nє115/4833 та від 06.05.2025 Nє116/4833, прийнятих Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивач дізнався, що 24.07.2025 року державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторією Олександрівною (надалі за текстом - Державний виконавець) було відкрито виконавче провадження № 78686990 та виконавче провадження № 78687717 на підставі поданої Відповідачем заяви про примусове виконання Постанови про накладення штрафу від 06.05.2025 №115/4833 та Постанови від 06.05.2025 №116/4833, у зв`язку з чим він вважає, що наявні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову, визначені в п. 1, 2 ч. 2 статті 150 КАС України, враховуючи наступне.

Зокрема, посилається на очевидні ознаки протиправності дій відповідача, так, в разі оскарження суб?єктом господарювання постанови органу Держпродспоживслужби, відповідна постанова не набирає чинності до моменту набрання рішенням, зокрема суду законної сили, а в такому випадку, відповідна постанова не вважається виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» до моменту розгляду справи судом та постановлення рішення суду. В той же час, позивачем було подано позовну заяву у вказаній справі в межах 15 денного строку, у зв?язку з чим оскаржувана постанова не набрала чинності та не трансформувалась в статус виконавчого документа. В такому випадку, пред?явлення спірних Постанов до примусового виконання без набрання останньою чинності с порушенням права позивача на судовий захист, оскільки останній втрачає сенс, внаслідок дій Відповідача.

Також стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, а саме, зазначає, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову з позивача буде стягнуто 238 000,00 грн, що є загальним розміром штрафних санкцій за спірними Постановами, звертаючи увагу, що у разі виконання державним виконавцем оскаржуваних постанов в подальшому розгяді справи щодо їх оскарження не буде сенсу, адже позивач вже сплатить в примусовому порядку штрафні санкції.

З приводу дій, спрямованих на захист порушеного права позивача, які останній повинен буде здійснити, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову зазначають, що позивач змушений буде застосовувати поворот виконання рішення або звертатись з позовом про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями та рішенням органу державної влади - Державного виконавця, тобто в такому випадку відсутній елемент ефективного захисту судом порушеного права позивача у вказаній справі.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Крім того, вжиття заходів та забезпечення позову, в даному випадку, може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність рішення відповідача, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, враховуючи те, що заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті, а також встановлену заборону відповідно до ч. 6 ст. 151 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В першу чергу суд визнає безпідставними покликання позивача на очевидну протиправність оскаржуваних рішень в частині вказівки на дату набрання ним чинності.

Так, правова позиція позивача грунтується на аналізі відповідних законодавчих положень, при тому, що чітка норма з даного приводу в законодавстві відсутня.

Отже у цьому разі протиправність оскаржуваних рішень не може вважатись очевидною.

Також суд визнає необгрунтованими покликання позивача на те, що у разі фактичного стягнення коштів на виконання оскаржуваних рішень відповідача, розгляд даного спору втратись юридичне значення, оскільки винекне необхідність в зверненні з іншими позовними вимогами, тобто захист прав позивача стане ускладненим.

Суд вважає, що у цьому випадку, у разі задоволення позовних випог в частині скасування оскаржуваних рішень, відповідні стягнуті кошти можуть визнаватись шкодою, спричиненою відповідачем.

Відтак, у цьому випадку позивач не позбавлений права збільшити позовні вимоги шляхом пред`явлення вимоги до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної таким рішеннями.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Аналогічні висники в подібних правовідносинах викладені в постановах Шостого апеляційного адіміністративного суду від 28.05.2025 у справі № 320/9700/24 та від 26.02.2025 № 320/45819/24.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 248, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику).

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Сас Є.В.