Постанова від 31.07.2025 по справі 520/32203/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 р. Справа № 520/32203/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/32203/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 00637660712, 00637610712 та № 00637710712 від 12.11.2024 ГУ ДПС України в Харківській області.

В обґрунтування позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення контролюючого органу №№ 00637660712, 00637610712 та № 00637710712 від 12.11.2024 є протиправними та такими, що порушують його права з огляду на помилковість висновків відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення №№ 00637660712, 00637610712 та № 00637710712 від 12.11.2024 року, прийняті Головним управлінням ДПС в Харківській області.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" (вул. Незалежності, буд. 3А, смт Близнюки, Лозівський р-н, Харківська обл., 64602, код ЄДРПОУ 31834579) сплачену суму судового збору у розмірі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків,61050, код ЄДРПОУ 43983495).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що суд першої інстанції невірно застосував приписи пп.69.14 пп. 69.22 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон № 3050) та Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22,12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004

Скаржник зауважив, що суд безпідставно застосував принцип презумпції правомірності платника податку, оскільки Близнюківська громада не включена до Переліку територій активних бойових дій (Наказ №309). Звільнення від плати за землю відповідно до пп. 69.14 ПКУ є винятковою нормою, яка застосовується лише при підтвердженні належності до таких територій.

Крім того, суд не надав належної оцінки що перевірка була проведена суцільним методом з аналізом: розрахунку питомої ваги (наданий самим позивачем №9027632069 від 17.02.2023); первинних документів (таблиця 1 в акті перевірки); наявності 187,476 га земель сільськогосподарського призначення.

Такі дії суду суперечать положенням ст. 242 КАС України, а саме, судом першої інстанцій не дотримана така основна засада судочинства, як законність та обгрунтованість, що передбачає собою ухвалення судом рішення відповідно до норм матеріального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД", код ЄДРПОУ 31834579, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 12.09.2024 №4105-п з 30.09.2024 по 04.10.2024 посадовими особами контролюючого органу було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 31834579) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючи органи за період з 01.01.2018 по 29.09.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.09.2024.

За результатами перевірки був складений акт від 11.10.2024 № 47403/20-40-07-12-05/31834579 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комбікормовий завод», який був отриманий 11.10.2024 року головою комісії з припинення підприємства.

Відповідно до висновків акту перевірки від 11.10.2024 № 47403/20-40-07-12-05/31834579, перевіркою встановлено порушення позивача щодо, зокрема,

- п.п.269.1.1 п.269.1 ст.269, розділу XIII Податкового кодексу України, пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України ТОВ «Комбікормовий завод» безпідставно занижено плату за землю в частині орендної плати за земельні ділянки за 2022 рік на суму 220434,31 грн;

- п.п.266.1.1 п.266.1 статті 266 розділу XII Податкового кодексу України, пп.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України ТОВ «Комбікормовий завод» безпідставно занижено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік на суму 26429 грн;

- пп. 269.1.1 п.2691.1 ст.269, пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України ТОВ «Комбікормовий завод» було занижено податкові зобов`язання з земельного податку за 2023 рік на суму 60436,64 грн.

Позивачем 25.10.2024 року у зв`язку з незгодою із висновками акту перевірки подано заперечення вих.27 до ГУ ДПС в Харківській області, в якому він просив розглянути зазначені в ньому аргументи та прийняти рішення за актом з його урахуванням.

Головне управління ДПС в Харківській області 08.11.2024 року направило листа №3954/12Ж/20-40-07-12-11, в якому зазначило, що за результатами розгляду заперечень від 25.10.2024 № 27 (вх. ГУ ДПС області від 25.10.2024 №69426/6/ЕКП/64), залишає їх без задоволення.

В подальшому, 15.11.2024 на поштову адресу позивача надійшли податкові повідомлення-рішення від 12.11.2024 року, а саме:

- № 00637660712, яким у зв`язку із встановленням порушення п.п.269.1.1 п.269.1 ст.269, розділу XIII Податкового кодексу України, пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за податковим зобов`язанням у розмірі 220434,31 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 55108,58 грн;

- № 00637610712, яким у зв`язку із встановленням порушення п.п.266.1.1 п.266.1 статті 266 розділу XII Податкового кодексу України, тт.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковим зобов`язанням у розмірі 26429,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 6607,25 грн;

- № 00637710712, яким у зв`язку із встановленням порушення пп. 269.1.1 п.2691.1 ст.269, пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, за податковим зобов`язанням у розмірі 60436,64 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 15109,16 грн.

Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №№ 00637660712, 00637610712 та № 00637710712 від 12.11.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.78.1.5. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України(далі - ПК України), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності зокрема такої підстави, як: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку.

Підпунктом14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК Українивстановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом під час проведення перевірки ТОВ "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД", зокрема, встановлено заниження податкових зобов`язань з плати за землю в частині орендної плати за земельні ділянки за 2022 рік на загальну суму 220434,31 грн, у зв`язку з чим підлягає сплаті до бюджету 220434,31 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов через те, що в ході проведення перевірки уточнюючої податкової декларації по земельному податку від 30.06.2023 № 9311903127 за 2022 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 31834579) посадовими особами контролюючого органу виявлено факт заниження податкового зобов`язання по земельному податку.

Лозівським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області для з`ясування обставин справи до підприємства ТОВ «Комбікормовий завод» було направлено листа від 27.06.2023 № 35196/6/20-40-04-11-14 з рекомендацією привести у відповідність до вимог діючого податкового законодавства самостійно обчислені суми податкових зобов`язань по земельному податку за 2022 рік.

Відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендна плата) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією за 2022 рік - з 1 березня до 31 грудня.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Отже, для цілей справляння плати за землю до пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується тільки перелік територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією.

Контролюючим органом зазначено, що відповідно до Переліку територій, Близнюківська територіальна громада Лозівського району Харківської області відсутня у переліку територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією, у зв`язку з чим позивачем в порушення п.п.269.1.1 п.269.1 ст.269, п.288.1 ст.288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України безпідставно занижено плату за землю в частині орендної плати за земельні ділянки за 2022 рік на суму 220434,31 грн.

Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набув чинності 17.03.2022, підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено підпунктом 69.14 наступного змісту: «Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-ІХ, який набув чинності 05.04.2022, пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України доповнено підпунктом 69.22 такого змісту: «Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок визнання об`єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України».

Крім того, пунктом 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», яка набула чинності 25.12.2022, установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, яка набула чинності 27.12.2022, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023) викладено у новій редакції підпункт 69.14 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зокрема, абзаци перший - п`ятий: «За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій».

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023) викладено у новій редакції підпункт 69.22 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зокрема, абзаци перший - десятий: «Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Держатель Реєстру майна щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на перше число відповідного кварталу.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

- за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України: за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб; за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку».

Суд першої інстанції слушно наголосив на обставинах того, що положеннями підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України визначено, що одним із принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Пунктом 56.21 статті 56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відтак, мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова йде про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган».

Частиною 1 ст.49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Під час розгляду справи не встановлено обставин оскарження, скасування або визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» з підстав її не відповідності приписам підпунктів 69.14, 69.22 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції, що діяла до 06.05.2023).

Після прийняття та набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ зазначена постанова Кабінету Міністрів України у відповідність до цього Закону не приводилась, предмет її регулювання не змінювався, зміни щодо порядку затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не вносилися.

Враховуючи викладене вище слід дійти висновку, що вказана постанова Кабінету Міністрів України застосовується до податкових відносин з метою визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, з моменту набрання нею чинності, тобто з 27.12.2022.

Стосовно зворотної дії Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ суд зазначає наступне.

Згідно із висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти мають пряму дію в часі, тобто регулюють відносини, що виникли після набрання чинності цими актами, а також відносини, які виникли до набрання чинності нормативно-правовими актами і продовжують існувати на час набрання ними чинності. У другому випадку такі акти поширюються на ці відносини з моменту набрання чинності, а не з моменту виникнення відповідних відносин. В окремих випадках законодавець вказівкою в перехідних положеннях «нового» нормативно-правового акта може зберегти праворегуляторний вплив визнаного нечинним нормативно-правового акта на певні суспільні відносини, які продовжують тривати після набрання чинності «новим» (переживаюча дія).

Здатність закону регулювати відносини з моменту їхнього виникнення у минулому, є зворотною дією нормативно-правового акта в часі, яка для цілей стабільності суспільних відносин застосовується лише в разі скасування чи пом`якшення юридичної відповідальності.

Відтак, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ не має зворотної дії в часі щодо погіршення майнового стану платника податку.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що посилання контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових зобов`язань позивача щодо плати за землю в частині орендної плати за земельні ділянки за 2022 рік на норми Закону від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ, який набув чинності тільки з 06.05.2023 року, у відношенні до правочинів вчинених в період березень - грудень 2022 року не може вважатися правомірним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є такими, що ґрунтуються на помилковому перенесенні дії Закону №3050-ІХ на правовідносини, які відбулись до набуття законної сили останнім.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, як від 25 квітня 2022 року № 75, так і від 22 грудня 2022 року №309, територія Лозівського району Харківської області у 2022 році знаходилась в зоні активних бойових дій (код UА63100000000059237 вся територія Лозівського району з 24.02.2022 року).

Таким чином, єдиними нормами, які можуть бути застосовані для оцінки звітів підприємства за березень-грудень 2022 року є норми Закону № 2120-IX від 15 березня 2022 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем плати за землю в частині орендної плати за земельні ділянки у сумі 220434,31 грн, у тому числі за березень - грудень 2022 на суму 220434,31 грн не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність висновків контролюючого органу і винесеного на їх підставі податкового повідомлення-рішення від 12.11.2024 року № 00637660712, яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання з орендної плати за землю в частині орендної плати за земельні ділянки за 2022 рік на загальну суму 220434,31 грн.

Також судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі акту № 47403/20-40-07-12-05/ 31834579 від 11.10.2024, зокрема, встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік на загальну суму 26429,00 грн, у зв`язку з чим підлягає сплаті до бюджету 26429,00 грн.

Обґрунтовуючи такий висновок, податковий орган зауважив, що в ході проведення перевірки податкової уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік від 30.06.2023 року № 9311905744, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод», виявлено факт заниження податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Лозівським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області для з`ясування обставин справи до позивача було направлено лист від 27.06.2023 № 35196/6/20-40-04-11-14 з рекомендацією привести у відповідність до вимог діючого податкового законодавства самостійно обчислені суми податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов наголошено на обставинах того, що Законом № 3050 змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік територій), у зв`язку з чим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на відповідних територіях.

Із посиланням на положення пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України представником відповідача вказано, що для цілей справляння плати на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до пп.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується тільки перелік територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією. Разом з тим, відповідно до Переліку територій, Близнюківська територіальна громада Лозівського району Харківської області відсутня у переліку територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією.

Надаючи оцінку таким доводам податкового органу, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» №2142 від 24.03.2022 року доповнено Податковий кодекс України підпунктом 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ в якому вказано: «Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку».

В абз.4 зазначеного підпункту вказано, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується: 1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України: за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб; за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Згідно із наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, як від 25 квітня 2022 року № 75 так і від 22 грудня 2022 року № 309, територія Лозівського району Харківської області у 2022 році знаходилась в зоні активних бойових дій (код UА63100000000059237 вся територія Лозівського району з 24.02.2022 року).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем п.п.266.1.1 п.266.1 статті 266 розділу XII Податкового кодексу України, пп.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і як наслідок занижене податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік на суму 26429,00 грн, у тому числі за березень - грудень 2022 рік на суму 26429,00 грн не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність висновків контролюючого органу і винесеного на їх підставі податкового повідомлення-рішення від 12.11.2024 року № 00637610712.

Також, судом встановлено, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод» за 2022 рік встановлено, що частка сільгосптоваровиробництва за 2022 рік має дорівнювати або перевищувати 75%, що передбачено п. 209.6 та 291.4 Податкового кодексу України, а позивачем як платником порушено цю норму, тому відповідно до пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) 2023 році на загальних підставах.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод» має власні земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 187,476 га на території Лозівського району Харківської області, а саме: рілля 6,4433 державний акт ЯЛ №135399; рілля 6,8600 державний акт ЯЛ №135398, рілля 5,800 державний акт ЯЛ №135397, рілля 6,8615 свідоцтво на право власності №4273096 від 01.06.2013, рілля 6,8615 свідоцтво на право власності №794708 від 12.02.2016, рілля 6,8615 свідоцтво на право власності №794721 від 12.02.2016, рілля 7,9768 державний акт ХР №087222, рілля 7,8374 державний акт ХР №087221, рілля 7,0162 державний акт ХР №087223, рілля 7,9787 державний акт ХР №087226, рілля 7,9522 державний акт ХР №087227, рілля 8,4599 державний акт ХР №087225, рілля 5,4737 свідоцтво на право власності САЕ №290331, рілля 4,8119 державний акт ХР №087218, рілля 5,2671 державний акт ХР №087219, рілля 5,0597 державний акт ЯЛ №135389, рілля 4,8696 державний акт ЯЛ №135387, рілля 5,0101 державний акт ЯЛ №135388, рілля 4,8139 державний акт ЯЛ №135386, рілля 4,8139 державний акт ЯЛ №135385, рілля 5,1237 державний акт ХР №135384, рілля 0,3440 державний акт ЯЛ №135383, рілля 5,2681 державний акт ЯЛ №135391, рілля 4,8139 державний акт ЯЛ №135392, рілля 4,8139 державний акт ЯЛ №135393, рілля 2,6429 державний акт ЯЛ №135394, рілля 5,2681 державний акт ЯЛ №135390, рілля 5,7379 державний акт ЯЛ №135395, рілля 2,3947 державний акт ЯЛ №135396, рілля 5,2682 державний акт ХР №087217, рілля 4,5640 державний акт ХР №087216, рілля 7,824 державний акт ХР №087224, рілля 6,3837 свідоцтво на право власності №496492.

Зі змісту акту перевірки вбачається зазначення контролюючим органом обставин того, що згідно наданого 17.02.2023 року за № 9027632069 (звітний) розрахунку питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2022 рік питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2022 рік склала 100,00 %. Перевіркою встановлено що за 2022 рік скоригований валовий дохід ТОВ «Комбікормовий завод» складає 452155,95 грн, виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і переробки складає 128441,21 грн, що становить 28,4 %. Дані перевірки підтверджені первинними документами ТОВ «Комбікормовий завод» та перевірені суцільним порядком. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу ТОВ «Комбікормовий завод» за 2022 рік встановлено розбіжність, яка спричинила заниження частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік менше 75 відсотків».

Із посиланням на положення абз. 4 п.297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, якою визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов`язкового нарахування, сплати та подання податкової звітності податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, посадовими особами контролюючого органу вказано, що позивач за 2023 рік втратив пільгу щодо звільнення від сплати земельного податку, у зв`язку з чим за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року позивач відповідно до п.269.1 статті 269, п.270.1 ст.270, п.271.1 ст.270 Податкового кодексу України повинен сплачувати земельний податок за власні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що в свою чергу призвело до встановлення перевіркою заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод» за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 податкових зобов`язань з земельного податку на загальну суму 60436,64 грн.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що Закон України № 3050-ІХ набрав чинності 06.05.2023.

До 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК) підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачав, що у період воєнного стану землекористувачі звільняються від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

У викладеному вище, судом було зазначено про те, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ не має зворотної дії в часі щодо погіршення майнового стану платника податку.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 284.2 ст. 284 ПК України у разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

З урахуванням правила дії закону у часі, з огляду на дату набуття чинності Законом № 3050-IX від 11.04.2023, яким змінено редакцію підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (06.05.2023), який до цієї дати на час введення воєнного стану передбачав звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, колегія суддів вважає, що за період січень-квітень 2023 у позивача був відсутній обов`язок зі сплати земельного податку.

Окремо, колегія суддів зауважує, що Законом від 11.04.2023 № 3050-IX не надавалася приписам нової редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ретроактивної дії.

Отже, колегія суддів вважає, що застосування ГУ ДПС у Харківській області редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка набрала чинності з 06.05.2023, починаючи з 01.01.2023 не відповідає принципу lex retro non agit, та суперечить приписам ст. 58 Конституції України

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносини стосовно сплати земельного податку за період січень-квітень 2023 необхідно застосовувати положення, чинного на час їх виникнення та існування, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким встановлена пільга щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, а не норми цього пункту в редакції, чинній з 06.05.2023 та на час прийняття спірного податкового-рішення.

Також колегія суддів зауважує, що застосування ГУ ДПС у Харківській області приписів пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.

У рішенні ЄСПЛ від 20.01.2012 у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).

За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43).

В той же час, суд наголошує, під час розгляду справи встановлено, що відповідачем у акті перевірки не було наведено обґрунтувань стосовно суми заниження земельного податку за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 60436,64 грн.

Водночас, Закон України № 3050-IX від 11 квітня 2023 року, на підставі норм якого відповідач обґрунтовує свої вимоги до спірного у цій справі податкового повідомлення-рішення, набрав чинності 06.05.2023 року.

При цьому, у листі № 3954/12Ж/20-40-07-12-11 від 08.11.2024 відповідачем складено розрахунок заниження податкового зобов`язання з земельного податку за 2023 рік на загальну суму 60436,64 грн, де визначається помісячна сума податку в розмірі 5036,38 грн.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, ураховуючи правильне застосування норм матеріального права, колегія суддів прийшла до висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення № 00637710712 від 12.11.2024, в частині визначення ТОВ "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" суми податкового зобов`язання з земельного податку за січень-квітень 2023 рік в сумі 20145,52 грн.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення № 00637710712 від 12.11.2024 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Оскільки означені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області в цій частині, скасовує судове рішення в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 00637710712 від 12.11.2024, в частині визначення ТОВ "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" суми податкового зобов`язання з земельного податку за червень-грудень 2023 рік в сумі 35254,66 грн, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі№ 520/32203/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Інші доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є : неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі № 520/32203/24 - скасувати в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 00637710712 від 12.11.2024, прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області в частині визначення ТОВ "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" суми податкового зобов`язання з земельного податку за червень-грудень 2023 рік в сумі 35254,66 грн, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі № 520/32203/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц