Постанова від 29.07.2025 по справі 640/20986/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20986/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Юрков Едуард Олегович

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Аудиторської палати України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аудиторської палати України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ради аудиторської палати України від 25.02.2021 №54/9 про притягнення до професійної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення;

- зобов`язати Аудиторську плата України поновити (включити) відомості щодо аудитора ОСОБА_1 в Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Ради Аудиторської палати України від 25.02.2021 №54/9 про притягнення до професійної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення до аудитора ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Аудиторську плата України поновити (включити) відомості щодо аудитора ОСОБА_1 в Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Аудиторської палати України на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати в сумі 2730 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до відповідальності є правомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 15.09.2020 за вих. №16/02/14755 до Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» (далі - ОСНАД) від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) надійшла скарга, в якій зазначено про те, що під час аналізу аудованої фінансової звітності учасників фондового ринку за 2019 рік Комісією виявлена інформація, яка може свідчити про вчинення ТОВ «Аудиторська фірма «Нива-Аудит» професійного проступку, а саме порушення міжнародних стандартів у зв`язку із чим прохано здійснити перевірку відомостей, зазначених у скарзі.

27.10.2020 за вих. №02-05/367 до Аудиторської палати України від ОСНАД надійшло звернення в якому зазначено, що оскільки суб`єкт аудиторської діяльності АФ «НИВА-АУДИТ» в формі ТОВ виключено з розділу «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, Інспекцією із забезпечення якості ОСНАД не може бути проведено перевірку відомостей, зазначених у зверненні НКЦПФР. У зв`язку із чим, ОСНАД надсилає на розгляд зазначене звернення НКЦПФР та просить здійснити перевірку вказаних у зверненні відомостей на предмет наявності ознак професійного проступку в діях аудитора ОСОБА_1 .

За результатами перевірки відомостей, зазначених у зверненні №02-05/367 від 27.10.2020 Комітетом з контролю якості аудиторських послуг складено довідку №29 від 12.01.2021, відповідно до якої зазначено про те, що Комітет з контролю якості аудиторських послуг вбачає недотримання вимог встановлених параграфами 10, 11 (c), 13, 14, 25, 32, 34, 38, 39, 40 МСА 700, параграфами 13, 14 МСА 701, параграфами 7, 23 (b, с) МСА 705, параграфом 22 МСА 720, пунктом 3 частини третьої статті 14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII (далі - Закон № 2258-VIII), що свідчіть про наявність ознак професійного проступку в діях аудитора ОСОБА_1 , яка на час надання аудиторських послуг та аудиторського висновку (звіт незалежного аудитора) щодо фінансової звітності ТОВ «Балтік Фінанс Груп» за 2019 рік була директором суб`єкта аудиторської діяльності АУДИТОРСЬКА ФІРМА "НИВА-АУДИТ" (В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ). Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №2258 завданням Комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України с перевірка відомостей, зазначених у заявах (скаргах), що надходять до Аудиторської палати України. Інформація, що зазначена у зверненні Інспекції із забезпечення якості Державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» на предмет наявності ознак професійного проступку в діях аудитора ОСОБА_1 та інформація, що надана у скарзі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо недотримання АУДИТОРСЬКОЮ ФІРМОЮ "НИВА-АУДИТ" (В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) при виконанні завдання з обов`язкового аудиту фінансової звітності ТОВ «Балтік Фінанс Груп» за 2019 р. (ІКЮО 36797165) вимог Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду. іншого надання впевненості та супутніх послуг, містить відомості про наявність у діях аудитора ОСОБА_1 ознак професійного проступку. З огляду на зазначене, відповідно до вимог частини дев`ятої статті 45 Закону № 2258, з врахуванням вимог частини п`ятої статті 42 Закону №2258, Комітетом з контролю якості аудиторських послуг виявлено підставу для порушення дисциплінарної справи щодо аудитора ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу чергового засідання Ради Аудиторської палати України від 21.01.2021 №52 Радою Аудиторської палати України вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно аудитора ОСОБА_1 (номер реєстрації у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності 102077).

Листом від 25.01.2021 за вих. №01-01-21/98 секретаріатом Аудиторської палати України надіслано ОСОБА_1 рішення Ради Аудиторської палати України про порушення дисциплінарної справи та призначення її до розгляду на 25.02.2021 об 11 год. 00 хв.

Розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу стосовно аудитора ОСОБА_1 (номер реєстрації у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності 102077) Рада Аудиторської палати України 25.02.2021 прийняла рішення №54/9, яким вирішила притягнути до професійної відповідальності аудитора ОСОБА_1 (номер реєстрації у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності 102077) та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді виключення з Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення вказав про відсутність підстав вважати порушеним строк розгляду дисциплінарної справи, проте наголосив, що формально відповідач дотримався вимог щодо направлення повідомлення позивачу про розгляд дисциплінарної справи, однак не підтвердив належними та допустимими доказами факт завчасного повідомлення позивача про дату та час розгляду дисциплінарної справи та не врахував, що позивач ознайомилась з матеріалами дисциплінарної справи менш ніж за добу до засідання, у зв`язку з чим не мала реальної можливості належним чином підготувати пояснення.

На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що дисциплінарне провадження стосовно позивача було проведене з порушенням принципу змагальності та права позивача на захист, що є істотною підставою для скасування рішення прийнятого за наслідками розгляду дисциплінарної скарги.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина третя статті 308 КАС).

Отже, визначені КАС межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів.

У постанові від 24.04.2024 у справі № 580/4684/22 Верховний Суд наголосив, що закріплений у КАС принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги; тобто слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.

Водночас, виключенням, коли суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги є факт встановлення під час розгляду справи порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308 КАС).

Проте, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не встановив наявність порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

У світлі викладеного, колегія суддів звертає увагу, що скаржник не заперечує мотиви суду першої інстанції в частині дотримання строку здійснення дисциплінарного провадження. Натомість, апеляційна скарга містить заперечення щодо висновків суду про порушення принципу змагальності та права позивача на захист у дисциплінарному провадженні щодо неї, що і підлягає перевірці у цьому апеляційному провадженні.

Правові засади аудиту фінансової звітності, провадження аудиторської діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають при її провадженні визначає Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2258-VIII)

Пунктами 2, 3 частини першої статті 1 цього Закону визначено, що аудитор - фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності; аудиторська діяльність - незалежна професійна діяльність аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2258-VIII аудитор набуває права на провадження аудиторської діяльності після підтвердження кваліфікаційної придатності та набуття практичного досвіду в порядку, визначеному цим Законом. Аудитор, який набув права на провадження аудиторської діяльності, включається до Реєстру. Аудитор має право провадити аудиторську діяльність одноосібно лише після включення його до Реєстру як суб`єкта аудиторської діяльності.

Згідно частин першої, другої статті 20 Закону № 2258-VIII суб`єкти аудиторської діяльності можуть надавати аудиторські послуги лише після включення до Реєстру.

Відомості до Реєстру вносяться Аудиторською палатою України.

Статтею 13 Закону № 2258-VIII передбачено, що аудитори та суб`єкти аудиторської діяльності провадять аудиторську діяльність відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

При провадженні аудиторської діяльності застосовуються міжнародні стандарти аудиту, оприлюднені державною мовою на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, який забезпечує їх актуалізацію. При цьому центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, має право визначати дату, з якої застосовуватимуться міжнародні стандарти аудиту.

Згідно частин першої, другої статті 14 Закону № 2258-VIII аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Аудиторський звіт підписує аудитор, який провадить аудиторську діяльність як фізична особа - підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність у разі проведення ним аудиту одноосібно, або, щонайменше, як ключовий партнер у разі проведення аудиту аудиторською фірмою. У разі одночасного залучення декількох суб`єктів аудиторської діяльності аудиторський звіт підписується всіма аудиторами, а від аудиторської фірми, щонайменше, ключовим партнером. Особа, яка підписала аудиторський звіт, зазначає дату підписання.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої, пункту 5 частини шостої статті 42 Закону № 2258-VIII аудитора та суб`єкта аудиторської діяльності може бути притягнуто до професійної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Підставою для притягнення аудитора та суб`єкта аудиторської діяльності до професійної відповідальності є вчинення ними професійного проступку.

Професійним проступком аудитора та суб`єкта аудиторської діяльності є: 1) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 2) недотримання вимог незалежності суб`єкта аудиторської діяльності; 3) порушення міжнародних стандартів аудиту; 4) ухилення суб`єктів аудиторської діяльності від проведення перевірки з контролю якості та/або невиконання рекомендацій, наданих за результатами проведення перевірок з контролю якості; 5) порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання відомостей про аудитора та суб`єкта аудиторської діяльності для оприлюднення у Реєстрі; 6) порушення інших обов`язків, визначених цим Законом.

За вчинення професійного проступку до аудитора та суб`єкта аудиторської діяльності може застосовуватися одне з таких стягнень: виключення аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності з Реєстру.

Як зазначалося, позивача оскаржуваним рішенням притягнуто до професійної відповідальності у вигляді виключення з Реєстру за вчинення професійного проступку, який полягає у порушенні вимог міжнародних стандартів аудиту та Закону № 2258-VIII.

Прийняттю рішення про притягнення позивача до відповідальності передувало дисциплінарне провадження.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 2258-VIII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, подання або загальнодоступної інформації, що містить відомості про наявність у діях суб`єкта аудиторської діяльності ознак професійного проступку.

За змістом частин першої, одинадцятої статті 45 Закону № 2258-VIII право на звернення до Ради нагляду та/або Аудиторської палати України із заявою (скаргою) щодо дій аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності, яка може бути підставою для професійної відповідальності, має кожен, кому відомі факти таких дій.

За результатами розгляду заяви (подання) про професійний проступок аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності, довідки, відповідних матеріалів Рада Аудиторської палати України більшістю голосів членів Ради вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності.

Відповідно до частини дванадцятої статті 45 Закону № 2258-VIII рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розпис аудитору або представнику суб`єкта аудиторської діяльності та особі, яка ініціювала питання про професійну відповідальність аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності, протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що листом від 25.01.2021 вих. №01-01-21/98 до якого долучено витяг із протоколу № 52 від 21.01.2021, Аудиторською палатою України повідомлено ОСОБА_1 про порушення дисциплінарної справи та призначення її до розгляду на 25.02.2021 об 11 год. 00 хв.

Відповідач наполягає, що вказаний лист (т.1 а.с. 147-148) направлений позивачу згідно реєстру поштових відправлень 26.01.2021 (т.1 а.с. 149) та згідно роздруківки з сайту оператора поштового зв`язку був вручений 28.01.2021 (т.2 а.с. 74). Також відповідач вказує, що копію листа від 25.01.2021 за вих. №01-01-21/98 було направлено на електронну пошту позивача, що офіційно була зазначено ним у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, на підтвердження чого наданий скріншот вікна поштового застосунку (т.2 а.с. 33).

Оцінивши вказані докази, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач підтвердив направлення позивачу рекомендованим поштовим відправленням рішення про порушення дисциплінарної справи. Проте, роздруківка з сайту оператора поштового зв`язку про отримання відправлення не є допустимим доказом, а відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач не надав. Також скріншот вікна поштового застосунку не доказом із яким закон пов`язує підтвердження надіслання та отримання рішень відповідача.

Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач формально виконав вимоги частини дванадцятої статті 45 Закону №2258-VIII, направивши рішення про відкриття дисциплінарного провадження позивачу, проте достовірно встановити факт отримання цього рішення позивачем із наявних у матеріалах справи доказів неможливо.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач була проінформована про здійснення дисциплінарного провадження принаймні за день до засідання, позаяк 24.02.2021 вона ознайомилась з матеріалами дисциплінарної скарги.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 45 Закону № 2258-VIII розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Розгляд справи про професійну відповідальність аудитора або суб`єкта аудиторської діяльності є відкритим.

Норми чинного законодавства не дають визначення принципу змагальності для цілей його застосування при розгляді дисциплінарної справи відповідно до Закону № 2258-VIII. Водночас, враховуючи його широке застосування та тлумачення у процесуальному законодавстві можна виснувати, що він полягає у тому, що відповідна особа має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Гарантією реалізації такого принципу є, зокрема право знайомитися з матеріалами провадження, надавати докази та брати участь в їх дослідженні, ставити питання іншим учасникам провадження, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення тощо.

У спірних правовідносинах, як вірно встановив суд першої інстанції, під час чергового засідання Ради Аудиторської палати України №54 від 25.02.2021 позивач зазначала про те, що тільки 24.02.2021 ознайомилась з матеріалами дисциплінарної скарги і може надати пояснення по ній і по господарській діяльності її фірм, після засідання, просила неодноразово членів Ради Аудиторської палати України надати можливість показати її робочий пакет документів. Не зважаючи на це, відповідач не дав позивачу скористатись такою можливістю.

Таким чином, на переконання колегії суддів, під час засідання у дисциплінарному провадженні не було у повній мірі забезпечене право позивача на доведення своєї позиції та спростування пред`явлених їй порушень. Тому, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не забезпечив у повному обсязі дотримання принципу змагальності у дисциплінарному провадженні щодо позивача.

Посилання скаржника на те, що позивач мала можливість ознайомитись із матеріалами дисциплінарного провадження раніше, не спростовує того факту, що позивач ознайомилась із цими матеріалами лише за день до засідання, а також просила надати можливість пред`явити додаткові докази та пояснення щодо поставлених їй питань.

Безпідставним також є посилання відповідача про неможливість відкладення розгляду дисциплінарного провадження у межах встановленого строку розгляду справи у зв`язку із проведенням планових засідань Ради Аудиторської палати України лише один раз на місяць. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що пункт 6.5 Положення про Раду Аудиторської палати України, затвердженого Рішенням Установчого з`їзду аудиторів України від 14.07.2018 передбачає можливість скликання Позачергових засідань Ради Аудиторської палати України у разі необхідності.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача з неповним дотриманням принципу змагальності та права позивача на захист, що є істотною підставою для скасування рішення прийнятого за наслідками розгляду дисциплінарної скарги.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Аудиторської палати України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку

Повний текст постанови складений 29.07.2025.