Ухвала

від 17.12.2007 по справі 22-а-863/2007

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків,

вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Головуючий 1 інстанції:

суддя Яризько В.О.

Категорія: 45                                                                             

Доповідач 2 інстанції:                                                                                                           

                                                                                                       суддя

Григоров А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 грудня 2007

року

№ 22-а-863/07

          Колегія суддів 

Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

Головуючого судді - Сіренко О.І.

Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Спесивцева О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури

Київського району м.Харкова на постанову Господарського суду Харківської

області від 24 квітня 2007року по справі 

№ АС-42/14-07

за

позовом   

Прокуратури Київського району м.Харкова в інтересах держави

в особі ДПІ у

                        Київському районі м.Харкова 

до                    Приватного підприємства «Кристина+»

про                  визнання недійсними

документів,

ВСТАНОВИЛА:

Прокуратура Київського району м. Харкова в інтересах

держави в особі ДПІ у Київському районі м.Харкова, звернулась до суду з позовом

до Приватного підприємства «Кристина+» про визнання недійсними документів.

Постановою господарського суду Харківської області від

28.04.2007 року по справі за позовом Прокуратури Київського району м.Харкова в

інтересах держави в особі ДШ у Київському районі м.Харкова до ПП "Кристина

+" про визнання недійсними установчих документів у позові відмовлено.

Прокуратура Київського району м. Харкова з вищезазначеною

постановою не згодна, подала апеляційну скаргу, вважає її прийнятою з

порушенням норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, Прокуратура Київського району

м. Харкова просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського

суду Харківської області від 28.04.2007 року та прийняте нове рішення, яким

визнати недійсними установчи та реєстраційни документи ПП «Кристина+» з моменту

реєстрації.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи

апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню частково.

Судом першої інстанції було встановлено та він виходив з

наступного.

Прокуратура Київського району м.Харкова в інтересах

держави в особі ДПІ у Київському районі м.Харкова просить визнати недійсними

установчі та реєстраційні документи ПП «Кристина+» з моменту реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач

посилаються на те, що ПП "Кристина+" знаходиться як платник податків,

зборів (обов'язкових платежів) на обліку в ДПІ у Київському районі з

24.06.2003р. під № 3650.

Державною податковою інспекцією у Київському районі

м.Харкова проведено перевірку додержання податкового законодавства ПП

"Кристина+", в ході якої встановлено, що вищевказане підприємство,

зареєстроване як платник податків до бюджету, проте, в порушення діючого

законодавства, підприємство систематично, починаючи з моменту реєстрації, не

надавало податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності  та 

інших  відомостей   про 

свою  фінансово-господарську

діяльність, не здійснювалась сплата податків до бюджету, засновники та посадові

особи підприємства за викликами до податкової інспекції не з'являлись.

Рішенням господарського суду Харківської області від

12.05.2005 р. позовну заяву ДПІ у Київському районі м.Харкова про припинення

юридичної особи було задоволено та припинено юридичну особу ПП

"Кристина+".

Вищезазначеним рішенням власника підприємства суд

зобов'язав утворити ліквідаційну комісію, в 3-місячний строк провести

ліквідацію підприємства, в порядку, який встановлено ст.ст. 60-61 Господарського

кодексу України, та ст.20-21 Закону України "Про господарські

товариства". Проте, в порушення вимог суду керівництвом ПП

"Кристина+" на теперішній час не вчинено жодних дій на виконання

рішення та ліквідаційна процедура не завершена. Таким чином, підприємство по

наступний час знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м.Харкова як

основний платник податків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про господарські

товариства» господарськими товариствами визнаються підприємства, установи,

організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом

об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно ст.9 Закону України "Про систему

оподаткування" від 25.06.1991р. №1451-XII платники податків і зборів зобов'язані:

1)вести бухгалтерський облік, складати звітність про

фінансово-господарську

діяльність;

2)подавати до державних податкових органів декларації,

бухгалтерську

звітність та інші документи та відомості, пов'язані з

обчисленням і сплатою податків і

зборів (обов'язкових платежів).

ПП «Кристина+» податкова звітність до ДПІ у Київському

районі м.Харкова не подається, чим порушуються права та інтереси органів

Державної податкової служби, яка позбавлена можливості їх виконання.

Ухилення керівництва ПП "Кристина+" від подання

переліченої вище звітності, несплата податків до бюджету тягне за собою

відсутність контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства з боку

державних контролюючих органів, що сприяє розвитку тіньової економіки України,

скоєнню злочинів у сфері фінансового і податкового законодавства, чим

порушуються економічні інтереси держави.

Крім того, ПП «Кристина+» зареєстровано в єдиному

Державному реєстрі підприємств і організацій України та враховується як платник

податків при формуванні Державного бюджету України.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської

області про припинення юридичної особи у зв'язку з не звітуванням з моменту

державної реєстрації є підтвердженням того, що ПП «Кристина+», як суб'єкт

підприємницької діяльності не мало наміру займатися фінансово-господарською

діяльністю та отримувати прибуток.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали

справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з

нижчевикладеного:

Згідно ч.1 ст.56 Господарського кодексу України (ГК

України) суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника

(власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках,

спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів,

організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття,

приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта

господарювання з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до вимог ст. 57 ГК України установчими

документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або

засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення)

суб'єкта господарювання.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості

про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення

статутного та інших  фондів,   порядок 

розподілу  прибутків  і 

збитків,   про  органи 

управління   і контролю,    їх   

компетенцію,    про    умови   

реорганізації    та    ліквідації    суб'єкта/^ господарювання, а також інші

відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта

господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші

відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна

(засновником)' суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або

іншими суб'єктами відповідно до закону.

Статтею 58 ГК України передбачено, що суб'єкт

господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична

особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 113 ГК України приватним підприємством

визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або

кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з

використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі

приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Згідно статуту ПП "Кристина+" засновником

приватного підприємства є ОСОБА_1, яким прийнято рішення про створення даного

приватного підприємства.

Статут ПП "Кристина+" зареєстрований у

виконкомі Харківської міської ради, реєстраційна справа № 04059243Ю0029009 від

22.05.2003р., ідентифікаційний код 32439476.

Виконавчим комітетом Харківської міської ради було видано

свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -

юридичної особи - ПП "Кристина+", ідентифікаційний код 32439476, дата

реєстрації 22.05.2003р., про що зроблено запис № 04059243Ю0029009.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків №

3650 від 24.06.2003р. ПП "Кристина+" було взято на облік в ДПІ у

Київському районі м.Харкова.

Згідно довідки ДПІ у Київському районі м.Харкова №

2937/9/10-028 від 28.12.2006р. ПП "Кристина+" з моменту реєстрації не

представляло податкові декларації, документи бухгалтерської звітності та інші

відомості про фінансово-господарську діяльність, податки, збори та обов'язкові

платежі до бюджету не сплачувались.

ДПІ у Київському районі м.Харкова зверталось до

господарського суду Харківської області з позовом до ПП "Кристина+"

про припинення юридичної особи.

Рішенням господарського суду Харківської області від

12.05.2005р. по справі № 33/67-05 позовні вимоги ДПІ у Київському районі

м.Харкова були задоволені, припинено юридичну особу ПП "Кристина+" на

підставі п.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб-підприємців", якою передбачено, що неподання протягом

року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів

фінансової звітності є підставою для припинення юридичної особи.

Підставами для визнання недійсними установчих документів

підприємства є ті самі підстави, що і для визнання недійсними правочинів,

оскільки рішення про створення підприємства є одностороннім правочином.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України підставою недійсності

правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які

встановлені ч.1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені

загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме :

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим

актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання

правових наслідків, що обумовлені ним,

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не

може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи

непрацездатних дітей.

До матеріалів не надано доказів того, що установчі

документи відповідача зареєстровані з порушенням норм діючого законодавства, а

також те, що в момент реєстрації установчих документів засновник не мав на меті

здійснення підприємницької діяльності.

Ні прокурором, ні позивачем не надано доказів того, що

документи і відомості, подані відповідачем при його реєстрації, не відповідають

вимогам ст. 8 Закону України "Про підприємництво". Відповідачем був

обраний вид діяльності з дотриманням вимог ст. 4 Закону України "Про

підприємництво".

Неподання відповідачем звітності не може свідчити про те,

що вже в момент реєстрації установчих документів засновник підприємства мав

намір не здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки подальше нездійснення

підприємницької діяльності могло відбутися і з інших причин.

Крім того, як вбачається з документів, що надані

позивачем, відповідач не відкривав розрахункові рахунки, позивачем не надано

доказів того, що відповідач здійснював господарську діяльність, але не подавав

звітність та не сплачував податки, а отже відповідачем не завдано шкоди правам

та інтересам держави.

Прокуратурі Київського району м.Харкова засновником ПП

"Кристина+" ОСОБА_1 надані письмові пояснення, з яких вбачається, що

в 2003 році він самостійно створив ПП "Кристина+", розрахункові

рахунки не відкривав, ніякої діяльності не здійснював, договори не укладав.

Правоустановчі документи, печатка ним здані ліквідатору, що ліквідує

підприємство.

Пунктом 2 ст.38 Закону України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності є підставою для припинення

юридичної особи. Позивачем було використано своє право на звернення з позовом

до суду, щодо припинення юридичної особи та його позовні вимоги задоволені.

Те, що на теперішній час рішення господарського суду

Харківської області від 02.08.2005р. по справі № 21/258-05 не виконано,

підприємство не вилучено з державного реєстру підприємств є невиконанням

рішення суду, а не підставою для визнання недійсними установчих документів.

Рішенням суду обов'язок по проведенню ліквідаційної

комісії покладено на засновника підприємства, однак це не позбавляє права

податкової інспекції подати відповідне рішення до Єдиного державного реєстру

для виключення підприємства з реєстру.

Установчі документи можуть бути визнані недійсними, якщо

вони суперечать законодавству або здійснення відповідачем діяльності, що суперечить

законодавству України, однак ні прокурором, ні позивачем не надано доказів, які

б підтверджували те, що установчі документи відповідача суперечать

законодавству або те, що відповідач здійснював діяльність, що суперечить

законодавству України, підприємство створено засновником самостійно і

добровільно, що вбачається з наданих пояснень.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до

висновку, що установчі документи відповідача були зареєстровані в установленому

законом порядку, а отже відсутні підстави для визнання їх недійсними. На

підставі наведеного судом першої інстанції було відмовлено у позові.

 Колегія суддів не

погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

 Враховуючи  вимоги ст. ст. 2, 12, 21 КАС України,

господарські суди не можуть виносити рішення відносно фізичних осіб, які

виступають не як суб'єкти підприємницької діяльності фізична особа (крім справ

про банкрутство).

Розглянувши позов про визнання установчих документів

недійсними, суд першої інстанції не врахував, що рішення про створення

підприємства та затвердження статуту підприємства засновником є односторонньою

угодою в розумінні ЦК 1963 р., якій діяв на момент заснування підприємства.

Дані угоди вчинені фізичною особою, яка повинна бути відповідачем по справі,

але суд першої інстанції не застосував відповідні положення ст. 52 КАС України,

що є виключно компетенцією суду першої інстанції.  Враховуючи наведене, господарський суд не мав

повноважень вирішувати даний спір, фактично приймаючи рішення щодо дій фізичної

особи.

Колегія суддів, вважає, що необхідно скасувати постанову

Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2007року по справі №

АС-42/14-07 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції,

тобто Господарського суду Харківської області, який при новому розгляді повинен

врахувати вище наведені підстави скасування рішення.

В зв'язку з наведеним всі обґрунтування та заперечення

сторін не впливають на рішення апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, п.1 ст. 204, 205,

206, 254  Кодексу адміністративного

судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу Прокуратури Київського

району м. Харкова задовольнити частково.

 Постанову Господарського  суду 

Харківської області  від 24 квітня

2007року по справі  № АС-42/14-07

скасувати.

 Справу направити на новий розгляд до

Господарського суду Харківської області. 

 Ухвала набирає законної сили з моменту її

проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця,

шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду

України.

Повний текст виготовлено та

підписано 24 грудня 2007 року

Головуючий                                                       Сіренко О.І.       

                                Судді                                                       

Григоров А.М.

                                              Подобайло

З.Г.