Рішення від 01.08.2025 по справі 908/1616/25

номер провадження справи 6/95/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2025 Справа № 908/1616/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/1616/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-ІМПЕКС» (02222, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» (69123, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 12)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

29.05.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №1763/08-07/25 (направлена засобами поштового зв`язку 27.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-ІМПЕКС» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» про стягнення грошової суми в розмірі 28407,55 грн, яка складається з: 24328,38 грн основної суми заборгованості, 359,93 грн 3% річних та 3719,24 грн пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.05.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1616/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1616/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/95/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1616/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1616/25 від 03.06.2025 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 03.06.2025 о 13 год. 35 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 03.07.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 01.08.2025.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором купівлі-продажу №ВС/034 від 20.10.2023. Позивач доводить, що зобов`язання за вказаним правочином виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 103050,54 грн. Відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару не виконав, допустив прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати товару, отриманого за видатковою накладною №VSKV-2916 від 08.08.2024, в сумі 24328,38 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував та пред`явив до стягнення пеню та 3% річних за період прострочення з 09.10.2024 по 23.04.2025.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС-ІМПЕКС» (Продавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу №ВС/034(надалі договір), за умовами якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити поставку (продаж) товару Покупцю у власність окремими партіями, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах і в строк, передбачений цим договором (п. 1.1 договору).

Товаром за цим договором є продукція, яку пропонує Продавець Покупцю, а саме продовольчі та непродовольчі товари (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору Покупець зобов`язується прийняти товар в асортименті, кількості і по ціні згідно накладних і оплатити його на умовах цього договору. Накладна формується на підставі заявки Покупця. Заявку Покупець може надавати як в письмовій, так і в усній формі, за домовленістю сторін.

Пунктом 1.6 договору встановлено, що Покупець оплачує товар, отриманий відповідно до даного договору, на умовах відстрочки платежу. Сторони погоджуються щодо правовідносин, які виникають на підставі договору, застосовуються положення ст. 694 Цивільного кодексу України.

Загальна орієнтовна ціна договору залишається відкритою, а остаточна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюється продаж товару за даним договором окремими партіями та визначається, виходячи із встановлених цін на товар (п. 2.3 договору).

Відповідно до п.п. 4.3, 4.5 договору продавець відповідно до заявки оформляє накладну, в якій зазначається вид Товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару. При прийомці товару безпосередньо покупцем останній завіряє накладні своїм підписом і печаткою.

Дата поставки товару є дата прийому-передачі товару, що має вказуватися представником Покупця на видатковій накладній Продавця. У випадку не зазначення повноваженим представником Покупця дати прийому-передачі товару, датою поставки товару вважається дата видаткової накладної, згідно якої передавався товар (п. 4.9 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що оплата вартості товару (замовленої партії) Покупцем здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки товару (замовленої партії).

Покупець оплачує прийнятий від Продавця товар наступним чином: за безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок Продавця; оплата товару відбувається у національній валюті (п. 5.4 договору).

У пункті 7.3 договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної сплати за поставлений товар в термін, що зазначений в п. 6.1 цього договору, згідно з вимогами законодавства України, Покупець сплачує Продавцю: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочення; суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен день прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року. В тому разі, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення дій договору не заявить про бажання розірвати даний договір, він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на таких самих умовах (п. 9.1 договору).

Позивач на виконання умов договору №ВС/034 від 30.10.2023 12.08.2024 поставив відповідачеві товар за видатковою накладною №VSKV-2916 від 08.08.2024 на суму 24378,12 грн.

15.08.2024 ТОВ «ОТК Спутник» було повернуто позивачу товару на суму 49,74 грн, про що сторонами підписана зворотна накладна від покупця №246 від 15.08.2024.

З урахуванням зазначеного сума поставленого товару за видатковою накладною №VSKV-2916 від 08.08.2024 склала 24328,38 грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару на суму 24 328,38 грн, отриманого за вказаною видатковою накладною, не виконав. Матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачем грошової суми у зазначеному розмірі за отриманий товар за видатковою накладною №VSKV-2916 від 08.08.2024.

23.01.2025 у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, позивачем була направлена претензія вих.№3 від 22.01.2025 з вимогою погасити суму боргу в розмірі 24 328,38 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 27.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Претензія залишена відповідачем без відповіді, поставлений позивачем товар за видатковою накладною №VSKV-2916 від 08.08.2024 не оплачений.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором купівлі-продажу №ВС/034 від 20.10.2023.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи містять докази поставки товару на суму 24 378,12 грн, який був отриманий відповідачем 12.08.2024, про що свідчить видаткова накладна №VSKV-2916 від 08.08.2024.

Також суду надані докази часткового повернення відповідачем товару за вказаною видатковою накладною на суму 49,74 грн.

Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить про неоплату відповідачем товару за договором ВС/034 від 20.10.2023, який був поставлений позивачем за видатковою накладною №VSKV-2916 від 08.08.2024 та прийнятий відповідачем 12.08.2024, у сумі 24328,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, у п. 5.1 договору сторонами погоджений строк оплати отриманого товару протягом шістдесяти календарних днів з моменту поставки товару (замовленої партії).

Відтак, відповідно до умов договору, за поставлений за видатковою накладною №VSKV-2916 від 08.08.2024 товар, відповідач повинен здійснити оплату у строк до 11.10.2024.

Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасного виконання зобов`язань з оплати отриманого товару у встановлений договором строк не виконав.

У зв`язку з зазначеним, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар в сумі 24328,38 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджується поставка відповідачу товару з урахуванням часткового повернення за договором №ВС/034 від 20.10.2023 відповідно до видаткової накладної №VSKV-2916 від 08.08.2024 на суму 24328,38 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасної оплати товару в сумі 24328,38 грн суду не надав.

Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24328,38 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №ВС/034 від 20.10.2023, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 3719,24 грн та 3% річних у розмірі 359,93 грн за період прострочення з 09.10.202 по 23.04.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).

У пункті 7.3 договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної сплати за поставлений товар в термін, що зазначений в п. 6.1 цього договору, згідно з вимогами законодавства України, Покупець сплачує Продавцю: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочення; суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен день прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманого товару за договором підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Аналіз статей 612, 625, 530 ЦК України свідчить, що для оцінки правильності нарахування позивачем пені та компенсаційних санкцій слід встановити не тільки документально підтверджену суму боргу, а й дату, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто з`ясувати момент прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Прострочення слід розглядати як юридичний склад, що тягне за собою зміну правовідносин сторін по зобов`язанню, яке не виконано в строк. Складовими прострочення при цьому є такі юридичні факти: наявність між сторонами договірних відносин, настання строку виконання зобов`язання, невиконання стороною зобов`язання у встановлений строк.

Як було зазначено судом вище, нарахування штрафних та компенсаційних санкцій здійснено позивачем внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем товару, отриманого 12.08.2024 за видатковою накладною №VSKV-2916 від 08.08.2024.

Суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача пені, передбаченої умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нарахована пеня за період прострочення з 09.10.2024 по 23.04.2025 на суму несплаченого товару в розмірі 24328,38 грн.

Проаналізувавши умови договору, зокрема п.п. 4.9, 5.1, 7.3, та приписи частини 6 ст. 232 ГК України суд дійшов висновку, що позивачем неправильно визначено період нарахування пені.

Так, оскільки товар отримано відповідачем за видатковою накладною №VSKV-2916 12.08.2024, оплату за нього відповідач мав перерахувати в строк до 11.10.2024.

Як було зазначено судом вище, у пункті 7.3 Договору учасниками правочину, зокрема, узгоджено, що за несвоєчасну сплату за поставлений товар, згідно з вимогами законодавства України, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочення.

Виходячи з аналізу умов договору сторони погодили період нарахування штрафних санкцій у відповідності до положень чинного законодавства, зокрема ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відтак, на переконання суду, правомірним є нарахування пені відповідачеві за період з 12.10.2024 по 12.04.2025.

Відповідно до розрахунку пені, здійсненого судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», до стягнення з відповідача підлягає пеня за період прострочення з 12.10.2024 по 12.04.2025 у розмірі 3404,10 грн. У іншій частині вимог про стягнення пені в сумі 315,14 грн суд відмовляє, оскільки такі вимоги заявлені безпідставно.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюються положення частини 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховані 3% річних за період прострочення з 09.10.2024 по 23.04.2025 на суму несплаченого товару в розмірі 24328,38 грн.

З урахуванням наведених вище висновків щодо періоду прострочення виконання відповідачем грошових зобовязань, суд, перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3% річних за період з 12.10.2024 по 23.04.2025 встановив, що сума 3% річних за вказаний період за 194 днів прострочення, а не як помилково зазначено позивачем 180 днів, складає 387,48 грн. Оскільки заявлена до стягнення сума 3% річних є меншою, ніж сума за розрахунком суду, виходячи з принципу диспозитивності господарського судочинства суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних в заявленому позивачем розмірі 359,93 грн.

Виходячи з наведеного, позов задовольняється судом частково.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» (69123, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи 19279080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-ІМПЕКС» (02222, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1А, ідентифікаційний код юридичної особи 40078313) заборгованість у розмірі 24328,38 грн (двадцять чотири тисячі триста двадцять вісім гривень 38 коп.), 359,93 грн (триста п`ятдесят дев`ять гривень 93 коп.) 3% річних, 3404,10 грн (три тисячі чотириста чотири гривні 10 коп.) пені та судовий збір у розмірі 2994,41 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 41 коп.).

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 01.08.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько