Ухвала від 28.07.2025 по справі 906/1182/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.07.2025Справа № 906/1182/24 (906/407/25)

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до 1) Кабінету Міністрів України, 2) Фонду державного майна України, 3) Національної академії аграрних наук України, 4) Міністерства економіки України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів 1) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, 2) Державне підприємство "Рихальське" про визнання протиправним та скасування акту приймання-передачі Єдиного майнового комплексу та розпорядження органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними, за участю представників: позивача - Карпенка В.К., відповідача-1 - Борискевич Ю.В., відповідача-2 - Руденко К.М., відповідача-3 - не з`явився, відповідача-4 - Івашковського Д.В., третьої особи-1 - не з`явився, третьої особи-2 - Фролкова В.А.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа № 906/1182/24 про банкрутство Державного підприємства "Рихальське".

Ухвалою Господарського суду Житомирської від 31.03.2025 року позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" 26.03.2025 року про визнання протиправним та скасування акту приймання-передачі Єдиного майнового комплексу та розпорядження органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними - повернуто заявнику.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 року у справі № 906/1182/24 (906/407/25) скасовано; постановлено справу № 906/1182/24 (906/407/25) направити до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

У зазначеній постанові, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду вказаної позовної заяви СГТОВ "Батьківщина" у межах справи про банкрутство ДП "Рихальське", адже участь останнього у спорі як третьої особи без самостійних вимог не зумовлює можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 КУзПБ. Отже, даний спір має розглядатися в порядку окремого позовного провадження. Колегія суддів, також, звернула увагу на те, що у параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30). Позивачем у даній справі № 906/1182/24 (906/407/25) відповідачами визначено Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Міністерство економіки України.

10.06.2025 року матеріали справи № 906/1182/24 (906/407/25) повернулись до Господарського суду Житомирської області.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2025 року справу № 906/1182/24 (906/407/25) передано судді Гнисюку С.Д.

Ухвалою Господарського суду Житомирської від 17.06.2025 року (суддя Гнисюк С.Д.) матеріали справи № 906/1182/24 (906/407/25) надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 року, справу № 906/1182/24 (906/407/25) передано на розгляд судді - Чебикіній С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 року прийнято до свого провадження справу № 906/1182/24 (906/407/25), розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.07.2025 року.

14.07.2025 року від Фонду державного майна України надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що дана справа належить до розгляду в адміністративному судочинстві.

17.07.2025 року позивачем до суду подано заперечення на клопотання Фонду державного майна України про закриття провадження у справі.

18.07.2025 року від Державного підприємства "Рихальське" до суду надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що дана справа належить до розгляду в адміністративному судочинстві.

25.07.2025 року від Кабінету Міністрів України до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

28.07.2025 року від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України до суду надійшло клопотання про передачу справи № 906/1182/24 (906/407/25) до Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з тим, що дана справа належить до розгляду в адміністративному судочинстві та клопотання про зміну назви з Міністерства економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 28.07.2025 року Міністерство економіки України змінило назву на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити назву відповідача-4 з Міністерства економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Заслухавши представників учасників справи та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 року у справі № 367/4695/20).

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, а саме Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України та Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

У свою чергу, відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначаючи юрисдикційність спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 року у справі № 925/352/22.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом із тим визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Така правова позиція наведена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18, від 25.06.2019 року у справі № 904/1083/18, від 25.02.2020 року у справі № 916/385/19 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 року у справі № 920/277/22, від 10.05.2023 року у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 року у справі № 920/155/22.

Відповідачами у даній справі, зокрема, є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, тобто суб`єкти владних повноважень.

Водночас, предметом позову, зокрема, є визнання протиправним дії Міністерства економіки України щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проекту розпорядження від 11.08.2023 року №697-Р «Деякі питання управління об`єктами державної власності»; визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 року №697-Р «Деякі питання управління об`єктами державної власності»; спростування майнових дії Національної академії аграрних наук України та Фонду державного майна України щодо передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 року №697-Р «Деякі питання управління об`єктами державної власності», тобто оскарження дії, розпоряджень суб`єктів владних повноважень.

З наведеного вбачається, що спір у справі виник з публічно-правових відносин між позивачем та відповідачами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 року у справі № 826/13961/17 зазначила, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене та наведені вище критерії розмежування судової юрисдикції, беручи до уваги предмет і підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин справи, суд дійшов висновку про непідвідомчість цього спору господарському суду та необхідність його розгляду адміністративним судом.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

За таких обставин, клопотання Фонду державного майна України, Державного підприємства "Рихальське" та Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю.

Часиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз`яснює позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції, сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 15 140,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Законом України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Замінити назву Міністерства економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Провадження у справі № 906/1182/24 (906/407/25) закрити.

Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (17311, Чернігівська область, Прилуцький район, село Калюжинці, вулиця Незалежності, будинок 51; ЄДРПОУ: 30875436) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції № 417 від 26.03.2025 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено 01.08.2025.

Суддя С.О. Чебикіна