Рішення від 01.08.2025 по справі 910/6061/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2025Справа № 910/6061/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Київської міської ради

до Приватного підприємства Приватної сервісно-комерційної фірми "ТРАНССПОРТ"

про стягнення 1 060 582,81 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада (далі - позивач, Рада) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Приватної сервісно-комерційної фірми "ТРАНССПОРТ" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 060 582,81 грн., з яких: 1 027 758,06 грн. - основний борг з орендної плати, 33 278,82 грн. - пеня.

Ухвалою від 16.05.2025 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху та встановив Раді строк та спосіб усунення її недоліків.

26.05.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Ради від 26.05.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 30.05.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/6061/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, копія ухвали суду від 30.05.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/6061/25 у порядку, визначеному законом, була надіслана судом в електронній формі шляхом надсилання її до електронного кабінету Підприємства та доставлена останньому 30.05.2025 року о 19:24 год. Наведені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку означеного електронного листа.

Дата отримання судом інформації про доставку означеного документа в кабінет ЕС відповідача - 31.05.2025 року о 09:25 год.

За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 24.09.2008 року в справі № 35/454 за позовом Приватної сервісно-комерційної фірми "ТРАНССПОРТ" до Ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про укладення договору оренди земельної ділянки господарський суд міста Києва задовольнив вимоги позивача у цій справі та визнав укладеним договір оренди земельних ділянок загальною площею 0,92 га для будівництва житлово-офісних будинків з приміщеннями соціально-побутового, культурного, спортивно-оздоровчого призначення та підземною і наземною стоянками на просп. Науки, 58 у Голосіївському р-ні м. Києва у запропонованій Приватною сервісно-комерційною фірмою "ТРАНССПОРТ" редакції.

Відтак, між Радою (орендодавець) та Приватною сервісно-комерційною фірмою "ТРАНССПОРТ" (яка у подальшому змінила своє найменування на Приватне підприємство Приватну сервісно-комерційну фірму "ТРАНССПОРТ") (орендар) був укладений договір оренди земельних ділянок (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки, визначені цим Договором.

Означений правочин зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 04.12.2008 року за № 79-6-00682 у Книзі записів державної реєстрації договорів.

За умовами пункту 2.1 Договору об`єктом оренди відповідно до цього Договору є земельні ділянки з наступними характеристиками:

- місце розташування - проспект Науки, 58 у Голосіївському районі міста Києва;

- загальна площі - 0,92 га (загальний розмір згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок), з них:

- ділянка № 1 кадастровий номер 8 000 000 000:79:616:0145 - площею 1 820 м2;

- ділянка № 2 кадастровий номер 8 000 000 000:79:616:0144 - площею 2 877 м2;

- ділянка № 3 кадастровий номер 8 000 000 000:79:616:0169 - площею 3 002 м2;

- ділянка № 4 кадастровий номер 8 000 000 000:79:616:0092 - площею 1 494 м2;

- цільове призначення - для будівництва житлово-офісних будинків з приміщеннями соціально-побутового, культурного, спортивно-оздоровчого призначення та підземною і наземною стоянкою;

- кадастрові номери - 8 000 000 000:79:616:0145, 8 000 000 000:79:616:0144, 8 000 000 000:79:616:0169, 8 000 000 000:79:616:0092.

За умовами пункту 2.2 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок - згідно з витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 Договору визначена цим Договором орендна плата на земельні ділянки становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельними ділянками у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативних грошових оцінок. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Радою та внесення змін до цього Договору.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 наведеного правочину земельні ділянки є переданими з моменту державної реєстрації цього Договору. Право на оренду земельних ділянок виникає після державної реєстрації цього Договору.

Умовами пункту 11.3 Договору передбачено, що останній припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Матеріали справи також містять копію акту приймання-передачі земельних ділянок від 04.12.2008 року, за змістом якого Рада відповідно до умов Договору передала, а орендар прийняв у своє володіння і користування земельні ділянки:

- місце розташування - проспект Науки, 58 у Голосіївському районі міста Києва;

- загальна площі - 0,92 га (загальний розмір згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок), з них:

- ділянка № 1 кадастровий номер 8 000 000 000:79:616:0145 - площею 1 820 м2;

- ділянка № 2 кадастровий номер 8 000 000 000:79:616:0144 - площею 2 877 м2;

- ділянка № 3 кадастровий номер 8 000 000 000:79:616:0169 - площею 3 002 м2;

- ділянка № 4 кадастровий номер 8 000 000 000:79:616:0092 - площею 1 494 м2;

- цільове призначення - для будівництва житлово-офісних будинків з приміщеннями соціально-побутового, культурного, спортивно-оздоровчого призначення та підземною і наземною стоянкою;

- кадастрові номери - 8 000 000 000:79:616:0145, 8 000 000 000:79:616:0144, 8 000 000 000:79:616:0169, 8 000 000 000:79:616:0092.

У позовній заяві Рада вказувала, що Підприємство не зверталося до неї із клопотанням про укладення Договору на новий строк. Докази, які свідчать про зворотне, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведені обставини, а також беручи до уваги встановлений пунктом 3.1 Договору строк його дії та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки з наведеного реєстру від 18.02.2025 року № 413825816, від 18.02.2025 року № 413827041, від 18.02.2025 року № 413827315 та від 18.02.2025 року № 413827438), Договір діяв з 04.12.2008 року по 04.12.2023 року.

Обґрунтовуючи пред`явлені у даній справи вимоги, Рада посилалася на те, що згідно з листом Головного управління ДПС у м. Києві від 24.01.2025 року № 2267/5/26-15-13-01-03 за Підприємством обліковується заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:79:616:0145, 8000000000:79:616:0144, 8000000000:79:616:0169 та 8000000000:79:616:0092 в сумі 1 060 582,81 грн., у тому числі пеня в сумі 33 278,82 грн. Дата виникнення боргу - 30.03.2023 року. Сума заборгованості щодо податкового боргу з орендної плати за землю обчислена контролюючим органом станом на 20.01.2025 року, тобто контролюючий орган нарахував заборгованість за період з 30.03.2023 року по 04.12.2023 року.

Зважаючи на несплату орендарем наявної в нього заборгованості, Рада звернулася до господарського суду міста Києва з означеним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

За змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, а також приписів Бюджетного та Податкового кодексів України земельна ділянка є об`єктом нерухомого майна, за який сплачується плата за землю у складі податку на майно (що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності), що належить до місцевих податків. Кошти від такого податку зараховуються до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (пункт 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України).

За умовами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у чинній на час виникнення спору редакції).

Зі змісту наведених приписів вбачається законодавчу розмежування понять земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Главою 15 Земельного кодексу України передбачено можливість користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, на підставі права постійного користування або на підставі права оренди.

Так, у разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Умовами статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

За змістом підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування або на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац 1 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Слід також зазначити, що нормами податкового законодавства визначено й ряд обов`язків платника податку, до яких підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України віднесено обов`язок платника податків (у тому числі Підприємства) сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (пункт 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислює суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату на користь власника земельної ділянки (у даному випадку - Ради).

За умовами абзацу 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків протягом спірного у даній справі періоду.

Як було зазначено вище, відповідно до пунктів 4.1-4.3 Договору визначена цим Договором орендна плата на земельні ділянки становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельними ділянками у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативних грошових оцінок. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Радою та внесення змін до цього Договору.

Згідно з пунктом 4.4 цієї угоди зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Пунктами 4.5-4.9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33214812700002, КЕКД 13050200 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019. Отримувач: УДК у Голосіївському р-ні м. Києва, ідентифікаційний код 26077879.

Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендар зобов`язується уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати.

Розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз на рік.

За несвоєчасне внесення орендної плати справляється пеня в розмірі 120 (ста двадцяти) відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Контроль за правильністю обчисленні і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельних ділянок.

Отже, у Договорі сторони погодили, що орендар самостійно розраховує розмір орендної плати та вносить її на рахунок орендодавця щомісяця. Крім того, наведені контрагенти погодили й відповідальність (у тому числі орендаря) за порушення строків сплати орендних платежів.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У той же час суд встановив, що всупереч умовам Договору та нормативним законодавчим приписам Підприємство неналежним чином виконувало покладені на нього зобов`язанням зі своєчасної та повної сплати орендних платежів за Договором у період з 30.03.2023 року по 04.12.2023 року, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1 027 758,06 грн., а також виникли правові підстави для нарахування пені в сумі 33 278,82 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача у вищевказаному розмірі підтверджується наданими позивачем копіями листів контролюючого органу - Головного управління ДПС у місті Києві Державної податкової служби України від 24.01.2025 року № 2267/5/26-15-13-01-05, від 16.04.2025 року № 11832/5/26-15-13-02-09 та від 23.05.2025 року № 15514/5/26-15-13-02-09 з детальною інформацією щодо податкового боргу Підприємства по орендній платі за землю, копіями відповідних податкових декларацій по орендній платі за землю, та відповідачем не спростований.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи не спростований Підприємством факт неналежного виконання ним обов`язків з оплати позивачу орендних платежів за Договором, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 1 027 758,06 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і орендар на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Ради до Підприємства про стягнення вказаної суми боргу.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань з оплати орендних платежів, позивач також просив суд стягнути з відповідача 33 278,82 грн., нарахованої на відповідні суми заборгованості згідно з наданим Головним управлінням ДПС у місті Києві Державної податкової служби України розрахунком.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати справляється пеня в розмірі 120 (ста двадцяти) відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Оскільки розмір нарахованих пені відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Ради про стягнення з відповідача 33 278,82 грн. цієї штрафної санкції.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати спірних сум орендних платежів за Договором.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов`язки, позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням наведеного.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням вимог Ради.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Приватної сервісно-комерційної фірми "ТРАНССПОРТ" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 33-Б; код ЄДРПОУ 19128797) на користь Київської міської ради (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) 1 027 758 (один мільйон двадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 06 коп. основного боргу з орендної плати, 33 278 (тридцять три тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 82 коп. пені, а також 12 726 (дванадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.08.2025 року.

Суддя В.С. Ломака