Герб України

Рішення від 22.07.2025 по справі 922/1305/25

Господарський суд харківської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1305/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4) в інтересах держави,Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, про-кт Берестейський, 10) до 1. Харківського національного університету радіоелектроніки (61166, м. Харків, пр. Науки, 14), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (02125, м. Київ, вул. Шимановського Віталія, буд. 2/1, оф. 104) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 895720,52 грн. за участю представників:

прокурора - Полякова С.О., службове посвідчення №072827 від 01.03.2023,

позивача - не з`явився,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1. Харківського національного університету радіоелектроніки, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс", в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 26.07.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між ТОВ «Газенергоальянс» та Харківським національним університетом радіоелектроніки;

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 22.08.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між ТОВ «Газенергоальянс» та Харківським національним університетом радіоелектроніки;

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 03.11.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між ТОВ "Газенергоальянс" та Харківським національним університетом радіоелектроніки;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" на користь Міністерства освіти і науки України грошові кошти в сумі 895720,52 грн.

Понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 18015,85 грн. прокурор просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2025 у справі № 922/1305/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.05.2025 о 10:20.

20.05.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №12123).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 у справі № 922/1305/25 відкладено підготовче засідання на 17.06.025 на 10:00.

09.06.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від прокуратури надійшли заперечення на заяву відповідача від 20.05.2025 (вх. №13698), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1305/25 до судового розгляду по суті на 01.07.25 об 11:00.

27.06.2025 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №15246), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 у справі № 922/1305/25 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2025 до 11:00.

21.07.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. №16930), мотивоване хворобою представника відповідача Харківського національного університету радіоелектроніки Сулейманової М.І.

Прокурор у судове засідання 22.07.2025 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач у судове засідання 22.07.2025 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 01.07.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідач у судове засідання 22.07.2025 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 01.07.2025 до електронного кабінету відповідача 1 "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідач 2 у судове засідання 22.07.2025 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 01.07.2025 до електронного кабінету відповідача 2 підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

За результатами розгляду клопотання відповідача 1 про відкладення судового засідання (вх. №16930 від 21.07.2025), суд, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2025 відмовив у його задоволенні, у зв`язку з тим, що клопотання не містить доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, також судом зазначено про те, що справа сформована та явка представників у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Щодо обґрунтованості підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави у сфері публічних закупівель полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Зазначене кореспондується з положеннями п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 БК України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Частиною 3 статті 4, частиною 4 статті 53 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Порушення зазначених інтересів держави полягає у незаконному укладенні додаткових угод до договору від 03.05.2023, що, у свою чергу, призвело до неправомірної зміни істотних умов договору та підвищення ціни за одиницю товару, безпідставного витрачання бюджетних коштів.

Такі дії створюють загрозу фінансово-економічній безпеці держави, порушують порядок проведення публічних закупівель, порушують принципи максимальної економії, ефективності та добросовісної конкуренції, надають підстави для корупційних проявів.

Компетентним суб`єктом владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів має виступати Міністерство освіти і науки України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави. Держава намагається створити умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт та послуг, створюючи відповідні механізми при проведенні закупівель, які закладені у цьому Законі. Дотримуватися цих правил повинні всі учасники процедур закупівель.

За змістом положень ч. 1 ст. 45 та ч. 2 ст. 4 ГПК України сторонами в судовому процесі є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, а також державні органи.

Згідно з ст. 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади Міністерство освіти і науки України, як центральний орган виконавчої влади, звертається до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6, 8 ч.5 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, Міністерство освіти і науки України з метою організації своєї діяльності здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, забезпечує самопредставництво інтересів МОН у судах.

Як визначено ст. 1 Закону України Про управління об`єктами державної власності управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами (в т.ч. Міністерством освіти і науки України), іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Повноваження та спосіб здійснення управлінських функцій уповноваженими суб`єктами визначені положеннями Закону України Про управління об`єктами державної власності.

Враховуючи наведене, Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, яке здійснює повноваження органу управління відносно Університету та виступає головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері освіти і науки.

Таким чином, згідно наведених нормативно-правових актів, Міністерство освіти і науки України є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.

За змістом положень ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України щодо обсягу наданих прав Міністерство є головним розпорядником бюджетних коштів.

Верховним Судом у постанові від 10.06.2021 у справі № 910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України Про публічні закупівлі спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України Про публічні закупівлі вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від по справі № 912/989/18.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка, згідно статті 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 вказала, зокрема, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником за договором заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах

Разом з цим, як передбачено ст. 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

На підставі з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, Харківська обласна прокуратура направила на адресу Міністерства освіти і науки України лист за № 24-112вих-25 від 13.03.2025 щодо встановлених порушень законодавства під час виконання договірних відносин за проведеною закупівлею за бюджетні кошти.

Згідно відповіді Міністерства освіти і науки України від 09.04.2025 вбачається, що останні не вживали заходи щодо поновлення порушених прав. Також, зазначили, що у разі залучення судом Міністерства до участі у справі, представництво інтересів буде забезпечено у встановленому порядку.

Наведене свідчить про небажання Міністерством самостійно реалізувати процесуальні повноваження на звернення до суду задля поновлення порушених інтересів держави.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

З урахуванням викладеного, Міністерство освіти і науки України здійснює контроль за діяльністю та використанням коштів Харківського національного університету радіоелектроніки, який перебуває в його управлінні, є головним розпорядником коштів, передбачених в державному бюджеті на фінансування діяльності Закладу, є компетентним органом з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави, у тому числі у сфері публічних закупівель, а тому прокурором визначеного його у якості позивача у даному позові.

Зазначені у позові порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, що унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Листом від 10.04.2025 Харківською обласною прокуратурою повідомлено Міністерство освіти і науки України про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Враховуючи те, що Міністерство освіти і науки України проінформовано прокурором про виявлені порушення у вищезазначеному листі, а також у повідомленні про намір представництва інтересів, у останнього було достатньо часу, щоб відреагувати та виправити ситуацію, однак жодних заходів на захист порушених власних інтересів не вжито, разом з цим, висловлено позицію про те, що останні не заперечують проти вжиття заходів представницького характеру з боку прокуратури.

Також слід зауважити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 09.09.2021, справа №925/1276/19, щодо обставин представництва прокурором інтересів держави зазначив про те, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Конституція України передбачає, що представництво прокурорами інтересів держави в суді має здійснюватися у виключних випадках.

Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Другим сенатом Конституційного Суду України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4- р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України Про Національне антикорупційне бюро України).

Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, за якою прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, наведене вище утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України Про прокуратуру винятковий випадок, а тому Харківська обласна прокуратура, реагуючи на виявлені порушення законодавства, звертається до суду з даною позовною заявою, зважаючи на очевидний характер порушень та нездійснення компетентним органом протягом розумного строку наданих їм повноважень на захист прав і законних інтересів держави.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 21.03.2019 справа № 912/898/18, проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Прокурором у позові зазначено про те, що враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

Отже, у даному разі належно обґрунтовано те, що підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення правочинів, завдання шкоди у вигляді безпідставного витрачання коштів державного бюджету. В свою чергу, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - законності витрат коштів на потреби забезпечення бюджетної установи, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету України.

Також, із обставин справи убачається, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, Харківською обласною прокуратурою направлено позивачу повідомлення про звернення до суду з даною позовною заявою.

Отже, із матеріалів справи убачається, що Харківською обласною прокуратурою під час опрацювання розміщеної на офіційному веб-порталі публічних закупівель Prozorro інформації щодо проведених процедур публічних закупівель товарів, робіт та послуг розпорядниками бюджетних коштів на виконання вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

Так, було встановлено, що Харківським національним університетом радіоелектроніки (далі - Університет) опубліковано оголошення з ідентифікатором UA-2023-03-29-006078-а про проведення відкритих торгів на закупівлю електроенергії.

Критерієм вибору переможця була ціна, у зв`язку з чим переможцем торгів визнано ТОВ Газенергоальянс, з яким 03.05.2023 укладений договір про закупівлю (постачання) електричної енергії на загальну суму 3767400 грн., з обсягом постачання 920000 кВт*год, строк постачання - з 21.05.2023 по 31.12.2023.

Відповідно до п. 5.3. договору вартість 1 кВт*год становить 4,095 грн.(з урахуванням ПДВ).

У подальшому сторонами укладено 6 додаткових угод до договору про закупівлю №21.04.2023-63Е від 03.05.2023.

Так, 28.06.2023 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023, якою викладено п. 5.3. договору в наступній редакції, зокрема, встановлено, що ціна за 1 кВт/год з 01.06.2023 становить 4,2854 грн. (з урахуванням ПДВ) (тобто, ціна зросла на 0,4% порівняно з умовами договору). Підставою для укладення додаткової угоди №1 від 28.06.2023 стало повідомлення постачальника про коливання ціни на ринку на добу наперед у ІІІ декаді травня 2023 року у порівнянні з ІІ декадою травня 2023 року на +4,65%.

28.06.2023 сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023, якою викладено п. 5.3. договору в наступній редакції, зокрема, встановлено, що ціна за 1 кВт/год з 11.06.2023 становить 4,42 грн. (з урахуванням ПДВ) (тобто, ціна зросла на 0,8% порівняно з умовами договору). Підставою для укладення додаткової угоди №2 від 28.06.2023 стало повідомлення постачальника про коливання ціни на ринку на добу наперед у І декаді червня 2023 року у порівнянні з ІІІ декадою травня 2023 року на +3,19%.

20.07.2023 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023, якою викладено п. 5.3. договору в наступній редакції, зокрема, встановлено, що ціна за 1 кВт/год з 01.07.2023 становить 4,49382 грн. (з урахуванням ПДВ) (тобто, ціна зросла на 0,9% порівняно з умовами договору).

Підставою для укладення додаткової угоди № 3 від 20.07.2023 зазначено збільшення регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2023, відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788.

26.07.2023 сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023, якою викладено п. 5.3. договору в новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна за 1 кВт/год з 01.07.2023 становить 5,085 грн. (з урахуванням ПДВ) (тобто, ціна зросла на 24% порівняно з умовами договору). Підставою для укладення додаткової угоди №4 від 26.07.2023 стало повідомлення постачальника про коливання середньозваженої ціни на ринку на добу наперед у І декаді липня 2023 року у порівнянні з ІІІ декадою червня 2023 року.

22.08.2023 сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023, якою викладено п. 5.3. договору в новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна за 1 кВт/год з 01.08.2023 становить 6,0768 грн. (з урахуванням ПДВ) (тобто, ціна зросла на 48% порівняно з умовами договору). Підставою для укладення додаткової угоди №5 від 22.08.2023 стало повідомлення постачальника про коливання ціни на ринку на добу наперед у І декаді серпня 2023 року у порівнянні з ІІ декадою липня 2023 року на +22,03%.

03.11.2023 сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023, якою викладено п. 5.3. договору в новій редакції, зокрема, встановлено, що ціна за 1 кВт/год з 01.11.2023 становить 6,9128 грн. (з урахуванням ПДВ) (тобто, ціна зросла на 68% порівняно з умовами договору). Підставою для укладення додаткової угоди №6 від 03.11.2023 стало повідомлення постачальника про коливання ціни на ринку на добу наперед, що відбулось станом на 24.10.2023 у порівнянні із середньозваженою ціною з 01.08.2023 року на +17,94%.

Внаслідок укладення вищевказаних додаткових угод ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 4,095 грн до 6,9128 грн. (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 68 % від первинної ціни), а обсяг постачання електричної енергії зменшено з 920000 кВт/год до 640539 кВт/год.

Таким чином, Університетом здійснено закупівлю електроенергії на 2023 рік об`ємом 640539 кВт/год (що на 279 461 кВт/год менше від умов Договору) вартістю 3752736,93 грн.

Харківська обласна прокуратура звернулась з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, в якому зазначає про те, що при укладенні додаткових угод №№4, 5, 6 до Договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим, в судовому порядку просить: визнати недійсною додаткову угоду №4 від 26.07.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між ТОВ «Газенергоальянс» та Харківським національним університетом радіоелектроніки; визнати недійсною додаткову угоду №5 від 22.08.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між ТОВ «Газенергоальянс» та Харківським національним університетом радіоелектроніки; визнати недійсною додаткову угоду №6 від 03.11.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між ТОВ "Газенергоальянс" та Харківським національним університетом радіоелектроніки та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" на користь Міністерства освіти і науки України грошові кошти в сумі 895720,52 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Законом України Про публічні закупівлі встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Одним із принципів здійснення публічних закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність (п. 2 ч. 1 ст. 5 Законом України Про публічні закупівлі).

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/ або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про публічні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Разом з тим, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

З урахуванням викладеного, Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі № 925/683/18, від 26.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/19 неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

З огляду на положення статті 5 Закону № 922-VIII, перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Аналогічні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі№ 922/2321/22 зазначила, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Водночас, додатковими угодами №№ 4, 5, 6 до договору Ш21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії ціну договору збільшено відповідно на 24%, 48% та 68% від ціни договору, що перевищує встановлений законодавством 10% ліміт.

Також, підставами для внесення змін до договору шляхом укладення додаткових угод №4 від 26.07.2023, №5 від 22.08.2023, №6 від 03.11.2023 стала інформація, розміщена на сайті ДП Оператор ринку, яка носить виключно фактографічно - інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

Під час укладення додаткових угод, сторони також керувалися постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23 суд касаційної інстанції погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, що постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі, а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. Отже, в будь- якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими вказаним законом.

Таким чином, оскільки додатковими угодами №4, № 5, № 6, підвищено ціну за одиницю товару на 68 % від ціни у договорі, що суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель, яке встановлює обмеження у виді 10%, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також, відповідно до вимог частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вищевказані додаткові угоди укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, ст. 632 ЦК України, а також суперечать інтересам держави в частині недотримання вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання бюджетних коштів, виділених на вищевказану закупівлю. Враховуючи викладене, зазначені угоди (правочини) підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод №4 від 26.07.2023; №5 від 22.08.2023 та №6 від 03.11.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" та Харківським національним університетом радіоелектроніки обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів в сумі 895720,52 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до умов договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 Університет отримав 640539 кВт. год., за які сплатили 3752736,93 грн., що підтверджується актами приймання - передачі електричної енергії та платіжними інструкціями.

При цьому, з 21.05.2023 по 30.06.2023 поставлено 112130 кВт. год., за які сплачено 482 576,29 грн. (за умовами договору з урахуванням додаткових угод №№1,№2 та №3).

Із обставин справи убачається, що у період з 01.07.2023 по 31.12.2023 поставлено 528379 кВт. год., за які сплачено 3 270 160,64 (за умовами договору з урахуванням додаткових угод № 4, № 5,№ 6).

При закупівлі електричної енергії з 01.07.2023 за умовами додаткової угоди №3, якою передбачена ціна 4,49382 за одиницю товару, ХНМУ мав би сплатити 2 374 440,12 грн. (528379 х 4,49382 = 2 374 440,12).

Відповідно, Університет безпідставно сплатив ТОВ Газенергоальянс кошти у сумі 895 720,52 грн. (3 270 160,64 - 2 374 440,12).

Таким чином, грошові кошти в сумі 895 720,52 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Вказане узгоджується з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Відповідно до Статуту університету, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2022 № 759 ХНМУ заснований на державній формі власності і належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Крім того, Міністерство освіти і науки України затверджує Статут Університету та за поданням Конференції трудового колективу Університету вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію, здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Університету тощо. Фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Закупівлю електричної енергії проведено за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. п. 3 - 6 п. 5 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630,

Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, до основних завдань якого належить, зокрема, здійснення контролю за використанням фінансових ресурсів, а також забезпечення ефективного та цільового використання бюджетних коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Верховний Суду у постанові від 16.05.2021 по справі №910/11847/19 дійшов висновку, що правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ.

Згідно зі ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Враховуючи наведене, відповідно до приписів ст. ст. 216, 1212 ЦК України, відповідач зобов`язаний повернути безпідставно одержані ним грошові кошти в сумі 895 720,52 грн. головному розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству освіти і науки України, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12.06.2024 у справі № 922/2060/23, тому позовні вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 895720,52 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені прокуратурою у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 9008,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 26.07.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергоальянс» (код ЄДРПОУ 44103421) та Харківським національним університетом радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 22.08.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергоальянс» (код ЄДРПОУ 44103421) та Харківським національним університетом радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197).

4. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 03.11.2023 до договору №21.04.2023-63Е від 03.05.2023 про постачання електричної енергії, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (код ЄДРПОУ 44103421) та Харківським національним університетом радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (02125, м. Київ, вул. Шимановського Віталія, буд. 2/1, оф. 104, код ЄДРПОУ 44103421) на користь Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, про-кт Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185) грошові кошти в сумі 895720,52 грн.

6. Стягнути з Харківського національного університету радіоелектроніки (61166, м. Харків, пр. Науки, 14, код ЄДРПОУ 02071197) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) - 9008,00 грн. судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (02125, м. Київ, вул. Шимановського Віталія, буд. 2/1, оф. 104, код ЄДРПОУ 44103421) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) - 9008,00 грн. судового збору.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "31" липня 2025 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення22.07.2025
Оприлюднено04.08.2025
Номер документу129244391
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —922/1305/25

Рішення від 22.07.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Рішення від 22.07.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 01.07.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 17.06.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 20.05.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 21.04.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні