Ухвала від 01.08.2025 по справі 925/1421/20

УХВАЛА

01 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/1421/20

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуючої, Бенедисюка І. М., Васьковського О. В., Вронської Г. О., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Чумака Ю. Я.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду cправи № 925/1421/20

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025

та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс"

до 1. ОСОБА_1 ,

2. Фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Яковича

про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 304 487 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" (далі - ТОВ "Централ фінанс", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-1) та фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Яковича (далі - ФОП Шевченко С. Я., відповідач-2) про витребування з чужого незаконного володіння приміщення площею 179,11 кв. м у нежитловій будівлі та стягнення з відповідачів солідарно 304 487 грн заборгованості по орендній платі.

2. Господарський суд Черкаської області рішенням від 16.09.2021 відмовив у задоволенні позову.

3. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.11.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Централ фінанс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2021 у цій справі залишив без руху та надав десятиденний строк для усунення її недоліків, а саме доплати судового збору у розмірі 111 082,20 грн у встановленому порядку.

4. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що при зверненні до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення коштів ТОВ "Централ фінанс" не доплатило судовий збір в сумі 64 571,81 грн, а саме: сплачено 9 483 грн замість 74 054,81 грн (із розрахунку 69 487,50 грн - за вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння та 4 567,31 грн - за майнову вимогу про стягнення 304 487 грн).

5. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.12.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Централ фінанс" з доданими до неї матеріалами повернув заявнику з огляду на те, що зазначені недоліки не були усунуті. Позивач таку ухвалу не оскаржував.

6. У подальшому Господарський суд Черкаської області ухвалою від 07.02.2023 заяву ТОВ "Централ фінанс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2021 у цій справі залишив без розгляду.

7. До місцевого господарського суду 27.11.2024 від ФОП Шевченко С. Я. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив зобов`язати позивача доплатити судовий збір в розмірі 64 571,81 грн як такий, що не був повністю сплачений при поданні позовної заяви.

8. Господарський суд Черкаської області додатковим рішенням від 16.01.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025, заяву ФОП Шевченко С. Я. задовольнив та достягнув з ТОВ "Централ фінанс" судовий збір в розмірі 64 571,81 грн із зарахуванням до Державного бюджету України.

9. Ухвалене рішення обґрунтоване тим, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, встановлено, зокрема, ухвалою Північного апеляційного суду від 11.11.2021, тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

10. ТОВ "Централ фінанс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить, зокрема, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025 скасувати та залишити без розгляду заяву ФОП Шевченка С. Я. про ухвалення додаткового рішення щодо доплати судового збору.

11. Касаційну скаргу позивач обґрунтовує застосуванням судами норм права без урахування висновків щодо їх застосування у спорах, що виникли у подібних правовідносинах, а саме застосування положень статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 905/156/19 та статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 та від 24.01.2024 у справі № 752/1058/23.

12. Верховний Суд ухвалою від 05.06.2025 відкрив касаційне провадження у цій справі та призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні, а ухвалою від 02.07.2025 передав справу № 925/1421/20 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата).

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 визначено такий склад суду: Рогач Л. І. - головуюча, Бенедисюк І. М., Васьковський О. В., Вронська Г. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Чумак Ю. Я.

Підстави для передачі справи на розгляд об`єднаної палати

14. Розглядаючи касаційну скаргу колегія суддів дійшла висновку, що фактично на розгляді суду касаційної інстанції перебуває питання щодо обґрунтованості дій суду із достягнення судового збору після закінчення розгляду справи в порядку застосування статті 244 ГПК України, зокрема його достягнення за заявою іншого учасника процесу.

15. Приписи статті 244 ГПК України визначають, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати.

16. У справі № 910/5740/21 суд касаційної інстанції, розглядаючи доводи скаржника щодо недоплати судового збору за розгляд справи судами попередніх інстанцій, виснував, що недоплачений судовий збір може бути достягнутий судом у порядку пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України, відповідно до якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, зокрема з підстав сплати його не в повному обсязі (пункт 151 постанови колегії суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 910/5740/21).

17. Так, за результатами розгляду касаційної скарги Суд залишив її без задоволення. Водночас, відповідаючи на довід скаржника про недоплату судового збору в суді апеляційної інстанції, Верховний Суд зробив висновок, що зазначене не впливає на суть спору, а достягнення судового збору може бути здійснено у порядку статті 244 ГПК України.

18. З огляду на вказане колегія суддів вважає, що суд касаційної інстанцій фактично дійшов висновку щодо можливості судів попередніх інстанцій стягнути в порядку статті 244 ГПК України шляхом прийняття додаткового рішення судовий збір, який не було сплачено в повному обсязі.

19. У подальшому цей висновок було застосовано при ухваленні постанови у справі № 916/1101/21 (пункт 65 постанови колегії суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 916/1101/21).

20. У постанові Верховного Суду від 14.10.2024 у справі № 910/13167/22 скасовано ухвалу апеляційного господарського суду від 25.07.2024 про відмову в ухвалені додаткового рішення про стягнення несплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, за результатами розгляду якої 02.05.2024 було ухвалено постанову по суті спору. Справу передано до апеляційного суду для вирішення питання про судові витрати, а саме про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у цій справі (пункти 3.19-3.21 постанови колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2024 у справі № 910/13167/22).

21. З урахуванням зазначених висновків суду касаційної інстанції, апеляційний господарський суд додатковою постановою від 20.02.2025 стягнув зі скаржника (позивача) в дохід Державного бюджету України 73 352,75 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

22. Колегія суддів не погоджується із зазначеними правовими позиціям і вважає, що висновок, який міститься у наведених вище постановах Верховного Суду щодо можливості достягнення судового збору, який було сплачено не у повному розмірі, в порядку статті 244 ГПК України, не відповідає практиці Європейського суду з прав людини щодо остаточності судового рішення, системному тлумаченню статей 174, 269, 292 ГПК України та вважає за необхідне відступити від них. На переконання колегії суддів, після прийняття відповідного рішення у справі суд відповідної інстанції позбавлений права достягнути зазначені кошти в порядку статті 244 ГПК України.

23. На думку колегії суддів, конструкція ГПК України в частині розподілу судових витрат (Глава 8 Розділу І) базується, у тому числі, на праві учасників процесу щодо прогнозування судових витрат, обізнаності про них всіх учасників процесу, а також більш активною роллю суду у цьому процесі. Так стаття 124 ГПК України визначає, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

24. Зазначене є одним з елементів правової визначеності, прогнозованості судового рішення в частині розподілу судових витрат тощо.

25. Іншими словами, помилка суду щодо перевірки та визначення розміру судового збору за умови наявності у нього процесуальних механізмів щодо її виправлення протягом розгляду справи не повинна перекладатися на учасника процесу (позивача або відповідача), тим більше, як за обставинами цієї справи - шляхом прийняття додаткового рішення через тривалий час.

26. Протилежний підхід може створити передумови для зловживання учасниками, які також мали процесуальні можливості виявлення помилки щодо правильності визначення розміру судового збору, своїми процесуальними правами вже після того, як розгляд справи було закінчено.

27. Наведене узгоджуватиметься з вимогами чинного процесуального законодавства та унеможливить покладення на заявника надмірного тягаря у вигляді сплати (доплати) судового збору внаслідок помилки суду, допущеної при обрахунку розміру судового збору. Водночас інше застосування зазначених норм потенційно може призвести до того, що вже після розгляду спору, в тому числі через значний термін (зокрема, у разі зміни судової практики), з сторони спору (відповідача або позивача) можуть бути стягнуті значні кошти за відсутності у нього можливості їх передбачити на етапі розгляду справи.

28. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.08.2024 у справі № 910/5740/21, від 29.05.2025 у справі № 916/1101/21, від 14.10.2024 у справі № 910/13167/22 щодо наявності у суду права стягувати у Державний бюджет несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання процесуального документа, зокрема і вже розглянутого по суті з ухваленням рішення у справі.

Мотиви, з яких виходить об?єднана палата

29. За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначених процесуальним законом.

30. Частиною другою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

31. Об`єднана палата зазначає, що правозастосування як у цій справі, так і у справах № 910/5740/21, № 916/1101/21 у контексті приписів статті 244 ГПК України стосується достягнення судового збору, який було сплачено не у повному обсязі, після закінчення розгляду справи або розгляду процесуального документа, а тому є подібним за своїм змістом, а ухвала від 02.07.2025 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати містить відповідні доводи та обґрунтування.

32. З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ "Централ фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025 у цій справі підлягає прийняттю до розгляду об`єднаною палато.

33. Водночас у справі № 910/13167/22 питання розподілу судового збору не вирішувалося шляхом застосування статті 244 ГПК України, а було здійснено колегією апеляційного господарського суду під час прийняття постанови по суті апеляційної скарги, тому відносини є неподібними.

Керуючись статтями 120, 121, 197, 234, 235, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 925/1421/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025.

2. Призначити розгляд справи № 925/1421/20 у відкритому судовому засіданні на 19 вересня 2025 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 203.

3. Здійснити проведення судового засідання 19 вересня 2025 року о 10:00 у справі № 925/1421/20 в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді І. Бенедисюк

О. Васьковський

Г. Вронська

Т. Дроботова

О. Кібенко

Ю. Чумак