Постанова від 30.07.2025 по справі 906/1155/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/1155/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний", Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир-Молодіжний 1" та Приватного підприємства Будівельної компанії "Гарант-С"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 (колегія суддів: Грязнов В. В. - головуючий, Розізнана І. В., Павлюк І. Ю.) у справі

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Грін-Таун"

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом: 1) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир-Молодіжний 1", 2) Житомирської міської ради,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

та зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний"

до Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Грін-Таун"

про розірвання договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи

1.1. У листопаді 2024 Обслуговуючий кооператив "Житловий комплекс "Грін-Таун" (далі - ОК "ЖК "Грін-Таун") звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний" (далі - ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний"), в якому просив: визнати протиправними дії ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", що проявляються у перешкоджанні користуватися земельною ділянкою за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061, для будівництва об`єкта "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" та розірванні в односторонньому порядку договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020, договору генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2023 № 01-06/23; визнати чинним договір про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020; визнати чинним договір генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2023 № 01-06/23; усунути перешкоди з боку ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" у користуванні земельною ділянкою та користуванні об`єктом будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що розірвання договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020 та договору генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2023 № 301-06/23 в односторонньому порядку суперечить умовам вказаних договорів та нормам матеріального права; створення перешкод з боку відповідача у користуванні земельною ділянкою та об`єктом незавершеного будівництва з метою виконання договірних відносин, які передбачені договором про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020 та договором генерального підряду від 01.06.2023 № 01-06/23, є протиправними, а тому підлягають припиненню.

1.3. ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" 05.12.2024 звернувся до Господарського суду Житомирської області із зустрічним позовом про розірвання договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020, укладеного між ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" та ОК "ЖК "Грін-Таун".

1.4. Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" зазначав про те, що відповідач допустив істотне порушення зобов`язань, передбачених договором про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020, тому відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України цей договір слід розірвати.

1.5. ОК "ЖК "Грін-Таун" 04.02.2025 подав до місцевого суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061;

- заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061;

- заборони на проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061, ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1", Приватному підприємству Будівельна компанія "Гарант-С" (далі - ПП БК "Гарант-С"), а також іншим фізичним або юридичним особам.

1.6. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову (з урахуванням поданих доповнень), ОК "ЖК "Грін-Таун" посилався на те, що на підставі договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020, укладеного між ним та ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", а також договору генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2023 №01-06/23, укладеного між ОК "ЖК "Грін-Таун", ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУРЕН" (далі - ТОВ "РОУРЕН"), він здійснював фінансування проектних, підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:031:0061. Водночас, як зазначав ОК "ЖК "Грін-Таун", ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" без повідомлення позивача в односторонньому порядку розірвав зазначені правочини та уклав договори з ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" та ПП БК "Гарант-С".

ОК "ЖК "Грін-Таун" стверджував, що члени ОК "ЖК "Грін-Таун", які вносили пайові внески для фінансування спорудження об`єкта будівництва, залишились ошуканими, а їхні майнові права на квартири продаються новоствореною юридичною особою ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1". Відтак, як стверджував позивач, за наслідками протиправних дій відповідача в ОК "ЖК "Грін-Таун" утворилася заборгованість перед членами кооперативу.

Заявник також зазначав, що дії відповідача спрямовані на знищення юридичної особи - ОК "ЖК "Грін-Таун", а метою таких дій є безперешкодне привласнення об`єкта будівництва. За доводами ОК "ЖК "Грін-Таун", вжиття заходів забезпечення позову є необхідним для недопущення реєстрації об`єкта будівництва за відповідачем та іншими фізичними / юридичними особами, які в подальшому можуть відчужити об`єкт незавершеного будівництва, що призведе до неефективного судового розгляду і змусить позивача звертатися з іншими позовами, скасовувати реєстрацію об`єкта незавершеного будівництва та витребовувати такий об`єкт у набувача.

Заявник також зауважував, що оскільки за час розгляду справи відповідач та залучені ним юридичні особи будуть мати можливість здійснювати будівництво та продавати майнові права на квартири, які вже реалізовані та належать членам ОК "ЖК "Грін-Таун", тому доцільним є застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони на проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:031:0061.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.03.2025 (суддя Соловей Л. А.) у справі № 906/1155/24 відмовлено в задоволенні заяви ОК "ЖК "Грін-Таун" від 04.02.2025 про забезпечення позову у справі № 906/1155/24 повністю.

2.2. Відмовляючи у задоволенні заяви ОК "ЖК "Грін-Таун" від 04.02.2025 про забезпечення позову у справі № 906/1155/24, суд першої інстанції виходив із того, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, не має взаємозв`язку та не є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки предметом позову у цій справі фактично є вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та користуванні об`єктом будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061, а не вимога про визнання права власності на цей об`єкт. Як зазначив суд першої інстанції, самі лише припущення заявника про можливість відчужити об`єкт будівництва іншим фізичним або юридичним особам не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та користуванні об`єктом будівництва, тому не є достатньою підставою для накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061.

Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені заявником у заяві про забезпечення позову, в частині накладення арешту, не підтверджені відповідними доказами, а самі по собі такі доводи не підтверджують факту неможливості в майбутньому виконати судове рішення через можливі неправомірні дії відповідача; ці заходи забезпечення позову не є адекватними заходами для забезпечення вимог, заявлених у цій справі. Тому суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви в частині накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061.

Суд першої інстанції зазначив, що вимога заявника вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний 1", ПП БК Гарант-С", а також іншим фізичним або юридичним особам на проведення будівельних, земляних та інших робіт спрямована на заборону не лише відповідачу вчиняти певні дії, а також і іншим особам, що в цьому випадку порушуватиме права третіх осіб, які не є стороною цього спору.

Суд першої інстанції виснував, що заходи забезпечення позову в частині встановлення заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:031:0061, є неспівмірними та неадекватними, а тому не підлягають застосуванню. При цьому суд також зазначив, що заборона державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва, порушує права невизначеної кількості осіб, зокрема, пайовиків позивача, оскільки унеможливлює визнання останніми прав на майбутні об`єкти будівництва, які є складовими частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 скасовано ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2025 у справі № 906/1155/24.

Заяву ОК "ЖК "Грін-Таун" від 04.02.2025 про забезпечення позову у справі № 906/1155/24 задоволено. Вирішено:

- накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061;

- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061;

- заборонити ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1", ПП БК "Гарант-С", а також іншим фізичним або юридичним особам проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061.

2.4. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву ОК "ЖК "Грін-Таун" від 04.02.2025 про забезпечення позову у справі № 906/1155/24, виходив із того, що відповідно до Статуту ОК "ЖК "Грін-Таун" є кооперативом -непідприємницькою юридичною особою та не має на меті одержання прибутку. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески, паї та додаткові паї його членів (асоційованих членів); майно, майнові права тощо, добровільно передані кооперативу його членами, інші надходження, не заборонені законодавством. Джерелом фінансування будівництва спірного об`єкту є пайові внески громадян, які стають членами (асоційованими членами) такого кооперативу.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОК "ЖК "Грін-Таун" здійснював фінансування проектних, підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061, на підставі договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020 та договору генерального підряду на капітальне будівництво №01-06/23, укладеного 01.06.2023 з ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний". Як зазначив суд апеляційної інстанції, об`єкт незавершеного будівництва, що розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136300:03:031:0061 за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, перебуває у спільній власності ОК "ЖК "Грін-Таун" та ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", земельна ділянка на праві оренди належить ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ця ж земельна ділянка передана ОК "ЖК "Грін-Таун" на праві користування.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, ОК "ЖК "Грін-Таун" із засобів масової інформації та соціальних мереж стало відомо, що майнові права на квартири в об`єкті незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, продаються новоствореною юридичною особою ОК "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний 1".

Суд апеляційної інстанції зауважив, що за наслідками завершення будівництва ОК "ЖК "Грін-Таун" повинні належати 10 % квартир та нежитлових приміщень. Водночас, як зазначив суд, за наявності чинних договорів про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020 та генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2023 № 01-06/23, ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" передав функції замовника будівництва ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний 1", яким здійснюється продаж майнових прав на майбутні квартири. Крім того, ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" укладено договір з новим генеральним підрядником ПП БК "Гарант-С", яке має можливість здійснювати будівництво на спірному об`єкті.

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:

- вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061, унеможливить відчуження об`єкта будівництва іншим фізичним або юридичним особам та забезпечить захист прав позивача та пайовиків ОК "ЖК "Грін-Таун" на час судового розгляду справи;

- необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірного об`єкта незавершеного будівництва спрямована на недопущення реєстрації об`єкта будівництва за відповідачем та іншими фізичними, юридичними особами та подальшого можливого відчуження об`єкта незавершеного будівництва до завершення розгляду справи;

- застосування вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони на проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку» за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061, на час розгляду справи надасть можливість запобігти здійсненню будівництва юридичними особами, які залучені відповідачем.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції зазначив, що застосування заходів забезпечення позову, про які просить ОК "ЖК "Грін-Таун", відповідає процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них

3.1. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" та ПП БК "Гарант-С" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2025 у справі № 906/1155/24.

3.2. ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За доводами скаржника, апеляційний суд неправильно визначив існуючий предмет позову, оскільки не врахував, що позивач відмовився від частини позовних вимог, і така відмова прийнята судом. Тому, на думку скаржника, висновки апеляційного суду є суперечливими через відсутність кореляції між вимогами про забезпечення позову та позовними вимогами.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції, ухваливши постанову про накладення арешту на об`єкт як на подільний об`єкт незавершеного будівництва до його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" також посилається на невідповідність заходу забезпечення підставам та предмету позову. ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" зазначає, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна та заборони проведення будівельних, земляних та інших робіт не відповідають підставам та предмету позову - негаторним немайновим позовним вимогам, є порушенням вимог щодо відповідності предмету позову та співмірності застосування заходів забезпечення позову. На думку скаржника, заборона іншим суб`єктам користуватися об`єктом будівництва є частковим задоволенням позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні майном, що є порушенням частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову суд апеляційної інстанції досліджував обґрунтованість позову. Натомість, за твердженням скаржника, обґрунтованість позову не повинна була досліджуватися, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватися судом під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Як зазначає скаржник, така правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 18.05.2022 у справі № 910/12187/21.

ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував принципу співмірності між вартістю майна, яке арештовано судом для забезпечення позову, та вартістю фактичних витрат на створення об`єкта, які поніс позивач, тому накладення арешту прямо порушить право власності ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" на будівельні матеріали, обладнання тощо на суму 51 407 307,90 грн, які придбані за його рахунок. Наведене, на думку скаржника, є порушенням пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки об`єктом арешту може бути майно, що належить або підлягає передачі відповідачу. Натомість, як зазначає скаржник, відповідач не є власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі будівництва (створення майна).

ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" також зазначає, що, застосувавши заходи забезпечення позову у цій справі, суд апеляційної інстанції порушив права осіб, які не є учасниками спору. Крім того, за твердженням скаржника, суд, заборонивши проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будь-яким юридичним та фізичним особам, порушив режим нормальної господарської діяльності усіх залучених до будівництва учасників та створив перешкоди для здійснення такої діяльності, фактично зупинив будівництво житлового комплексу. При цьому скаржник також зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.02.2022 у справі № 911/3015/21, про те, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

3.3. ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1", обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник стверджує, що в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 915/1567/21 (щодо співмірності та пов`язаності з предметом позову заходів забезпечення позову), від 25.03.2020 у справі № 646/5062/17, від 04.12.2019 у справі № 910/17755/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 16.11.2020 у справі № 344/16215/17 (щодо врахування судом принципу змагальності).

За доводами скаржника, апеляційний суд неправильно визначив існуючий предмет позову, оскільки не врахував, що позивач відмовився від частини позовних вимог, і така відмова прийнята судом. Тому, на думку скаржника, висновки апеляційного суду є суперечливими через відсутність кореляції між вимогами про забезпечення позову та позовними вимогами.

ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" зазначає, що апеляційний господарський суд не вирішив питання щодо застосування зустрічного забезпечення.

На думку ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1", суд апеляційної інстанції, ухваливши постанову про накладення арешту на об`єкт як на подільний об`єкт незавершеного будівництва до його реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" зазначає, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна та заборони проведення будівельних, земляних та інших робіт не відповідають підставам та предмету позову - негаторним немайновим позовним вимогам, є порушенням принципу відповідності предмету позову та співмірності заходів забезпечення позову. За твердженням скаржника, заборона іншим суб`єктам користування об`єктом будівництва є частковим задоволенням позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні майном, що є порушенням частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову суд апеляційної інстанції досліджував обґрунтованість позову. Натомість, за твердженням скаржника, обґрунтованість позову не повинна була досліджуватися, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватися судом під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Як зазначає скаржник, така правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 18.05.2022 у справі № 910/12187/21.

ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував принципу співмірності між вартістю майна, яке арештовано судом для забезпечення позову, та вартістю фактичних витрат на створення об`єкта, які поніс позивач, тому накладення арешту прямо порушить право власності ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" на будівельні матеріали, обладнання тощо на суму 51 407 307,90 грн, які придбані за його рахунок. Наведене, на думку скаржника, є порушенням пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки об`єктом арешту може бути майно, що належить або підлягає передачі відповідачу. Натомість, як зазначає скаржник, відповідач не є власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва (створення майна).

ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" також зазначає, що, застосувавши заходи забезпечення позову у цій справі, суд апеляційної інстанції порушив права осіб, які не є учасниками спору. Крім того, за твердженням скаржника, суд, заборонивши проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будь-яким юридичним та фізичним особам, порушив режим нормальної господарської діяльності усіх залучених до будівництва учасників та створив перешкоди для здійснення такої діяльності, фактично зупинив будівництво житлового комплексу. Скаржник також посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.02.2022 у справі № 911/3015/21.

3.4. ПП БК "Гарант-С" (як особа, що не є учасником спору, але щодо прав та обов`язків якої ухвалено судове рішення), обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник стверджує, що в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 915/1567/21 (щодо співмірності та пов`язаності з предметом позову заходів забезпечення позову), від 25.03.2020 у справі № 646/5062/17, від 04.12.2019 у справі № 910/17755/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 16.11.2020 у справі № 344/16215/17 (щодо врахування судом принципу змагальності).

За доводами скаржника, апеляційний суд неправильно визначив існуючий предмет позову, оскільки не врахував, що позивач відмовився від частини позовних вимог, і така відмова прийнята судом. Тому, на думку скаржника, висновки апеляційного суду є суперечливими через відсутність кореляції між вимогами про забезпечення позову та позовними вимогами.

ПП БК "Гарант-С" зазначає, що апеляційний господарський суд не вирішив питання щодо застосування зустрічного забезпечення.

На думку ПП БК "Гарант-С", суд апеляційної інстанції, ухваливши постанову про накладення арешту на об`єкт як на подільний об`єкт незавершеного будівництва до його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

ПП БК "Гарант-С" також зазначає, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна та заборони проведення будівельних, земляних та інших робіт не відповідають підставам та предмету позову - негаторним немайновим позовним вимогам, є порушенням принципу відповідності предмету позову та співмірності застосування заходів забезпечення позову. На думку скаржника, заборона іншим суб`єктам користуватися об`єктом будівництва є частковим задоволенням позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні майном, що є порушенням частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову суд апеляційної інстанції досліджував обґрунтованість позову. Натомість, за твердженням скаржника, обґрунтованість позову не повинна була досліджуватися, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватися судом під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Як зазначає скаржник, така правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 18.05.2022 у справі № 910/12187/21.

ПП БК "Гарант-С" зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував принципу співмірності між вартістю майна, яке арештовано судом для забезпечення позову, та вартістю фактичних витрат на створення об`єкта, які поніс позивач, тому накладення арешту прямо порушить право власності ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" на будівельні матеріали, обладнання тощо на суму 51 407 307,90 грн, які придбані за його рахунок. Наведене, на думку скаржника, є порушенням пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки об`єктом арешту може бути майно, що належить або підлягає передачі відповідачу. Натомість, як зазначає скаржник, відповідач не є власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва (створення майна).

ПП БК "Гарант-С" також зазначає, що, застосувавши заходи забезпечення позову у цій справі, суд апеляційної інстанції порушив права осіб, які не є учасниками спору. Крім того, за твердженням скаржника, суд, заборонивши проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті, будь-яким юридичним та фізичним особам, порушив режим нормальної господарської діяльності усіх залучених до будівництва учасників та створив перешкоди для здійснення такої діяльності, фактично зупинив будівництво житлового комплексу. Скаржник також зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.02.2022 у справі № 911/3015/21, про те, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

3.5. ОК "ЖК "Грін-Таун" у відзиві на касаційну скаргу ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" просить залишити касаційну скаргу ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 - без змін.

ОК "ЖК "Грін-Таун", посилаючись на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 915/611/21, зазначає, що накладення арешту на об`єкт будівництва як вид забезпечення позову є достатньо ефективним механізмом захисту прав, що забезпечує неможливість вчинення протиправних дій.

ОК "ЖК "Грін-Таун" зазначає, що в заяві від ОК "ЖБК «Житомир Молодіжний" про врегулювання спору за участю судді від 02.12.2024 та в зустрічному позові від ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" про розірвання договору ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" повністю визнає, що безпідставно привласнив об`єкт будівництва, і пропонує здійснити відшкодування за безпідставно набуте майно, всупереч волі позивача. Тому позивач зазначає про необґрунтованість доводів скаржника щодо невідповідності заходу забезпечення підставам та предмету позову.

ОК "ЖК "Грін-Таун" також зазначає, що інші доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.

3.6. ОК "ЖК "Грін-Таун" у відзиві на касаційні скарги ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" та ПП БК "Гарант-С" просить залишити касаційні скарги ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" та ПП БК "Гарант-С" без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 - без змін.

На думку позивача, те, що апеляційний суд не вирішив питання щодо застосування зустрічного забезпечення, не є процесуальним порушенням, оскільки заява про зустрічне забезпечення не подавалася до суду апеляційної інстанції. ОК "ЖК "Грін-Таун" також зазначає, що інші доводи скаржників, викладені в касаційних скаргах, є безпідставними та необґрунтованими.

4. Розгляд касаційних скарг та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Щодо касаційної скарги ПП БК "Гарант-С"

4.2. ПП БК "Гарант-С" подало касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 як особа, що не є учасником спору, але щодо прав та обов`язків якої ухвалено судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 906/1155/24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП БК "Гарант-С" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на судове рішення.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то суд касаційної інстанції закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт касаційного оскарження.

Таким чином, суд касаційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити касаційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на касаційне оскарження судового рішення. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.10.2019 у справі № 910/16620/16, від 27.10.2021 у справі № 910/2795/20, від 28.10.2021 у справі № 917/388/20, постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

Разом з тим у касаційній скарзі особи, яка участі у справі не брала, але за її доводами, судове рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків, має бути чітко зазначено, в якій частині оскаржуваного судового рішення прямо вказано про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, про які саме та яким чином прослідковується та співвідноситься правовий зв`язок спірних правовідносин між сторонами із правами, інтересами та (або) обов`язками особи, що не брала участі у цій справі. Доведення цих обставин покладено на скаржника, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали касаційної скарги та надавши їм оцінку, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що питання про права, інтереси та обов`язки ПП БК "Гарант-С" суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не вирішував. ПП БК "Гарант-С" не є учасником цієї справи та не є стороною спірних правовідносин. Колегія суддів зазначає, що зміст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 не свідчить про те, що воно безпосередньо стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ПП БК "Гарант-С" щодо сторін та предмета спору у цій справі. Крім того, у касаційній скарзі ПП БК "Гарант-С" відсутні доводи та обгрунтування про вирішення оскаржуваною постановою питання про права, інтереси та обов`язки скаржника.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Оскільки оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та обов`язки ПП БК "Гарант-С" стосовно сторін та предмета спору у справі № 906/1155/24, то касаційне провадження за касаційною скаргою ПП БК "Гарант-С" належить закрити.

Щодо касаційних скарг ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1"

4.3. Колегія суддів установила, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.03.2025 у справі № 906/1155/24 відмовлено в задоволенні заяви ОК "ЖК "Грін-Таун" від 04.02.2025 про забезпечення позову у справі № 906/1155/24 повністю.

4.4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 скасовано ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2025 у справі № 906/1155/24. Заяву ОК "ЖК "Грін-Таун" від 04.02.2025 про забезпечення позову у справі № 906/1155/24 задоволено, вирішено: накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061; заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061; заборонити ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1", ПП БК "Гарант-С", а також іншим фізичним або юридичним особам проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061.

4.5. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2025 у справі № 906/1155/24.

Ухвалами Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 906/1155/24 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24.

4.6. Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

4.7. Дослідивши наведені у касаційних скаргах ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

4.8. Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

4.9. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

4.10. Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4.11. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

4.12. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23.

4.13. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23.

4.14. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22.

4.15. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

4.16. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23.

4.17. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

4.18. При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження під час розгляду спору по суті, та не вирішується судом під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, а також у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 910/9855/20, від 18.05.2022 у справі № 910/12187/21, на які посилаються скаржники.

4.19. Водночас колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

4.20. Верховний Суд також зазначає, що обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22.

4.21. При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 дійшла висновку про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

4.22. Ключовим, за висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

4.23. У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

4.24. Колегія суддів зазначає, що у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

4.25. Натомість майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі у ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України. Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 907/269/22).

4.26. За змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, яке є предметом спору (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20, від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

4.27. Колегія суддів зазначає, що на момент постановлення судом першої інстанції ухвали про відмову в забезпеченні позову предметом позову у справі, що розглядається, були вимоги позивача про визнання протиправними дій ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", які проявляються у перешкоджанні користуватися земельною ділянкою за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061, для будівництва об`єкта "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" та розірванні в односторонньому порядку договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020, договору генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2023 № 01-06/23; про визнання чинним договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020; про визнання чинним договору генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2023 № 01-06/23; про усунення перешкод з боку ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" у користуванні земельною ділянкою та користуванні об`єктом будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061.

4.28. Верховний Суд установив, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.04.2025 у справі № 906/1155/24 заяву ОК "ЖК "Грін-Таун" від 25.03.2025 про відмову від частини позовних вимог задоволено. Прийнято відмову ОК "ЖК "Грін-Таун" від позовних вимог до ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" в частині вимог про визнання протиправними дії ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", про визнання діючим договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника від 03.11.2020, про визнання діючим договору генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2023 № 01-06/23, та закрито провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Вирішено здійснювати подальший розгляд справи № 906/1155/24 за позовом ОК "ЖК "Грін-Таун" про усунення перешкод з боку ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" у користуванні земельною ділянкою та користуванні об`єктом будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061.

Відтак предметом позову в цій справі є немайнові вимоги позивача, тому судове рішення у разі задоволення цих вимог не вимагатиме примусового виконання. Отже, в цьому випадку судами мало досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

4.29. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову за поданою позивачем заявою, суд першої інстанції виходив із того, що захід забезпечення позову, а саме: накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, не має взаємозв`язку та не є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки предметом позову в цій справі фактично є вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та користуванні об`єктом будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061, а не вимога про визнання права власності на цей об`єкт. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що заявником не надано доказів на підтвердження права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061. Як зазначив суд першої інстанції, самі лише припущення заявника про можливість відчужити об`єкт будівництва іншим фізичним або юридичним особам не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та користуванні об`єктом будівництва, тому не є достатньою підставою для накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва.

Заходи забезпечення позову у вигляді встановлення заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь які реєстраційні дії щодо об`єкта незавершеного будівництва, за висновком суду першої інстанції, є неспівмірними та неадекватними. Як зазначив суд першої інстанції, вимога позивача про заборону ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний 1", ПП БК "Гарант-С", а також іншим фізичним або юридичним особам проведення будівельних, земляних та інших робіт спрямована на заборону не лише відповідачу вчиняти певні дії, а також і іншим особам, тому порушуватиме права третіх осіб, які не є стороною цього спору.

4.30. Водночас, апеляційний господарський суд, задовольняючи заяву ОК "ЖК "Грін-Таун" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, виходив із того, що вжиття цих заходів забезпечення позову унеможливить відчуження об`єкта будівництва іншим фізичним або юридичним особам та забезпечить захист прав позивача та пайовиків ОК "ЖК "Грін-Таун" на час судового розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірного об`єкта незавершеного будівництва спрямована на недопущення реєстрації об`єкта будівництва за відповідачем та іншими фізичними, юридичними особами та подальшого можливого відчуження об`єкта незавершеного будівництва до завершення розгляду справи.

Апеляційний господарський суд також зазначив, що застосування вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони на проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер 1810136300:03:031:0061, на час розгляду справи надасть можливість запобігти здійсненню будівництва юридичними особами, залученими відповідачем.

4.31. Водночас колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишив поза увагою доводи ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний", наведені у відзиві на апеляційну скаргу ОК "ЖК "Грін-Таун", щодо адекватності та співмірності заходів забезпечення позову із предметом позову. Суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та не обґрунтував, чи відповідає предмету спору у цій справі, що розглядається, обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді арешту, а також не з`ясував, чи забезпечується у такому разі дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

4.32. Апеляційний господарський суд також не перевірив, чи застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірного об`єкта незавершеного будівництва не призведе до порушення прав інших осіб. Апеляційний суд не перевірив та не з`ясував, чи є такий захід забезпечення позову співмірним та чи відповідає заявленим позивачем вимогам немайнового характеру.

4.33. Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21.02.2022 у справі № 911/3015/21, на який посилаються скаржники, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

4.34. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20.

4.35. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони на проведення будівельних, земляних та інших робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку" за адресою: м. Житомир, вул. Богунська, 37, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:03:031:0061, на час розгляду справи будь-яким юридичним та фізичним особам.

При цьому суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову та не надав оцінки доказам, поданим сторонами, на підтвердження необхідності вжиття таких заходів забезпечення, не навів обставин, які би свідчили про те, що в разі незастосування цих заходів позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

4.36. Крім того, суд апеляційної інстанції помилково досліджував питання, чи вжиття зазначених позивачем заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Суд апеляційної інстанції не врахував того, що, за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову немайнового характеру суду слід встановити, чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів до істотного ускладнення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.

4.37. Відтак частково обґрунтованими є доводи ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" та ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 915/1567/21 (щодо співмірності та пов`язаності з предметом позову заходів забезпечення позову), від 04.12.2019 у справі № 910/17755/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18 (щодо врахування судом принципу змагальності).

4.38. Крім того, обґрунтованими є доводи скаржників про те, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив існуючий на момент розгляду заяви ОК "ЖК "Грін-Таун" про забезпечення позову предмет позову, тому висновки апеляційного суду не забезпечують кореляції між вимогами про забезпечення позову та позовними вимогами ОК "ЖК "Грін-Таун".

4.39. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що при розгляді заяви ОК "ЖК "Грін-Таун" суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 73- 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та призвело до неправильного застосування статей 136, 137, 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому оскаржувану постанову слід скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

4.40. Отже, доводи ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" та ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1", наведені в касаційних скаргах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку частково підтвердилися.

4.41. З урахуванням наведеного касаційне провадження за касаційною скаргою ПП БК "Гарант-С" належить закрити, а касаційні скарги ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" та ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд, оскільки висновки суду про задоволення заяви про забезпечення позову у справі № 906/1155/24 є передчасними.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

5.4. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.5. Згідно із частиною 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

5.6. Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційні скарги ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" та ОК "ЖБК "Житомир-Молодіжний 1" слід задовольнити частково, а ухвалену у справі постанову - скасувати із направленням справи за заявою ОК "ЖК "Грін-Таун" про забезпечення позову на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

5.7. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства Будівельної компанії "Гарант-С" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 закрити.

2. Касаційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир-Молодіжний 1" задовольнити частково.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 906/1155/24 скасувати.

4. Справу № 906/1155/24 за заявою Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Грін-Таун" про забезпечення позову передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак