Ухвала від 01.08.2025 по справі 120/12821/23

УХВАЛА

м. Вінниця

01 серпня 2025 р. Справа № 120/12821/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 19.01.2024 адміністративний позов задоволено частково та, окрім іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок його грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) з 29.01.2020 по 28.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом із тим, 22.07.2025 від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 24.07.2025 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду та призначено судове засідання на 01.08.2025.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення та наполягав на її задоволенні. Зокрема вказав на те, що підстави та предмет позову формують правовідносини, які полягають у порушенні права на оплату праці і виплату грошового забезпечення, що гарантоване Конституцією України та виданими в її розвиток законами та є одним із основоположних прав людини та громадянина. Наголосив на тому, що вагомість даного права породжує обґрунтовану необхідність у вжитті реальних та дієвих процесуальних засобів по його відновленню у найкоротші, розумні строки. При цьому, на переконання сторони позивача, поновлення даного права не має ставитися в залежність з наявністю у військової частини інших зобов`язань, що фінансуються за КЕКВ 2800.

Присутні в судовому засіданні представники Військової частини НОМЕР_1 заперечили щодо поданої позивачем заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення та просили відмовити в її задоволенні з підстав наведених у письмових запереченнях (вх. №48851 від 31.07.2025). Зокрема вказали, що станом на липень 2025 року військова частина НОМЕР_1 вжила всіх залежних від неї заходів для виконання вищезазначеного рішення суду і очікує надходження коштів, після чого буде здійснений розрахунок у повному обсязі, що підтверджується розрахунком потреби в коштах для військовослужбовців та довідкою про відсутність коштів на рахунках Військової частини НОМЕР_1 . Окремо, представник відповідача зауважив, що зміна способу та порядку виконання судового рішення у запропонований стороною позивача спосіб жодним чином не вплине на строки виконання рішення суду від 19.01.2024 прийнятого у справі №120/12821/23, оскільки його виконання безпосередньо пов`язане із фінансуванням військової частини НОМЕР_1 .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зважає на таке.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи. Так, відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як видно з матеріалів справи, 19.01.2024 Вінницький окружний адміністративний суд ухвалив у справі №120/12821/23 рішення, згідно з яким позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнив частково. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) з 29.01.2020 по 28.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок його грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) з 29.01.2020 по 28.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У заяві про зміну способу і порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/12821/23 від 19.01.2024, позивач просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 2 225 060,09 грн недоотриманих при звільненні сум грошового забезпечення, нарахованого за період з 29.01.2020 по 28.05.2023.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення суду ухвалене у справі №120/12821/23 на користь позивача має зобов`язальний характер, зміна способу його виконання запропонованим позивачем шляхом (стягнення конкретної суми коштів) потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.

Тобто, змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 04.09.2018 у справі №279/7157/15-а та від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а, у якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Також у постанові від 27.02.2023 в справі №340/6875/21 Верховний Суд виснував, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 120/12821/23.

Керуючись статтями 248, 378 КАС України,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №120/12821/23 залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна