Рішення від 22.07.2025 по справі 380/28298/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2025 рокусправа № 380/28298/23Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кононюк Д.В.,

за участю:

представник позивача Пащинська А.О.,

представник відповідача Мельничук М.В./Каленюк Д.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» до Головного управління ДПС у Волинській області, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, зміну предмета позову та заяви про відмову від частини позовних вимог просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 30 жовтня 2023 року № 0137660703 та № 0137800703;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07 грудня 2023 року № 0169010703 та № 0169030703, складені на підставі акту перевірки № 15998/07-03/44950696 від 17 жовтня 2023 року (звітний податковий період, за який подано податкову декларацію липень 2023).

В обґрунтування позову зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальні позапланові виїзні/невиїзні перевірки за результатами яких складено акти:

- від 17.08.2023 року № 12836/07-02/44950696 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

- від 11.10.2023 року № 15496/07-02/44950696 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки від 11.10.2023 року № 15496/07-02/44950696, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 року № 0137660703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні санкції;

- від 21.08.2023 року № 12903/07-02/44950696 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

- від 11.10.2023 року № 15497/07-03/44950696 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

На підставі акта перевірки від 11.10.2023 року № 15497/07-03/44950696, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 року № 0137800703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні санкції;

- від 17.10.2023 року № 15998/07-03/44950696 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

На підставі акта перевірки від 17.10.2023 року № 15998/07-03/44950696, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.12.2023 року № 0169010703 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні санкції та № 0169030703 за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення.

ТОВ «Мідвенс» не погоджується із висновками, викладеними у актах перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає, що вони прийняті з порушенням вимог податкового законодавства є незаконними та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених господарських операцій, у зв`язку з чим, підлягають скасуванню.

Зазначає, що укладені договори з контрагентами містять всі істотні умови господарського договору відповідно до вимог ст. 180 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим, такі договори відповідають загальним вимогам, встановленим Цивільний кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину. Підтвердженням належного ведення господарської діяльності між позивачем та контрагентами є первинні документи складені відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік».

Наголошує, що первинні документи, зокрема: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні надавались контролюючому органу під час перевірки для аналізу та перевірки, що ним не заперечується, які в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства.

Висновки податкового органу, викладені в актах перевірки, фактично обґрунтовано лише відсутністю у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності та несвоєчасне звітування, однак принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Стверджує, що податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Мідвенс», як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Позивач вважаючи протиправними податкові-повідомлення рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Волинській області звернувся до суду з даним позовом та просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 04.01.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що Головним управління ДПС у Волинській області на підставі повідомлень від 20.09.2023 року № 273, № 274 та наказів від 20.09.2023 року № 1968-п, № 1969-п, проведено документальні позапланові невиїзні перевірки ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень і червень 2023 року у податкових деклараціях з податку на додану вартість № 9146045316 від 20.06.2023 року і № 9178747065 від 20.07.2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

На підставі перевірок були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.10.2023 року № 0137660703 і №0137800703.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.10.2023 року № 0137660703 зазначає, що аналізом наявної інформації щодо придбання товарів (послуг) та необоротних активів на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за ІС «Податковий блок», ЄРПН, податкової декларації за травень 2023 року встановлено порушення п. 44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200 ПК України, а саме відхилення в сумі 17000204,00 гривень по взаємовідносинах з ТОВ «Дельта-С Компані», ТОВ «Торгова компанія Велич», ТОВ «Мудре Рішення».

Зазначає, що згідно наданих до перевірки документів відповідно до:

- договору поставки ПІ 15/05 від 15.05.2023 ТОВ «Дельта-С Компані» у травні 2023 року реалізовано для ТОВ «Мідвенс» ТМЦ - одяг, взуття, текстильні вироби в асортименті, у кількості 383108 шт., бігунки (замки), частини до взуття вагою 199,5 кг., шкіра із шкур великої рогатої худоби без волосяного покриву, спилок або неспилок, додатково оброблена, в рулонах шириною 1,2 м - 728,8 м.кв. на загальну суму - 37314541,34 грн, т.ч. ПДВ - 7462908,26 грн;

- договору поставки № 19/05ПІ від 19.05.2023 ТОВ «Торгова компанія «Велич» у травні 2023 року задокументовано реалізацію для ТОВ «Мідвенс» ТМЦ - одяг вживаний, взуття вживане, текстильні вироби вживані у кількості 193487 кг на загальну суму - 13691140,12 грн, т.ч. ПДВ - 2738228,024 грн;

- договору поставки № ПІ16/05 від 16.05.2023 ТОВ «Мудре рішення» у травні 2023 року задокументовано реалізацію для ТОВ «Мідвенс» ТМЦ - одяг, взуття, текстильні вироби, вироби з лицьовою поверхнею з натуральної шкіри, в асортименті у кількості 97551 кг на загальну суму - 33995338 грн, т.ч. ПДВ - 6799067 грн.

В ході проведення перевірки, згідно наданих до перевірки ТТН встановлено, що перевізником товарів було ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ» (43921879). Аналізом первинних документів встановлено, що відсутні будь-які відмітки перевізника ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ» (штами, печатки) на представлених до перевірки ТТН, також не зазначено будь якої інформації у відомостях про параметри транспортного засобу та щодо вантажно-розвантажувальних операцій.

Зазначає, що порівняльним аналізом наданих до перевірки ТТН із інформацією бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України встановлено: - відсутність реєстрації причепів із зазначеними в ТТН реєстраційними номерами; - перереєстрацію транспортних засобів на нових власників із зміною номерних знаків цих ТЗ, зняття з обліку; - у наданих ТТН зазначено перевезення ТМЦ транспортним засобом VOLVO із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , проте за вищевказаними номерними знаками було зареєстровано одне і те ж авто; - у наданих ТТН перевізником зазначено ТОВ «Трансгруп Проект» та ТЗ із номерними знаками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , проте вищевказані ТЗ зареєстровані на ТОВ «ІНВЕСТ-ДИЛЕР» (код ЄДРПОУ 40472696).

Таким чином, встановлені обставини свідчать про неможливість здійснення перевезень зазначеними в ТТН транспортними засобами та причепами/напівпричепами.

До перевірки надано паперові носії з назвою «Платіжне доручення» без будь яких відміток (штампів, печаток) банківської установи, що не доводить фактичної оплати за товар, оскільки надані до перевірки копії платіжних доручень, оформлені з порушенням постанови Правління НБУ від 29.07.2022 № 163, без обов`язкових реквізитів: печатки банку та підпису платіжних доручень.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України необхідною умовою бюджетного відшкодування є сплата постачальнику коштів.

У постанові Верховного Суду від 03.08.202 у справі № 420/982/20 адміністративне провадження №К/9901/16127/21 зазначено, що платіжні доручення які не містять жодного підпису та печатки банку, який здійснив переказ, не доводить належним чином проведення оплати за товар.

Таким чином неможливо підтвердити фактичну сплату коштів ТОВ «Мідвенс», код ЄДРПОУ 44950696 постачальнику ТОВ «Дельта-С Компані» (код ЄДРПОУ 44637245), ТОВ «Торгова компанія Велич» (код ЄДРПОУ 44891023), ТОВ «Мудре Рішення» (код ЄДРПОУ 45142016).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.10.2023 року №0137800703 зазначає, що аналізом наявної інформації щодо придбання товарів (послуг) та необоротних активів на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за ІКС «Податковий блок», ЄРПН, податкової декларації за червень 2023 року встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200 ПК України встановлено відхилення в сумі 19000158,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Промисловий шлях» та ТОВ «Мудре Рішення».

Зазначає, що згідно наданих до перевірки документів відповідно до:

- договору поставки № ПІ16/05 від 16.05.2023 ТОВ «Промисловий шлях» у червні 2023 року задокументовано реалізацію для ТОВ «Мідвенс» ТМЦ - одяг, взуття, текстильні вироби, фурнітура з недорогоцінних металів для виробництва одягу, в асортименті та ін. у кількості 4520,8 кг, 1513,4 м2 та 598274,2 шт. у відповідних до номенклатури одиницях виміру на загальну суму - 64193284,90 грн, в т.ч. ПДВ - 10698880,82 грн;

- договору поставки № ПІ16/05 від 16.05.2023 ТОВ «Мудре рішення» у червні 2023 року задокументовано реалізацію для ТОВ «Мідвенс» ТМЦ - одяг, взуття, текстильні вироби, вироби з лицьовою поверхнею з натуральної шкіри, в асортименті та ін. у кількості 96458 кг на загальну суму - 49807663,71 грн, в т.ч. ПДВ - 8301277,28 грн.

В актах приймання-передачі товару вказано адреси постачальника ТОВ «Промисловий шлях»: м. Львів, вул. Бескидська, 41. прим. літ «Ї-2» та покупця ТОВ «Мдвенс»: м. Львів, вул. Бескидська, 41. прим. літ «Ї-2». Відсутнісь у штатному розписі ТОВ «Мідвенс» посадових осіб, що мають право та допуск на проведення вантажних робіт (вантажників) та відсутність пояснень від товариства про наявність працівників та відповідних посад на підприємстві свідчать про неможливість здійснення вантажно-розвантажувальних робіт на складі підприємства (будь-які документи, що могли б свідчити про залучення сторонніх осіб до вантажно- розвантажувальних робіт та розрахунки з ними під час перевірки не надано).

У ході проведення перевірки, згідно наданих до перевірки ТТН встановлено, що перевізником товарів було ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ» (43921879). Аналізом первинних документів встановлено, що відсутні будь-які відмітки перевізника ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ» (штами, печатки) на представлених до перевірки ТТН, також не зазначено будь якої інформації у відомостях про параметри транспортного засобу та щодо вантажно-розвантажувальних операцій.

Зазначає, що порівняльним аналізом наданих до перевірки ТТН із інформацією бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України встановлено: - перереєстрацію транспортних засобів на нових власників із зміною номерних знаків цих ТЗ, зняття з обліку; - у наданих ТТН зазначено перевезення ТМЦ транспортним засобом VOLVO із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , проте за вищевказаними номерними знаками було зареєстровано одне і те ж авто; - у наданих ТТН перевізником зазначено ТОВ «Трансгруп Проект» та ТЗ із номерними знаками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , проте вищевказані ТЗ зареєстровані на ТОВ «ІНВЕСТ-ДИЛЕР» (код ЄДРПОУ 40472696).

Таким чином, встановлені обставини свідчать про неможливість здійснення перевезень зазначеними в ТТН транспортними засобами та причепами/напівпричепами.

До перевірки надано паперові носії з назвою «Платіжне доручення» без будь яких відміток (штампів, печаток) банківської установи, що не доводить фактичної оплати за товар, оскільки надані до перевірки копії платіжних доручень, оформлені з порушенням постанови Правління НБУ від 29.07.2022 № 163, без обов`язкових реквізитів: печатки банку та підпису платіжних доручень.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України необхідною умовою бюджетного відшкодування є сплата постачальнику коштів.

Таким чином неможливо підтвердити фактичну сплату коштів ТОВ «Мідвенс», код ЄДРПОУ 44950696 постачальнику ТОВ «Промисловий шлях» (код ЄДРПОУ 45117084), ТОВ «Мудре Рішення» (код ЄДРПОУ 45142016).

Наголошує, що в ході проведення перевірки відсутні відомості про запаси за даними бухгалтерського обліку. До заперечення на акт перевірки ТОВ «Мідвенс» не надано регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, про що складено відповідний акт. Також складено акти, оскільки до заперечення ТОВ «Мідвенс» надано не в повному обсязі копії первинних бухгалтерських документів.

Відомості про середню чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником податків, та середню заробітну плату у кожному з трьох останніх звітних періодів згідно з даними звіту за формою № Д4 (місячна) складає 4 особи із середньою заробітною платою 6102,18 грн за травень 2023 та 6762,50 грн за червень 2023.

Відповідно до наказу ТОВ «Мідвенс» №1-ШР від 01.05.2023 «Про затвердження штатного розпису» з 01 травня 2023 року в кількості 4 одиниць, а саме: директор, економіст, менеджер (управитель) з постачання, менеджер (управитель) зі збуту.

До перевірки надано не в повному обсязі копії первинних бухгалтерських документів, про що складено відповідні акти від 08.08.2023 № 2902/07-02/44950696, від 09.08.2023 № 2959/07-02/44950696, від 10.08.2023 № 2966/07-02/44950696, від 11.08.2023 №2984/07-02/44950696 та від 14.08.2023 №3021/07-01/45018463, які надіслані ТОВ «Мідвенс» поштовим відправленням № 12330/6 від 16.08.2023.

В ході проведення перевірки поштовим зв`язком направлена вимога про проведення інвентаризації № 2037/12/03-20-07-02-12 від 07.07.2023 та вимога про проведення інвентаризації № 2190/12/03-20-07-02-0-12 від 02.08.2023 року, яка була вручена довіреній особі адвокату Скороботу Ігнату Олександровичу. Для проведення інвентаризації під час проведення перевірки залучались працівники Головного управління ДПС у Львівській області на підставі направлень ГУ ДПС у Волинській області. Працівниками ГУ ДПС у Львівській області було здійснено виходи за адресою розміщення складу підприємства м. Львів, Личаківський район, вул. Бескидська, 41, літ. «Ї-2» та встановлено відсутність за вказаною адресою представників підприємства про що складено акт про непроведення інвентаризації № 2990 від 11.08.2023, який направлено засобами поштового зв`язку листом № 12330/6 від 16.08.2023, що стало предметом заперечення поданого ТОВ «Мідвенс» на акт проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки № 12836/07-02/44950696. До заперечення ТОВ «Мідвенс» надало акт та матеріали проведеної інвентаризації, наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис, та договори безпроцентної фінансової допомоги № 1 від 01.05.2023 та додаткова угода № 1 до договору, № 2 від 01.05.2023 та додаткова угода № 2 до договору, № 3 від 01.05.2023 та додаткова угода № 1 до договору, № 4 від 17.05.2023. Будь-якої іншої інформації, щодо наявних залишків, а саме: - основних засобів, які згідно даних бухгалтерського обліку наявні на балансі підприємства (по бухгалтерських рахунку 281), що не дає можливості підтвердити їхню фактичну наявність. Додаткових доказів щодо наявності на складі придбаних ТМЦ в ході проведення перевірок ТОВ «Мідвенс» надано не було.

ГУ ДПС у Волинській області у ході проведення перевірки вручено представнику ТОВ «Мідвенс» запит про надання документів до перевірки № 2991/12/03-20-07-03 від 28.09.2023 року про надання документів та письмових пояснень (м. Луцьк, вул. Київський майдан, буд. 4), однак станом на дату початку перевірки 28.09.2023 року та до завершення перевірки 04.10.2023 року платником податків не надано запитувані документи та регістри бухгалтерського обліку, про що складено відповідні акти.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ» при перевезенні ТМЦ від постачальників ТОВ «Дельта-С Компані», ТОВ «Торгова компанія «Велич», ТОВ «Промисловий шлях», ТОВ «Мудре Рішення» у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, відшкодування витрат за комунальні послуги та електроенергію, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п.200.2 ст.200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Щодо вимоги про зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Мідвенс» за травень і червень 2023 року зазначає, що вимога заявлена передчасно, так як відповідно до п. 2 ст. 200.15 ПК України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Також зазначає, що повноваження податкових органів щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Зважаючи на викладене, Головне управління ДПС у Волинській області вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.

09.09.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення проти клопотання про збільшення позовних вимог. В обґрунтування заперечень вказав, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмету позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду, такою зміною не повинно підмінюватися подання нового адміністративного позову, що не пов`язаний зі справою.

Зазначає, що КАС України передбачена можливість позивача змінити предмет або підстави позову. Одночасна зміна предмету та підстав позову КАС України не передбачена.

Проте, позивач змінив предмет та одночасно підстави позову, оскільки у первісній редакції позовних вимог позивач не оскаржував податкові повідомлення-рішення від 07.12.2023 року: №0169010703 і № 0169030703, складені на підставі акта перевірки № 15998/07-03/44950696 від 17.10.2023 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

Наголошує, що податкові повідомлення рішення від 07.12.2023 року №0169010703 та № 0169030703 прийняті на підставі іншої перевірки та за інший період, а тому безперечно змінюється і предмет і підстава позову.

Зважаючи на викладене, просив відмовити в задоволенні заяви про зміну позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.01.2024.

Ухвалою суду від 08.01.2024 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.09.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 24.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.

Протокольною ухвалою суду від 24.06.2025 суд ухвалив перейти до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 22.07.2025 прийнято відмову від позову позивача в частині позовних вимог та закрито провадження стосовно позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Мідвенс» (44950696) за травень 2023 року та червень 2023 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» (далі- ТОВ «Мідвенс»/позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 44950696, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт № 12836/07-02/44950696 від 17.08.2023.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Мідвенс» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чим завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму ПДВ 17000204,00 гривень.

ТОВ «Мідвенс» у зв`язку із незгодою з висновками податкового органу подано заперечення від 07.09.2023 б/н на акт перевірки № 12836/07-02/44950696 від 17.08.2023.

Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складено акт № 15496/07-02/44950696 від 11.10.2023.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Мідвенс» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за травень 2023 року, на суму ПДВ 17000204,00 гривень, чим завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму ПДВ 17000204,00 гривень.

За результатами акта перевірки № 15496/07-02/44950696 від 11.10.2023, Головним управлінням ДПС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 форми «В1» № 0137660703 на суму завищення бюджетного відшкодування за травень 2023 в розмірі 17000204,00 гривень та на суму штрафних санкцій в розмірі 1700020,40 гривень.

Відповідно до акта № 12903/07-02/44950696 від 21.08.2023, фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Мідвенс» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чим завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму ПДВ 19000158,00 гривень.

ТОВ «Мідвенс» у зв`язку із незгодою з висновками податкового органу подано заперечення від 07.09.2023 б/н на акт перевірки № 12903/07-02/44950696 від 21.08.2023.

Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт № 15497/07-03/44950696 від 11.10.2023.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Мідвенс» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за червень 2023 року, на суму ПДВ 19000158,00 гривень, чим завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму ПДВ 19000158,00 гривень.

За результатами акта перевірки № 15497/07-03/44950696 від 11.10.2023, Головним управлінням ДПС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 форми «В1» № 0137800703 на суму завищення бюджетного відшкодування за червень 2023 в розмірі 19000158,00 гривень та на суму штрафних санкцій в розмірі 1900015,80 гривень.

Фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт № 15998/07-03/44950696 від 17.10.2023.

Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Мідвенс» п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а), б) п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за липень 2023 року на загальну суму 20084008,00 гривень, чим завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму ПДВ 19431702,00 гривень та завищено залишки суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 652306,00 гривень.

За результатами акта перевірки № 15998/07-03/44950696 від 17.10.2023, Головним управлінням ДПС у Волинській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.12.2023:

- форми «В1» № 0169010703 на суму завищення бюджетного відшкодування за липень 2023 в розмірі 19431702,00 грн та на суму штрафних санкцій в розмірі 1943170,20 грн;

- форми «В4» № 0169030703 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 652306,00 грн (т.4 а.с. 49-51).

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх незаконними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п.1. ч.2 ст.92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 78.1 ст.78 ПК України передбачені підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Пунктами 78.2 78.9 ст.78 ПК України визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Статтею 79 ПК України встановлені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.79.2 ст.79 ПК України).

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п.79.3 ст.79 ПК України).

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п.79.5 ст.79 ПК України).

Суд зазначає, що позивачем не оскаржується та не ставиться під сумнів підстави для проведення документальних позапланових виїзних/невиїзних перевірок, тому судом не досліджується питання підстав правомірності винесення наказів про проведення перевірок та дії вчинені під час проведення перевірок.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Суд зазначає, що в актах перевірки № 15496/07-02/44950696 від 11.10.2023, № 15497/07-03/44950696 від 11.10.2023, № 15998/07-03/44950696 від 17.10.2023 зазначені передбачені Порядком № 727 порушення податкового законодавства, які були встановлені фахівцями Головного управління ДПС у Волинській області.

Статтею 44 ПК Українипередбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК Україниу разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПК Україниподаткове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Зі змісту акта перевірки від 11.10.2023 № 15496/07-02/44950696 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Мідвенс» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2023 на суму ПДВ 17000204,00 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Дельта-С Компані», ТОВ «ТК Велич», ТОВ «Мудре рішення», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.

Згідно акта перевірки від 11.10.2023 № 15497/07-03/44950696 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Мідвенс» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за червень 2023 на суму ПДВ 19000158,00 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Промисловий Шлях», ТОВ «Мудре рішення», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.

Відповідно до акта перевірки від 17.10.2023 № 15998/07-03/44950696 судом встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Мідвенс» встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2023 на суму ПДВ 19431702,00 грн та завищення залишку від`ємного значення на суму 652306,00 грн, у зв`язку з тим, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ «Вінтаж Прайм», ТОВ «Мудре рішення», у зв`язку із встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки не надано підтверджуючі документи.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК Україниоб`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України.

Під постачанням товарів розуміється, зокрема передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

При цьому, відповідно до п.189.4 ст.189 ПК Українибазою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Податкового кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань із постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст.187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Ураховуючи викладене, у комісіонера на дату першої з подій, визначених п.187.1 ст.187 ПК України, виникають податкові зобов`язання з ПДВ:

- з операції з реалізації товару, переданого йому на реалізацію комітентом в межах договору комісії, виходячи з бази оподаткування, визначеної п.189.4 ст.189 Кодексу;

- з послуг комісії, наданих комітенту в межах договору комісії, виходячи з бази оподаткування, визначеної ст.188 Кодексу.

За положеннями п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено статтею 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За змістом п. 200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.

Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3 ); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

В свою чергу, платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) - додаток 3 та (Д4) - додаток 4. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) - додаток 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно зі ст. 3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч.2 ст.9 Закону №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами щодо поставки товару, що зафіксовані в договорі поставки, були складені видаткові накладні.

Податкова накладна надається постачальником в електронному вигляді в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що 16.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мудре Рішення» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Покупцем укладено договір поставки № ПІ16/05, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № ПІ16/05 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ПІ16/05 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних тощо.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ПІ16/05).

03.06.2023 між ТОВ «Мудре Рішення» та ТОВ «Мідвенс» укладено додаткову угоду до Договору поставки № ПІ16/05 від 16.05.2023, якою сторони доповнили розділ 3 «Строки, порядок та умови поставки товару» пунктом 3.3.1. та виклали його в такій редакції: « 3.3.1. У випадку відвантаження Товару два і більше разів на місяць, таке відвантаження згідно ч. 2 ст. 267 ГКУ та п. 201.4. ст. 201 ПКУ вважається ритмічним та складається зведена податкова накладна останнім числом місяця. За домовленістю сторін зведені податкові накладні можуть складатись декілька разів за місяць» .

На виконання умов Договору поставки № ПІ16/05, у травні 2023 року надано видаткові накладні: - № РН-6/05 від 16.05.2023; - № РН-7/05 від 16.05.2023; - № РН-5/05 від 16.05.2023; - № РН-3/05 від 16.05.2023; - № РН-4/05 від 16.05.2023; - № РН-2/05 від 16.05.2023; - № РН-1/05 від 16.05.2023; - № РН-15/05 від 22.05.2023; - № РН-16/05 від 22.05.2023; - № РН-25/05 від 22.05.2023; - № РН-17/05 від 22.05.2023; - № РН-18/05 від 22.05.2023; - № РН-19/05 від 22.05.2023; - № РН-20/05 від 22.05.2023; - № РН-21/05 від 22.05.2023; - № РН-22/05 від 22.05.2023; - № РН-23/05 від 22.05.2023; - № РН-24/05 від 22.05.2023; - № РН-36/05 від 23.05.2023; - № РН-43/05 від 23.05.2023; - № РН-30/05 від 23.05.2023; - № РН-31/05 від 23.05.2023; - № РН-32/05 від 23.05.2023; - № РН-33/05 від 23.05.2023; - № РН-34/05 від 23.05.2023; - № РН-35/05 від 23.05.2023; - № РН-37/05 від 23.05.2023; - № РН-38/05 від 23.05.2023; - № РН-39/05 від 23.05.2023; - № РН-40/05 від 23.05.2023; - № РН-41/05 від 23.05.2023; - № РН-42/05 від 23.05.2023; - № РН-50/05 від 24.05.2023; - № РН-51/05 від 24.05.2023; - № РН-53/05 від 24.05.2023.

ТОВ «Мудре Рішення» у травні 2023 року як постачальником виписано ТОВ «Мідвенс» податкові накладні: - № 1 від 16.05.2023 року; - № 2 від 16.05.2023 року; - № 3 від 16.05.2023 року; - № 4 від 16.05.2023 року; - № 5 від 16.05.2023 року; - № 6 від 16.05.2023 року; - № 7 від 16.05.2023 року; - № 15 від 22.05.2023 року; - № 16 від 22.05.2023 року; - № 17 від 22.05.2023 року; - № 18 від 22.05.2023 року; - № 19 від 22.05.2023 року; - № 20 від 22.05.2023 року; - № 21 від 22.05.2023 року; - № 22 від 22.05.2023 року; - № 23 від 22.05.2023 року; - № 24 від 22.05.2023 року; - № 25 від 22.05.2023 року; - № 30 від 23.05.2023 року; - № 31 від 23.05.2023 року; - № 32 від 23.05.2023 року; - № 33 від 23.05.2023 року; - № 34 від 23.05.2023 року; - № 35 від 23.05.2023 року; - № 36 від 23.05.2023 року; - № 37 від 23.05.2023 року; - № 38 від 23.05.2023 року; - № 39 від 23.05.2023 року; - № 40 від 23.05.2023 року; - № 41 від 23.05.2023 року; - № 42 від 23.05.2023 року; - № 43 від 23.05.2023 року; - № 50 від 24.05.2023 року; - № 51 від 24.05.2023 року; - № 53 від 24.05.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару за травень 2023 року відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Мудре Рішення», вантажоодержувачу ТОВ «Мідвенс», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000001 від 16.05.2023; - № ТТН-000002 від 16.05.2023; - № ТТН-000003 від 16.05.2023; - № ТТН-000004 від 16.05.2023; - № ТТН-000005 від 16.05.2023; - № ТТН-000006 від 16.05.2023; - № ТТН-000007 від 16.05.2023; - № ТТН-000008 від 22.05.2023; - № ТТН-000009 від 22.05.2023; - № ТТН-000010 від 22.05.2023; - № ТТН-000011 від 22.05.2023; - № ТТН-000012 від 22.05.2023; - № ТТН-000013 від 22.05.2023; - № ТТН-000014 від 22.05.2023; - № ТТН-000015 від 22.05.2023; - № ТТН-000016 від 22.05.2023; - № ТТН-000017 від 22.05.2023; - № ТТН-000018 від 22.05.2023; - № ТТН-000019 від 23.05.2023; - № ТТН-000020 від 23.05.2023; - № ТТН-000021 від 23.05.2023; - № ТТН-000022 від 23.05.2023; - № ТТН-000023 від 23.05.2023; - № ТТН-000024 від 23.05.2023; - № ТТН-000025 від 23.05.2023; - № ТТН-000026 від 23.05.2023; - № ТТН-000027 від 23.05.2023; - № ТТН-000028 від 23.05.2023; - № ТТН-000029 від 23.05.2023; - № ТТН-000030 від 23.05.2023; - № ТТН-000031 від 23.05.2023; - № ТТН-000032 від 23.05.2023; - № ТТН-000033 від 24.05.2023; - № ТТН-000034 від 24.05.2023; - № ТТН-000035 від 24.05.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) за травень 2023 року підтверджується платіжними інструкціями: - № 5 від 16.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 14 від 22.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 16 від 23.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 24 від 24.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 25 від 25.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 32 від 26.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 33 від 29.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 41 від 30.05.2023 на суму 2794405,76 гривень.

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ТОВ «Мудре Рішення», станом на 31.05.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

На виконання умов Договору поставки № ПІ16/05 у червні 2023 року надано видаткові накладні: - № РН-21/06 від 19.06.2023; - № РН-22/06 від 19.06.2023; - № РН-23/06 від 19.06.2023; - № РН-36/06 від 20.06.2023; - № РН-37/06 від 20.06.2023; - № РН-38/06 від 20.06.2023; - № РН-56/06 від 21.06.2023; - № РН-57/06 від 21.06.2023; - № РН-58/06 від 21.06.2023; - № РН-61/06 від 22.06.2023; - № РН-63/06 від 22.06.2023; - № РН-65/06 від 22.06.2023; - № РН-77/06 від 23.06.2023; - № РН-78/06 від 23.06.2023; - № РН-79/06 від 23.06.2023.

ТОВ «Мудре Рішення» у червні 2023 року як постачальником виписано ТОВ «Мідвенс» податкові накладні: - № 1 від 30.06.2023 року; - № 2 від 30.06.2023 року; - № 3 від 30.06.2023 року; - № 4 від 30.06.2023 року; - № 5 від 30.06.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Мудре Рішення», вантажоодержувачу ТОВ «Мідвенс», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000036 від 19.06.2023; - № ТТН-000037 від 19.06.2023; - № ТТН-000038 від 19.06.2023; - № ТТН-000039 від 20.06.2023; - № ТТН-000040 від 20.06.2023; - № ТТН-000041 від 20.06.2023; - № ТТН-000042 від 21.06.2023; - № ТТН-000043 від 21.06.2023; - № ТТН-000044 від 21.06.2023; - № ТТН-000045 від 22.06.2023; - № ТТН-000046 від 22.06.2023; - № ТТН-000047 від 22.06.2023; - № ТТН-000048 від 23.06.2023; - № ТТН-000049 від 23.06.2023; - № ТТН-000050 від 23.06.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) за червень 2023 року підтверджується платіжними інструкціями: - № 53 від 06.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 57 від 07.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 63 від 09.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 67 від 12.06.2023 на суму 3000000,00 гривень; - № 70 від 13.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 73 від 19.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 77 від 21.06.2023 на суму 3000000,00 гривень; - № 82 від 22.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 85 від 23.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 89 від 27.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 92 від 28.06.2023 на суму 5807663,73 гривень.

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ТОВ «Мудре Рішення», станом на 30.06.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

На виконання умов Договору поставки № ПІ16/05 у липні 2023 року надано видаткові накладні: - № РН-10/07 від 17.07.2023; - № РН-12/07 від 17.07.2023; - № РН-11/07 від 17.07.2023; - № РН-13/07 від 17.07.2023; - № РН-30/07 від 18.07.2023; - № РН-32/07 від 18.07.2023; - № РН-31/07 від 18.07.2023; - № РН-33/07 від 18.07.2023; - № РН-51/07 від 19.07.2023; - № РН-52/07 від 19.07.2023; - № РН-65/07 від 20.07.2023; - № РН-66/07 від 20.07.2023; - № РН-71/07 від 21.07.2023; - № РН-72/07 від 21.07.2023; - № РН-87/07 від 24.07.2023; - № РН-86/07 від 24.07.2023; - № РН-91/07 від 25.07.2023; - № РН-92/07 від 25.07.2023; - № РН-106/07 від 26.07.2023; - № РН-107/07 від 26.07.2023; - № РН-116/07 від 27.07.2023; - № РН-117/07 від 27.07.2023; - № РН-131/07 від 28.07.2023; - № РН-132/07 від 28.07.2023.

ТОВ «Мудре Рішення» у липні 2023 року як постачальником виписано ТОВ «Мідвенс» податкові накладні: - № 1 від 31.07.2023 року; - № 2 від 31.07.2023 року; - № 3 від 31.07.2023 року; - № 4 від 31.07.2023 року; - № 5 від 31.07.2023 року; - № 6 від 31.07.2023 року; - № 7 від 31.07.2023 року; - № 8 від 31.07.2023 року; - № 9 від 31.07.2023 року; - № 10 від 31.07.2023 року; - № 11 від 31.07.2023 року; - № 12 від 31.07.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару за липень 2023 року відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Мудре Рішення», вантажоодержувачу ТОВ «Мідвенс», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000073 від 17.07.2023; - № ТТН-000074 від 17.07.2023; - № ТТН-000075 від 17.07.2023; - № ТТН-000076 від 17.07.2023; - № ТТН-000077 від 18.07.2023; - № ТТН-000078 від 18.07.2023; - № ТТН-000079 від 18.07.2023; - № ТТН-000080 від 18.07.2023; - № ТТН-000081 від 19.07.2023; - № ТТН-000082 від 19.07.2023; - № ТТН-000083 від 20.07.2023; - № ТТН-000084 від 20.07.2023; - № ТТН-000085 від 21.07.2023; - № ТТН-000086 від 21.07.2023; - № ТТН-000087 від 24.07.2023; - № ТТН-000088 від 24.07.2023; - № ТТН-000089 від 25.07.2023; - № ТТН-000090 від 25.07.2023; - № ТТН-000091 від 26.07.2023; - № ТТН-000092 від 26.07.2023; - № ТТН-000093 від 27.07.2023; - № ТТН-000094 від 27.07.2023; - № ТТН-000095 від 28.07.2023; - № ТТН-000096 від 28.07.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) за липень 2023 року підтверджується платіжними інструкціями: - № 128 від 14.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 133 від 18.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 137 від 20.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 141 від 21.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 143 від 25.07.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 147 від 26.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 150 від 27.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 155 від 28.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 160 від 31.07.2023 на суму 2784270,09 гривень; - № 106 від 03.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 115 від 05.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 119 від 06.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 122 від 11.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 125 від 12.07.2023 на суму 6000000,00 гривень.

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ТОВ «Мудре Рішення», станом на 31.07.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

15.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-С Компані» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Покупцем укладено договір поставки № ПІ15/05, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № ПІ15/05 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ПІ15/05 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних тощо.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ПІ15/05).

На виконання умов Договору поставки № ПІ15/05 надано видаткові накладні: - № РН-164/05 від 17.05.2023; - № РН-170/05 від 17.05.2023; - № РН-147/05 від 17.05.2023; - № РН-148/05 від 17.05.2023; - № РН-149/05 від 17.05.2023; - № РН-150/05 від 17.05.2023; - № РН-165/05 від 17.05.2023; - № РН-166/05 від 17.05.2023; - № РН-167/05 від 17.05.2023; - № РН-168/05 від 17.05.2023; - № РН-169/05 від 17.05.2023; - № РН-209/05 від 18.05.2023; - № РН-205/05 від 18.05.2023; - № РН-206/05 від 18.05.2023; - № РН-207/05 від 18.05.2023; - № РН-208/05 від 18.05.2023; - № РН-210/05 від 19.05.2023; - № РН-225/05 від 19.05.2023; - № РН-224/05 від 19.05.2023; - № РН-223/05 від 19.05.2023; - № РН-222/05 від 19.05.2023; - № РН-221/05 від 19.05.2023; - № РН-231/05 від 19.05.2023.

ТОВ «Дельта-С Компані» як постачальником виписано ТОВ «Мідвенс» податкові накладні: - № 147 від 17.05.2023 року; - № 148 від 17.05.2023 року; - № 149 від 17.05.2023 року; - № 150 від 17.05.2023 року; - № 164 від 17.05.2023 року; - № 165 від 17.05.2023 року; - № 166 від 17.05.2023 року; - № 167 від 17.05.2023 року; - № 168 від 17.05.2023 року; - № 169 від 17.05.2023 року; - № 170 від 17.05.2023 року; - № 205 від 18.05.2023 року; - № 206 від 18.05.2023 року; - № 207 від 18.05.2023 року; - № 208 від 18.05.2023 року; - № 209 від 18.05.2023 року; - № 210 від 19.05.2023 року; - № 221 від 19.05.2023 року; - № 222 від 19.05.2023 року; - № 223 від 19.05.2023 року; - № 224 від 19.05.2023 року; - № 225 від 19.05.2023 року; - № 231 від 19.05.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Дельта-С Компані», вантажоодержувачу ТОВ «Мідвенс», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000034 від 17.05.2023; - № ТТН-000035 від 17.05.2023; - № ТТН-000036 від 17.05.2023; - № ТТН-000037 від 17.05.2023; - № ТТН-000038 від 17.05.2023; - № ТТН-000039 від 17.05.2023; - № ТТН-000040 від 17.05.2023; - № ТТН-000041 від 17.05.2023; - № ТТН-000042 від 17.05.2023; - № ТТН-000043 від 17.05.2023; - № ТТН-000044 від 17.05.2023; - № ТТН-000045 від 18.05.2023; - № ТТН-000046 від 18.05.2023; - № ТТН-000047 від 18.05.2023; - № ТТН-000048 від 18.05.2023; - № ТТН-000049 від 18.05.2023; - № ТТН-000050 від 19.05.2023; - № ТТН-000051 від 19.05.2023; - № ТТН-000052 від 19.05.2023; - № ТТН-000053 від 19.05.2023; - № ТТН-000054 від 19.05.2023; - № ТТН-000055 від 19.05.2023; - № ТТН-000056 від 19.05.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 6 від 17.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 8 від 18.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 10 від 19.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 12 від 22.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 15 від 23.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 22 від 24.05.2023 на суму 3000000,00 гривень; - № 27 від 25.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 31 від 26.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 35 від 29.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 40 від 30.05.2023 на суму 1777449,61 гривень.

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ТОВ «Дельта-С Компані», станом на 31.05.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

19.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Велич» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Покупцем укладено договір поставки № 19/05ПІ, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № 19/05ПІ встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № 19/05ПІ загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № 19/05ПІ).

На виконання умов Договору поставки № 19/05ПІ надано видаткові накладні: - № РН-201/05 від 22.05.2023; - № РН-202/05 від 22.05.2023; - № РН-203/05 від 22.05.2023; - № РН-211/05 від 23.05.2023; - № РН-212/05 від 23.05.2023; - № РН-213/05 від 23.05.2023; - № РН-217/05 від 23.05.2023; - № РН-221/05 від 24.05.2023; - № РН-222/05 від 24.05.2023; - № РН-227/05 від 24.05.2023; - № РН-228/05 від 24.05.2023; - № РН-229/05 від 24.05.2023.

ТОВ «Торгова компанія «Велич» як постачальником виписано ТОВ «Мідвенс» податкові накладні: - № 201 від 22.05.2023 року; - № 202 від 22.05.2023 року; - № 203 від 22.05.2023 року; - № 211 від 23.05.2023 року; - № 212 від 23.05.2023 року; - № 213 від 23.05.2023 року; - № 217 від 23.05.2023 року; - № 221 від 24.05.2023 року; - № 222 від 24.05.2023 року; - № 227 від 24.05.2023 року; - № 228 від 24.05.2023 року; - № 229 від 24.05.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «ТК «Велич», вантажоодержувачу ТОВ «Мідвенс», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-000029 від 22.05.2023; - № ТТН-000030 від 22.05.2023; - № ТТН-000031 від 22.05.2023; - № ТТН-000032 від 23.05.2023; - № ТТН-000033 від 23.05.2023; - № ТТН-000034 від 23.05.2023; - № ТТН-000035 від 23.05.2023; - № ТТН-000036 від 24.05.2023; - № ТТН-000037 від 24.05.2023; - № ТТН-000038 від 24.05.2023; - № ТТН-000039 від 24.05.2023; - № ТТН-000040 від 24.05.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 11 від 22.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 18 від 23.05.2023 на суму 3000000,00 гривень; - № 20 від 24.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 28 від 25.05.2023 на суму 3000000,00 гривень; - № 30 від 26.05.2023 на суму 2429368,14 гривень.

Згідно акту взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ТОВ «Торгова компанія «Велич», станом на 31.05.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

19.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий Шлях» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Покупцем укладено договір поставки № ПІ 19/06/2, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2. Договору поставки № ПІ 19/06/2 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № ПІ 19/06/2 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних тощо.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № ПІ 19/06/2).

На виконання умов Договору поставки № ПІ 19/06/2, надано видаткові накладні: - № РН-13/06 від 19.06.2023; - № РН-14/06 від 19.06.2023; - № РН-134/06 від 20.06.2023; - № РН-135/06 від 20.06.2023; - № РН-35/06 від 21.06.2023; - № РН-36/06 від 21.06.2023; - № РН-37/06 від 21.06.2023; - № РН-44/06 від 22.06.2023; - № РН-43/06 від 22.06.2023; - № РН-69/06 від 23.06.2023; - № РН-71/06 від 23.06.2023; - № РН-72/06 від 23.06.2023; - № РН-90/06 від 26.06.2023; - № РН-93/06 від 26.06.2023; - № РН-94/06 від 26.06.2023; - № РН-101/06 від 27.06.2023; - № РН-150/06 від 27.06.2023; - № РН-115/06 від 28.06.2023; - № РН-153/06 від 28.06.2023; - № РН-154/06 від 28.06.2023.

ТОВ «Промисловий Шлях» як постачальником виписано ТОВ «Мідвенс» податкові накладні: - № 8 від 30.06.2023 року; - № 9 від 30.06.2023 року; - № 11 від 30.06.2023 року; - № 12 від 30.06.2023 року; - № 13 від 30.06.2023 року; - № 14 від 30.06.2023 року; - № 15 від 30.06.2023 року; - № 39 від 30.06.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Передача товару на виконання умов Договору поставки № ПІ 19/06/2 ТОВ «Промисловий Шлях» покупцю ТОВ «Мідвенс» підтверджується актами приймання-передачі товару: - № 001/06 від 19.06.2023; - № 002/06 від 19.06.2023; - № 003/06 від 20.06.2023; - № 004/06 від 20.06.2023; - № 005/06 від 21.06.2023; - № 006/06 від 21.06.2023; - № 007/06 від 21.06.2023; - № 008/06 від 22.06.2023; - № 009/06 від 22.06.2023; - № 010/06 від 23.06.2023; - № 011/06 від 23.06.2023; - № 012/06 від 23.06.2023; - № 013/06 від 26.06.2023; - № 014/06 від 26.06.2023; - № 015/06 від 26.06.2023; - № 016/06 від 27.06.2023; - № 017/06 від 27.06.2023; - № 018/06 від 28.06.2023; - № 019/06 від 28.06.2023; - № 020/06 від 28.06.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 54 від 06.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 58 від 07.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 60 від 08.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 64 від 09.06.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 68 від 12.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 71 від 13.06.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 74 від 19.06.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 78 від 21.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 79 від 21.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 83 від 22.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 86 від 23.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 90 від 27.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 93 від 27.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 95 від 30.06.2023 на суму 5193284,90 гривень .

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ТОВ «Промисловий Шлях», станом на 30.06.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінтаж Прайм» як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Покупцем укладено договір поставки № МВ03/07, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату .

Пунктом 1.2. Договору поставки № МВ03/07 встановлено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю Товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначитися заявкою, або Специфікацією, та/або видатковою накладною.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки № МВ03/07 загальна ціна Товару за Договором може складатися з вартості всіх Товарів, вказаних у специфікації або заявці, але у будь-якому випадку, остаточно може визначатися на підставі підписаних Актів приймання-передачі Товару, або видаткових накладних тощо.

Оплата за Договором може здійснюватися за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом авансового платежу на банківській рахунок Постачальника, або шляхом післяплати протягом п`яти днів з дати поставки товару, за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації та/або видатковій накладній (п. 2.2. Договору поставки № МВ03/07).

04.07.2023 між ТОВ «Вінтаж Прайм» та ТОВ «Мідвенс» укладено додаткову угоду № 02 до договору поставки № МВ03/07 від 03.07.2023, якою сторони доповнили розділ 3 «Строки, порядок та умови поставки товару» пунктом та виклали його в такій редакції: « 3.4. У випадку необхідності у Поклажодавця отримати доступ до переданого на зберігання товару, з метою його перевірки чи інвентаризації він має попередити Зберігача за 10 робочих днів до дня такої перевірки чи інвентаризації. Інвентаризація має проводитись в присутності посадових осіб зберігача і фіксуватись протоколом завіреним підписами уповноважених осіб Сторін».

На виконання умов Договору поставки № МВ03/07, надано видаткові накладні: - № РН-24/07 від 04.07.2023; - № РН-25/07 від 04.07.2023; - № РН-52/07 від 05.07.2023; - № РН-53/07 від 05.07.2023; - № РН-68/07 від 06.07.2023; - № РН-69/07 від 06.07.2023; - № РН-81/07 від 07.07.2023; - № РН-82/07 від 07.07.2023; - № РН-83/07 від 07.07.2023; - № РН-97/07 від 10.07.2023; - № РН-98/07 від 10.07.2023; - № РН-112/07 від 11.07.2023; - № РН-114/07 від 11.07.2023; - № РН-126/07 від 12.07.2023; - № РН-127/07 від 12.07.2023; - № РН-140/07 від 13.07.2023; - № РН-141/07 від 13.07.2023; - № РН-113/07 від 11.07.2023; - № РН-142/07 від 13.07.2023; - № РН-184/07 від 18.07.2023; - № РН-185/07 від 18.07.2023; - № РН-201/07 від 19.07.2023; - № РН-202/07 від 19.07.2023; - № РН-203/07 від 19.07.2023; - № РН-218/07 від 20.07.2023; - № РН-219/07 від 20.07.2023; - № РН-230/07 від 21.07.2023; - № РН-231/07 від 21.07.2023; - № РН-232/07 від 21.07.2023.

ТОВ «Вінтаж Прайм» як постачальником виписано ТОВ «Мідвенс» податкові накладні: - № 25 від 31.07.2023 року; - № 53 від 31.07.2023 року; - № 69 від 31.07.2023 року; - № 83 від 31.07.2023 року; - № 98 від 31.07.2023 року; - № 114 від 31.07.2023 року; - № 127 від 31.07.2023 року; - № 142 від 31.07.2023 року; - № 185 від 31.07.2023 року; - № 203 від 31.07.2023 року; - № 219 від 31.07.2023 року; - № 232 від 31.07.2023 року, які зареєстровані податковим органом, про що свідчать долучені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Транспортування товару відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Вінтаж Прайм», вантажоодержувачу ТОВ «Мідвенс», що підтверджується товарно-транспортними накладними (в яких міститься посилання на видаткові накладні які були виписані на товар): - № ТТН-127/07 від 12.07.2023; - № ТТН-140/07 від 13.07.2023; - № ТТН-141/07 від 13.07.2023; - № ТТН-142/07 від 13.07.2023; - № ТТН-185/07 від 18.07.2023; - № ТТН-201/07 від 19.07.2023; - № ТТН-202/07 від 19.07.2023; - № ТТН-203/07 від 19.07.2023; - № ТТН-219/07 від 20.07.2023; - № ТТН-230/07 від 21.07.2023; - № ТТН-231/07 від 21.07.2023; - № ТТН-232/07 від 21.07.2023; - № ТТН-25/07 від 04.07.2023; - № ТТН-52/07 від 05.07.2023; - № ТТН-53/07 від 05.07.2023; - № ТТН-69/07 від 06.07.2023; - № ТТН-81/07 від 07.07.2023; - № ТТН-82/07 від 07.07.2023; - № ТТН-83/07 від 07.07.2023; - № ТТН-98/07 від 10.07.2023; - № ТТН-112/07 від 11.07.2023; - № ТТН-113/07 від 11.07.2023; - № ТТН-114/07 від 11.07.2023.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 142 від 21.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 145 від 25.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 148 від 26.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 151 від 27.07.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 156 від 28.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 162 від 31.07.2023 на суму 1719778,72 гривень; - № 108 від 03.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 116 від 05.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 121 від 06.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 123 від 11.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 127 від 12.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 131 від 14.07.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 134 від 18.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 138 від 20.07.2023 на суму 4000000,00 гривень.

03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Поклажодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінтаж Прайм» як Зберігач укладено договір про надання послуг зберігання № 03/07/2023-01, відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця.

Пунктами 1.2.-1.3. Договору зберігання № 03/07/2023-01 встановлено, що на зберігання передається Товар згідно номенклатури вказаної у Акті прийому-передачі товару на зберігання. Зберігач здійснює зберігання Товару за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 48.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.3. Договору зберігання № 03/07/2023-01, передача Товару на відповідальне зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товару, який є додатком до Договору. Зняття Товару зі зберігання здійснюється в місці зберігання Товару за актом приймання-передачі. Кількість Товару, який передається на відповідальне зберігання зазначається в акті приймання-передачі.

Пунктом 4.1. Договору зберігання № 03/07/2023-01 встановлено, що послуги Зберігача по зберіганню всього Товару складають 2000,00 гривень за кожен день зберігання, починаючи з 01 серпня 2023 року.

У випадку, якщо протягом календарного місяця Товар, за умов даного Договору, Поклажодавцем на зберігання Зберігачу не передається, та відсутній Товар на зберіганні, Зберігач не виставляє рахунок на оплату за послуги зберігання, а Поклажодавець не має зобов`язання щодо сплати (п. 4.4. Договору зберігання № 03/07/2023-01).

04.07.2023 між ТОВ «Вінтаж Прайм» та ТОВ «Мідвенс» укладено додаткову угоду № 01 до договору зберігання № 03/07/2023-01 від 03.07.2023, якою сторони доповнили розділ 3 «Порядок приймання-передачі Товару. Інвентаризація Товару» пунктом 3.4. та виклали його в такій редакції: « 3.4. У випадку необхідності у Поклажодавця отримати доступ до переданого на зберігання товару, з метою його перевірки чи інвентаризації він має попередити Зберігача за 10 робочих днів до дня такої перевірки чи інвентаризації. Інвентаризація має проводитись в присутності посадових осіб зберігача і фіксуватись протоколом завіреним підписами уповноважених осіб Сторін» .

На виконання умов Договору зберігання № 03/07/2023-01, надано акти приймання-передачі на відповідальне зберігання: - № ПМ-0000053 від 28.07.2023; - № ПМ-0000052 від 28.07.2023; - № ПМ-0000051 від 27.07.2023; - № ПМ-0000050 від 27.07.2023; - № ПМ-0000049 від 26.07.2023; - № ПМ-0000048 від 26.07.2023; - № ПМ-0000047 від 25.07.2023; - № ПМ-0000046 від 25.07.2023; - № ПМ-0000045 від 24.07.2023; - № ПМ-0000044 від 24.07.2023; - № ПМ-0000043 від 21.07.2023; - № ПМ-0000042 від 21.07.2023; - № ПМ-0000041 від 21.07.2023; - № ПМ-0000040 від 21.07.2023; - № ПМ-0000039 від 21.07.2023; - № ПМ-0000038 від 20.07.2023; - № ПМ-0000037 від 20.07.2023; - № ПМ-0000036 від 20.07.2023; - № ПМ-0000035 від 20.07.2023; - № ПМ-0000034 від 19.07.2023; - № ПМ-0000033 від 19.07.2023; - № ПМ-0000032 від 19.07.2023; - № ПМ-0000031 від 19.07.2023; - № ПМ-0000030 від 19.07.2023; - № ПМ-0000029 від 18.07.2023; - № ПМ-0000028 від 18.07.2023; - № ПМ-0000027 від 18.07.2023; - № ПМ-0000026 від 18.07.2023; - № ПМ-0000025 від 18.07.2023; - № ПМ-0000024 від 18.07.2023; - № ПМ-0000023 від 17.07.2023; - № ПМ-0000022 від 17.07.2023; - № ПМ-0000021 від 17.07.2023; - № ПМ-0000020 від 17.07.2023; - № ПМ-0000019 від 13.07.2023; - № ПМ-0000018 від 13.07.2023; - № ПМ-0000017 від 13.07.2023; - № ПМ-0000016 від 12.07.2023; - № ПМ-0000015 від 12.07.2023; - № ПМ-0000014 від 11.07.2023; - № ПМ-0000013 від 11.07.2023; - № ПМ-0000012 від 11.07.2023; - № ПМ-0000011 від 10.07.2023; - № ПМ-0000010 від 10.07.2023; - № ПМ-0000009 від 07.07.2023; - № ПМ-0000008 від 07.07.2023; - № ПМ-0000007 від 07.07.2023; - № ПМ-0000006 від 06.07.2023; - № ПМ-0000005 від 06.07.2023; - № ПМ-0000004 від 05.07.2023; - № ПМ-0000003 від 05.07.2023; - № ПМ-0000002 від 04.07.2023; - № ПМ-0000001 від 04.07.2023.

Також у матеріалах справи наявні акти приймання-передачі на відповідальне зберігання: - № ПМ-0000021 від 17.07.2023; - № ПМ-0000022 від 17.07.2023; - № ПМ-0000023 від 17.07.2023; - № ПМ-0000024 від 18.07.2023; - № ПМ-0000025 від 18.07.2023; - № ПМ-0000026 від 18.07.2023; - № ПМ-0000027 від 18.07.2023; - № ПМ-0000030 від 19.07.2023; - № ПМ-0000031 від 19.07.2023; - № ПМ-0000035 від 20.07.2023; - № ПМ-0000036 від 20.07.2023; - № ПМ-0000039 від 21.07.2023; - № ПМ-0000040 від 21.07.2023; - № ПМ-0000044 від 24.07.2023; - № ПМ-0000045 від 24.07.2023; - № ПМ-0000046 від 25.07.2023; - № ПМ-0000047 від 25.07.2023; - № ПМ-0000048 від 26.07.2023; - № ПМ-0000049 від 26.07.2023; - № ПМ-0000050 від 27.07.2023; - № ПМ-0000051 від 27.07.2023; - № ПМ-0000052 від 28.07.2023; - № ПМ-0000053 від 28.07.2023 відповідно до яких ТОВ «Мудре рішення» видало товар, а ТОВ «Вінтаж Прайм» одержав на виконання договору поставки № ПІ16/05 від 16.05.2023 року та договору про надання послуг зберігання № 03/07/2023-01 від 03.07.2023 року.

Транспортування товару на зберігання на виконання умов договору про надання послуг зберігання № 03/07/2023-01 від 03.07.2023 року відбувалося автомобільним перевізником ТОВ «Трансгруп Проект» на замовлення та від вантажовідправника ТОВ «Мудре рішення», вантажоодержувачу ТОВ «Вінтаж Прайм», що підтверджується товарно-транспортними накладними: - № ТТН-000082 від 19.07.2023; - № ТТН-000083 від 20.07.2023; - № ТТН-000084 від 20.07.2023; - № ТТН-000085 від 21.07.2023; - № ТТН-000086 від 21.07.2023; - № ТТН-000087 від 24.07.2023; - № ТТН-000088 від 24.07.2023; - № ТТН-000089 від 25.07.2023; - № ТТН-000090 від 25.07.2023; - № ТТН-000091 від 26.07.2023; - № ТТН-000092 від 26.07.2023; - № ТТН-000093 від 27.07.2023; - № ТТН-000094 від 27.07.2023; - № ТТН-000095 від 28.07.2023; - № ТТН-000096 від 28.07.2023.

Судом також встановлено, що позивачем укладалися договори оренди нежитлових приміщень та отримання транспортно-експедиційних послуг.

07.04.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як Орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Суборендарем, укладено договір суборенди нежитлового приміщення № б/н, відповідно до якого Орендар передає у строкове, платне користування нерухоме майно, визначене п.1.2. цього Договору (далі «Об`єкт суборенди»), а Суборендар приймає це майно та сплачує Орендарю орендну плату.

Пунктом 1.2. Договору суборенди № б/н від 07.04.2023 визначені характеристики об`єкта суборенди: - частина нежитлового приміщення, а саме: офіс 76/2, який знаходиться за адресою пр-т. Волі, буд. 6, м. Луцьк; - площа яка передається в суборенду складає 5 м.кв.; - стан об`єкта суборенди на момент передання в суборенду задовільний. Недоліки об`єкту суборенди (за їх наявності) зазначаються сторонами у відповідному Акті передачі-приймання.

Згідно п. 4.1. Договору суборенди № б/н від 07.04.2023 встановлено, що розмір орендної плати за об`єкт суборенди становить 5000,00 гривень за один рік оренди.

Відповідно до акта прийому-передачі приміщення в суборенду від 07.04.2023, ТОВ «Мідвенс» прийняв офіс 76/2, який знаходиться за адресою пр-т. Волі, буд. 6, м. Луцьк, а ФОП ОСОБА_1 передала.

На виконання умов Договору суборенди № б/н від 07.04.2023, надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-04/07-2023 від 31.07.2023 на суму 416,67 гривень.

Оплата орендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення № б/н від 07.04.2023 підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 02.05.2023 на суму 5000,00 гривень.

Актом взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ФОП ОСОБА_1 , установлено, що станом на 31.07.2023 заборгованість на користь ТОВ «Мідвенс» становить 3416,66 гривень.

01.05.2023 між Приватним підприємством «Терра-Ком-Буд» як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Орендарем укладено договір оренди приміщення № 01/05/2023, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування складське приміщення загальною площею 259,0 кв.м., яке знаходиться в будівлі складу літ. «Ї-2» за адресою: м. Львів, вул. Бескидська, 41 та належить Орендодавцю на підставі права власності (далі «Об`єкт оренди»).

Об`єкт оренди передається Орендодавцем в момент підписання Договору. Вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами Акта прийому-передачі об`єкта оренди (п. 2.1. розділу 2 Договору № 01/05/2023).

Згідно п. 3.1. розділу 3 Договору № 01/05/2023, орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання Акта прийому-передачі і становить 31080,00 гривень (у тому числі ПДВ-5180 гривень) на місяць. За неповний місяць оренди об`єкту оренди Орендар сплачує суму, пропорційну кількості днів оренди в поточному місяці. Датою припинення нарахування орендної плати вважається дата підписання обома сторонами акта прийому-передачі приміщення про повернення приміщення від Орендаря до Орендодавця та фактичного прийняття об`єкту оренди від Орендаря.

Відповідно до акта приймання-передачі приміщення від 01.05.2023 до Договору оренди приміщення № 01/05/2023, ПП «Терра-Ком-Буд» передав, а ТОВ «Мідвенс» прийняв в тимчасове платне користування складське приміщення загальною площею 259,0 кв.м., яке знаходиться в будівлі складу літ. «Ї-2» за адресою: м. Львів, вул. Бескидська, 41. В акті зазначено, що підписання даного акта свідчить про те, що Орендар не має претензій щодо стану приміщення, яке передається в оренду та прийняв всі ключі від орендованого приміщення, які передав Орендодавець.

На виконання умов Договору оренди приміщення № 01/05/2023, надано акти виконання робіт (надання послуг): - від 31.05.2023 на суму 31080,00 гривень; від 31.07.2023 на суму 31080,00 гривень.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 21 від 24.05.2023 на суму 62160,00 гривень; - № 113 від 05.07.2023 на суму 31080,00 гривень;

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ПП «Терра-Ком-Буд», станом на 30.06.2023 заборгованість на користь ТОВ «Мідвенс» становить 62160,00 гривень.

Актом взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ПП «Терра-Ком-Буд», установлено, що станом на 31.07.2023 заборгованість на користь ТОВ «Мідвенс» становить 31080,00 гривень.

01.05.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» як Замовником укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 16-23, яким визначено порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами цього договору щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та закордоном. Відповідно до предмету договору, Виконавець зобов`язується своєчасно доставити ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення (згідно з товарно-транспортною накладною) відповідно до поданих Замовником заявок, і видачі його, уповноваженій на одержання вантажу, особі, а Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю плату за перевезення вантажу.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 16-23, організація перевезень вантажів здійснюється відповідно до замовлення Замовника на підставі заявки, поданої Замовником на адресу електронної пошти Виконавця не пізніше 18 години дня, що передує дню перевезення. У разі термінового перевезення вантажів, за згодою Виконавця, Замовник подає заявку усно, в телефонному режимі в той самий день.

Виконавець надає послуги особисто, а у необхідних випадках може залучити для виконання своїх обов`язків інших осіб, з якими укладені прямі договори, але залишається відповідальним перед Замовником за виконання умов цього Договору (п. 2.2. Договору № 16-23).

На виконання умов Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 16-23, надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): - № ОУ-13/05 від 31.05.2023 на суму 41600,00 гривень; - № ОУ-29/07 від 31.07.2023 на суму 44230,00 гривень.

Оплата зазначених операцій (надання послуг) підтверджується платіжними інструкціями: - № 42 від 31.05.2023 на суму 41600,00 гривень; - № 163 від 31.07.2023 на суму 44230,00 гривень.

Згідно акта взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ФОП ОСОБА_2 , станом на 31.05.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

Відповідно до акта взаємних розрахунків між ТОВ «Мідвенс» та ФОП ОСОБА_2 , станом на 31.07.2023 заборгованість щодо взаємних розрахунків за даними обліку відсутня.

Суд під час розгляду справи та дослідження доказів встановив, що представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Більш того, проаналізувавши наведені вище документи, суд дійшов висновку, що вказані документи не мають пошкоджень або дефектів щодо форми, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, також вони містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій та підтверджують фактичний рух активів між позивачем та його контрагентами.

Щодо певних недоліків змісту деяких із цих документів, суд зазначає, що вказані недоліки не є суттєвими, тобто, не є такими, що зумовлюють втрату ними юридичної сили та містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій.

Зазначений висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 26.01.2023 у справі №804/7948/16, де зазначено, що наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів платника податків та відсутність товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про нереальність господарської операції, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи, при цьому перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. При цьому сама собою наявність, або відсутність окремих документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Відповідач ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача, з огляду на те, що у товарно транспортних накладних наявні неточності (розбіжності).

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Головне управління ДПС у Волинській області також посилається на з бази НАІС ДДАІ МВС України та фотофіксації з відеокамер, з яких, на думку управління вбачається, що транспортні засоби, зазначені у ТТН, не належали ТОВ «Трансгруп Проект» та/або були зняті з обліку.

Однак, суд наголошує, що ТОВ «Мідвенс» самостійно не здійснювало перевезення, а тому відповідальність за технічні характеристики та правовий статус транспортних засобів відповідно до умов договорів поставок несе контрагент.

Вказані у ТТН транспортні засоби, навіть якщо були раніше зняті з обліку, могли бути повторно зареєстровані, орендовані, передані за дорученням, або використовуватись іншими шляхами, що не потребують реєстрації ПДВ-оренди (наприклад, через субпідрядників).

У правозастосовній практиці відсутність окремих підтверджень оренди чи володіння транспортом не визнається автоматичною підставою для визнання ТТН фіктивними, якщо вони супроводжуються іншими достовірними доказами руху товару.

Крім того, відсутність фіксації камер спостереження не є доказом нереальності перевезення, оскільки відеоспостереження не охоплює всі маршрути, пункти завантаження та розвантаження, а також не фіксує кожен проїзд з абсолютною точністю.

Таким чином, твердження Головного управління ДПС у Волинській області про нереальність перевезень є суб`єктивним тлумаченням неповної та формальної інформації, яка не має сили належного доказу в розумінні статей 77, 78 КАС України.

Також чинне законодавство не покладає на покупця обов`язку перевіряти правовий статус транспортних засобів, що використовуються контрагентом та його перевізником. Укладення договору транспортних послуг або перевезення не потребує внесення транспорту в реєстр власності перевізника.

Отже, твердження відповідача про відмінність переліку транспортних засобів, якими було здійснено перевезення від переліку транспортних засобів, які обліковуються на підприємстві ТОВ «Трансгруп Проект», не приймаються до уваги судом з огляду на те, що згідно з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 року № 320/1147/19, від 24.11.2020 року № 813/3034/15 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд наголошує, що у даному випадку ТОВ «Мідвенс» безпосередньо не мало господарських взаємовідносин з суб`єктом господарювання, яким здійснювалось перевезення ТМЦ - ТОВ «Трансгруп Проект», а тому позивач не може нести відповідальність за дії інших суб`єктів господарювання.

Разом з тим, відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №320/15012/21, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року по справі № 640/19745/18, від 10 вересня 2020 року по справі № 640/2722/19 та від 29 жовтня 2019 року по справі № 823/1436/13-а.

У постанові від 27.09.2023 року у справі № 380/14750/21 Верховний Суд виснував, що товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків (як на це звертав увагу податковий орган) не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

З огляду на наведене суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наявність недоліків у наданих первинних документах (товарно-транспортних накладних), оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14, від 27.11.2018 у справі №826/11629/16, від 12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2023 у справі № 200/2903/22 зазначив:

«Перевіряючи твердження контролюючого органу про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суди правильно виходили з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни, крім того, такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами. Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків також виключно на підставі інформації наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу, посилань на документи акт перевірки також не містить, наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарі (робіт, послуг) по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб`єктів.

При цьому слід зазначити, що судами встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ».

Верховний Суд у постанові від 06.12.2023 у справі №320/15012/21 зазначив, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2021 у справі № 640/19745/18, від 10.09.2020 у справі № 640/2722/19 та від 29.10.2019 у справі № 823/1436/13-а.

Суд також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

А тому суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наявність недоліків у наданих первинних документах (зокрема товарно-транспортних накладних), оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Щодо невизнання контролюючим органом результатів проведеної позивачем інвентаризації.

Головним управлінням ДПС у Волинській області складено акт про не проведення інвентаризації від 11.08.2023 року № 2990, в якому зазначено, що станом на 11.08.2023 року на 15:00 ТОВ «Мідвенс» не повідомлено Головне управління ДПС у Волинській області про час. Місце проведення інвентаризації та не ознайомлено працівників з наказом на проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, інших активів, запасів, товарно-матеріальних цінностей, коштів.

Водночас, суд встановив, що наказом ТОВ «Мідвенс» від 10.08.2023 № 2/23-8/І «Про проведення інвентаризації», прийнято провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей згідно листів № 2190/12/03-20-07-02-0-12 від 02.08.2023 та № 12079/6/03-20-07-02 від 08.08.2023 на складі підприємства за адресою: м. Львів, вул. Бескидська, буд. 41, літ. «Ї-2». З перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 11.08.2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів.

За результатами проведення інвентаризації на підставі наказу ТОВ «Мідвенс» від 10.08.2023 № 2/23-8/І «Про проведення інвентаризації» складено акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі і інвентаризаційний опис № 1 товарно-матеріальних цінностей станом на 11.08.2023.

Відповідно до акта контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі станом на 11.08.2023 та інвентаризаційного опису № 1 товарно-матеріальних цінностей складених на 11.08.2023, що знаходяться на складі за адресою: м. Львів, вул. Бескидська, буд. 41, літ. «Ї-2», у ТОВ «Мідвенс» наявні 337 найменувань цінностей на суму 180001810,09 гривень.

Наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис і акт контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей були направлені Головному управлінню ДПС у Волинській області разом із запереченнями до акта перевірки від 17.08.2023 № 12836/07-02/44950696 за травень 2023 року та акта перевірки від 21.08.2023 № 12903/07-02/44950696 за червень 2023 року, що не заперечується податковим органом, проте податковий орган ставить під сумнів здійснену товариством інвентаризацію, оскільки при такій інвентаризації не були присутні працівники податкового органу.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації про що має направити такому платнику належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації, в свою чергу платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризацію, зобов`язаний провести таку інвентаризацію. При цьому посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2023 року у справі №640/19859/21 та постанові від 10.12.2024 року у справі № 420/34504/23.

Таким чином, посилання відповідача на те, що акт інвентаризації містить у собі недостовірні відомості через те, що до інвентаризації не були залучені представники Головного управління ДПС у Львівській області, яких було залучено до проведення перевірки, зокрема проведення інвентаризації ТМЦ, є безпідставними та не ґрунтуються на жодній правовій нормі. При цьому, ні Головне управління ДПС у Львівській області, ні Головне управління ДПС у Волинській області під час проведення перевірки не висловлювали зауважень щодо зазначених матеріалів інвентаризації та не висували вимог щодо її повторного проведення.

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність у ТОВ «Мідвенс» власних оборотних коштів, необхідних для придбання товарів, суд зазначає таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс», як Позичальником були укладені договори безпроцентної поворотної фінансової допомоги і додаткові угоди до договорів з:

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Андермет» на суму позики 40000000,00 гривень (Договір № 1 від 01.05.2023; Додаткова угода № 2 від 05.07.2023).

05.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 1 від 01.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у зв`язку з чим сума позики за договором становить 115000000,00 гривень;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Компані» на суму позики 40000000,00 гривень (Договір № 2 від 01.05.2023; Додаткова угода № 2 від 03.07.2023).

03.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 2 від 01.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у зв`язку з чим сума позики за договором становить 130000000,00 гривень;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Західсоцпостач» на суму позики 30000000,00 гривень (Договір № 3 від 01.05.2023; Додаткова угода № 2 від 06.07.2023).

06.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 3 від 01.05.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди зміни п.2.1. розділу 2, у зв`язку з чим сума позики за договором становить 95000000,00 гривень;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Несленс» на суму позики 1000000,00 гривень (Договір № 4 від 17.05.2023);

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Софім А» на суму позики 3000000,00 гривень (Договір № СМ1 від 20.07.2023) (т.2 а.с. 194-201; т.4 а.с. 144-146; т.5 а.с. 174-175).

Факт отримання коштів за договорами поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжними інструкціями: - № 404 від 02.05.2023 на суму 5000,00 гривень; - № 473 від 16.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 497 від 22.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 498 від 22.05.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 510 від 23.05.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 519 від 24.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 531 від 25.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 539 від 26.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 550 від 29.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 594 від 09.06.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 595 від 09.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 632 від 21.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 633 від 21.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 645 від 23.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 646 від 23.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 670 від 28.06.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 699 від 05.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 700 від 05.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 722 від 11.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 723 від 11.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 747 від 18.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 758 від 20.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 759 від 20.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 777 від 25.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 793 від 28.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 794 від 28.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 701 від 18.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 709 від 19.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 724 від 23.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 725 від 23.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 736 від 25.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 737 від 25.05.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 748 від 29.05.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 754 від 30.05.2023 на суму 4572000,00 гривень; - № 781 від 06.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 782 від 06.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 792 від 07.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 793 від 07.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 823 від 19.06.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 824 від 19.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 840 від 22.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 841 від 22.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 866 від 28.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 877 від 30.06.2023 на суму 5237000,00 гривень; - № 896 від 03.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 897 від 03.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 921 від 12.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 933 від 14.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 958 від 21.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 959 від 21.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 970 від 26.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 971 від 26.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 990 від 31.07.2023 на суму 4505000,00 гривень; - № 991 від 31.07.2023 на суму 44000,00 гривень; - № 665 від 17.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 683 від 22.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 684 від 22.05.2023 на суму 3000000,00 гривень; - № 692 від 24.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 693 від 24.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 701 від 25.05.2023 на суму 1000000,00 гривень; - № 709 від 26.05.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 710 від 26.05.2023 на суму 3429500,00 гривень; - № 729 від 31.05.2023 на суму 41500,00 гривень; - № 744 від 08.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 753 від 12.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 754 від 12.06.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 762 від 13.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 763 від 13.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 799 від 27.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 800 від 27.06.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 808 від 28.06.2023 на суму 2808000,00 гривень; - № 836 від 06.07.2023 на суму 5000000,00 гривень; - № 837 від 06.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 853 від 12.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 866 від 14.07.2023 на суму 2000000,00 гривень; - № 883 від 18.07.2023 на суму 6000000,00 гривень; - № 904 від 27.07.2023 на суму 3000000,00 гривень; - № 905 від 27.07.2023 на суму 4000000,00 гривень; - № 783 від 24.05.2023 на суму 100034,00 гривень; - № 805 від 02.06.2023 на суму 11036,00 гривень; - № 825 від 06.06.2023 на суму 65800,00 гривень; - № 702 від 31.07.2023 на суму 2641236,00 та подальшим перерахуванням грошових коштів на рахунки контрагентів на виконання договорів поставки в оплату придбаних товарів.

Крім того, податковим законодавством не передбачено обов`язок здійснювати перевірку статутного капіталу та обігових коштів позикодавця для встановлення спроможності суб`єкта господарювання надавати кошти в позику.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що договори безпроцентної поворотної фінансової допомоги були розірвані сторонами або визнанні в судовому порядку недійсними, у зв`язку з чим суд критично оцінює зазначені доводи податкового органу, з огляду на те, що оцінка поведінки учасників податкових правовідносин здійснюється насамперед із застосуванням норм податкового, а не інших галузей законодавства. Для з`ясування змісту господарської операції необхідно брати до уваги термінологію та вимоги податкового законодавства, а обґрунтування податкових правопорушень не може здійснюватися з посиланням на недотримання норм інших галузей законодавства.

Більш того, питання отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Андермет», ТОВ «Інтер-С Компані», ТОВ «Західсоцпостач», ТОВ «Несленс», ТОВ «Софім А» знаходилась поза межами предмету перевірки та не впливає на правомірність визначення податкових зобов`язань за спірними господарськими операціями з контрагентами ТОВ «Мудре рішення», ТОВ «Дельта-С Компані», ТОВ «ТК «Велич», ТОВ «Промисловий шлях», ТОВ «Вінтаж Прайм». Відповідач не може ставити під сумнів реальність господарських операцій з поставки товару з мотивів ненадання йому доказів отримання поворотної фінансової допомоги за договорами поворотної фінансової допомоги, які не входили до предмету перевірки та доказів безпосередньої пов`язаності яких (договорів поворотної фінансової допомоги та договорів поставки) контролюючим органом надано не було.

Щодо відсутності на платіжних дорученнях, які були надані до перевірки штампів, печаток банка і підписів уповноважених осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Користування системою «Клієнт-Банк», «Клієнт-Internet-Банк» регулюється, крім договору між банком та клієнтом, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Згідно до вимог ст.18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.

Отже, суд дійшов висновку, що при виконанні платіжних доручень банком було проведено перевірку електронного підпису позивача та встановлено, що документ підписаний ЕЦП директора ТОВ «Мідвенс» (підпис дійсний не скомпрометований), тобто ідентифіковано особу підписанта, перевірено та встановлено наявність всіх необхідних для платіжного доручення реквізитів та його відповідність вимогам чинного законодавства (наявні дата і номер, назва, код платника та номер його рахунку, код банку платника, назва, код одержувача платежу та номер його рахунку, код банку одержувача, сума цифрами, призначення платежу). Отже банком було перевірено електронний підпис, перевірено цілісність, достовірність, авторство електронного документа на переказ та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції).

Відповідно до п. 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Статтею 8 цього ж Закону визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до п.2.1. Інструкції, розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів та їх реєстрів заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.

Кожний документ, сформований в системі «Клієнт-Банк», повинен бути посвідчений шляхом накладення електронно-цифрового підпису. Після створення документу на нього накладається ЕЦП осіб, що мають право підпису фінансових документів згідно наявних в банку зразків підписів з відтиском печатки. Обмін інформацією між клієнтом та банком встановлюється у зашифрованому вигляді.

Платіжні доручення, подані до банку місять окрім того електронний цифровий підпис директора підприємства.

Електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа, яким є параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб`єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису. Сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувану. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача (ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Як встановлено судом, відповідачем у акті перевірки не заперечується факт надання платіжних доручень, однак ставиться під сумнів їх реальність.

Разом з тим, податковим органом не надано докази, які свідчать про те, що кошти (суми), які вказані в платіжних дорученнях не надходили до контрагентів та не списувалися з рахунку позивача на рахунки контрагентів.

Суд зазначає, що розрахункові документи подані з порушенням - банк повертає їх без виконання. Тобто вказані платіжні доручення, пройдені на оплату, вважаються такими, що оформлені вірно.

Суд дійшов висновку, що здійснена банком перевірка достовірності ЕЦП підтвердила, що вищезазначений платіж був підписаний легітимним цифровим підписом, що належить уповноваженому представнику позивача.

Тобто, банк перевірив дешифрування та справжність електронних цифрових підписів, які на час підписання платіжних доручень були дійсними і сторонніх втручань в систему «Клієнт-Банк» не встановлено.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Аналогічний правовий висновок підтриманий Верховним Судом в постанові від 28.07.2022 у справі №380/5389/20.

Таким чином, наявні в матеріалах справи платіжні доручення містять всі необхідні реквізити.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2023 у справі № 200/2903/22 зазначив:

«Перевіряючи твердження контролюючого органу про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суди правильно виходили з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни, крім того, такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами. Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків також виключно на підставі інформації наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу, посилань на документи акт перевірки також не містить, наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарі (робіт, послуг) по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб`єктів.

При цьому слід зазначити, що судами встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ».

Щодо посилань податкового органу на порушення податкової дисципліни, допущеної контрагентами позивача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника або третіми особами у відносинах з цим контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Безпідставними є доводи контролюючого органу про відсутність у контрагентів платника управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, якщо не доведено неможливості контрагентів укладати договори в межах своєї господарської діяльності з іншими суб`єктами господарювання з метою виконання зобов`язань перед платником.

У постанові Верховного Суду від 23.09.2024 року у справі № 380/21313/23 колегія суддів зазначила, що сама по собі недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними договорами.

Щодо посилань податкового органу на неналежне відображення господарських операцій у податковому обліку контрагентами позивача та суб`єктами господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача та на окремі недоліки в оформленні первинних документів платника податків, то суд зауважує, що платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів та інших суб`єктів господарювання у ланцюгу постачання. Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана правова позиція зокрема висловлена у постанові Верховного Суду від 20.09.2024 року у справі № 1.380.2019.002186.

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Суд зауважує, що у кожних окремих правовідносинах (навіть ідентичних на перший погляд) при застосуванні судом одних й тих самих норм права висновки судів можуть бути відмінними в залежності від доводів та обґрунтувань сторін, фактичних встановлених обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.

У цій справі суд надає оцінку спірним правовідносинам виходячи з конкретних обставин, встановлених у межах судового розгляду, наявних доказів, доводів та обґрунтувань сторін.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає необхідним зауважити, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання, презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного, як це передбачено у частині другій статті 77 КАС України.

Не підтвердження у ході судового розгляду належними доказами доводів податкового органу щодо нереальності господарських операцій платника надає таким доводам характеру припущень та не може слугувати підставою для визначення податкових донарахувань.

Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Цей підхід підтримано і Великою Палатою Верховного Суду у згаданій постанові від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19.

Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.

Відповідно до ст.47 ПК України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Разом з тим, податкова інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Варто вказати, що встановлено рух активів між позивачем і його контрагентами (як продавцями, так і покупцями) та зміни у майновому стані позивача, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності чи для подальшого продажу третім особам, отримання прибутку від продажу товарів контрагентам.

Вказані обставини є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/22154/15 та від 26.06.2018 у справі №826/13029/14.

Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18.

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

Не подано Головним управлінням ДПС у Волинській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Мідвенс» як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Мідвенс» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок ТОВ «Мідвенс» та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22.01.2009 визначено, що обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни, є неприпустимим. У Рішенні зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, у постановах Верховного Суду від 20.06.2022 у справі №826/7997/18, від 03.08.2022 у справі №520/5056/2020, від 26.01.2023 у справі №804/7948/16, від 23.02.2023 у справі №520/6200/19.

Крім цього, у п.13 постанови від 24.04.2018 у справі №813/8500/13-а Верховним Судом викладено правову позицію, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними».

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» вказано, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Також суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

У свою чергу, факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. А тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.10.2023 у справі №822/1616/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивач має право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем виконано усі умови, необхідні для отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, за змістом ст. 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що недоліки в оформленні документів за своєю суттю не спростовують вчинені між сторонами господарські операції, а тому такі недоліки самі по собі не нівелюють наслідків цих господарських операцій.

04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №0440/5658/18 вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого п. 85.2 ст. 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав, призначити додаткову позапланову перевірку.

Верховний Суд також зауважує, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого п.п. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №805/1690/16-а.

Окрім цього, право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі № 820/12113/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16.

Таким чином, висновки викладені в актах перевірки не підтверджуються матеріалами справи, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що долучені до матеріалів справи документи свідчать про здійснення господарської діяльності та наявності права на бюджетне відшкодування.

Однією з основних засад податкового законодавства України відповідно до п.4.1.4 ст. 4 ПК України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Правовий порядок в Україні відповідно до ст.19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Волинській області підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» при подачі даного позову сплачено судовий збір у загальному розмірі 57120,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.12.2023 № 1 на суму 26840,00 грн, від 16.05.2024 № 8 на суму 30280,00 грн.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області в сумі 57120,00 гривень.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» (79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2; код ЄДРПОУ 44950696) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, буд. 4; код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Волинській області №0137660703 від 30 жовтня 2023 року, № 0137800703 від 30 жовтня 2023 року;

3.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Волинській області №0169010703 та №0169030703 від 07.12.2023 року, складені на підставі Акту перевірки №15998/07 03/44950696 від 17.10.2023 року (звітний податковий період, за який подано податкову декларацію липень 2023).

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ ВП 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідвенс» (код ЄДРПОУ 44950696) судовий збір у сумі 57120 (п`ятдесят сім тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2025.

СуддяГрень Наталія Михайлівна