Рішення від 31.07.2025 по справі 456/2846/25

Справа № 456/2846/25

Провадження № 2/456/1433/2025

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить позбавити відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що керівником КНП«ТМО «CMOJI»ВП Пологовийбудинок м.Стрий ГрибикомГ.В.,начальником службиу справахдітей управліннясоціально-гуманітарноїполітики Моршинськоїміської радиМочарською М.М.та інспекторомСЮП ВПСтрийського РУПГУ НПу Львівськійобласті ЩудликA.A.07.10.2024року булоскладено тапідписано актзакладу охорониздоров`я таоргану внутрішніхсправ Українипро дитину,покинуту впологовому будинку.Мати дитини ОСОБА_1 власноручнаписала заявупро відмовувід дитиниу зв`язкуз тяжкимиумовами життя.Від моментународження тавідмови віддитини,мати жодногоразу незверталася дослужби усправах дітейз бажаннямповернути дитинучи принаймніпоцікавитися долеюданої дитини.Хлопчик народивсянедоношений зважкими дихальнимирозладами табув направленийв «Клінічнийцентр дитячоїмедицини» структурнийпідрозділ ОхматдитЛьвівської обласноїради Личаківськогорайону містаЛьвова.Батьки дитини,відповідачі посправі,офіційно перебуваютьв зареєстрованомушлюбі,проте протягомостанніх трьохроків непроживають якподружжя.Відповідач ОСОБА_2 забрав трьохстарших спільнихдітей,які наданий моментвиховуються вбабусі здідусем вОдеській області.Дідусь всвою чергузвернувся доСтрийського міськрайонногосуду Львівськоїобласті зпозовом пропозбавлення батьківськихправ обохбатьків щододвох неповнолітніхдітей 2011р.н.та 2015р.н.Позов бувзадоволений повністю8листопада 2024року рішеннямСтрийського міськрайонногосуду Львівськоїобласті посправі №456/2666/24.Відповідач ОСОБА_1 веде аморальнийспосіб життя,приховувала вагітність,через кількагодин післяпологів написалазаяву провідмову віддитини ізалишила медичнийзаклад.При кількохспробах відвідатидану особудля з`ясуванняпричини іпровести бесідупро можливістьповернення дитини,двері булизамкнені таніхто невідчиняв.Зі слівсусідів вонаінколи з`являєтьсяв нетверезомустані тав компаніїневідомих чоловіків.Батько дитини,відповідач ОСОБА_2 ,працівниками службибув повідомленийпро фактнародження дитини,проте вінзаперечив своєбатьківство узв`язку зтим,що злистопада 2023року вінвиїхав закордон ізстаршим синомта натериторію Українине повертався.Відповідач ОСОБА_1 протягом двохмісяців незвернулася дослужби усправах дітейуправління соціально-гуманітарноїполітики Моршинськоїміської радиз бажаннямповернути дитину,тому 20.12.2024року булоприйняте рішеннявиконавчого комітетуМоршинської міськоїради №203«Про наданнястатусу дитини,позбавленої батьківськогопіклування ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Наказом служби у справах дітей управління соціально-гуманітарної політики Моршинської міської ради №231/01-06 від 20.12.2024 року малолітній ОСОБА_5 взятий на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування. Відповідно до рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №7 від 16.01.2025 року «Про призначення опікуна дитині, позбавленій батьківського піклування», дитина була влаштована під опіку громадянина ОСОБА_3 , 1987 р.н. Оскільки з моменту народження мати чи батько малолітньої дитини жодним чином не цікавилися життям та долею дитини, не виявили бажання її повернути, відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він), не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважних причин і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просила позов задоволити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, своєчасно і належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі та просять позов задоволити.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідачі не з`явилися в судове засідання без поважних причин, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомленими, а тому суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення, проти такого вирішення справи представник позивача не заперечив.

Суд проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позов слід задоволити.

Вимогами ст. ст.13,81 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом пронародження серії НОМЕР_1 виданого 25.10.2024 року Стрийським відділом реєстрації державної актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Із заяви ОСОБА_1 написаної на ім`я керівника КНП «ТМО «CMOЛ» ВП Пологовий будинок м. Стрий Грибика Г.В. вбачається, що ОСОБА_1 народила в Стрийському пологовому будинку 06.10.2024 року сина, від якого відмовляється у зв`язку із тяжкими умовами життя.

З акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я КНП «ТМО «CMOJI» ВП Пологовий будинок м. Стрий від 07.10.2024 року вбачається, що 06.10.2024 року виявлена покинута дитина новонароджений хлопчик, матір дитини ОСОБА_1 .

Із заяви ОСОБА_2 від 24.10.2024 року вбачається, що він відмовляється від новонародженої дитини своєї дружини ОСОБА_1 , оскільки з нею не проживає та знаходиться за кордоном одинадцять місяців.

Рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області №203 від 20.12.2024 року надано малолітній дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Службі у справах дітей УСГП Моршинської міської ради доручено вжити вичерпних заходів щодо влаштування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до сімейних форм виховання.

Наказом №231/01-06 від 20.12.2024 року Управлінням соціально-гуманітарної політики Моршинської міської ради Львівської області взято на первинний облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитину, позбавлену батьківського піклування. Внести відповідні записи до обліково-статистичної картки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та поставити на облік в Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Діти».

Рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області №7 від 16.01.2025 року призначено ОСОБА_3 , 1987 р.н., жителя АДРЕСА_1 опікуном дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати сумлінно виконувати обов`язки опікуна. Місце проживання сім`ї опікуна ОСОБА_3 та його підопічного - малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2024 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно достатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкоджати цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції (пункт 49 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та пункт 47 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Тобто у даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у її право на повагу до свого сімейного життя, яке у свою чергу не є абсолютним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

В силустатті 9 Конституції УкраїниКонвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі права, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-IV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року).

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Одним з фундаментальних принципів демократичного суспільства є законність, на яку посилається преамбула до Конвенції. Законність передбачає, серед іншого, що втручання з боку виконавчої влади в права осіб повинне бути предметом ефективного контролю. Цей контроль звичайно здійснюється судовою владою (принаймні, в якості останньої інстанції), оскільки судовий контроль надає найкращі гарантії незалежності, неупередженості і належної процедури.

Позбавлення судом відповідачів батьківських прав здійснено згідно із законом - вищенаведеним пунктом 1 частини першоїстатті 164 СК України.

Таке втручання здійснено для захисту здоров`я та моралі малолітньої дитини, тобто відповідає цілям, зазначеним у пункті 2 статті 8 Конвенції.

Демократичне суспільство характеризується плюралізмом, терпимістю, широтою поглядів. Таким чином, держави мають позитивне зобов`язання із забезпечення процедурних гарантій від свавілля як умову обґрунтованості втручання в права, що захищаються статтею 8 Конвенції. Щоб втручання було визнано «необхідним у демократичному суспільстві», воно повинно бути обґрунтовано «гострою соціальною необхідністю». Причини, що наводяться внутрішніми судами для обґрунтування оскаржених заходів, повинні бути достатніми і стосуватися справи.

Як зазначалося вище, позбавлення батьківських прав є втручанням у сімейне життя. Однак таке втручання в даному випадку було виправданим і пропорційним, оскільки цього нагально потребували інтереси дитини, яка після народження протягом тривалого часу залишилася без материнської турботи, а її матір ОСОБА_1 не забрала дитину з пологового будинку і не виявляла про неї материнського піклування, батько ОСОБА_2 відмовився від дитини та небажає її виховувати, що саме по собі поставило під загрозу здоров`я новонародженого. Така поведінка батьків відносно своєї дитини дає підстави для обґрунтованих сумнівів у їх спроможності та волевиявленні виконувати свої природні батьківські обов`язки і свідчить про ризик неналежного виховання дитини. Такимчином,втручаннябуло необхідним у демократичному суспільстві і державні органи діяли в межах своєї дискреції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідачів щодо малолітнього ОСОБА_5 є обгрунтованими, такими, що відповідають інтересам дитини та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Стрийського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 01.08.2025 року.

Головуючий суддя С. С. Сас