Ухвала від 01.08.2025 по справі 766/11746/25

Справа №766/11746/25

н/п 1-кс/766/6200/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2025 року Слідча суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП ГУНП у Херсонській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 30.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025231030001815, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Херсон, має середню спеціальну освіту, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 30.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231030001815, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 та ч. 4 ст. 185 КК України строком на 60 діб. У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обґрунтування клопотання

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеномуКПК України, доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 15, ч .4 ст. 185 КК України, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

Так, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, після отримання повідомлення про підозру, ОСОБА_4 , може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Про вказані наміри ОСОБА_4 , вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх грубе порушення, вчинивши кримінальне правопорушення проти власності, при цьому після вчиненого правопорушення намагався залишити місце події.

Зазначені обставини свідчать про необхідність його ізоляції, задля припинення можливості переховуватися від суду і слідства та перешкоджати виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_4 буде саме тримання під вартою.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Наступний ризик, який вказує на необхідність застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу, є ризик незаконного впливу підозрюваним на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин кримінальних проваджень, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, тим самим перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків, потерпілу. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема, перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх колишніх знайомих по службі тощо.

Поряд з цим, підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування, враховуючи його проходження служби в лавах Збройних Сил України, шляхом вмовляння, підкупу, погроз, іншим чином може незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, маючи на меті примусити їх до відмови від надання показів, дачі завідомо неправдивих показів при наступних допитах, у тому числі в суді, проведенні з ними інших слідчих дій, безпідставному наданні показів на користь підозрюваного. Дані обставини можуть перешкодити встановленню істини під час досудового розслідування та судового слідства.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи учасників провадження у судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав просив його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечуючи обґрунтованість підозри, заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід відносно його підзахисного з підстав необґрунтованості зазначених у клопотанні ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати більш м`який запобіжний захід відносно у виді домашнього арешту.

Мотивація суду

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1ст. 177 КПК України).

Згідно з ч.2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положеньстатті 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2ст. 183 КПК Українивстановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025231030001815 від 30 липня 2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

За версією обвинувачення, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призваний на військову службу за призивом під час мобілізації 02.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 та обіймав посаду гранатометника 1 аеромобільного взводу 11 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат».

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши злочин за наступних обставин.

ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за мобілізацією на посаді гранатометника 1 аеромобільного взводу 11 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, 30.07.2025 близько 18.00 год, більш точного часу не встановлено, діючи умисно, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 2, 11, 16, 49, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи єдиний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів і з метою особистої наживи, в умовах воєнного стану та усвідомлюючи вказану обставину, шляхом відчинення вхідних дверей проник до приміщення кафе «Алькапоне» належному ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АГОСТІНІ код ЄДРПОУ 43186109, розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, буд. 9, де намагався вчинити крадіжку телевізора марки Panasonic моделі TX LR32XM5A, балансовою вартістю 17000 гривень, промислової фритюрниці балансовою вартістю 115000 гривень, телевізора марки LG моделі 32LA660V балансовою вартістю 9000 гривень, які належать ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АГОСТІНІ код ЄДРПОУ 43186109, в особі представника потерпілого відповідно до довіреності № М6 від 30.07.2025 ОСОБА_7 , а саме зняв телевізор марки Panasonic моделі TX LR32XM5A з кронштейну розташованого на стіні в кімнаті приміщення та поклав на стіл, після чого з приміщення кухні переніс до приміщення коридору промислову фритюрницю, після чого намагався зняти з кронштейну розташованого на стіні телевізор марки LG моделі 32LA660V, але був виявлений та зупинений співробітниками Управляння поліції охорони в Херсонській області, не виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, через що з причин, що не залежали від його волі, правопорушення не було закінчено.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), не доведений до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_4 , який не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

30.07.2025 об 22-05 год. ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

Протокол затримання особи було підписано підозрюваним та захисником адвокатом ОСОБА_5 (доручення №002-210000591 від 31.07.2025 року) та понятими без жодних зауважень та застережень щодо його змісту. Підозрюваний копію протоколу отримав та жодних зауважень щодо його змісту також не надав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.278 КПК України письмове повідомленняпро підозрузатриманій особівручається непізніше двадцятичотирьох годинз моментуїї затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

31.07.2025 у відповідності до ст.ст. 40, 42,135, 276-278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Доказів недотримання строків вручення письмового повідомлення про підозру визначених ст. 278 КПК України матеріали клопотання не містять та стороною захисту надані не були.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування та наявними в матеріалах кримінального провадження:

-протоколом огляду місця події від 30.07.2025, за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 9.

- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 31.07.2025.

-протоколом впізнання за фотознімками від 31.07.2025, в якому вказано, що представник потерпілого ОСОБА_7 впізнав на фотознімку № 3 підозрюваного ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.07.2025;

- протоколом впізнання за фотознімками від 30.07.2025, в якому вказано, що свідок ОСОБА_8 впізнав на фотознімку № 4 підозрюваного ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 31.07.2025;

- протоколом впізнання за фотознімками від 31.07.2025, в якому вказано, що свідок ОСОБА_9 впізнав на фотознімку № 3 підозрюваного ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.07.2025;

- протоколом впізнання за фотознімками від 31.07.2025, в якому вказано, що свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку № 1 підозрюваного ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.07.2025;

- протоколом впізнання за фотознімками від 31.07.2025, в якому вказано, що свідок ОСОБА_11 впізнав на фотознімку № 2 підозрюваного ОСОБА_4 ;

-протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України від 31.07.2025;

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 4 чт. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, відповідно дост. 12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 185 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , є тяжкими, передбачає можливість реального позбавлення волі на строк до 8 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч.1ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_12 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Крім того, доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 185 КК України, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово судимий, що, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, свідчить про можливість, у разі не застосування відповідних обмежень, продовження та повторення протиправної поведінки шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень.

Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положеньст. 178 КПК Українислідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , який народився у 1993 році; на обліку за станом здоров`я не перебуває, інвалідність не встановлювалась, відомості про потребу у стаціонарному лікуванні відсутні. Крім того, слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_4 з його слів має середню спеціальну освіту, офіційно не одружений, дітей в свідоцтві про народження яких він записаний батьком, не має , інших осіб які б перебували на його утриманні - не має, офіційно не працевлаштований, є військовослужбовцем, раніше неодноразово судимий. Відомості про місце його реєстрації суду не надані та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, схильний до протиправної діяльності, оскільки раніше неодноразово судимий.

Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням дати повідомлення про підозру, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права останнього на свободу.

Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, на чому наголошувала сторона захисту та сам підозрюваний, на даній стадії кримінального провадження відсутні та не підтвердженні відповідними доказами.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченихКПК України, крім випадків, передбачених ч. 4ст. 183 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194 КПК Українибудуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 КПК України.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення. (ч. 3ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4ст. 182 КПК України).

Згідно ч. 5ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7ст. 182 КПК України).

Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_4 даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки застава у меншому розмірі нездатна забезпечити виконання ОСОБА_13 покладених на нього обов`язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення тяжкого злочину, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; здійснення дій, спрямованих на незаконне збагачення, в період воєнного стану.

Наявність виключних випадків, які б свідчили про те, що застава у визначеному розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, стороною обвинувачення, згідно ч. 5ст. 182 КПК України, не доведена та слідчим суддею, в ході розгляду клопотання, не встановлена.

У разі внесення застави згідно ч. 5ст. 194 КПК Українислідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182,183,186,193,194,309,376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб в межах строку досудового слідства строком до 27.09.2025 року (включно).

Час тримання під вартою відраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 30 липня 2025 року.

Визначити розмір застави - 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо у уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_4 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12025231030001815 та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування зі свідками.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27.09.2025 року (включно).

Роз`яснити та попередити підозрюваного, що з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За невиконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1