Постанова від 31.07.2025 по справі 673/499/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 673/499/23

Провадження № 22-ц/820/1779/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

з участю апелянтки ОСОБА_1 ,

стягувача ОСОБА_2 , їх представників,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області в складі судді Грицишиної Л.В. від 13 червня 2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справі, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі №673/499/23 від 28.04.2025 року, виданий Деражнянським районним судом Хмельницької області на виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 13.02.2025 року, про визначення порядку участі у вихованні дитини ОСОБА_3 її батьком ОСОБА_2 .

Вказувала, що цей виконавчий лист перебуває на виконанні у Летичівському відділі ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального МРУМЮ (м. Київ), виконавче провадження №77954924 відкрито 01.05.2025 року.

Проте виконати рішення неможливо з не залежних від матері причин, оскільки у визначені для побачень дні дитина не хотіла спілкування і зустрічей з батьком, примушувати її недоцільно і неможливо. В процесі намагань провести зустрічі з батьком психоемоційний стан дитини постійно погіршувався, дитина нервувала і плакала, що негативно позначилося її здоров`ї, це зафіксовано під час огляду педіатра КНП «Деражнянська ЦПМСД» 17.04.2025 року, а також 23.04.2025 року працівниками швидкої допомоги.

В зв`язку з цим було звернення до практичного психолога Деражнянського ліцею №2, яким надано висновок щодо емоційного стану дитини, рекомендовано брати до уваги думку і бажання дитини щодо зустрічей з батьком ОСОБА_2 , а також за можливості розглянути тимчасове припинення спілкування дитини з батьком.

Вказала, що в межах розгляду справи №673/1294/21 було проведено судово-психологічну експертизу, у висновку якої також зафіксовано тривожність дитини і небажання спілкуватися з батьком. Окрім цього, наявний терміновий заборонний припис від 07.05.2025 року, складений працівниками поліції під час організації зустрічі батька і доньки.

Отже, виконати виконавчий лист неможливо, тому з цих підстав просила суд визнати виконавчий лист №673/499/23 від 28.04.2025 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Деражнянськогорайонного судуХмельницької областівід 13.06.2025року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Сідлецькою Оксаною Володимирівною про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвала суду як незаконну та задовольнити її заяву. На думку апелянтки, суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 432 ЦПК України, висновки Верховного Суду щодо визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню з причин небажання дитини спілкуватися та зустрічатися з батьком. Вказане призводить до неможливості виконання рішення згідно виконавчого документа та є матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з інших причин, які не визначені ч. 2 ст. 432 ЦПК України.

В засіданні апеляційного суду апелянтка та її представниця підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.

Позивач та його представник заперечили проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність.

Представник Летичівського відділу ДВС у Хмельницькому районі в судове засідання не з`явився будучи повідомленим про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, встановлено, що на виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 13.02.2025 року (справа № 673/499/23) про визначення порядку участі у вихованні дитини ОСОБА_3 її батьком ОСОБА_2 28.04.2025 року Деражнянським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист №673/499/23.

Вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Летичівському відділі ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального МРУМЮ (м. Київ), виконавче провадження №77954924 відкрито 01.05.2025 року.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні визначені процесуальним законом підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними.

Так, згідно з ч.1ст.432ЦПК Українисуд,який видаввиконавчий документ,може зазаявою стягувачаабо боржникавиправити помилку,допущену прийого оформленніабо видачі,чи визнативиконавчий документтаким,що непідлягає виконанню.

За змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, вказана норма визначає матеріально-правові та процесуально-правові підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, належать обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі.

Законодавство не містить чіткого визначення поняття «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, згідно ч.2 ст. 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 24.06.2020 року у справі № 520/1466/14-ц, від 09.09.2021 року у справі № 824/67/20, від 09.06.2022 року у справі № 2-118/2001.

Суд першої інстанції правильно констатував, що твердження боржниці про небажання дитини на цей час зустрічатися з батьком не вказує про неможливість виконання рішення суду і не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Постанова Хмельницького апеляційного суду від 13.02.2025 року в справі № 673/499/23, на підставі якої видано вказаний виконавчий лист, набрала законної сили і є обов`язковою для виконання відповідно до ст. 18 ЦПК України.

Закон не передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом, і є належним виконавчим документом.

При цьому доводи апеляційної скарги по суті зводяться до незгоди ОСОБА_4 з встановленим судовим рішенням порядком участі батька у вихованні дитини як таким, що не відповідає інтересам дитини.

Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Суд першої інстанції прийняв ухвалу з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 31 липня 2025 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк