Постанова від 22.07.2025 по справі 676/4945/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 676/4945/21

Провадження № 22-ц/820/1677/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю прокурора Кухара С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Вдовичинського А.В. від 02 червня 2025 року про залишення без розгляду позову виконувача обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, третя особа Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, про визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року виконувач обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся в суд з цим позовом до відповідачів та просив визнати недійсним наказ Головного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій області№ 22-3424-СГвід 19.02.2016року та скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:005:0080.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано прокурору строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків:

- надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:005:0080, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви;

- надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:005:0080, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.06.2025 року позовну заяву виконувача обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, про визнання недійсним наказу та скасування реєстрації земельної ділянки, залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції помилково послався на Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (набрав чинності 09.04.2025 року), яким доповнено ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Проте в чинному законодавстві відсутня вказівка про зворотну дію в часі норми ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Зазначена норма не має зворотної дії в часі в силу ст. 58 Конституції України, оскільки абзац другий частини четвертої ст. 177 ЦПК України погіршує становище позивача внаслідок встановлення додаткових вимог до позовної заяви. На час подачі 20.08.2021 року позовна заява відповідала вимогам ст. 177 ЦПК України, тому не було підстав для подання прокурором до суду документів щодо оцінки земельної ділянки та документів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду вартості земельної ділянки.

На думкуапелянта,суд неврахував зміст ч. 5 ст. 390 ЦК України, що передбачає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади за умови попереднього внесення органом влади чи прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок.

Проте прокурор як на підставу позову посилався на те, що земельна ділянка була передана ОСОБА_1 у власність безоплатно для ведення особистого селянського господарства, вона є первісним набувачем, передача їй земельної ділянки здійснена з порушенням ч. 4 ст. 84 ЗК України, із земель державної власності, які належать до земель лісогосподарського призначення та повинні використовуватися для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України, тобто, вона є недобросовісним набувачем. При цьому, прокурором не подавався позов про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України та будь-яких процесуальних дій щодо зміни підстав та предмета позову і застосуванням ст. 388 ЦК України прокурором не здійснювалося.

В засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так,відповідно доп.4ч.1ст.379ЦПК Українипідставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позов без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з невиконання прокурором вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Проте з цим висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

За змістом ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява відповідала вимогам ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відтак ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.11.2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом.

09.04.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, згідно з яким статтю 390 ЦК України доповнено частиною 5: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Разом з тим, у чинному законодавстві відсутня вказівка про зворотну дію в часі норми ч. 4 ст. 177 ЦПК України в редакції від 09.04.2025 року, що не враховано судом першої інстанції.

Крім того, суд не врахував підстави і предмет заявленого позову - про визнання недійсним наказу та скасування реєстрації земельної ділянки з підстав незаконного набуття її відповідачкою безоплатно у власність (недобросовісний набувач).

Позовну вимогу в порядку ст. 388 ЦК України щодо витребування майна від добросовісного набувача прокурор не заявляв.

Отже, у суду не було підстав для встановлення вимоги щодо подання прокурором до суду документів щодо оцінки земельної ділянки та документів на підтвердження внесення на депозитний рахунок суду вартості земельної ділянки, а відтак, для залишення позову без розгляду в зв`язку з невиконанням цих вимог.

Суд першої інстанції застосував норму ч. 4 ст. 177 ЦПК України в чинній редакції, яка не підлягає застосуванню, у зв`язку з чим постановив помилкову ухвалу, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 31 липня 2025 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк