Рішення від 23.07.2025 по справі 904/621/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 Справа № 904/621/25За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представник:

від позивача: Олійник Ю.М.;

від відповідача: не з`явився;

ПРОЦЕДУРА

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 4 707 075, 95 грн.

В обґрунтування позовної вимоги зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:09:091:0003. Однак, відповідачем договір оренди земельної ділянки не укладено, тобто відповідач фактично користується земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, за рахунок чого зберіг у себе грошові кошти в сумі 4 707 075, 95 грн, які мав заплатити за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2021 до 20.06.2024 року.

Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання 03.03.2025 з`явились представники сторін та надали усні пояснення.

Ухвалою суду від 03.03.2025 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 31.03.2025.

10.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" надійшов відзив на позовну заяву.

20.03.2025 від Дніпровської міської ради надійшла відповідь на відзив.

31.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судове засідання 31.03.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою суду від 31.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 28.04.2025.

24.04.2025 від Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення.

В судове засідання 28.04.2025 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Протокольною ухвалою від 28.04.2025 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.05.2025.

07.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів.

В судове засідання 12.05.2025 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою суду від 12.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Про" про долучення доказів залишено без розгляду, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду в засіданні на 02.06.2025.

13.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Про" надійшли заперечення на пояснення позивача.

02.06.2025 судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Ярошенко В.І. на лікарняному у період з 02.06.2025 по 06.06.2025.

Після виходу судді Ярошенко В.І., суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду у судовому засіданні, з урахуванням розумності строків розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.06.2025 призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2025.

07.07.2025 протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву до 23.07.2025.

В ході судового засідання 23.07.2025 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 23.07.2025 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 01.01.2021 по 20.06.2024 користується земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 61 А, 0,5860 га з кадастровим номером 1210100000:09:091:0003 на якій знаходяться належні йому на праві власності об`єкти та не сплачує грошові кошти за користування зазначеної ділянкою.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що є безпідставними заявлені позивачем вимоги щодо стягнення орендної плати за період з 01.01.2021 по 20.06.2024, яка Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" повинно було сплатити при укладанні відповідного договору оренди земельної ділянки. Застосування позивачем при здійсненні розрахунку заявленої до стягнення суми ставки у розмірі 7 % від нормативно грошової оцінки за 2021, 2022, 2023 та з 01.01.2024 по 20.06.2024 є необґрунтованим. Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" на момент оформлення права користування спірною земельною ділянкою проводило декларування податкових зобов`язань з плати за землю відповідно до норм ст. 206 Земельного кодексу України. Розрахунки проводились згідно з Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (2021, 2022, 2023, 2024) та відповідно до розміру ставок затверджених рішенням Дніпровської міської ради. Позивачем не враховано при здійснені розрахунку заявленої до стягнення суми фактичну сплату відповідачем до бюджету плату за землю на період 2024 рік. Відповідач зазначає, що позивачем розрахунок недоотриманої орендної плати за 2021, 2022, 2023 зроблений не на підставі технічної документації на спірну земельну ділянку, а на підставі розрахунку нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки, яку проведено КП «Муніципальний земельний офіс» органом, який взагалі не має повноважень щодо її проведення та здійснення. Так, розрахунки нормативно грошової оцінки заявленої ділянки за 2021, 2022, 2023 не можуть бути належними та допустимими доказами для розрахунку неотриманої орендної плати, оскільки останні проведено не на підставі технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Відповідач вказує на те, що розмір заявленої до стягнення суми доходів пов`язаних із безпідставним збереженням майна (недоотриманням Дніпровською міською радою орендна плата за користування спільною земельною ділянкою в період з 01.01.2021 по 20.06.2024) проведена відповідно до вимог земельного законодавства та без врахування власних рішень про встановлення розмірів ставок податку та орендної плати.

Узагальнена позиція позивача, викладена у відповіді на відзив та поясненнях по справі.

Позивач зазначає, що розрахунок заявленої до стягнення суми здійснений комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській місткій раді, власником землі та землекористувачами при використанні земельних ділянок здійснений на підставі: розрахунків Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» від 08.04.2024; Інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.04.2024; витягу № НВ-9936205432024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач зазначає, що рішенням Дніпровської міської ради № 12/57 від 20.05.2020 «Про затвердження нормативної грошової оцінки міста Дніпра» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра станом на 01.01.2021, у тому числі базову вартість одного квадратного метра землі міста Дніпра у розмірі 644, 05 грн, яка підлягає в подальшому щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства. Затверджена вказаним рішенням нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра застосовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при укладенні договорів оренди землі та при перегляді річної орендної плати за землю в чинних договорах. Позивачем здійснено розрахунок на підставі даних наданих Комунальний підприємством «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпропетровської міської ради, за відсутності можливості отримати витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:091:0003 за 2021 2023 роки. Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР є належним суб`єктом, що наділений повноваженнями надавати відомості щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вказує на те, що надані позивачем податкові декларації з плати за землю за 2024 рік є лише розрахунком суми та ніяким чином не підтверджує оплату саме за спірну земельну ділянку та не підтверджує оплату зазначеної відповідачем у відзиві суми. Позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів з урахуванням наданих відповідачем витягів з технічної документації нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2022, 2023, 2024 роки та встановлено, що загальна сума складає 4 682 986, 01 грн, тобто різниця між розрахунками складає 24 089,94 грн.

Позиція відповідача викладена у запереченнях на відповідь на відзиві на позовну заяву

Відповідачем в підтвердження повної оплати задекларованих сум податкових зобов`язань щодо сплати за користування спірною ділянкою у 2024 році ТОВ "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" залучено до матеріалів справи копії платіжних доручень на загальну суму 197 330, 40 грн. Відповідач наголошує на тому, що ніякі розрахунки комунальних підприємств щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки не є належними та допустимими доказами для обґрунтування заявленої до стягнення суми неотриманих орендних платежів за користування земельною ділянкою в порядку ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, оскільки не містять достовірної інформації.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як зазначає позивач, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, будинок 61 А, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки № 20/03/24-К від 20.03.2024.

Згідно з інформації про земельну ділянку згідно державних реєстрів, земельна ділянка сформована та має кадастровий номер 1210100000:09:091:0003.

Зазначеним актом встановлено, що загальна площа земельної ділянки: 0, 5860 га, форма власності: комунальна. Доступ до земельної ділянки: вільний. На зазначеній земельній ділянці розташовано автозаправну станцію, автогазозаправочний пункт з колонкою та надземною ємністю для зберігання зрідженого газу, одноповерхові капітальні будівлі, три заправні колонки на бетонній основі, металеві підземні топливні резервуари, інформаційний стенд, залізобетонні опори освітлення; навіс на металевих опорах. Заїзд на територію земельної ділянки здійснюється зі сторони вул. 20-річчя Перемоги. Діючі документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування, або права оренди земельної ділянки відсутні.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна (автозаправної станції) розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, будинок 61 А є Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" (код ЄДРПОУ 40773611) з 16.03.2017.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 17872/5/04-36-04-02-12 від 17.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" здійснювалась плата за користування земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, будинок 61 А (кадастровий номер 1210100000:09:091:0003) здійснювалось тільки у період з 2021-2023 роки, при цьому не в повному обсязі.

За твердженням позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" користувалось земельною ділянкою, кадастровий номер 1210100000:09:091:0003 без укладання договору оренди земельної ділянки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" з березня 2017 і по теперішній час користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:091:0003, оскільки на ній знаходяться належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомості. У зв`язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 4 707 075, 95 грн за період з 01.01.2021 по 20.06.2024.

На підтвердження вищевказаної суми, позивач надав розрахунок, затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні, земельних ділянок №6 від 20.06.2024 суми орендної плати, яка не сплачена відповідачем за відповідний період.

Вказаний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі:

- розрахунку нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, за 2021-2023 роки, наданий Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради від 08.04.2024;

- Інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.04.2024;

- витягу № НВ-9936205432024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку за 2024 рік від 08.04.2024.

Отже, при здійсненні розрахунку Комісією було враховано цільове призначення земельної ділянки, її розмір, ставки орендної плати за відповідні періоди.

При цьому, позивач звертав увагу суду щодо відсутності можливості отримати витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:091:0003 за 2021 - 2023 роки, при чому незалежно від волевиявлення позивача, розрахунок було здійснено на підставі даних, наданих Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради, а саме на підставі розрахунку нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, за 2021 - 2023 роки.

Позивач зазначає, що відповідач у добровільному порядку не сплатив кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою починаючи з 01.01.2021.

01.07.2024 позивач звертався до відповідача з вимогою №1/5-189 щодо спати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави. Вказана вимога залишена відповідачем без виконання.

Наведене і стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі змістом глави 15 Земельного кодексу України правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Статтями 93, 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст.96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою ( п. п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг ( заощадив ) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 р. у справі № 925/230/17.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Судами встановлено, що об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належать відповідачеві розташовані на земельній ділянці, яка є сформованою та має чітко визначені межі.

Таким чином, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у Відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є власником нерухомого майна і відповідно користується земельною ділянкою, на якій воно розташоване, у спірний період з 01.01.2021 по 20.06.2024 за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою.

При цьому, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:091:0003 на якій розташований об`єкт нерухомості, що належить відповідачу, є позивач. Вказане сторонами не заперечується.

За умовами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Згідно із частинами 1 - 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо

впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 р. у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 р. у справі № 922/3463/19.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з частиною третьою ст. 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період ). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель ( пункт 1 розділу II Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489 ). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої ( базової ) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів ( пункти 7, 9, 10 Порядку № 489 ).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.

Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Згідно з пунктом 286.2 ст. 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Як зазначено вище, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, будинок 61 А, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки № 20/03/24-К від 20.03.2024.

Зазначеним актом встановлено, що загальна площа земельної ділянки: 0, 5860 га, форма власності: комунальна. Доступ до земельної ділянки: вільний. На зазначеній земельній ділянці розташовано автозаправну станцію, автогазозаправочний пункт з колонкою та надземною ємністю для зберігання зрідженого газу, одноповерхові капітальні будівлі, три заправні колонки на бетонній основі, металеві підземні топливні резервуари, інформаційний стенд, залізобетонні опори освітлення; навіс на металевих опорах. Заїзд на територію земельної ділянки здійснюється зі сторони вул. 20-річчя Перемоги. Діючі документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування, або права оренди земельної ділянки відсутні.

Згідно з інформації про земельну ділянку згідно державних реєстрів, земельна ділянка сформована та має кадастровий номер 1210100000:09:091:0003.

Отримана з офіційних джерел інформація та акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель № 20/03/24-К від 20.03.2024, за твердженням позивача стали підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді (далі Комісія) при використанні Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:091:0003.

За результатами звернення, Комісія розглянула наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО".

Згідно з долученим до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, будинок 61 А, кадастровий номер 1210100000:09:091:0003, без достатньої правової підстави за період з 01.01.2021 по 20.06.2024, загальна сума коштів складає 4 707 075, 95 грн, з якої 1 011 651, 14 грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, 1 020 282, 14 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, 1 676 463, 43 грн за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 та 998 679, 25 грн за період з 01.01.2024 по 20.06.2024.

Отже, виходячи з розрахунку Комісії, він здійснений виходячи з цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру, ставок орендної плати за відповідні періоди.

Позивач також зазначив, що з урахуванням відсутності можливості отримати витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:091:0003 за 2021, 2022, 2023 роки, з незалежних від позивача обставин, розрахунок за цей період було зроблено на підставі даних, наданих Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс".

За правовим висновком, викладеним у п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, п. 50 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

Заперечуючи заявлені позивачем позовні вимоги відповідач вказує на те, що наданий позивачем здійснено розрахунок недоотриманої орендної плати за 2021, 2022, 2023 не на підставі технічної документації на спірну земельну ділянку, а на підставі розрахунку нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки, яку проведено КП «Муніципальний земельний офіс».

Таким чином, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснювався на підставі даних КП "Муніципальний землевпорядний офіс", виходячи із розміру нормативної грошової оцінки землі: за 2021 рік 23 188 254, 40 грн, за 2022 рік 25 507 079, 84 грн, за 2023 рік 29 333 141, 28 грн, а 2024 рік 30 358 521, 99 грн на підставі витягу № НВ-9936205432024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 08.04.2024.

Згідно наданих відповідачем до справи витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок:

- б/н від 14.02.2022 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році становив 25 507 115 грн;

- № НВ-9901780792023 від 18.01.2023 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2023 році становив 28 988 964,61 грн;

- № НВ-99194953520224 від 02.02.2024 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2024 році становить 30 358 521, 99 грн.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до матеріалів справи витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2021 рік.

З урахуванням відсутності можливості отримати витяг про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:091:0003 за 2021 з незалежних від позивача обставин, розрахунок за цей період було зроблено на підставі даних, наданих підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс".

За правовим висновком, викладеним у п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 р. у справі № 905/1680/20, п. 50 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 р. у справі № 910/8770/19, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

Суд перевіривши вказаний розрахунок, враховуючи, що в процесі розгляду справи, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами його неправильність, дійшов правильного висновку, що розрахунок, затверджений протоколом Комісії №6 від 20.06.2024, здійснений правильно.

Як встановлено судом, на спірній земельній ділянці розташоване майно відповідача, а саме автозаправну станцію.

Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" установлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій: автозаправних станцій, авто-заправних комплексів (крім державної та комунальної власності) у розмірі 7% нормативної грошової оцінки.

У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 №3/24 вносилися зміни до рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині зменшення розміру ставок земельного податку у зв`язку із введенням воєнного стану. Однак, для коду цільового призначення 12.08 (який визначений для даної земельної ділянки) вказаним рішенням ставка земельного податку та розмір орендної плати не змінилася.

Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 7% нормативної грошової оцінки на рік.

Матеріали справи також містять інформацію щодо часткової сплати відповідачем земельного податку до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується листом № 17872/5/04-36-04-02-12 від 17.04.2024.

Так, згідно наявного в додатку до листа переліку платників податків, які здійснюють користування земельними ділянками, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" сплачено земельний податок: за 2021 рік у розмірі 611 526, 67 грн; за 2022 рік у розмірі 765 213, 45 грн; за 2023 рік у розмірі 376 856, 54 грн, що не заперечується відповідачем та враховано ним при здійсненні розрахунку заявленої до стягнення суми.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи докази сплати задекларованих сум податкових зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" із плати за користування спірною земельною ділянкою у 2024 році на загальну суму 197 330, 40 грн, а саме платіжні інструкції: № 162 від 26.02.2024 за січень 2024 у розмірі 32 888, 40 грн, № 220 від 18.03.2024 за лютий 2024 у розмірі 32 888, 40 грн, № 221 від 24.04.2024 за березень 2024 у розмірі 32 888, 40 грн, № 309 від 28.05.2024 за квітень 2024 у розмірі 32 888, 40 грн, № 362 від 06.06.2024 за травень 2024 у розмірі 32 888, 40 грн, № 485 від 29.07.2024 за червень 2024 у розмірі 32 888, 40 грн.

Суд звертає вагу, що позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву наведено розрахунок заявленої до стягнення суми з врахуванням долучених до справи витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 2024 роки та доказів часткової сплати земельного податку в 2021 2024 роках.

За підрахунками позивача, розмір безпідставно збережених коштів відповідачем внаслідок несплаченої орендної плати за земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:091:0003 за загальний період з 01.01.2021 по 20.06.2024 становить 4 485 655, 61 грн, виходячи з наступного розрахунку:

- за період 01.01.2021 по 31.12.2021

23 188 254, 40 грн ( розрахунок КП ДМР «МЗО») х 7% (ставка земельного податку) : 100 % 611 526, 67 грн (оплата відповідно до даних ДПС) = 1 011 651, 14 грн;

- за період 01.01.2022 по 31.12.2022

25 507 115 грн ( витяг ) х 7% (ставка земельного податку) : 100 % 765 213, 45 грн (оплата відповідно до даних ДПС) = 1 020 284, 60 грн;

- за період 01.01.2023 по 31.12.2023

28 988 964, 61 грн ( витяг ) х 7% (ставка земельного податку) 376 856, 50 грн (оплата відповідно до даних ДПС) = 1 652 371, 02 грн;

- за період 01.01.2024 по 20.06.2024 (120 днів)

30 358 521, 99 грн ( витяг ) х 7% (ставка земельного податку)/366 (днів у році)*170 (днів у даному періоді) 197 330, 40 грн (оплата відповідно до даних ДПС) = 801 348, 85грн.

Судом здійсено перевірку наданого позивачем розрахунку та встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників спору та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірн Усі інші міркування, доводи та обґрунтування учасників справи судом враховані, проте є такими, що не впливають на висновки суду у даному рішенні щодо оцінки спірних правовідносин в контексті існуючого спору.

Усі інші міркування, доводи та обґрунтування учасників справи судом враховані, проте є такими, що не впливають на висновки суду у даному рішенні щодо оцінки спірних правовідносин в контексті існуючого спору.

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 485 655, 61 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 70 312, 83 грн (з урахуванням судового збору за розгляд апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову ).

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ПРО" (49600, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 11, код ЄДРПОУ 40773611) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 4 485 655, 61 грн коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою та 70 312,83 грн витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.08.2025

Суддя В.І. Ярошенко