Ухвала від 04.08.2025 по справі 910/9335/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

м. Київ

04.08.2025Справа № 910/9335/25

Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маковиця» (вул. Наукова, буд. 19, м. Львів, Львівська обл., 79060)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНД СИСТЕМ» (вул. Бориспільська, буд. 9, м. Київ, 02099)

про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості в розмірі 61 013, 01 грн за договором оренди нежитлового приміщення від 01.04.2011,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Маковиця» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНД СИСТЕМ» заборгованості в розмірі 61 013, 01 грн, яка виникла внаслідок не належного виконання боржником своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення від 01.04.2011.

Дослідивши матеріали вказаної заяви про видачу судового наказу, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Так, за загальним правилом та приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність деяких справ - спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Тобто, виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Також суд зазначає, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

Зокрема, у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 Господарського процесуально кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань, пов`язаних з володінням нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 Господарського процесуально кодексу України.

У даному випадку судом встановлено, що вимога, з якою заявник звернувся до суду виникла внаслідок порушення боржником своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: буд. 19, вул. Наукова, м. Львів.

Таким чином, суд зазначає, що даний спір має вирішуватись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відтак, спір у цій справі за правилами виключної підсудності підлягає розгляду Господарським судом Львівської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 27, 31, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Передати матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Маковиця» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНД СИСТЕМ» заборгованості в розмірі 61 013,01 грн, до Господарського суду Львівської області (вул. Личаківська, буд. 128, м. Львів, Львівська обл., 79014).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 04.08.2025 та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т. Ю. Трофименко