Рішення від 12.06.2025 по справі 911/3456/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3456/15 (911/1683/22)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Батуріної Я.Я. розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне»

2) Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - уповноваженої особи засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» Гайсаєвої Єлизавети Богданівни

про визнання недійсними результатів торгів та правочину щодо продажу майна, вчиненого на аукціоні

у межах справи № 911/3456/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» (09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 3; ідентифікаційний код 37066355)

За участю осіб, зазначених у протоколі судового засідання від 12.06.2025

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи).

1.1. 13.09.2022 засобами поштового зв`язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «РГК» (далі- ТОВ «РГК», позивач, боржник) в особі ліквідатора боржника Бахматського Олександра Олександровича із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» (далі - ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне», відповдіач-1) та Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» (далі - ТБ «Придніпровська», відповідач-2) про визнання недійсними: результатів торгів (аукціону) з продажу майна (ЛОТ № 1) ТОВ «РГК» у процесі процедури ліквідації, проведених 11.09.2019 ТБ «Придніпровська», оформлені протоколом №1 від 11.09.2019 (далі - аукціон); договору купівлі-продажу майна № 1209-2019 від 12.09.2019, укладеного між продавцем ТОВ «РГК» та покупцем ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» (далі - Договір).

У позові вказує, що були порушенні правила, які визначають процедуру підготовки, проведення та оформлення кінцевих результатів аукціону, внаслідок чого відчуження майна боржника відбулось за значно заниженою початковою ціною, з порушенням принципів прозорості та вільної конкуренції. Зокрема, недотримані при проведенні аукціону вимоги ст.ст.61,75 Кодексу України з процедур банкрутства, непогодження умов аукціону комітетом кредиторів та відсутність їх визначення судовим рішенням, відсутність оцінки частини відчуженого майна та неякісність звітів про оцінку іншої частини відчужуваного майна, порушення порядку повідомлення про проведення торгів, пов`язаність кредитора боржника ТОВ «Київоблнерудпром» з переможцем аукціону відповідачем-1, а також відсутність обов`язкового нотаріального посвідчення Договору.

1.2.ТБ «Придніпровська» - відповідач-2 скористався правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подав 25.10.2022 відзив на позовну заяву від 17.10.2022 в якому заперечував щодо позову та зазначив, зокрема, про те, що:

положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), який діяв на час проведення оспорюваного аукціону, не встановлювали вимог до арбітражного керуючого щодо попереднього погодження на комітеті кредиторів умов продажу майна боржника;

обрання способів продажу майна боржника покладається на розсуд ліквідатора, за умови забезпечення відчуження майна за максимальною ціною, яку визначає ринок;

відповідно до ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі про проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості, комітет кредиторів, окремий кредитор або власник майна можуть звернутися до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки;

матеріали справи містять звіти про незалежну оцінку майна, жодних заперечень, клопотань чи рішень суду про призначення незалежної оцінки заявлено не було, наявна оцінка майна в судовому порядку оспорена не була, отже доводи позивача про заниження початкової ціни лоту є необґрунтованими;

листом ДП «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України від 19.10.2022 № 3567/6/05-00-22, повідомлено про те, що у ніч з 13 на 14 січня 2022 року була здійснена кібератака на низку державних інформаційних ресурсів, в т.ч. тих, що належать судовій владі України. У зв`язку з цим підприємство не може підтвердити або спростувати факт наявності або відсутності необхідних відомостей та тексту оголошення/повідомлення для вказаних записів оголошень та повідомлень щодо аукціонів з продажу майна;

Закон про банкрутство встановлював відповідні заборони щодо організатора аукціону, а саме, що останній не може бути заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону, проте не містив заборони щодо учасників аукціону;

діючим на момент проведення оспорюваного аукціону законодавством передбачалось, що придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажу в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до ст. 75 Закону про банкрутство за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва. При цьому законодавством не вимагалось дотримання нотаріальної форми засвідчення договору купівлі-продажу в силу положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

1.3. Позивач скористався своїм правом, передбаченим ст.ст.161,166 ГПК України, та подав 03.11.2022 відповідь на відзив від 02.11.2022, в якій зазначив, зокрема, що:

ліквідатором Давидюком Р.М. не визначено повної та реальної початкової ціни проданих з торгів усіх складових елементів ЛОТа №1, реалізовано з торгів майно банкрута, що взагалі не оцінювалось;

не дотримані гарантії публічності проведення спірного аукціону задля розширення кола потенційних покупців та сприяння білішій конкуренції під час проведення аукціону, задля реалізації майна банкрута за найвищою ціною (порушення порядку повідомлення про проведення торгів);

між покупцем на спірних торгах і кредитором ТОВ «РГК» була зловмисна змова та зацікавленість (порушено ст.60 Закону про банкрутство);

Договір нотаріально не посвідчений.

1.4. ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» - відповідач-1 скористався правом, передбаченим ст. 178 ГПК України, та подав 10.11.2022 відзив на позовну заяву, який за своїм змістом є ідентичний змісту відзиву на позовну заяву, який поданий відповідачем-2.

2. Результат розгляду справи судами.

2.1.Рішенням суду від 23.05.2023 (суддя - Лопатін А.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 рішення суду скасовано, ухвалено нове рішення - про задоволено позову, а саме визнано недійсними результати аукціону та Договір. Постанова мотивована тим, що при підготовці аукціону не дотримано вимоги абз. 8 ч.8 ст. 26 Закону про банкрутство щодо узгодження умов продажу майна частинами, зокрема, визначення складу цього майна, з комітетом кредиторів.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2024 вищевказані судові рішення скасовані, а справу постановлено передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.2. Відповідно до ч.1 ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, із змісту постанови Верховного Суду вбачається, що господарські суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили:

предмет продажу на аукціоні: певна частина майна боржника (склад якої мав бути визначений комітетом кредиторів згідно з вимогами наведеної норми Закону) або все майно боржника окремими частинами чи разом у складі одного лота (зокрема у вигляді цілісного майнового комплексу);

обставин щодо кількості відчуженого на аукціоні майна та відповідності його кількості та складу тому майну, що було оцінено згідно з вказаними звітами;

доводи позивача щодо відсутності розміщення відповідного оголошення про проведення аукціону на веб-сайті державного органу з питань банкрутства, як це передбачено ч.1 ст.58 Закону про банкрутство.

склад майна, відчуженого на аукціоні, щодо відповідності його (зокрема окремих об`єктів) поняттю рухомого чи нерухомого майна;

обставини щодо ефективності обраних позивачем у цій справі способів захисту шляхом визнання недійсними аукціону та Договору.

3.Стислий виклад правових позицій учасників справи під час нового розгляду справи.

3.1. 24.07.2024 відповідач-1 скористався своїм правом, та у строк, установлений судом подав письмові пояснення (вх. № 8013/24, вх. № 7985/24), в яких зазначив, зокрема, що:

оцінка КТЗ автотранспортних засобів у кількості 18 найменувань (штук) згідно із звітом оцінки ринкової вартості об`єкта оцінки становить 1 124 362,60грн (без ПДВ) та оцінка майнових засобів в кількості 50 найменувань (штук) і одного об`єкта незавершеного будівництва боржника згідно із звітом оцінки становить 14 799 350,89грн (без ПДВ). Початкова ціна майна становила 15 923 713,39 грн, що є сумарною вартістю майна згідно із наданими звітами;

відповідчачем-1 на аукціоні запропоновано найвищу ціну за ЛОТ - у розмірі 16 082 950,62грн;

фактично здійснений продаж цілісного майнового комплексу (один ЛОТ), а не частини майна;

відповідачем-1 відчужене майно: мостовий кран - ТОВ «Римський клуб»; навантажувач фронтальний, дробілка мілкого дроблення - ІП «Томашгородський КДЗ»; тепловіз ТГК-2 - ФОП Боршовський В.Б.; тепловіз ТЭМ 2 УМ - ТОВ «Технопром-В»; грохіт - ОСОБА_1 ; транспортні засоби - передані Збройним Силам України;

із змісту протоколу комітету кредиторів від 16.09.2019 боржника вбачається, що ліквідатором установлено, що за боржником обліковуються майнові активи у загальному розмірі 12 695 025,31грн. Зазначені активи є заставою ТОВ «Київоблнерудпром», що забезпечують грошові вимоги останнього на суму 64 308 681,40грн. Отже продаж майна боржника на аукціоні вимагало згоди кредитора, вимоги якого забезпечує це майно. І ця згода була отримана (лист ТОВ «Київоблнерудпром» від 08.08.2019, протокол засідання кредиторів від 16.09.2019);

позивач оспорюючи результати проведеного аукціону та посилаючись на деякі, на його думку, порушення процедури підготовки/проведення цього аукціону, жодним чином не доводить належними і допустимими доказами та навіть не посилається на наслідки таких «порушень», що вплинули на результати аукціону та порушили або права боржника або кредиторів;

позивачем обраний неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови позивачеві у позові.

3.2. Інші учасники своїм правом не скористались та будь-яких заяв по суті справи, визначених ст.161 ГПК України, з урахуванням вказівок Верховного Суду, суду не надали.

4. Заяви, клопотання учасників справи та результат їх розгляду.

4.1. 25.07.2024 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» до суду надійшло клопотання від позивача (вх. № 5756), в якому просить залучити до матеріалів справи заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог. Із змісту заяви вбачається, що прохальна частина містить додаткову вимогу, а саме, п.3, в якому просить: застосувати наслідки недійсності Договору шляхом зобов`язання ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» повернути ТОВ «РГК» усе майно, що набуто на підставі вказаного оспорюваного правочину та перебуває у власності переможця аукціону - ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне».

13.10.2024 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання (вх.11328/24 від 14.10.2024) в якому просить залучити до матеріалів справи заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог із детальним переліком майна, який складається із 65 найменувань.

Ухвалою суду від 21.11.2024 (із урахування ухвали суду від 22.11.2024) заява про уточнення (доповнення) позовних вимог залишена без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів із дня вручення цієї ухвали надати докази оплати судового збору у розмірі 191 901,41 грн.

Протокольною ухвалою від 06.02.2025 суд на підставі ч.13 ст.176 ГПК України заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог залишив без розгляду.

4.2. 04.08.2024 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 8378/24 від 05.08.2024) про витребування доказів, яке частково було задоволено: витребувано від державного реєстратора відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Бурімської Наталії Іванівни документи, що подавались для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (протокол судового засідання від 12.09.2024).

4.3. 05.08.2024 до суду від представника уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ «РГК» Гайсаєвої Єлизавети Богданівни (далі - третя особа) надійшла заява (вх. № 8296/24) про залучення останньої до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, яка протокольною ухвалою суду від 22.08.2024 була задоволена.

4.4. 09.09.2024 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» до суду надійшов позов (вх. № 3506 від 10.09.2024) від третьої особи до ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» та ТБ «Придніпровська» про застосування наслідків нікчемності правочинів, який ухвалою суду від 19.09.2025 повернутий заявнику без розгляду.

09.09.2024 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» до суду надійшов позов (вх. № 3507 від 10.09.2024) від третьої особи до ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» та ТБ «Придніпровська» про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції, який ухвалою суду від 19.09.2025 повернутий заявнику без розгляду.

4.5. 06.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 1006/25) про витребування доказів від ДТГО «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» документи та інформацію щодо підстав зміни власника та копії технічних паспортів на під`їзду колію, яка перебувала у власності ТОВ «РГК», яке ухвалою суду від 06.02.2025 залишено без задоволення.

5. Процесуальні дії суду під час нового розгляду справи.

5.1. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 справу №911/3456/15 (911/1683/22) передано до розгляду судді Янюк О.С., яка ухвалою суду від 02.07.2024 призначила підготовче засідання на 05.08.2024 та запропонувала учасникам справи надати суду до 25.07.2024 пояснення та докази в обґрунтування щодо вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 13.06.2024.

5.2. На підставі ст.183 ГПК України у підготовчому засідання оголошувалась перерва до 22.08.2024 та 12.09.2024 (протокол судового засідання від 05.08.2024 та від 22.08.2024).

На підставі ст.81, ч.3 ст.177, ст.183 ГПК України у підготовчому засіданні, зокрема, оголошено перерву до 21.10.2024, витребувано докази та продовженого підготовче провадження на 30 днів (протокол судового засідання від 12.09.2024).

На підставі ст.183 ГПК України у підготовчому засідання оголошувалась перерва до 04.11.2024 та 21.11.2024 (протокол судового засідання від 21.10.2024 та від 04.11.2024

Ухвалою суду від 21.11.2024 відкладено підготовче засідання на 16.12.2024, яке за клопотанням позивача відкладено на 16.01.2025 на 12:00 (протокол судового засідання від 16.12.2024).

16.01.2025 під час проведення підготовчого засідання, секретар останнього повідомила суд, що у місті Київ з 12:09 год. оголошено сигнал «повітряна тривога», у зв`язку з чим вищевказане засідання було перервано та, як наслідок у встановлений день, не відбулось (протокол судового засідання від 16.01.2025).

Ухвалою суду від 16.01.2025 призначено підготовче засідання на 06.02.2025.

Ухвалою суду від 06.02.2025, зокрема: зобов`язано відповідача-1 надати суду відомості щодо дійсної вартості спірного майна, яке отримано ним на підставі Договору; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.03.2025.

5.3. Водночас, у період із 05.03.2025 по 06.03.2025 суддя Янюк О.С. перебувала у відпустці, у зв`язку із чим судове засідання призначене на 06.03.2025 не відбулося.

Ухвалою суду від 10.03.2025 призначено судове засідання на 03.04.2025.

Ухвалою суду від 03.04.2025 за клопотанням позивача та відповідача-1 на підставі ст.202 ГПК України розгляд справи відкладений на 12.05.2025.

На підставі ст.ст.202, 216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 12.06.2025.

У судове засідання відповідач-2 не з`явився, про час та місце судового засідання інформувався своєчасно та у порядку визначеному ч. 5 ст. 242 ГПКУкраїни, що підтверджується поштовим повернення АТ «Укрпошта» з довідкою про причини повернення/досилання - «за закінченим терміном зберігання». Водночас, явка вказаної особи судом не визнавалася, а тому, ураховуючи положення ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе провести судове засідання без його участі.

5.4. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 12.06.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

6. Фактичні обставини справи, із посилання на докази.

6.1. Ухвалою суду від 02.10.2015 (суддя Лопатні А.В.), зокрема,порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «РГК» та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою суду від 05.07.2016 визнано боржника банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Юркова М.О.

Ухвалою суду від 19.02.2019 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Давидюка Р.М.

Ухвалою суду від 26.01.2021 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Бахматського О.О.

Ухвалою суду від 13.09.2022: припинено процедуру ліквідації ТОВ «РГК» та припинено повноваження арбітражного керуючого Бахматського О.О. як ліквідатора ТОВ «РГК»; введено процедуру санації ТОВ «РГК» та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Бахматського О.О.; затверджено план санації ТОВ «РГК».

6.2. Із змісту витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 25.04.2019, договору застави від 25.12.2012, укладеного між ПАТ «КБ» Надра» (заставодержатель) та ТОВ «РГК» (заставодавець) убачається, що частина майна, а саме 63 найменування, яке було реалізоване на спірному аукціоні, передано в заставу заставодержателю в забезпечення виконання зобов`язання, що випливають з кредитного договору №2/1/2-1/2012/980-К/24 від 21.12.2012.

У подальшому зазначені права заставодержателя передавались за відповідними договорами про відступлення права вимоги від 12.12.2017 - ТОВ «ФК «Амаріс Груп» та від 21.12.2017 - ТОВ «Київоблнерудпром», який був кредитором у даній справі про банкрутство відповідно до ухвали суду від 30.01.2018 шляхом заміни попереднього кредитора ПАТ «КБ «Надра» в межах кредиторських вимог у сумах: 2436,00грн - 1 черга, 87 015 060,10грн - 4 черга, 73 715,20грн - 6 черга, 64 308 681,40грн - окремо, позачергово, як забезпечені.

6.3.07.08.2019 між ТОВ «РГК» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Давидюка Р.М. (клієнт) та ТБ «Придніпровська» (біржа) укладений договір про проведення відкритих торгів у формі аукціону від №07-08/19 відповідно до п.1.1 якого предметом даного договору є співпраця між біржею та клієнтом по реалізації на аукціоні майна ТОВ «РГК», а саме: ЛОТ №1 (перелік майна згідно з додатком №1 до договору від 07.08.2019 № 07-08/19). Початкова ціна продажу майна: 15 923 713,49грн (без ПДВ).

Відповідно до п.1.2 зазначеного договору організатор зобов`язаний протягом 2-ох місяців провести аукціон з продажу майна частинами відповідно до законодавства. На аукціоні майно розділяється на ЛОТи, згідно заявок на продаж, а початкова вартість дорівнює експертній оцінці майна.

Реалізація майна клієнта здійснюється на підставі окремого доручення, яке оформлюється у вигляді заявки на продаж, яка підписується повноважними представниками обох сторін (п.1.5 зазначеного договору).

Із змісту заявки на продаж №1 убачається, що найменування товарної позиції: ЛОТ №1 (перелік згідно додатку №1 до договору). У свою чергу ЛОТ №1 складається із 71 найменування.

11.09.2019 на виконання умов вказаного договору відповідач-2 провів торги (аукціон) з продажу ЛОТа №1, за результатами яких складено протокол від 11.09.2019 №1. Переможцем торгів (із двох учасників) став відповідач-1, який запропонував ціну за ЛОТу розмірі 16082950,62 грн.

Як зазначено у протоколі: продаж майна боржника здійснювався частинами; ЛОТ №1 містив у собі 73 найменування (додатково включені: навантажувач фронтальний САТ972Н, рік випуску - 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_6; навантажувач фронтальний САТ980Н, рік випуску - 2008, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 ).

12.09.2019 ТОВ «РГК» в особі ліквідатора Давидюка Р.М. (продавець) та відповідач-1 (покупець) уклали Договір та у той же день підписали акт приймання-передачі до Договору.

Із змісту Договору та акта до нього вбачається, що ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» отримало у власність майно із 73 найменувань (як рухоме так і нерухоме майно).

6.4. Згідно зі звітом про оцінку КТЗ автотранспортних засобів боржника в кількості 18 найменувань (18 штук) ринкова вартість об`єкта оцінки без ПДВ станом на 07.08.2019 становить 1 124 362,60грн. Відсутня оцінка автомобілів марки FOTON (реєстраційний номер НОМЕР_4 ) та МАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_5 ).

Відповідно до звіту про оцінку майна основних засобів боржника в кількості 50 найменувань (50 штук) і одного об`єкта незавершеного будівництва, ринкова вартість об`єкта оцінки без ПДВ станом на 07.08.2019 становить 14 799 350,89грн. Відсутня оцінка, зокрема: водонагрівач електричний, трансформатор 6/04, відеосервер (рік вводу в експлуатацію 2010); трансформатор ТСМА 630/6 (із приміткою: «Затоплений в кар`єрі внаслідок підйому рівня води»).

6.5. Відповідно до договорів купівлі-продажу ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» відчужено придбане на аукціоні майно, а саме: 31.08.2021 та 02.04.2021 ІП «Томашгородський каменедробильний завод» (навантажувач фронтальний L-34, дробілка мілкого дроблення Н-36); 10.03.2021 ФОП Боршовському М.Б. (тепловіз ТГК-2); 18.11.2019 ТОВ «Технопром-В» (тепловіз ТЕМ2УМ); 19.08.2021 ТОВ «БТВ» (гуркіт ГІС-42); 09.05.2023 ТОВ «Римський клуб» (мостовий кран).

Також, відповідно до актів про приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 10.06.2022 та від 26.10.2022 передано військовим підрозділам спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, МАЗ, модель 642208, рік випуску 2007 та спеціалізований напівпричіп самоскиду-Е, рік випуску 2007.

6.6. Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна станом на 31.02.2025, складеного ТОВ «Київська оціночна компанія», ринкова вартість майна, яке ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» придбала на аукціоні та складається із 62 найменувань, становить 12 961 196,00грн.

6.7. Інших доказів на підтвердження чи спростування тих чи інших обставин учасниками справи суду надано не було.

7. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано.

7.1.Відповідно до положень ст.2 ГПК України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо.

З моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.

Законодавство про банкрутство визначає особливі способи захисту інтересів учасників справи про банкрутство, які з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними мають застосовуватися переважно щодо загальних цивільно-правових способів захисту у процедурах банкрутства.

Одним з таких способів захисту є визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу в порядку, визначеному ч.3 ст.55 Закону про банкрутство.

Правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону). Подібна природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 дійшла висновку, що під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна у з`ясуванні питання ефективності обраного способу захисту порушених прав необхідним є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.

У правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема:

якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону);

якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.ст. 387, 388 ЦК України. Аналогічні правові висновки міститься у постанові Верховного Суду від 22.05.2025 у справі № 14/5026/1020/2011(925/720/24).

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У свою чергу, позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами спору.

Як установлено судом у п.п. 6.3, 6.5 та 6.6 цього рішення, частина майна (62 найменування), яке реалізоване на аукціоні, на час розгляду даного спору знаходиться у переможця цього аукціону ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне», який є відповідачем у даній справі. Інших відповідачів, яким у подальшому було відчужено майно у той чи іншій спосіб, позивачем у своєму позові не визначено.

Отже, належним способом захисту у даному випадку є визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції.

Пред`явлення вимог подібного змісту узгоджується з положеннями абз.2 ч.3 ст.55 Закону про банкрутство, де чітко визначено, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу майна боржника, та ст.216 ЦК України, яка передбачає правовим наслідком недійсності правочину застосування реституції.

При цьому як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Судувід 18.09.2024 у справі № 918/1043/21, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.

7.2. Із матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом та подав суду заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог, яка судом залишена без розгляду. Залишаючи без розгляду заяву суд виходив із наступного.

Так, ч.ч.3,4 ст.46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст. 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Водночас, Верховний Суд неодноразово та послідовно висловлював правову позицію про те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (зокрема, постанови від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, від 27.10.2021 у справі №916/1769/20).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі №910/18802/17 наголосив, що у будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

Верховний Суд виходить з того, що відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Водночас, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві (постанова Верховного Суду від 23.05.2024 справа 910/12744/22).

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до суду заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову, оскільки первісні вимоги доповнені майновою вимогою, а саме застосувати наслідки недійсності Договору шляхом зобов`язання ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» повернути ТОВ «РГК» майно (65 найменувань).

Відповідно до ч.3 ст. 163 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

У зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у відповідному розмірі, суд ухвалою від 21.11.2024 (з урахуванням ухвали від 22.11.2024) залишив зазначену заяву без руху та запропонував позивачу усунути недоліки протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали. Зазначені ухвали отримані позивачем 22.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Проте, зазначені недоліки позивачем усунуті не були, у зв`язку з чим суд на підставі ч.13 ст.176 ГПК України залишив заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог без розгляду, про що постановив протокольну ухвалу від 06.02.2025.

6.3.Відповідно до ст.14 ГПК України, зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з усталеною правовою позицією, зокрема викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, від 17.12.2024 у справі № 910/24550/13 обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

Ураховуючи вказані обставини суд зазначає, що позивач звернувшись з вимогами про недійсність результатів аукціону та укладеного за результатами його проведення з переможцем аукціону Договору, на порушення наведених положень закону, якими врегульовані порядок та спосіб захисту порушеного права на майно, яке відчужено на аукціоні у справі про банкрутство боржника, а також без врахуванням встановлених законом відмінностей у способі захисту порушеного права в залежності від того перебуває це майно у боржника, переможця аукціону або було відчужено переможцем аукціону третій особі, обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права у спірних правовідносинах і не призводить до відновлення прав на спірне майно, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

7. Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7 КУзПБ, ст.ст. 7, 14, 42, 73-74, 77-80, 86, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «РГК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» та Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» про визнання недійсними результатів торгів та правочину щодо продажу майна, вчиненого на аукціоні - залишити без задоволення.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повне рішення складене та підписане 04.08.2025.

Станом на 04.08.2025 рішення законної сили не набрало.