Рішення від 16.07.2025 по справі 915/15/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року Справа № 915/15/25

м. Миколаїв

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська

теплоелектроцентраль», 54020, Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ЛТС,

01135, вул. Скомороська, 11, м. Київ;

про стягнення грошових коштів у сумі 1 400 000, 00 коп. за договором №311 від 09.05.2024,

Суддя С.М.Коваль

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: представник не з`явився.

Від відповідача: представник не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

Приватним акціонерним товариством (ПрАТ) Миколаївська теплоелектроцентраль пред`явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Компанія ЛТС про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 1400000 грн. (один мільйон чотириста тисяч грн., 00 коп.), із яких: 700 000 грн. повернення коштів сплачених за товар; 700000грн. штраф, з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між ними договору від 09.05.2024 № 311, а саме, умов щодо своєчасного усунення недоліків (дефекту) товару або заміни неякісного товару належної якості, в насідок чого ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль просить повернути сплачені кошти за товар , що підтверджено платіжними інструкціями №1879 від 14.05.2024 та №3025 від 23.07.2024 та нараховано, на підставі п. 2.8, 2.10, 9.6 договору штраф на суму вартості товару.

Позивач також просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами 28.01.2025 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзив не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи.

Між Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» та товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛТС» укладено Договір № 311 від 09.05.2024 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - дробарка зубчато-роторна ДЗР-2-850 (далі-дробарка), в кількості, за номенклатурою та ціною згідно Специфікації, за технічними характеристиками, відповідно до Технічної специфікації, яка є невід`ємною частиною договору та заявки на партію товару, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором.

Додатковою угодою № 1 до договору № 311 від 09.05.2024 та специфікацією до договору сторони внесли зміни щодо загальної суми договору: 700 000,00грн, у тому числі ПДВ 20%-116 666,67 грн. Дана угода є невід`ємною частиною Договору (копія додається).

Відповідно до п. 2.2 Договору Продавець гарантує, що поставлений товар є якісним, сертифікованим (визнаним), відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду.

Відповідно до п. 2.3. Продавець надає відповідні сертифікати (паспорти) або інші документи, на підтвердження якості товару.

На виконання вказаної умови Договору Відповідач надав Позивачу паспорт. Інструкція з експлуатації (копія додається). Відповідно до призначення, у паспорті на поставлену модель зазначено: дробарка зубчато-роторна-це дробильне обладнання, оснащене двома роторами. Такі дробарки широко застосовуються для подрібнення великих шматків різних осадових та гірських порід (це глинисті матеріали, шамот, кварц, шпат, сланці та ін.), хімічних матеріалів. Також при необхідності, дробарки добре справляються з подрібненням асфальту, бетону, будівельних відходів, таких як піщаник, черепашник, шлакоблок, цегла, пінобетон, пиломатеріали, піддони та ін.

Відповідно до технічних характеристик дробарки, зазначених в паспорті максимальний розмір завантажувальної фракції по ширині 800мм.

Відповідно до умов договору Покупець здійснив оплату в національній валюті України у безготівковій формі, що підтверджується платіжними інструкціями: від 14.05.2024 № 1879 на суму 490 000,00 грн. та від 23.07.2024 № 3025 на суму 210 000,00 грн., що загалом складає 700 000,00 грн.

Свої зобов`язання за Договором Позивач виконав в повному обсязі.

27.06.2024 Покупцем отримано дробарку зубчато-роторну ДЗР-2-850, про що складено акт № 218 приймання товарів від 27.06.2024, Акт прийому передачі №3 від 27.06.2024 та видаткову накладну № 3 від 27.06.2024, які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Позивачем було проведено випробування дробарки і з`ясувалося, що вона не виконує функцій, які зазначені в паспорті виробу також, не відповідає вимогам виробу, який був метою та предметом закупівлі.

При укладенні договору з відповідачем адреса юридичної особи була: 54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. В`ячеслава Чорновола, 1А, що підтверджується відомостями про ТОВ «Компанію ЛТС» з Інтернет ресурсу з архівними відомостями, дата оновлення яких 23.02.2022.

Позивач всю кореспонденцію направляв на дві адреси: м. Миколаїв, вул, В`ячеслава Чорновола, 1А та м. Київ, вул. Скомароська, 11.

Адрес нової юридичної адреси та статус відповідача підтверджуються безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

10.09.2024 Позивачем було надіслано повідомлення відповідачу, на електрону адресу та поштою, для складання відповідного акту.

12.09.2024. в телефонному режимі між представниками сторін була усна домовленість про перенесення дати фіксації роботи дробарки з 13.09.2024 на 16.09.2024. Також на електронну адресу позивача надійшло повідомлення з проханням надати разовий пропуск для представника відповідача, а саме Ратуш Дмитра для входу на територію режимного об`єкту позивача .

16.09.2024 складено дефектний акт про виявлення недоліків дробарки зубчато-роторної ДЗР-2-850 за договором № 311 від 09.05.2024, який підписано представниками обох сторін.

Листом від 27.09.2024 за вих. №08-14/2599 позивачем було запропоновано надіслати спеціаліста для повторного проведення випробування, діагностики та налаштування вищезазначеної дробарки.

У зв`язку з тим, що представник відповідача не з`явився на вказану дату, 08.10.2024 складено акт випробування товарів в присутності представників покупця та зафіксовано актом та на камеру, що дробарка не може бути використана за функціональними призначеннями. Оригінал акту направлено на юридичну адресу відповідача.

Повторно, позивач поштою та на електронну адресу направив лист № 01-09/3216 від 15.11.2024 з проханням направити представника ТОВ «Компанії ЛТС» для складання акту про виявлені недоліки, що передбачено п. 2.8. Договору. Оригінал акту випробування від 08.10.2024 разом з листом № 01-09/3216 направлено на електронну та юридичну адресу Відповідача.

Складання акту було заплановано на 21.11.2024 о 10:00год.

У зв`язку з тим, що представник ТОВ «Компанії ЛТС» не з`явився - акт складено за його відсутності, як було зазначено в листі.

В результаті вищевказаних випробувань дробарка після завантаження її фракціями бетону вали заклинювало і дробарка зупинялася. Працівники вимушені були її власноруч вимикати. Вона не могла виконати жодного подрібнення. Хоча, паспортом до виробу передбачено, що при заклиненні одного з валів відбувається автоматична зупинка подрібнювача, з наступним реверсом для очищення. Даний факт свідчить про те, що дробарка не відповідає заявленим технічним характеристикам.

27.11.2024 вих. № 01-09/3316 позивач направив на юридичну адресу відповідача лист-вимогу про вчинення дій щодо заміни дробарки зубчато-роторної ДЗР -2-850 з виявленими недоліками на нову, належної якості, що передбачено п. 2.8. Договору, п. 8.3.4. договору передбачено усунення недоліків (дефектів) товару або заміни неякісного товару належної якості в порядку, визначеному розділом 2 Договору. Лист -вимогу разом з Актом про виявлення недоліків від 21.11.2024 було направлено на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно умов договору позивач направив відповідачу претензію № 01-09/3427 від 12.12.2024, яка залишена без відповіді та задоволення.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, повноважний представник у судове засідання не явився; ухвала про відкриття провадження у справі від 28.01.2025, направлену в електронний кабінет відповідача, отримана, що підтверджується довідкою про доставку документа в електронний кабінет від 29.01.2025.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку загального позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до такого висновку.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з норм ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися сторонами належним чином, згідно з умовами договору, вимогами кодексів та інших актів законодавства. Кожна сторона повинна вжити усіх необхідних заходів для належного виконання нею зобов`язань.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 3.4 договору якщо протягом гарантійного терміну експлуатації товару Покупцем виявлено дефекти або товар не виконує свої функції, згідно з технічною документацією, Покупцем складається відповідний дефектний акт про виявлені недоліки. Дефектний акт з листом про виявлені недоліки надсилається Продавцю на електронну адресу. продавець виконує заміну дефектного товару в строк не більше 10-ти робочих днів з моменту надходження листа та дефектного акту, без будь яких витрат з боку Покупця. У разі заміни Товару гарантійний строк обчислюється заново від дня його заміни.

Відповідно п.9.4. договору у разі відмови замінити товар, у термін 10 робочих днів Продавець сплачує Покупцю штраф 100% від вартості товару, який є неякісним або таким, що не відповідає умовам договору, специфікації до нього.

Аналіз статей 669, 671, 673, 682 Цивільного кодексу України свідчить про те, що предмет договору купівлі-продажу (поставки), зокрема майно (товар), характеризується певними критеріями (ознаками), встановленим у договорі: кількістю, асортиментом, якістю, комплектністю.

Отже, товар має відповідати вимогам щодо асортименту, комплектності, кількості та якості, тари та (або) упаковки товару у відповідності до умов договору, і тільки в цьому випадку вважається, що продавець належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі товару у власність.

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Отже, умова договору щодо якості продукції характеризує предмет купівлі-продажу з точки зору придатності до використання за цільовим призначенням. Якість продукції - це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції (товарів) і зумовлюють її здатність задовольнити відповідно до свого призначення потреби споживача. Предметом договору купівлі-продажу може бути річ тільки належної якості, що обумовлена договором.

За положеннями частин першої та другої статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч.1 ст.708 Цивільного кодексу України (далі ЦК), у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених, у даному випадку Договором, недоліків товару, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Отже, суд визнає передчасне звернення позивача з вимогою про стягнення 700 000 грн. - повернення коштів сплачених за товар, так як у порядку визначеному п. 2.10 договору та п. 1 ч. 2 ст. 678, п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України, в матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Пунктом 1 ст. 624 ЦК України передбачено, якщо за порушення зобов`язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Господарський суд погоджується з розрахунком штрафу поданим позивачем на суму 700000 грн.

Таким чином, оскільки відповідач поставив неякісний (з дефектом) товар, а в подальшому відмовився замінити цей товар на товар, який повинен відповідати технічній специфікації договору позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, позов ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль підлягає частковому задоволенню.

У відповідності із ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд., -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ЛТС (01135, вул. Скоморовська, 11, м. Київ, ідентифікаційний код 40481978) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 30083966) грошові кошти у розмірі 700 000 грн. штрафу, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 8400 грн.

3. У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до вимог статті 238 ГПК України рішення підписано 04.07.2025 року.

Суддя С.М.Коваль