Рішення від 04.08.2025 по справі 927/523/25

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/523/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" (код ЄДРПОУ 42399676), вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116;

до відповідача: Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради (код ЄДРПОУ 41777072), вул. Соборності, будинок 27, с. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000;

про стягнення 83 493,38 грн

без виклику представників сторін

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

До Господарського суду Чернігівської області 22.05.2025 року через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради про стягнення заборгованості за договором № 24-7030/24-БО-Т від 15.10.2024 про постачання природного газу в сумі 83 493,38 грн з яких: 77 830,92 грн сума основного боргу, 4 091,99 грн пеня, 403,01 грн 3% річних та 1 167,46 грн інфляційні втрати.

Позивач у прохальній частині позову просив також здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному порядку та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 27.05.2025 була доставлена до електронного кабінету в ЄСІТС позивача 27.05.205 о 12:19, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 27.05.2025, направлена відповідачу засобами поштового зв`язку, отримана ним 30.05.2025, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0601151328222.

В розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив. заперечень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав, як і не надав жодних доказів у справі. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Зважаючи на принципи диспозитивності, змагальності господарського судочинства та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також достатність часу, наданого учасникам справи для розумної реалізації своїх процесуальних прав у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України.

В силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на перебування судді Кузьменко Т.О. у відпустці, приймаючи до уваги принцип незмінності складу суду, враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України, строк розгляду справи № 927/523/25 слід вважати розумним через об`єктивно обумовлені обставини, що потребували більшого часу розгляду справи, ніж той, що встановлений ст. 248 ГПК України, задля правильного її вирішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Управілінням освіи, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради 15.10.2024 укладено договір №24-7030/24-БО-Т про постачання природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо», а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 (включно), в кількості 49,40000 тис.куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м): жовтень 2024 4,29000, листопад 2024 20,05000, грудень 2024 25,06000.

Відповідно до п. 2.4. Договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів та своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати коригування замовлених обсягів за цим Договором.

Так, відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природній газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання передачі. Після переходу права власності на природній газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природній газ.

Згідно з п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.

Відповідно до підпункту 3.5.3. пункту 3.5. Договору Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно з підпунктом 3.5.4. пункту 3.5. Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.

На виконання підпункту 3.5.2 п. 3.5 Договору Позивачем направлялись Відповідачу примірники актів приймання-передачі, підписані уповноваженим представником Позивача. Відповідач повернув Позивачу вказані підписані акти приймання-передачі природного газу частково.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб м газу без ПДВ 13658,33 грн,

крім того податок на додатну вартість за ставкою 20%

ціна природного газу за 1000 куб.м з ПДВ 16390,00 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20% 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Згідно з пунктом 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Сторони узгодили також, що даний Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).

Так, на виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 856646,94 грн, в доказ чого надав акти приймання-передачі природного газу, а саме:

акт приймання-передачі природного газу від 12.11.2024 (за жовтень 2024 року) на суму 21426,02 грн;

акт приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 (за листопад 2024 року) на суму 342549,59 грн;

акт приймання-передачі природного газу від 13.01.2025 (за грудень 2024 року) на суму 492671,33 грн;

Відповідач частково оплатив вартість отриманого природного газу в сумі 778816,02 грн, що підтверджується реєстром оплат (а.с.45-49).

З урахуванням проведених відповідачем оплат заборгованість останнього за даними позивача за отриманий природний газ становить 77830,92 грн.

З огляду на те, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання по оплаті вартості природного газу, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 4091,99 грн пені за період з 18.02.2025 по 21.04.2025, 403,01 грн 3% річних за період прострочення з 18.02.2025 по 21.04.2025, 1167,46 грн інфляційних нарахувань за березень 2025 року (з урахуванням строків виконання зобов`язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо та часткових оплат).

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків, враховуючи що сторони досягли всіх істотних умов, притаманних вказаному виду договору.

Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки (купівлю-продаж).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Аналогічні за змістом положення закріплені в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року природний газ на загальну суму 856646,94 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Акти приймання-передачі підписані сторонами без зауважень і заперечень та скріплені печатками.

З урахуванням умов Договору строк оплати становить:

По акту від 12.11.2024 до 16.12.2024, по акту від 12.12.2024 16.01.2025, по акту від 13.01.2025 18.02.2025.

Факт споживання відповідачем природного газу в обсязі 51,74899 тис.куб.м. підтверджується також інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56ХS00015LL20004 в період 16.10.2024 по 31.12.2024.

Так, відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, об`єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом.

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними. Фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках (Глава 1 розділу IX Кодексу ГРС).

Судом встановлено, що Відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем Товару на суму 778816,02 грн.

Станом на день ухвалення рішення судом заборгованість відповідача склала 77830,92 грн.

Наявність спірної заборгованості відповідач в ході розгляду не спростував, доказів оплати заборгованості не надав.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач здійснив оплату вартості поставленого газу не у повному обсязі, та зважаючи, що доказів сплати 77830,92 грн боргу матеріали справи не містять, вимоги позивача про стягнення 77830,92 грн слід вважати такими, що підтверджуються матеріалами справи і є правомірними.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого природного газу позивачем пред`явлено до стягнення 4091,99 грн пені за період з 18.02.2025 по 21.04.2025, 403,01 грн 3% річних за період прострочення з 18.02.2025 по 21.04.2025, 1167,46 грн інфляційних нарахувань за березень 2025 року (з урахуванням строків виконання зобов`язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо та часткових оплат).

Щодо вимог по стягненню пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та встановлено, що останні позивачем розраховані арифметично вірно, нараховані правомірно відповідно до умов Договору з урахуванням строків виконання зобов`язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо і часткових оплат та вимог законодавства, тому підлягають стягненню у заявлених позивачем сумах, зокрема, 4091,99 грн пені, 403,01 грн 3% річних та 1167,46 грн інфляційних нарахувань.

Водночас суд зазначає, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, тобто такі нарахування входять до складу грошового зобов`язання і не є штрафними санкціями.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Отже змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг підлягають задоволенню у повному обсязі і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 77830,92 грн боргу, 4091,99 грн пені, 403,01 грн 3% річних, 1167,46 грн інфляційних нарахувань.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду задоволення позову у повному обсязі, судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради (код ЄДРПОУ 41777072, вул. Соборності, будинок 27, с. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" (код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) 77830,92 грн боргу, 4091,99 грн пені, 403,01 грн 3% річних, 1167,46 грн інфляційних нарахувань та судовий збір в сумі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Кузьменко