Постанова від 08.07.2025 по справі 921/740/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 921/740/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - адвоката Гевяка П. І.,

ліквідатора ПП "Афіша"-арбітражного керуючого Шимечка А. Я.,

Приватного підприємства "Дербі-Капатал" - адвоката Корсун М. М.,

Приватного підприємства "Будторг-Агро" - адвоката Озерної М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 09.04.2025

у складі колегії суддів: Желіка М.Б. (головуючого), Орищин Г.В., Галушко Н.А.

та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області

від 14.12.2021

у складі судді Сидорук А.М.

у справі № 921/740/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль"

до боржника Приватного підприємства "Афіша"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021, зокрема, відкрито провадження у справі № 921/740/21 про банкрутство Приватного підприємства "Афіша" (далі - ПП "Афіша"); визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" (далі - ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль") в сумі 4 655 528,73 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича.

2. Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, 30.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

3. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.ЗАГС №01-05/1545/24 від 30.05.24) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі № 921/740/21.

4. Постановою Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 921/740/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 та направлено справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 в задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 від 30.05.24 - відмовлено, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у цій справі- залишено без змін.

Рух касаційної скарги

6. 12.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.05.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі № 921/740/21, сформована в системі "Електронний суд" 12.02.2025.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 921/740/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2025.

8. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 921/740/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 12.05.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021; призначено розгляд касаційної скарги на 01.07.2025 року о 14:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

9. Ухвалою від 01.07.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 12.05.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі № 921/740/21 до 08.07.2025 о 09:45.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у цій справі, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП "Афіша".

11. В обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення п. 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування ст.1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №910/3943/21(910/9185/19) (п. 55). Зазначає про відсутність викладеного в постановах суду касаційної інстанції висновку щодо застосування статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) при розгляді заяви ініціюючого кредитора, вимоги якого виникли на підставі ст.1214 ЦК України.

12. Скаржник доводить, що у ПП "Афіша" зобов`язання виникли лише з рішень суду, які набрали законної сили, а саме 13.01.2021, 13.05.2021, 26.10.2021 та 16.11.2021, відповідно. Таким чином, вимоги ініціюючого кредитора до боржника виникли після 12.03.2020, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП "Афіша" на підставі наявності законодавчих обмежень у вигляді заборони на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, вимоги до якого виникли після 12.03.2020 року.

13. У судових засіданнях 01.07.2025, 08.07.2025 скаржник підтримав касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Приватним підприємством "Будторг-Агро", Приватним підприємством "Дербі-Капітал" та ліквідатором - арбітражний керуючий Шимечко А. Я. подано відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких останні просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

15. У судових засіданнях 01.07.2025, 08.07.2025 представник ПП "Будторг-Агро", представник ПП "Дербі-Капітал" та ліквідатор заперечили проти касаційної скарги.

Розгляд клопотань Верховним Судом

16. Ліквідатором 08.07.2025 заявлено клопотання про закриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 3 ст. 296 ГПК України.

17. Розглянувши клопотання ліквідатора про закриття касаційного провадження, думку представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції безпосередньо стосується прав та інтересів ОСОБА_1 як власника та уповноваженого представника ПП "Афіша". Ліквідатор як і заявник касаційної скарги не оскаржував постанову суду апеляційної інстанції з цих підстав. Відтак, суд касаційної інстанції здійснює касаційний перегляд судових рішень в межах аргументів касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

21. Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника.

22. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

23. Тобто, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

24. Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

25. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.

26. Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами статті 34 КУзПБ.

27. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

28. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

- наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

29. Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є:

- перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором;

- встановлення наявності/відсутності спору про право;

- встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

30. У цій справі постало питання правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Афіша".

31. Верховний Суд зауважує, що до прямих, однак не загальних заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, можуть належати підстави, які також прямо визначені законом, однак застосовуються залежно від суб`єкта звернення, від суб`єкта банкрутства, від умов/підстав/обмежень, за яких ці заборони застосовуються, та можуть мати тимчасовий характер.

32. До однієї із таких заборон, що прямо встановлена КУзПБ, однак є умовною та тимчасовою, є заборона на відкриття провадження у справі про банкрутство, застосування якої зумовлено карантином, встановленим тимчасово Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

33. Порядок та умови застосування цієї заборони визначені п. 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12.03.2020 року.

34. Наведені обмеження були запроваджені згідно зі змінами, внесеними в Кодекс Законом України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" від 18.06.2020 №728-IX, що набрав чинності з 17.10.2020 (далі - Закон №728-IX).

35. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

36. У зв`язку з викладеним, пряма вказівка у нормах п. 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" і Закону №728-IX (яким були внесені відповідні зміни до Кодексу), на недопущення відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12.03.2020, є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі.

37. Отже, з`ясуванню підлягає період виникнення зобов`язання боржника перед кредитором.

38. Слід також зазначити, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).

39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звернення ініціюючого кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство були рішення Господарського суду Тернопільської області у справах № 921/597/20, №921/670/20, № 921/59/21 та № 921/53/21, які набрали законної сили та на підставі яких стягнено з боржника на користь кредитора безпідставно набуті кошти.

40. У відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України і п. 1 ч. 1 ст. 1214 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

41. Також судом апеляційної інстанції встановлено наступне:

- під час розгляду господарської справи № 921/353/19 судом встановлено, що 10.10.2017 ПП "Афіша" набуло майно (приміщення по вул. Кардинала Сліпого, 1 у м. Тернополі) та провело реєстрацію права власності на нього без достатніх правових підстав, з чого вбачається обґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст. ст. 1212, 1214 ЦК України;

- зазначені фактичні обставини не підлягають повторному доказуванню в порядку положень статті 75 ГПК України;

- часом, коли відповідач дізнався про безпідставне володіння приміщеннями по вул. Кардинала Сліпого, 1 у м. Тернополі є дата набрання законної сили постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 921/353/19, якою серед іншого скасовано реєстрацію права власності ПП "Афіша" на вказані об`єкти. Постанова Західного апеляційного господарського суду в цій частині залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.08.2020 №921/353/19.

42. Зазначеними вище судовими рішеннями підтверджено, що ПП "Афіша" з 05.02.2020 знало або принаймні повинно було знати про володіння приміщенням, яке набуло без достатньої правової підстави.

43. Отже, зобов`язання за рішеннями суду, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора виникли до 12.03.2020, а відтак підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП "Афіша" були відсутні, про що правомірно зробив висновок суд апеляційної інстанції.

44. Подібні висновки щодо застосування статті 39 КУзПБ при розгляді заяви ініціюючого кредитора, вимоги якого виникли на підставі ст.1214 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 року № 910/6040/21.

45. Водночас аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди із вказаними висновками суду апеляційної інстанції та намаганням змусити суд касаційної інстанції здійснити переоцінку встановлених судами обставин. Крім того, вказані висновки не суперечать позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.01.2024 у справі №910/3943/21(910/9185/19) (п. 55), де предметом спору є стягнення коштів за користування нежитловим приміщенням без належних правових підстав, щодо необхідності встановлення моменту, коли набувач спірного майна дізнався про безпідставність його набуття чи про зникнення (припинення) підстави набуття, яка існувала, а також моменту, коли набувач міг дізнатися про такі обставини.

46. Колегія суддів також вважає необхідним вказати наступне:

47. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору (висновок Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

48. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо (висновок Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).

49. Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (висновок Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21).

50. Колегія суддів враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо застосування статті 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

51. Cудами першої та апеляційної інстанції не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП "Афіша", визначених частиною 6 статті 39 КУзПБ.

52. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.

53. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

54. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

55. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам відповідають.

57. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі № 921/740/21 прийнято відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.

59. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 12.05.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі № 921/740/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі № 921/740/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

В. Я. Погребняк