Ухвала від 21.07.2025 по справі 205/10908/25

21.07.2025 Єдиний унікальний номер 205/10908/25

Єдиний унікальний номер 205/10908/25

Провадження № 2/205/4528/25

УХВАЛА

21 липня 2025 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Приходченко О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування запиту на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі хронічного професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Шахта «Білозерська» 10 липня 2025 року звернулося через систему «Електронний суд» до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування запиту на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі хронічного професійного захворювання, який зареєстрований судом 16 липня 2025 року.

Матеріали позову в провадження судді були передані канцелярією суду 17 липня 2025 року.

Ознайомившись з матеріалами позову, приходжу до висновку про повернення позовної заяви позивачеві за наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя.

Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 2836).

Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Це особливо стосується гарантій, закріплених ст. 6 Конвенції, з огляду на визначне місце, яке у демократичному суспільстві займають право на справедливий суд разом з усіма гарантіями за цією статтею (див. рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Альберт-Адам ІІ проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany) [ВП], заява №42527/98, п. 45). У п. 54 рішення у справі «Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland, заява №28249/95) Суд також погодився, що можуть бути справи, в яких майбутній позивач повинен мати попередній дозвіл до того, як йому дозволять процедуру подання позову (див. рішення суду у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), серія A, №93, п. 59).

При цьому, гарантоване ст.55Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим.

Також, стаття 124 Конституції України, яка набрала чинності 30 вересня 2016 року, містить норму, згідно з якою юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, акцентуючи саме на факті наявності спору. У свою чергу, попередня редакція передбачала конституційну гарантію того, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного юридичного спору, який є похідним від порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Статтею 2ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є саме справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).

З урахуванням викладеного відсутність юридичного спору унеможливлює вирішення справи по суті, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

В даному випадку зі змісту позовної ТОВ «Шахта Білозерська» взагалі не вбачається наявності юридичного спору стосовно запиту на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника. Така позовна заява не містить викладу обставин які б свідчили про те, що запитом на складання вказаної характеристики реально порушені або не визнані цивільні права позивача. При цьому позивач взагалі не зазначає у такому позові, в чому саме полягають обставини такого спору, який би суд міг кваліфікувати саме як юридичний спір. Фактично викладені у позовній заяви доводи позивача зводяться до незгоди з наданим відповідачем висновком (санітарно-гігієнічною характеристикою) умов праці працівника.

Підсумовуючи вище викладене, суд констатує, що вказана позовна заява не може бути предметом судового розгляду, оскільки її подання не пов`язано із вирішенням конкретного та реального юридичного спору.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).

Таким чином, суд вважає за необхідне повернути вказану позовну заяву позивачеві, оскільки поданий позов не стосується вирішення конкретного та реального юридичного спору, та поданий за відсутності відповідного предмету спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування запиту на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі хронічного професійного захворювання повернути як таку, що не підлягає розгляду судом, оскільки уявляє собою звернення до суду, яке не спрямоване для задоволення легітимних інтересів позивача, не стосується вирішення конкретного та реального юридичного спору через відсутність предмету такого спору.

Ухвалу може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя